Номінальна вихідна потужність
Загальна потужність живлення, що видається автоінвертором в штатному режимі роботи. Іншими словами цей параметр можна описати як
найбільшу номінальну потужність підключеного навантаження, при якій пристрій здатний без збоїв і перевантажень пропрацювати протягом тривалого часу (порівнянного з часом розрядки акумулятора, який використовується для живлення).
Відповідно, при виборі з номінальної вихідної потужності, варто виходити з енергоспоживання передбачуваного навантаження. При цьому підбирати інвертор варто з запасом у 15-20% — наприклад, для ноутбука з споживанням 150 Вт рекомендується пристрій не менше ніж на 175 Вт. Це пов'язано не тільки з захистом від перевантажень, але і з тим, що багато інвертори здатні видавати заявлену потужність лише при повному заряді акумулятора, а по мірі вичерпання цього заряду вона знижується.
Також варто враховувати, що деякі пристрої, наприклад, автохолодильники чи побутові пилососи — при запуску споживають значно більше енергії, ніж в звичайному режимі роботи. Тому при виборі інвертора для подібних пристроїв варто орієнтуватися не тільки на номінальну, але і на пікову потужність — потужність, яку автоінвертор здатний без наслідків видати протягом декількох секунд.
ККД
Коефіцієнт корисної дії автоінвертора.
ККД — це співвідношення (у відсотках) між кількістю енергії, що прилад видає на навантаження, і тією кількістю, яку він споживає від бортової мережі автомобіля. Відповідно, чим вище цей показник — тим ефективніше робота і тим менше втрати при перетворенні. На практиці це означає, що за інших рівних умов прилад з більш високим ККД дасть змогу навантаженні довше працювати від акумулятора; особливо це важливо при високій споживаної потужності.
В сучасних автоінверторах значення ККД до 80 – 85% вважаються середніми, 90% і більше — хорошими.
Кількість розеток
Кількість стандартних розеток на 230 В, передбачена в конструкції автоінвертора.
Чим більше розеток — тим більше електроприладів можна одночасно підключити до інвертора. Водночас специфіка використання автомобільних перетворювачів така, що їх рідко доводиться застосовувати для декількох пристроїв відразу. Крім того, одночасне підключення потребує відповідної потужності (див. «Номінальна вихідна потужність»), а самі розетки ще й помітно впливають на габарити. Тому найчастіше в сучасних моделях використовується
одна розетка — цього, зазвичай, достатньо. Втім, висококласні потужні інвертори можуть мати і
дві розетки.
Сигнал при розряді батареї
Наявність у автоінверторi функції
оповіщення про низький заряд акумулятора, до якого підключено пристрій.
Ця функція значно знижує ризик «посадити» акумулятор авто за рахунок використання інвертора і водночас позбавляє від необхідності контролювати стан батареї вручну. Сигналізація, зазвичай, реагує на напруги на вході: при значному зниженні, що свідчить про глибокої розрядки, пристрій подає застережливий сигнал. Багато моделей мають також функцію автоматичного відключення через деякий час після спрацьовування оповіщення (по таймеру або при зниженні напруги до максимально припустимого). Поріг чутливості зазвичай налаштовується таким чином, щоб після спрацювання сигналу і відключення інвертора акумулятор все ще був здатний запустити двигун авто.
Розміри
Загальні габарити автоінвертора.
У сучасних автомобілях (особливо легкових), зазвичай, не так багато місця для установки додаткового обладнання. Даний параметр дозволяє оцінити простір, необхідне для розміщення інвертора, переконатися, що вибраний пристрій вписується в «посадкове місце», а при необхідності — вибрати інше місце чи іншу модель. При цьому потрібно пам'ятати, що для багатьох автоінверторам необхідний необхідний певний запас за місцем — для нормальної роботи системи охолодження; зазвичай цей запас вказується в докладної документації.
