Порівняння TVL Smart Double vs Berg Choppy

Мінімальний вік, з якого рекомендується використовувати веломобіль. Зрозуміло, даний показник є досить умовним: діти можуть рости і розвиватися швидше норм, і не виключено, що машина може виявитися цілком підходящою за кілька місяців до календарного дня народження. Тим не менш, порушувати ці рекомендації все ж не рекомендується: кожна вікова категорія передбачає наявність певних навиків, а також відповідність по росту і статурі; а тому занадто раннє використання веломобіля може виявитися складним, незручним, а то й небезпечним.

Вікова група до певної міри пов'язана з призначенням (див. нижче). Так, дитячі моделі переважно мають мінімальний вік від 2 до 3 років, максимумом для них є 4 роки. Цей же вік — найменший, зустрічається серед підліткових веломобілів, а універсальні належать до груп від 5 років і старше.

Група користувачів, на яку розрахований веломобіль. Цей параметр пов'язаний не тільки з віковою категорією їздців (див. вище), але і з набором можливостей, передбачених у машині.

— Дитячий. Найбільш проста і, зазвичай, недорога різновид веломобілів. Останнє пов'язано не тільки з невеликими розмірами (довжина, зазвичай, не перевищує 110 см), але і з досить скромним набором додаткових можливостей. Та й максимальне навантаження в таких моделях невелика — здебільшого вона не перевищує 50 кг. Зазначимо, що в більшості подібних машин передбачається функція регулювання сидіння — вона дозволяє підлаштовувати посадкове місце під постійно зростаючого дитини. Втім, зрідка зустрічаються веломобілі і без такої регулювання.

— Підлітковий. Перехідний клас між дитячими та універсальними моделями. В даному випадку під підлітками маються на увазі діти 8 – 12 років, на них і розрахована дана різновид веломобілів (хоча вікова група може починатися і з більш раннього віку, детальніше см. вище). Правда, максимальне навантаження в таких моделях може перевищувати 100 кг, але такі показники є не стільки навмисним кроком виробників, скільки «побічним ефектом» великих конструкцій, і ще не означають, що машина підходить для дорослого. Довжина більшості моделей складає близько 130 см, в них можуть використовуватися додаткові можливості, що не зустрічаються в дитячих — зокрема, цей клас включає не тільки одне-, але і двомісні моделі (див. «Кількість мі...сць»).

— Універсальний. Також цей різновид називають «дорослими» — з тієї причини, що на таких машинах можуть кататися і діти, і дорослі. Для універсальних моделей характерні великі розміри, відповідні показники максимального навантаження і велика кількість регулювань для підстроювання під їздців різного віку і статури; а кількість місць може досягати 4. Правда, і коштують подібні веломобілі відповідно.

Найбільшу вагу, який веломобіль здатний протягом тривалого часу гарантовано винести без поломки, іншими словами — максимальне навантаження на конструкцію, допустима для нормальної експлуатації. Ця навантаження враховує вагу водія, багажу, а в багатомісних моделях і пасажирів (тобто вказується вона для машини загалом, а не для окремого місця). Пов'язаний даний параметр насамперед з призначенням і вікової категорії (див. вище): чим «старше» веломобіль — тим більшу вагу він повинен нормально переносити.

Зрозуміло, при виборі машини варто виходити з того, що зазначена в характеристиках максимальне навантаження має бути не нижче, ніж планована в реальних умовах; але при цьому бажано мати ще й певний запас. Пов'язано це з двома моментами. По-перше, цей параметр зазвичай наводиться для рівних доріг; а при їзді по ямах, вибоїнах і інших нерівностей веломобіль може піддаватися нерозрахунковим навантажень навіть при формально допустимому вазі. По-друге, найчастіше веломобілі купуються для дітей; а оскільки діти ростуть, то запас ваги просто обов'язковий — інакше машина дуже швидко виявиться непридатною до використання.

Також не варто обманюватися, якщо при перевищенні максимального навантаження (випадковому або навмисному) веломобіль не зламався відразу — перевантаження в будь-якому разі негативно позначається на надійності і може привести до ранньої поломки.

Кількість посадкових місць, штатно передбачене в конструкції веломобіля. На кожне посадкове місце зазвичай передбачається своє сидіння.

— 1. Найбільш популярний варіант серед сучасних веломобілів; це зумовлено самою специфікою застосування подібних машин. До цього різновиду можуть ставитися моделі будь-якої зовнішності і призначення (див. вище).

— 2. Двомісні веломобілі зазвичай виконуються у вигляді картів або трициклів, а особливості розміщення другого місця можуть бути різними. Так, в деяких моделях воно встановлюється за спиною водія; переднє сидіння при цьому часто робиться більшим, в розрахунку на дорослого, тоді як заднє невелика і призначається для дитини. Інший варіант — встановлення крісел в один радий. Також відзначимо, що другий людина не обов'язково є пасивним пасажиром — обидва крісла можуть мати повноцінне дубльоване управління, включаючи 2 комплекту педалей.

— 4. Чотиримісні машини серед сучасних веломобілів є рідкістю, проте, випускаються і такі — на випадок, якщо комусь потрібно їхати саме в такому складі. Подібні моделі, зазвичай, мають два ряди по два сидіння. При цьому педалі можуть бути виведені тільки на задній ряд, щоб що сидять попереду могли насолоджуватися поїздкою, не витрачаючи зусиль; така конструкція фактично перетворює веломобіль в екіпаж велорикші.

Можливість використання педалей веломобіля для руху не тільки вперед, але і назад. Зазначимо, що найпростіший тип приводу — на жорстко закріплену ведену шестерню (коли педалі обертаються і при русі веломобіля вхолосту) — не забезпечує можливості заднього ходу, для цього потрібні певні конструктивні хитрощі. Тому, якщо для Вас важлива можливість вільно кататися не тільки вперед, але і назад — варто вибрати машину, в якому така можливість прямо заявлена.

Відзначимо, що найчастіше рух назад здійснюється просто за рахунок обертання педалей в зворотному напрямку, однак деякі моделі можуть передбачати включення задньої передачі» спеціальним важелем, зазвичай розташовується на рамі.

Наявність ручного гальма в конструкції веломобіля.

На відміну від автомобільного «ручника», який штатно застосовується у ролі стоянкового, подібний гальма, зазвичай, може використовуватися і в процесі руху (хоча є й інші варіанти). Його наявність особливо важливо для «швидкісних» веломобілів — такий варіант гальмівної системи вважається надійніше і зручніше, ніж педалі (зокрема, тому, що дозволяє застосовувати високоефективні дискові гальма).

Діаметр переднього колеса (коліс) веломобіля. На практиці цей параметр важливий насамперед з урахуванням того, що для великих коліс характерна більш висока прохідність, ніж для дрібних. Крім того, дані про розміри передніх і задніх коліс дають змогу оцінити особливості зовнішнього вигляду (див. вище): наприклад, деяка «спецтехніка» може мати невеликі передні колеса і великі задні, як у справжніх тракторах.

Діаметр заднього колеса (коліс) веломобіля. Значення цього параметра таке ж, як і у діаметра переднього колеса (див. відповідний пункт).

Конструкція коліс, якими оснащений веломобіль.

— Пластикові. Найпростіші колеса, виконані повністю з пластику, в деяких випадках вони навіть не мають яскраво вираженої шини. Твердість таких коліс не дозволяє застосовувати їх на поверхнях з серйозними нерівностями, і навіть на рівному асфальті рівень вібрації і шуму виявляється досить високим. Крім того, подібні конструкції не дуже міцні. Тому пластикові колеса зустрічаються переважно в моделях для найменших (див. «Призначення»).

— Пластикові з гумою. Модифікація описаних вище пластикових коліс, доповнена своєрідною «міні-шиною» — смужкою гуми посередині обода, там, де колесо безпосередньо стикається з землею. Це забезпечує більш м'який хід і трохи знижує вібрації, які виникають машиною, однак в іншому такі колеса повністю аналогічні звичайним пластиковим.

— Гумові. В даному випадку маються на увазі колеса, що мають суцільну (не надувну) гумову шину. Цей варіант є свого роду перехідним між пластиковими і надувними колесами: суцільнолиті шини не так прохідні і «витривалі», як надувні, зате коштують дешевше, не вимагають стежити за рівнем накачування і абсолютно нечутливі до проколів і подряпин, при цьому плавність їх ходу набагато вище, ніж у пластикових.

— Надувні. Найбільш прогресивний варіант, що зустрічається в сучасних веломобілях: у відп...овідності з назвою, такі колеса мають гумову шину, заповнену повітрям — як на «дорослому» велосипеді або сьогоденні авто. Надувні колеса набагато перевершують всі описані вище різновиди по м'якості ходу, легко «відпрацьовують» нерівності дороги і підходять навіть для самих важких або швидкісних веломобілів. З їх недоліків, крім ціни, можна згадати необхідність стежити за тиском всередині шин і періодично підкачувати колеса. Крім того, пошкодження камери призводить надувну шину в непридатність, тому до такого веломобилю рекомендується на всякий випадок мати ремкомплект.