Порівняння Phantom CA-2307 vs Phantom CA-2301

Штатний спосіб та місце встановлення, передбачені конструкцією камери.

- Універсальна. Цей спосіб установки можна умовно назвати "зовнішнім" - камера розміщується на підставці, що пригвинчується до тієї чи іншої поверхні, і корпус знаходиться повністю зовні. Даний варіант в цілому відноситься до універсальних і може застосовуватися незалежно від марки авто, хоча є штатні камери (див. нижче), з такою установкою.

- Врізна. Камери, що встановлюються у спеціально виконані під них гнізда. Зазвичай мають круглу форму, і для встановлення достатньо просвердлити в корпусі авто отвір відповідного діаметра. Також, зазвичай, є універсальними.

- Гвинтова. Камери, розраховані на встановлення за допомогою гвинтового кріплення (звідси назва). Досить прості та зручні в монтажі – достатньо проробити отвір під гвинт у корпусі, причому необхідний діаметр отвори виходить помітно менше, ніж у врізних моделей. Найчастіше є універсальними.

- Рамка номерного знака. Пристрої, що є рамками для номерних знаків із вбудованими камерами заднього виду. Зручні тим, що не вимагають особливих монтажних робіт — конструкція просто ставиться замість штатної рамки на ті ж кріплення. У той же час варто враховувати, що рамки під номери можуть мати різний формат і відповідно розмір та конфігурацію кріплень; цей момент необхі...дно обов'язково уточнити перед покупкою.

- У плафон номерного знака. Камери вмонтовані в плафон освітлення номерний знак. Нерідко мають у конструкції не лише камеру, а й лампу для підсвічування номерів. Плафони номерних знаків на різних авто мають різну конструкцію, відповідно моделі даного типу робляться переважно штатними (див. нижче).

- У ручку багажника. Моделі, що є ручкою багажника з встановленою в ній камерою і монтуються замість комплектної ручки. Робляться лише штатними (див. нижче).

- В емблему. Моделі даного типу можуть представляти як окремі камери, що вбудовуються в «шильду», наприклад і емблеми, доповнені камерами і замість фабричної емблеми, що встановлюються. За визначенням бувають лише штатними (див. нижче).

— У решітку радіатора. У переважній більшості машин двигун, і, відповідно, радіатор розташовуються спереду; відповідно, цей варіант притаманний камер переднього огляду (див. «Тип огляду»). Більшість таких моделей – штатні (див. нижче).

- У стоп-сигнал. Оптика виконана як стоп-сигналу. Як правило, подібні камери виготовляються під конкретну марку та модель автомобіля. Сам пристрій встановлюється на місце однієї зі штатних фар стоп-сигналу (правої, лівої або центральної). При цьому в процесі монтажу не потрібно дірявити елементи кузова або відключати підсвічування плафон номерного знака. Камера у корпусі стоп-сигналу не порушує цілісності дизайну корми, лаконічно вливаючись у образ екстер'єру.

Фізичний розмір світлочутливого елемента камери. Зазвичай вимірюється по діагоналі і позначається в дюймах — точніше, дробових частинах дюйма. Чим більший сенсор, тим більше розмір кожної окремої точки (пікселя) на ньому, тим більше світла потрапляє на кожен піксель і тим простіше забезпечити високу якість зображення з мінімумом шумів (особливо якщо мова йде про зйомки в сутінках). Правда, потрібно пам'ятати, що порівнювати між собою за розміром можна лише матриці одного типу і роздільної здатності. Та й великий сенсор не завжди є гарантією якості — багато залежить від іншої «начинки» камери, якості її встановлення та інших факторів. Тим не менш, великий розмір матриці зазвичай свідчить про високий клас камери.

Хоча в сучасній електроніці переважають цифрові стандарти, автомобільних камерах заднього виду все ще використовують аналоговий формат передачі сигналу. Це пов'язано з вимогами сумісності: таке відео дозволяє використовувати досить прості екрани. А його якість хоч і програє цифрового, проте цілком достатньо для більшості завдань, що стоять перед даним класом автоелектроніки.

Аналоговий відеосигнал має розмір у точках по горизонталі і вертикалі. Але оскільки кількість точок по вертикалі має строго певну кількість 625 (в системі кольоровості PAL і NTSC ), роздільна здатність зазвичай позначають тільки за кількістю горизонтальних точок (TV ліній).

На практиці цей параметр описує якість зображення, яке виводиться безпосередньо на підключений до камери екран. Зустрічаються моделі зі значенням 480, 500, 520, 540, 560 ТВЛ і навіть з більш високою роздільною здатністю в ТВЛ. Це важливо для моделей з широкими кутами огляду (див. нижче). З іншого боку, для використання всіх можливостей камери з великою кількістю ТВЛ потрібно і екран, відповідний цим можливостей; докладніше питання сумісності з екраном описані в спеціалізованих джерелах.

Цей параметр описує загальна кількість перешкод в видаються камерою відеосигнал. Чим вище співвідношення сигнал/шум (тобто відношення рівня корисного сигналу до рівня сторонніх перешкод) — тим більш якісним буде зображення, тим менше спотворень в ньому буде. Мінімальним рівнем для сучасних камер вважається рівень у 40 дБ — при ньому зображення відтворюється з дрібними перешкодами, що не роблять істотного впливу на її сприйняття. А в самих прогресивних моделях цей показник може досягати 48 – 50 дБ — таке зображення для людського ока майже неможливо відрізнити від ідеального.

Зрозуміло, на практиці якість зображення залежить і від можливостей екрану, на який воно виводиться, однак «зашумленную» камеру не врятує навіть самий кращий екран.

— Автоналаштування експозиції. Наявність в камері функції автоматичного налаштування параметрів зйомки під ступінь освітленості сцени, яка потрапила в кадр. Експозицією у класичному розумінні називають кількість світла, яке сприймається світлочутливим елементом камери; його можна змінювати, відкриваючи і закриваючи діафрагму об'єктива, а також регулюючи тривалість витримки кожного кадру. Якщо ж діапазону цих регулювань недостатньо, в цифрових пристроях може використовуватися також зміна чутливості матриці. У будь-якому разі недоекспоноване зображення буде виглядати занадто темним, а переекспоноване — дуже яскравим; і те, і інше для перегляду малопридатне. Однак процес ручного налаштування всіх параметрів — справа досить клопітка і явно недоречна при їзді в автомобілі, тим більше що освітленість картини в полі зору об'єктива може змінитися в лічені секунди. Тому більшість сучасних камер мають функцію автоматичного коригування експозиції. Завдяки їй пристрій сам виставляє параметри на оптимальний рівень і змінює їх при зміні освітленості. Зазначимо, що така автоматика не ідеальна, проте в абсолютній більшості випадків її цілком достатньо для нормальної видимості на екрані.

— Автоматичне виправлення балансу білого. Наявність в камері функції автоматичної корекції балансу білого. Незважаючи на назву, цей баланс стосується не лише білого кольору, але і загалом колірної гами зображення, що надходи...ть з камери. Не вдаючись у подробиці, його значення можна описати так: для кожного типу освітлення (сонячне світло, похмурий день, лампи денного світла в гаражі, вуличні ліхтарі тощо) необхідні свої параметри балансу білого, інакше кольори на зображенні будуть виглядати неприродно — занадто теплими чи надто холодними. Автокорекція ж позбавляє користувача необхідності настроювати баланс білого вручну — пристрій сам визначає тип освітлення та перенастроюється. Водночас, враховуючи специфіку призначення камер заднього і переднього виду, дана функція є скоріш приємним доповненням, ніж практично значущим моментом — адже вирішальне значення при маневруванні зазвичай мають не кольори видимих предметів, а їх розташування в просторі.

— Паркувальні мітки. Можливість відображення камерою на підключеному екрані паркувальних міток — спеціальної шкали, яка особливим чином накладається на видиме зображення. Така шкала відіграє роль далекоміра: відстань до видимого на екрані предмета можна оцінити по тому, біля якої позначки він знаходиться, це значно спрощує маневрування в тісних умовах. Крім того, у деяких моделях вона також допомагає оцінити і габарити видимих отворів по ширині. Правда, для адекватного відображення паркувальних міток камера повинна бути встановлена досить точно — на оптимальній висоті від землі і під певним кутом до горизонталі; в штатних моделях (див. «Тип встановлення») труднощів з цим зазвичай не виникає, але ось універсальні можуть зажадати винахідливості і копіткої роботи. Також відзначимо, що навіть при ідеальному встановленні точність паркувальних міток буде далека від абсолютної. Тим не менш, вони можуть стати дуже корисним доповненням до «чистої» картинки з камери.

- Функція відеореєстратора. Можливість вести зйомку не тільки в режимі трансляції зображення на мультимедійний екран, а й записувати обстановку навколо автомобіля на зовнішній накопичувач даних. Функція відеореєстратора реалізується в просунуті моделі з окремим блоком обробки даних, в конструкції якого і передбачається слот під картку пам'яті для зберігання відзнятих відеоматеріалів.

— Вигляд зверху. Вид зверху забезпечує повний контроль за ситуацією навколо автомобіля та спрощує маневрування в умовах обмеженого простору. Також верхній вигляд дозволяє краще бачити перешкоди у сліпих зонах та підвищує безпеку паркування заднім ходом в обмеженому просторі. Ця функція зустрічається у системах кругового огляду. Проекція верхнього виду складається шляхом обробки зображень камер, розосереджених по периметру транспортного засобу.

— Вологозахист. Наявність в конструкції камери захисту від попадання всередину вологи. Ця функція є практично обов'язковою для моделей, які розраховані на зовнішнє встановлення — адже вони неминуче будуть піддаватися впливу дощу, снігу, бризок з-під коліс і т. ін. У деяких випадках виробник навіть вказує рівень цього захисту. Втім, навіть без нього можна бути впевненим, що з камерою нічого не трапиться навіть під дощем.

— Пульт ДУ. Наявність пульта дистанційного керування в комплекті постачання камери. На відміну від звичайних побутових пристроїв, в автомобільній електроніці найчастіше застосовуються провідні пульти ДУ; камери заднього виду не стали винятком. Пов'язано це з тим, що дріт в автомобілі часто буває не тільки дешевшим, але і зручнішим наж ІЧ-датчик або радіоканал. Також відзначимо, що дана функція зустрічається зазвичай у моделях преміумкласу, що мають додаткові можливості — наприклад, перемикання кута огляду.