Вікова група
—
Від 1 до 3 років. Наймолодша вікова група. До неї належать виключно триколісні велосипеди (див. «Тип»), а в конструкції часто передбачаються додаткові функції, які забезпечують безпеку й дають змогу батькам використовувати велосипед у ролі візка. З таких функцій можна назвати, зокрема,
ремені безпеки,
бампер,
козирок, (див. «Комплектація») і батьківську ручку (див. нижче).
—
Від 2 до 4 років. У цю групу можуть входити всі 3 типи велосипедів (див. «Тип»). Водночас триколісні моделі зазвичай менше схожі на візки й більше розраховані на самостійне пересування дитини, ніж у попередній групі; для двоколісних же обов'язковою є наявність бокових коліс (див. «Комплектація»). А біговели практично всі розраховані на дітей 2-4 років.
—
Від 3 до 6 років. Для дітей цього віку триколісний велосипед вже стає нецікавим, а фізичний розвиток цілком дає можливість навчатися їзді на двох колесах. Відповідно, у цю категорію включені переважно двоколісні моделі (див. «Тип») з обов'язковою наявністю в комплекті бокових коліс (див. «Комплектація»).
—
Від 5 до 8 років. Велосипеди для дітей молодшого шкільного віку дуже схожі на дорослі моделі: сюди належать лише двоколісні машини, а бокові колеса (див. «Комплект
...ація») хоча й можуть зустрічатися, проте далеко не обов'язкові.
— Від 6 до 10 років. Моделі старшої вікової категорії дають змогу кататися «по-дорослому». До цієї категорії входять байки з колесами діаметром 20 дюймів. У деяких екземплярах для цього віку вже присутнє ручне гальмо і деякі додаткові функції. Однак підбирати такі велосипеди необхідно з урахуванням готовності дитини до самостійного катання.
— Від 8 до 10 років. Вікова група від 8 до 10 років об'єднує під своїм крилом дитячі велосипеди із справді «дорослим» оснащенням. Сюди входять моделі на 20-дюймових колесах з багатошвидкісними трансмісіями, ручками гальмування на кермі (включаючи прогресивні дискові гальма) та іншими атрибутами дорослих байків, але в зменшеному форматі. По суті велосипеди цього вікового діапазону є перехідною ланкою між дитячими та підлітковими моделями.
Межі вікових груп є досить умовними, проте сильно порушувати їх все ж таки не рекомендується. Важливо враховувати не тільки зазначений виробником діапазон віку, а й загальний рівень розвитку дитини. Також зазначимо, що діти певного віку можуть мати різні зріст та статуру — при виборі варто звертати увагу не лише на вікову групу, а й на максимальне навантаження (див. нижче).Максимальне навантаження
Найбільший вага вершника, який велосипед здатний нормально винести. Цей момент безпосередньо пов'язаний з віковою групою (див. вище), проте велосипеди з однаковими рекомендаціями за віком можуть розрізнятися за максимальної навантаженні.
Само собою, перевищувати зазначену виробником навантаження не можна: навіть якщо аварія не станеться відразу, вона може відбутися в будь-який момент. А в ідеалі варто вибрати велосипед з запасом по вазі — на випадок позаштатних ситуацій, так і з урахуванням того, що дитина буде рости.
Діаметр коліс
Діаметр коліс велосипеда традиційно позначається в дюймах. Від цього параметра залежить загальна висота велосипеда, тому під кожну вікову категорію передбачається свій розмір коліс — згідно з ростом юного велосипедиста. Утім, машини одного типу й вікової групи можуть розрізнятися за діаметром коліс; особливо яскраво це виражено серед двоколісних велосипедів. У таких випадках варто врахувати такий момент: більші колеса краще показують себе на нерівних дорогах і дають змогу довго їхати накатом, але неохоче розганяються і потребують більших зусиль на педалях; невеликі колеса — навпаки, розкручуються без особливих зусиль, але гірше тримають швидкість і чутливіші до ям і вибоїн.
Триколісні велосипеди переважно мають діаметр коліс
10 дюймів, біговелі —
12"< /a> У двоколісних моделях зустрічаються розміри в 14,
16< /a>, 18 та
20 дюймів. Колеса більшого діаметра використовуються вже не в дитячих, а в підліткових велосипедах (вони в нашому каталозі винесені у розділ з дорослими велосипедами).
Комплектація
—
Бокові колеса. Додаткові виносні колеса, що встановлюються по обидва боки від велосипеда, зазвичай в районі задньої осі. Зустрічаються виключно в двоколісних моделях (див. «Тип»). Головне їх призначення — страхування велосипедистів-початківців, що не вміють ще тримати рівновагу: велосипед не падає на бік, навіть коли стоїть нерухомо, і можна тренуватися в їзді, не боячись «аварій» і ударів. При цьому бокові колеса зазвичай робляться знімними, так що коли дитина здобуде необхідні навички для їзди класичним способом, їх можна зняти.
—
Крила. Захисні пристосування у вигляді вигнутих пластин над колесами велосипеда; також використовується назва «щитки». Основне призначення крил — захищати велосипедиста і оточуючих людей від бризок і бруду, що летять з коліс під час їзди. Це може дуже стати в нагоді, наприклад, в сиру погоду після дощу.
—
Багажник. Пристосування для перевезення на велосипеді різних вантажів, що розташовується за сідлом. В триколісних моделях (див. «Тип») багажник найчастіше являє собою пластиковий лоток, в якому можна везти, наприклад, улюблені іграшки малюка. В двоколісних зазвичай використовується платформа з зажимом для закріплення вантажу, що перевозиться (хоча є і виключення, аж до закритого кофра). Варто зазначити, що використовувати багажник для перевезення пасажирів не рекомендується: це небезпечно і загрожує поломками.
...r>
— Кошик на кермі. Як і багажник (див. вище), кошик на кермі призначений для перевезення різних вантажів. Відрізняється він, крім розміщення, ще й конструкцією: являє собою досить глибоку ємність і може комплектуватись кришкою. Зустрічається як серед дво-, так і серед триколісних машин (див. «Тип»); у деяких моделях кошики робляться знімними.
– Підсклянник. Підставка, що дає змогу надійно закріпити склянку або пляшку з напоєм – наприклад, молоком для малюка або водою для самих батьків. Звичайно таке оснащення актуальне для триколісних велосипедів-колясок.
— Сумка для речей. Наявність в конструкції велосипеда власної сумочки для перевезення дрібних речей. Головною відмінністю від багажника і кошика на кермі (див. вище) є конструкція: сумка виконується з м'якої тканини і має застібку. В двоколісних моделях (див. «Тип») вона зазвичай розташовується на кермі, а в триколісних — на батьківській ручці (див. вище).
— Захисний бампер. Захисне пристосування у вигляді поручня, розташованого навколо сідла: дитина може триматись за бампер руками, крім того, ця функція значно знижує ризик впасти з велосипеда. Встановлюється виключно на триколісні машини (див. «Тип»).
— Ремені безпеки. Цей елемент оснащення встановлюється на триколісні велосипеди (див. «Тип»), призначені для найменших дітей: ремені безпеки надійно фіксують малюка на сидінні, не даючи змогу йому впасти з велосипеда — що особливо важливо, якщо машину везе дорослий за батьківську ручку (див. вище).
— Захисний козирок. Пристосування, розташоване над головою малюка і призначене для захисту від прямого сонячного світла (щоб уникнути теплових ударів), а в деяких моделях — ще й від дощу. Встановлюється виключно на триколісні велосипеди (див. «Тип»). Конструкція захисного козирка може бути різною: навіс, парасолька або навіть складаний капюшон на зразок тих, що зустрічаються у колясках.
— Дзеркала заднього виду. Спеціальні дзеркала, що встановлюються на кермі і дають змогу дитині бачити, що відбувається за спиною, не повертаючи голови. Таких дзеркал може бути одне або два (одне дзеркало стандартно встановлюється зліва). Дана функція забезпечує додаткову безпеку їзди і привчає малюка постійно дивитися «по дзеркалах» — ця навичка може виявитися дуже корисною в майбутньому при навчанні їзді на «дорослому» транспорті на зразок машини або мотоцикла.
— Сигнал/дзвінок. Наявність дзвінка або іншого звукового сигналу, що постачається разом з велосипедом. Зустрічається у всіх типах машин (див. вище), щоправда, конкретне призначення в окремих варіантах розрізняється. Так, в двоколісних моделях сигнал часто робиться у вигляді дзвінка і призначений для попередження оточуючих, які інакше можуть вчасно не помітити велосипедиста. А ось в триколісних зазвичай встановлюється клаксон, який може грати ще й роль додаткової розваги для дитини. У будь-якому разі, купівля моделі з дзвінком/сигналом позбавить Вас від клопоту з його самостійним пошуком та встановленням.
— Підніжка. Додаткова опора у вигляді розкладної «ноги», що застосовується в двоколісних велосипедах. Розкривши таку опору, можна поставити велосипед вертикально, не спираючи його на навколишні предмети на зразок стовпв, огорож тощо. А на час їзди підніжка компактно складається і не заважає руху.
— Ігрова панель. Застосовується в триколісних велосипедах (див. «Тип»). Головне призначення ігрової панелі — забезпечити малюкові додаткову розвагу. А ось виконання її буває різним: це можуть бути іграшки, розміщені прямо на кермі, кнопки і перемикачі зі звуковими сигналами, стрілки, що імітують приладову панель мотоцикла тощо.