Порівняння ДБЖ

– Резервний. Найпростіший тип ДБЖ, звичний більшості пересічних користувачів. Його основне призначення – можливість «м'яко» завершити роботу при проблемах з живленням. Коли рівень напруги нормальний, ДБЖ подає на навантаження живлення з мережі, а при падінні або зникненні напруги перемикається на власну батарею. Ресурс цієї батареї зазвичай невеликий – близько декількох хвилин, чого зазвичай достатньо лише для збереження даних. Також такі ДБЖ можуть згладити короткочасні стрибки напруги, проте якщо такі стрибки бувають постійно, це зношує батарею і негативно позначається на самому джерелі. Резервні ДБЖ широко використовуються в домашніх та офісних умовах, вони зазвичай мають невисоку потужність.

– Інтерактивний. Свого роду розвиток ідеї резервних ДБЖ; такі джерела не тільки забезпечують живлення при зниженні або зникненні напруги в мережі, вони також відіграють роль стабілізаторів напруги. Конструкція таких ДБЖ включає спеціальний регулятор (зазвичай у вигляді трансформатора), який компенсує зміни напруги на вході та подає на вихід стабільну напругу. Це дає змогу подавати на навантаження постійну напругу без використання батарей, завдяки чому такі блоки добре підходять для роботи в мережах з нестабільною напругою – вони не лише захищають навантаження, а й не зношуються самі. Інтерактивні ДБЖ також здебільшого мають невисоку потужність та ємність батареї та використовуються для захисту окремих...пристроїв.

– Інверторний (online). Інша назва — «з подвійним перетворенням». Найбільш прогресивний тип ДБЖ, що забезпечує максимальний ступінь захисту. Назва походить від інвертора – генератора вихідної напруги, що безпосередньо видає живлення на навантаження. Сам інвертор одночасно отримує живлення із двох джерел — від мережі та від зарядженої батареї. У разі критичного зниження або зникнення напруги в мережі інвертор продовжує подавати енергію лише вже від батареї. Така схема дає змогу уникнути стрибків напруги при переході з мережі на батарею (що є серйозним недоліком двох вищеописаних типів ДБЖ і може навіть пошкодити чутливу електроніку, що підключається до них). Інверторні ДБЖ мають найбільшу потужність (аж до можливості живити цілу будівлю) і можуть бути розраховані на трифазне підключення (див. «Вхідна напруга»), а деякі моделі дають змогу підбирати батареї різної ємності, залежно від конкретних потреб. З іншого боку, інверторні ДБЖ мають невеликий ККД, працюють шумно і коштують дорого, а тому вони використовуються переважно тоді, коли вирішальне значення має висока потужність або захист.

– Низьковольтний. Мініатюрні ДБЖ для резервного живлення низьковольтної електроніки. Міні-пристрої видають постійний струм на виході з невеликою напругою (як правило, 9 В, 12 В, 15 В або 18 В). Традиційних розеток у їх конструкції не передбачається, а підключити до них зазвичай можна одного споживача. Наприклад, при відключення світла від резервного міні-ДБЖ налаштовують короткочасне автономне живлення роутера (протягом до однієї години), охоронних систем.

– Звичайний (Tower). ДБЖ, розраховані на підлогове встановлення або розміщення на будь-яких відповідних горизонтальних поверхнях. Такий «монтаж» максимально простий, при цьому він підходить навіть для найпотужніших і найважчих пристроїв, а тому більшість сучасних безперебійників (всіх категорій) робляться саме у звичайному форм-факторі Tower. Розміщувати їх передбачається вертикально.

– Rack (у стійку). Моделі для монтажу у телекомунікаційні стійки. Більшість таких безперебійників належить до професійного сегменту обладнання з розрахунком на живлення серверів та іншої подібної електроніки (яка також часто монтується аналогічним способом). Найбільш поширений стандарт стійок — 19", проте зустрічаються й інші варіанти, тому сумісність ДБЖ з конкретною стійкою не завадить уточнити окремо. Також зазначимо, що моделі цього типу часто комплектуються ніжками, що дають змогу ставити пристрій на підлогу «боком» або у вертикальному положенні. Дисплей (за його наявності) у таких моделях може мати поворотну конструкцію для зручності зчитування параметрів в обох положеннях.

– Настінний. Безперебійники, які першочергово розраховані на можливість настінного монтажу. Підвішування на стіні може виявитися оптимальним варіантом в обмежених умовах. Втім, таке встановлення є не єдиним варіантом – багато пристроїв допускається штатно встановлювати на підлогу. Також ві...дзначимо, що настінні ДБЖ часто застосовуються для опалювальних котлів. Основним недоліком такого форм-фактора є необхідність свердлити стіни для монтажу безперебійника.

– Плоский. ДБЖ, конструктивно зібрані в низькому плоскому корпусі. Як правило, такий форм-фактор припускає кілька варіантів монтажу обладнання: безперебійник можна встановлювати горизонтально або вертикально. Однак переважає саме горизонтальний спосіб встановлення ДБЖ. Фактично все залежить від місця розміщення безперебійника та його габаритів – цей момент не завадить уточнити окремо.

– Подовжувач. Безперебійники, що нагадують на вигляд подовжувач. Конструктивно такі ДБЖ складаються з набору розеток в одному корпусі, при цьому розетки розміщуються на верхній площадці безперебійника. Нерідко в корпусі подібних ДБЖ передбачаються отвори або кріплення для настінного способу монтажу.

Вхідна напруга, на яку розраховане ДБЖ. Цей параметр практично визначає ще й тип мережі — різні напруги відповідають різній кількості фаз:

— 1 фаза (230 В). Підключення до звичайних побутових мереж стандарту 230 В. Саме такі мережі використовує більшість пристроїв, що живляться через ДБЖ: комп'ютери, відео- і аудіотехніка, газові котли, кондиціонери, медичне обладнання тощо. Тому й переважна більшість сучасних ДБЖ розраховані саме на 230 В. При цьому відносно малопотужні моделі можуть працювати прямо від розетки, а от для пристроїв з високою максимальною вихідною потужністю — від 3,5 кВА — може знадобитися спеціальний формат підключення (напряму до щитка).

— 3 фази (400 В). Підключення до трифазних мереж формату 400 В. Такі мережі застосовуються для живлення потужного промислового обладнання, а також для підведення енергії від підстанцій на цілі сегменти електромережі (наприклад, будівлю повністю). Відповідно, у випадку ДБЖ використовувати таку вхідну напругу має сенс тільки в найбільш потужних моделях, розрахованих на значне навантаження — наприклад, цілий датацентр, або промисловий цех з високими вимогами до безперервності процесу. Ефективна вихідна потужність таких ДБЖ становить від 4 кВт, а вихідна напруга (див. нижче) може бути як одно-, так і трифазною.

— 1 фаза (230 В)/3 фази (400 В). ДБЖ, що допускають підключення до будь-якого з описаних вище типів мереж. Біл...ьшість таких пристроїв — це, по суті, моделі під три фази, доповнені можливістю роботи ще й від 230 В. Варто враховувати, що для роботи від однофазної мережі таким моделям зазвичай потрібне підключення напряму до щитка, а вихідна потужність при такому підключенні може виявитися нижче заявленого максимуму (цей момент не завадить уточнити окремо).

Байпас (by-pass) означає такий режим роботи ДБЖ, при якому живлення на навантаження подається безпосередньо з зовнішнього джерела електричної мережі, дизель-генератора і т. ін. — практично без обробки в самому ДБЖ. Цей режим може включатися як автоматично, так і вручну.

— Автоматичний байпас є свого роду заходом безпеки. Він включається в тому випадку, коли ДБЖ в штатному режимі не може забезпечити живлення навантаження — наприклад, при перевантаження ДБЖ за рахунок різкого збільшення споживаної потужності навантаження.

— Ручний байпас дозволяє включити цей режим за бажанням користувача, незалежно від параметрів роботи. Це може бути необхідно, наприклад, для «гарячої» заміни батареї (детальніше див. нижче) або для пуску устаткування, у якого пускова потужність перевищує потужність ДБЖ. Технічно він також може грати роль заходи безпеки, однак автоматичні системи в цьому сенсі надійніше.

У деяких ДБЖ передбачені обидва варіанти вмикання байпаса.

Напруга, що видається ДБЖ на основні виходи живлення.

— 1 фаза (230 В). Робоче напругу, яка використовується в більшості видів техніки, яка живиться через ДБЖ: комп'ютерах, серверах, медичному обладнанні, побутових кондиціонерах і холодильниках, газових котлах і т. п. Відповідно, переважна більшість сучасних ДБЖ видає на вихід саме 230 В.

— 3 фази (400 В). Напруга, що застосовується для потужних промислових агрегатів, а також при організації живлення для великого числа споживачів — наприклад, для цілого дата-центру. Відповідно, таке вихідна напруга характерно переважно для найбільш потужних ДБЖ; такі пристрої і на вході вимагають трифазного живлення.

- DC (постійна напруга). Постійна напруга застосовується для живлення низьковольтної низьковольтної електроніки. Воно характерне переважно для резервних міні-ДБЖ.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то...і менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

ККД (коефіцієнтом корисної дії) у разі ДБЖ є відношення вихідної потужності до потужності, споживаної від мережі. Це один з основних параметрів, що визначають загальну ефективність пристрою: чим вище ККД — тим менше енергії ДБЖ витрачає даремно (за рахунок нагріву деталей, електромагнітного випромінювання тощо). У сучасних моделях значення ККД може досягати 99%.

Форма графіка, що описує зміни напруги на виході ДБЖ.

— Синусоїда. Класичний графік змінної напруги, саме так воно змінюється в мережі змінного струму; вихідний сигнал у формі синусоїди означає, що ДБЖ практично не спотворює сигнал в порівнянні з мережею. Як наслідок — таке живлення підходить для будь-якої техніки змінного струму, а деякі пристрої (наприклад, аудіотехніка) взагалі потребує виключно чистої синусоїди. Однак для цього потрібні досить складні технічні рішення, а тому цю форму сигналу можна зустріти в дорогих інтерактивного ДБЖ і інверторного типу.

— Подібна синусоїді (апроксимоване). Цей сигнал має форму, близьку до синусоїді, однак лінія графіка в даному випадку не плавне, а складається з окремих прямокутних «сходинок». Таку форму сигналу забезпечує більшість недорогих ДБЖ; такі пристрої недорогі і цілком підходять для живлення комп'ютерної техніки.