Макс. продуктивність
Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.
Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.
Максимальний розмір частинок
Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.
Потужність
Номінальна потужність двигуна насоса. Чим могутніше двигун — тим, як правило, вища продуктивність агрегату, тим більше натиск, висота всмоктування і т.п. зрозуміло, ці параметри багато в чому залежать від інших особливостей (в першу чергу принципу дії, див. вище); але схожі по влаштуванню моделі цілком можна в загальних рисах порівнювати по потужності.
Відзначимо, що висока потужність, як правило, збільшує габарити, вага і вартість насоса, а також передбачає великі витрати електрики або палива (див. Тому вибирати насос за даним показником варто з урахуванням конкретної ситуації; більш детальні рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.
Електростартер
Наявність електростартера в конструкції мотопомпи-насоса з бензиновим або дизельним двигуном (див.
Електростартер-це електромотор з живленням від власного акумулятора, призначений для запуску двигуна. Такий спосіб пуску значно простіше і легше ручного: двигун заводиться буквально одним натисканням кнопки, без зайвих зусиль. З іншого боку, дана функція помітно впливає на вагу, габарити і вартість всього агрегату. Та й якщо акумулятор сяде, електростартер стає марним (втім, на цей випадок зазвичай передбачається дублююча система ручного пуску). У світлі цього дана особливість зустрічається переважно в потужних просунутих агрегатах, де ручний запуск — справа досить трудомістка.
Хар-ки двигателя
Основные характеристики двигателя внутреннего сгорания (см. «Питание»), установленного в мотопомпе. В данном пункте могут указываться, в частности, такие моменты:
— Объём. Рабочий объём цилиндра (цилиндров) двигателя. Больший объём, как правило, обеспечивает большую мощность, однако и потребление топлива при этом растёт соотстветственно.
— Мощность. Мощность бензиновых и дизельных двигателей традиционно указывается в лошадиных силах. Смысл этого параметра тот же, что и у номинальной мощности (см. выше), указываемой в ваттах. А одни единицы можно с легкостью перевести в другие: 1 л.с. приблизительно равна 735 Вт. Однако обозначение в лошадиных силах бывает удобнее для оценки и сравнения именно двигателей внутреннего сгорания.
— Количество тактов. В современных агрегатах с ДВС, включая мотопомпы, могут применяться 2-тактные либо 4-тактные двигатели. Первый вариант отличается более высокой мощностью и меньшей стоимостью; его недостатками являются высокий уровень шума и необходимость заправки топливо-масляной смесью, что не очень удобно. 4-тактные ДВС довольно сложны по конструкции и дороги, однако они проще в эксплуатации, да и шумят меньше. Отметим, что большинство 2-тактных двигателей — бензиновые, дизели этого типа на сегодня практически не встречаются.
— Количество цилиндров. Наличие нескольких цилиндров способствует равномерности вращения вала двигателя. С другой стороны, эта особенность заметно сказывается на размерах и весе..., притом что равномерность для насосов некритична. Поэтому подавляющее большинство двигателей в современных мотопомпах — одноцилиндровые.
— Способ запуска. Двигатель может запускаться как вручную, так и электростартером. О первом способе см. выше; ручной же запуск труднее (обычно нужно со значительным усилием дёрнуть за специальный тросик, часто несколько раз), однако более надёжен, т.к. не зависит от аккумулятора.
— Тип охлаждения. В современных ДВС применяются два типа охлаждения — жидкостное (водяное) и воздушное. Конкретно же в мотопомпах подавляющее большинство устройств использует второй вариант, т.к. воздушные системы значительно проще и дешевле, а их эффективность хотя и ниже, чем у водяных, но всё же вполне достаточна.
Об'єм паливного бака
Об'єм паливного бака в насосі з двигуном внутрішнього згоряння(див « Знаючи цей параметр і витрата палива, можна визначити максимальний час роботи агрегату на одній заправці. Зрозуміло, чим об'ємніше бак — тим довше насос може пропрацювати без дозаправки, при інших рівних; з іншого боку, велика ємність помітно позначається на габаритах і вазі пристрою.
Країна походження бренду
Країна походження бренду, під яким насос представлений на ринку.
Існує безліч стереотипів, пов'язаних з тим, як походження товарів з тієї чи іншої країни впливає на їх якість. Однак в цілому ці стереотипи не мають під собою підстав. По-перше, в даному пункті вказується не фактичне місце випуску агрегату, а «Батьківщина» торгової марки (або місце розташування штаб-квартири виробника); виробничі потужності можуть розташовуватися і в іншій країні. По-друге, фактична якість виробу залежить не стільки від географії, скільки від організації процесів всередині тієї чи іншої компанії. Так що при виборі найкраще орієнтуватися не стільки на «національність» унітазу, скільки на загальну репутацію того чи іншого бренду. А звертати увагу на країну походження має сенс в тому випадку, якщо ви принципово бажаєте (або не бажаєте) підтримати виробника з певної держави.
Матеріал крильчатки / шнека
Матеріал, з якого виготовлений основний робочий елемент насоса — колесо (крильчатка), шнек або мембрана. Ця деталь безпосередньо контактує з рідиною, що перекачується, так що її властивості мають ключове значення для загальних характеристик і можливостей насоса.
— Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю, до того ж він не схильний до корозії. Вважається, що механічна міцність у цього матеріалу в цілому невелика, і він погано переносить контакти з твердими домішками. Однак в наш час існує безліч сортів пластика — в тому числі особливі високоміцні різновиди, які підходять навіть для роботи з сильно забрудненою водою або каналізаційними стоками. Так що пластикові крильчатки / шнеки можна зустріти в самих різних видах насосів; загальна якість і надійність таких деталей, як правило, залежить від цінової категорії агрегату.
— Чавун. Твердий, міцний, надійний і в той же час порівняно недорогий матеріал. За корозійної стійкості чавун теоретично поступається більш просунутим сплавів на кшталт нержавіючої сталі або алюмінію; однак при дотриманні правил експлуатації цей момент не є критичним, і термін служби чавунних деталей виходить не меншим, ніж загальний термін служби насоса. До однозначних же недоліків даного варіанту можна віднести велику масу, через що дещо зростає витрата енергії/палива при роботі.
- Нержавіюча сталь. Відповідно до назви, одним з ключових переваг «нержавійки» є висока стійкість до корозії — і, відповідно, надійність і до...вговічність. Обходиться такий сплав трохи дорожче чавуну, однак і важить менше.
— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують в собі міцність, надійність, корозійну стійкість і невелику вагу. Однак і коштують такі матеріали досить дорого-дорожче тієї ж "нержавійки", не кажучи вже про чавуні.
— Латунь. Різновиди латуні, що застосовуються в насосах, відрізняються високою міцністю і твердістю, а також нечутливістю до вологи. Коштують такі матеріали досить недешево, проте ця ціна цілком виправдовується згаданими перевагами. Тому в окремих різновидах насосів-зокрема, поверхневих моделях і насосних станціях — латунні крильчатки користуються великою популярністю.
— Бронза. Матеріал, за багатьма властивостями схожий з описаною вище латунню. Втім, застосовується бронза помітно рідше-зокрема, через дещо більшу вартість.
— Сталь. Різновиди стали, що не належать до нержавіючих, застосовуються вкрай рідко — в окремих моделях насосів для хімічних рідин. При цьому в подібних деталях сталь зазвичай використовується як основа, а для захисту від корозії на неї наноситься покриття з фторопласту або іншого аналогічного матеріалу.
— Силумін. Силумінами називають алюмінієві сплави з добавкою кремнію. По ряду причин такі матеріали в насосах зустрічаються рідко, причому переважно серед відносно недорогих моделей.
— Гума. Матеріал, традиційно використовуваний для мембран в насосах з вібраційним способом роботи(див.