Порівняння Euroaqua WQ-10-10-0.75 vs Euroaqua WQ18-10-0.75

— Чиста вода. До насосів, призначеним для чистої води, умовно належать всі моделі, для яких максимальний розмір частинок (див. нижче) не перевищує 5 мм; крім того, допустимий вміст механічних домішок (також див. нижче) для них теж невелика. Відповідно, багато з таких моделей здатні нормально перекачувати воду з домішками, але для сильно забруднених рідин вони не підходять.

— Брудна вода. У цю категорію включені насоси, здатні працювати з великими механічними забрудненнями — понад 5 мм. Зазначимо, що деякі виробники позиціонують подібні моделі як агрегати змішаного призначення, «для брудної і чистої води», однак у будь-якому разі для них характерна посилена конструкція, наявність подрібнювача, здатного перемелювати згадані частки, посилений корпус, збільшений діаметр патрубків, підвищена потужність і т. ін. Головною відмінністю таких насосів від каналізаційних (див. вище) є неможливість роботи з рідинами високої в'язкості.

— Каналізація. Каналізаційні (фекальні) насоси багато в чому схожі з описаними вище моделями для брудної води, тому що їм також доводиться мати справу з великими частками. Основною відмінністю є допустимий розмір цих часток — він становить 50 мм і більше; крім того, вся конструкція таких насосів створюється в розрахунку на високу в'язкість рідини.

— Хімічні рідини. Насоси, призначені для роботи з хімічними рідинами, виділяються насамперед застосуванням в конструкції особливо стійких матеріалів — зазвичай, полімерів. За...вдяки цьому вони здатні без наслідків переносити роботу з агресивними речовинами — кислотами, лугами, нафтопродуктами, розчинниками, зрідженими газами тощо Крім того, в «хімічних» насосах часто застосовуються інші спеціальні рішення, що дозволяє безпечно перекачувати вогне - та вибухонебезпечні матеріали, дуже холодні, гарячі, в'язкі рідини і т. ін. Основною сферою застосування таких агрегатів є промисловість — як хімічна, так і нафтова, харчова і т. ін. При цьому варто враховувати, що різні моделі можуть бути розраховані на різні типи речовин.

Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.

Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.

Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.

Максимальна кількість механічних домішок у воді, що всмоктується, при якій насос здатний нормально працювати (зрозуміло, якщо частки цих домішок не перевищують максимально можливого для даної моделі розміру; докладніше див. вище). Чистою вважається вода з вмістом домішок до 20 г на куб. м, а ось в каналізаційних стоках рахунок може йти вже на десятки кілограм на кубічний метр.

Найбільша температура всмоктуваної рідини, при якій насос здатний нормально працювати. Як правило, в більшості моделей цей параметр становить 35 – 40 °C — при великих температурах складно забезпечити ефективне охолодження двигуна і рухомих частин, та й на практиці такі умови зустрічаються рідко.

Розмір різьблення, призначеної для підключення шланга або трубопроводу до вихідного отвору насоса. При наявності в конструкції патрубка із зовнішнім різьбленням розмір вказується для неї, при відсутності — для внутрішнього різьблення вхідного отвору.

У будь — якому випадку розміри виходу насоса і кріплення на підключається до нього шлангу/трубопроводі повинні збігатися-інакше доведеться шукати перехідники. Ці кріплення традиційно вказуються в дюймах і частках дюйма.

Даний параметр актуальний в першу чергу для поверхневих моделей.

Довжина кабелю, по якому підводиться Електрика до насоса з відповідним типом живлення (див. Чим довше кабель-тим далі від розетки або іншого джерела живлення можна встановити насос. Особливо цей параметр важливий для заглибних моделей: при занадто короткому кабелі насос просто неможливо буде опустити на максимальну глибину, передбачену його конструкцією, адже звичайні подовжувачі занурювати в воду не можна.

Матеріал, з якого виготовлений основний робочий елемент насоса — колесо (крильчатка), шнек або мембрана. Ця деталь безпосередньо контактує з рідиною, що перекачується, так що її властивості мають ключове значення для загальних характеристик і можливостей насоса.

— Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю, до того ж він не схильний до корозії. Вважається, що механічна міцність у цього матеріалу в цілому невелика, і він погано переносить контакти з твердими домішками. Однак в наш час існує безліч сортів пластика — в тому числі особливі високоміцні різновиди, які підходять навіть для роботи з сильно забрудненою водою або каналізаційними стоками. Так що пластикові крильчатки / шнеки можна зустріти в самих різних видах насосів; загальна якість і надійність таких деталей, як правило, залежить від цінової категорії агрегату.

— Чавун. Твердий, міцний, надійний і в той же час порівняно недорогий матеріал. За корозійної стійкості чавун теоретично поступається більш просунутим сплавів на кшталт нержавіючої сталі або алюмінію; однак при дотриманні правил експлуатації цей момент не є критичним, і термін служби чавунних деталей виходить не меншим, ніж загальний термін служби насоса. До однозначних же недоліків даного варіанту можна віднести велику масу, через що дещо зростає витрата енергії/палива при роботі.

- Нержавіюча сталь. Відповідно до назви, одним з ключових переваг «нержавійки» є висока стійкість до корозії — і, відповідно, надійність і до...вговічність. Обходиться такий сплав трохи дорожче чавуну, однак і важить менше.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують в собі міцність, надійність, корозійну стійкість і невелику вагу. Однак і коштують такі матеріали досить дорого-дорожче тієї ж "нержавійки", не кажучи вже про чавуні.

— Латунь. Різновиди латуні, що застосовуються в насосах, відрізняються високою міцністю і твердістю, а також нечутливістю до вологи. Коштують такі матеріали досить недешево, проте ця ціна цілком виправдовується згаданими перевагами. Тому в окремих різновидах насосів-зокрема, поверхневих моделях і насосних станціях — латунні крильчатки користуються великою популярністю.

— Бронза. Матеріал, за багатьма властивостями схожий з описаною вище латунню. Втім, застосовується бронза помітно рідше-зокрема, через дещо більшу вартість.

— Сталь. Різновиди стали, що не належать до нержавіючих, застосовуються вкрай рідко — в окремих моделях насосів для хімічних рідин. При цьому в подібних деталях сталь зазвичай використовується як основа, а для захисту від корозії на неї наноситься покриття з фторопласту або іншого аналогічного матеріалу.

— Силумін. Силумінами називають алюмінієві сплави з добавкою кремнію. По ряду причин такі матеріали в насосах зустрічаються рідко, причому переважно серед відносно недорогих моделей.

— Гума. Матеріал, традиційно використовуваний для мембран в насосах з вібраційним способом роботи(див.