Порівняння STIHL KG 770 vs Karcher KM 70/15 C

Продуктивність збиральної машини — площа, яку агрегат здатний обробити за годину.

Варто враховувати, що зазвичай в характеристиках вказують максимальну продуктивність, що досягається в ідеальних умовах. На практиці вона може виявитися трохи нижче — через особливостей приміщення, наявності стійких забруднень та інших факторів. Тим не менш, теоретична різниця зазвичай цілком відповідає фактичній: наприклад, моделі на 1000 м2/год і 2000 м2/год і на практиці будуть відрізнятися за продуктивністю приблизно в два рази. Так що за даним показником цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою.

Зазначимо також, що висока продуктивність вимагає потужної «начинки» і ємних резервуарів, що позначається на габаритах, масі і вартості агрегата. Тому зайва продуктивність настільки ж небажана, як і недостатня. Крім того, більш потужні машини зазвичай мають більшу ширину захвату й погано підходять для приміщень з великою кількістю вузьких проходів і «закутків».

Що стосується фактичних значень, то до початкового рівня належать моделі менш ніж на 1000 м2/год, саме такі характеристики мають більшість побутових машин (див. «Тип»), хоча ними справа не обмежується. Показник від 1000 до 2000 м2/год є порівняно невисоким для професійних підмітальних машин і середнім — для підлогомиючих. 2000 – 3000 м2/ч вважається досить солідної продуктивні...стю, а моделі більш ніж на 3000 м2/год зустрічаються вкрай рідко — переважно це висококласні підмітальні машини (досягти подібних характеристик «поломойках» вкрай складно).

Кількість бічних щіток, передбачене в конструкції збиральної машини.

Щітки, розміщені по боках від корпусу, використовуються в підмітальних і підмітально-всмоктувальних машинах (див. «Тип»). Вони доповнюють основну щітку агрегата (встановлену зазвичай перед корпусом або під ним) і мають два основних завдання. Перше завдання — забезпечення ефективної обробки важкодоступних місць, таких, як простір біля стін або бордюрів, ділянки підлоги під радіаторами опалення або полицями і т. ін.: конструкція щітки така, що вона з легкістю вимітає пил з вузьких просторів. Друга задача — збільшення ширини захвату (див. нижче) і відповідне підвищення продуктивності (див. вище).

Сучасні прибиральні машини можуть оснащуватися 1 або 2 бічними щітками; у другому випадку такі пристосування встановлюються по обидва боки агрегата, а штатний розташування одиночної щітки — праворуч. Щітки можуть робитися знімними — це може стати в нагоді для роботи у вузьких просторах, де маневреність і компактність важливіше ширини охоплення.

Ширина простору, яке прибиральна машина здатна обробити за один захід. У моделях з знімними бічними щітками (див. вище) у даному пункті зазначаються цифри тільки по самому агрегату, а ширина захвату зі щітками уточнюється окремо (див. нижче).

Велика ширина захвату зручна під час роботи на великих відкритих просторах — вона дозволяє впоратися з роботою за менше число заходів. Зі свого боку, машини з невеликою робочою шириною — і, відповідно, відносно вузьким корпусом — більш прохідні, вони краще підходять для обстановки з великою кількістю важкодоступних місць. Так що вибирати за цим параметром варто з урахуванням особливостей обслуговуваних приміщень/територій.

Ширина простору, який прибиральна машина здатна обробити з використанням однієї бокової щітки. Детальніше про такі щітки див. вище; тут же відзначимо, що вони використовуються в підмітальних машини (див. «Тип»), для збільшення ширини захвату і підвищення загальної ефективності, а одиночна бокова щітка зазвичай встановлюється з правого боку корпусу.

Загалом більша ширина захвату покращує ефективність на великих відкритих просторах, проте погіршує прохідність у важкодоступних місцях. Водночас варто зазначити, що додаткові щітки майже не впливають на ширину корпусу; так що оцінювати прохідність машини краще по власній робочій ширині, без щітки — див. «Ширина захвату». Втім, в деяких моделях наводиться тільки ширина захвату з щіткою — це зазвичай означає, що щітка зроблена незнімною; в таких випадках можна орієнтуватися на загальні габарити агрегата.

Ширина простору, яке прибиральна машина здатна обробити з використанням двох бокових щіток. Детальніше про таких щітках див. вище; тут же відзначимо, що вони використовуються в підмітальних машини (див. «Тип») для збільшення ширини захвату для ефективної обробки важкодоступних місць (наприклад, простору під бордюрами і стінками). Наявність двох щіток дозволяє ефективно обробляти такі місця незалежно від того, яким боком до них повернена машина.

Що стосується ширини захвату, то загалом велика ширина покращує ефективність на великих відкритих пространсттвах, проте погіршує прохідність у важкодоступних місцях. Водночас варто зазначити, що додаткові щітки майже не впливають на ширину корпусу; так що оцінювати прохідність машини краще, з її власної робочої ширині, без щіток — див. «Ширина захоплення». Втім, в деяких моделях наводиться тільки ширина захвату зі щітками — це зазвичай означає, що щітки зроблені незнімними; в таких випадках можна орієнтуватися на загальні габарити агрегата.

Об'єм бака для сміття, передбаченого в конструкції збиральної машини. Бак для сміття оснащуються агрегати подметального і підмітально-всмоктувального типу (див. вище). Чим більше ємність даного контейнера — тим більше сміття він може вмістити і тим рідше його доведеться спорожняти. З іншого боку, даний показник може відчутно вплинути на вагу і габарити прибиральної машини, притому що для невеликих обсягів прибирання (наприклад, епізодичного підмітання доріжки на виїзді з гаража) місткий бак для сміття просто не потрібна. Тому виробники зазвичай вибирають ємність цього бака, виходячи із загального класу прибиральної машини і робіт, на які вона розрахована.

Загальна вага збиральної машини. Вказується, зазвичай, «суха» вага — при порожніх баках для мийного засобу, відпрацювання, палива і т. ін. При цьому додаткове оснащення на зразок бічних щіток може як враховуватись, так і не враховуватися — таке оснащення має досить невелику вагу порівняно з самими машинами і при встановленні/зняття не робить серйозного впливу на масу всієї конструкції.