Порівняння Scorana Praktic 4000-S4 vs Shimano Hyperloop RB 2500

Кількість підшипників, передбачена в конструкції котушки. Підшипники використовують для зниження тертя обертових деталей, що, з одного боку, захищає такі деталі від зношування, а з іншого — зменшує зайві зусилля, що витрачаються при обертанні рукоятки. Відповідно, чим більше підшипників — тим більше вузлів тертя захищено і тим краще «оптимізована» котушка; цей параметр є непоганим показником загального класу виробу. Водночас оцінювати різні моделі потрібно з урахуванням їх призначення (див. «Тип»).

Так, у нахлистових котушках, навіть досить дорогих, зазвичай передбачається 1 підшипник — в точці установки барабана на кронштейн призначений для кріплення до вудилища. Це фактично єдиний важливий вузол тертя, тому більшої кількості підшипників просто не потрібно. Для мультиплікаторних котушок це число варіюється від 1 у відносно простих варіантах, і до 6 – 7 для преміумкласу. А в безінерційних кількість підшипників може сягати кількох десятків.

Тип фрикціона описує розташування механізму фрикційного гальма, передбаченого в котушці, і, відповідно, ручки його регулювання.

Саме по собі фрикційне гальмо відповідає за ослаблення котушки при критичному зусиллі: коли навантаження значно зростає, правильно налаштований фрикціон стравлює частину волосіні, запобігаючи її розриву. Але конкретне зусилля спрацьовування може відрізнятися: одні рибалки воліють максимально послабити гальма, даючи змогу волосіні прослизати при досить слабких ривках, інші — навпаки, затягують його, допускаючи спрацьовування лише при небезпечному наближенні до розривного навантаження. А в деяких ситуаціях потрібна зміна налаштувань прямо в процесі виведення. Зручність такого перенастроювання — один з моментів, на які впливає тип фрикціона. Крім того, особливості конструкції можуть бути обумовлені призначенням котушки. Конкретні варіанти можуть бути такими:

— Передній. Фрикціон, розташований безпосередньо в барабані, з ручкою регулювання на передній частині котушки. Застосовується в безінерційних моделях (див. «Тип»). Він дещо легший і простіший за конструкцією, ніж задній, завдяки чому добре підходить для легкої снасті (наприклад, при матчевій ловлі). А ось регулювання такого гальма, з одного боку, плавніше і точніше, ніж у заднього, з іншого — не таке зручне при налаштуванні «на льоту» і вимагає певної навички. Крім того, передній фрикціон більш чутливий...до забруднень.

— Задній. Ще один варіант розміщення фрикціона в безінерційних моделях. Його назва зумовлена тим, що фрикціон розташовується позаду шпулі, а ручка регулювання — на задній частині котушки. Такі котушки дають змогу з легкістю перенастроювати гальма прямо під час виважування, а їх баланс дещо зручніший, ніж у «передньоприводних», оскільки конструкція не має характерного «переважування» вперед. З іншого боку, регулювання в даному випадку менш точне, а самі котушки — дещо більші і важчі, що робить їх слабо придатними для снастей класу ультралайт.

— Бічний. Подібне розміщення фрикціона характерне для мультиплікаторних котушок — використовувати інші варіанти в подібних моделях немає сенсу, також як і ставити бічний фрикціон в безінерційну модель.

Передавальне число описує різницю в швидкості обертання шпулі і рукоятки. В характеристиках котушок його часто записують у вигляді співвідношення виду x:1, де одиниця позначає 1 оборот рукоятки, а «x» — кількість оборотів шпулі за один такий оборот. Для спрощення запису у нашому каталозі вказується тільки перше число — наприклад, позначення 5.2 відповідає передатному числу 5.2:1.

Від цього параметра залежить насамперед співвідношення між швидкістю і «тяговитістю» котушки. Так, високі передавальні числа дають змогу швидко тягнути волосінь, що важливо для проводки з високою швидкістю — але потужність таких котушок буде невисокою, для витягування великої здобичі будуть потрібні значні зусилля на рукоятці. І навпаки, при низьких цифрах швидкість руху волосіні буде невелика, але Вам не доведеться прикладати для її руху значних зусиль. У моделях безінерційного типу (див. вище) передавальні числа близько 6 – 7 позначають так звані «швидкісні» котушки, 4 – 4.5 — «силові», а проміжні значення — універсальні. Мультиплікаторні моделі в силу специфіки зазвичай мають низькі передавальні числа, а висока потужність нахлистових котушок обумовлена тим, що в них рибалка обертає барабан безпосередньо, і передавальне число дорівнює 1.

Наявність бейтраннера в конструкції котушки. Бейтраннером називають спеціальне пристосування для стравлювання ліски, застосовуване при ловлі великої сильної риби, насамперед карпа. Поклевка такий здобичі навіть при відносно невеликих розмірах може бути настільки потужною і різкою, що при затиснутому основному фрикционе риба може обірвати волосінь або навіть зламати вудилище. Водночас без затиснутого гальма неможливо виконати ефективну підсічку. Бейтраннер дозволяє це протиріччя. В увімкненому стані він дозволяє волосіні з деяким зусиллям сходити з котушки, ігноруючи основний фрикціон — це знижує ризик обривів та інших неприємностей при сильних ривках, зберігаючи водночас контроль над снастю. А при відключенні бейтраннера котушка починає працювати як зазвичай, що забезпечує зручність виведення. Перемикання між цими режимами здійснюється одним рухом спеціального важеля, розташованого на задній частині котушки — це значно швидше і зручніше, ніж перенастроювати фрикціон.

До котушок з даними пристосуванням функцією предьявляются особливі вимоги по міцності і надійності, тому їх вартість зазвичай досить висока.

Розмір основної шпулі (барабана) котушки. Цей параметр безпосередньо впливає на вагу котушки і її стійкість до навантажень. Для нього використовується умовне позначення в тисячах; щоб не вдаватися в зайві подробиці, можна сказати, що чим більше число в такому позначенні — тим крупніше й важче барабан. Для різних цілей оптимальними будуть різні розміри. Так, шпулі на 2500 – 3000 вважаються універсальними, їх можна застосовувати і для поплавковою риболовлі, і для лову на спінінг в нескладних умовах. Менший розмір рекомендується для легких снастей, в т. ч. категорії ультралайт, а оснащення для великої і важкої здобичі (наприклад, при лові коропа) може передбачати котушки на 4500 – 5000 і навіть більше.

Кількість волосіні, яка може поміститися на основний шпулі котушки при нормальній намотуванні. Позначається у вигляді співвідношення двох цифр, перша з яких відповідає довжині намотують волосіні в метрах, а друга — товщині в міліметрах: наприклад, цифри 200/0.45 говорять про те, що на котушку може поміститися до 200 м волосіні з товщиною 0,45 мм

Для різних видів рибної ловлі існують свої рекомендації щодо оптимального значення даного параметра; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же зауважимо, що ємність шпулі вказується виключно для гладкої волосіні; при застосуванні плетеного шнура фактичні показники можуть помітно відрізнятися.

Матеріал, з якого виготовлена основна шпуля (барабан) котушки. Термін «основна» зумовлений тим, що деякі моделі можуть комплектуватися декількома змінними барабанами; детальніше див. нижче. Матеріали, що застосовуються можуть бути такими:

— Пластик. Найбільш простий і недорогий варіант. По міцності пластик може програвати більш дорогим матеріалам, але для тих котушок, де він застосовується, це не має вирішального значення: такі моделі зазвичай не розраховані на високі навантаження, а відносно невеликий термін служби компенсується невисокою ціною. Крім того, даний матеріал важить мало — а це означає невисоку інерцію. Водночас при купівлі безінерційної котушки з пластиковою шпулею варто врахувати її слабку сумісність з плетеними шнурами: шорсткий шнур проходить по пластиковому бортику з великим тертям, що негативно впливає як на дальність закидання, так і на довговічність барабана. А ось із волосінями такі барабани працюють без проблем.

— Графіт. По більшості властивостей цей матеріал схожий з описаним вище пластиком (включаючи слабку сумісність з плетеними шнурами); він відрізняється трохи більшою міцністю і довговічністю, а також, відповідно, більш високою вартістю.

— Алюміній. Сплави на основі алюмінію, що застосовуються для шпуль, характеризуються досить високою міцністю в поєднанні з невеликою вагою, до того ж у безінерційної ко...тушки вони можуть нормально працювати не тільки з волосінню, але і з плетеними шнурами. При всьому цьому коштують такі матеріали дещо дорожче ніж пластик і графіт, але не настільки, щоб «задерти ціну до небес». Як наслідок, алюміній зустрічається в найрізноманітніших котушках — від відносно простих і недорогих варіантів до потужних моделей преміумкласу.

— Магній. Головною перевагою магнієвих сплавів вважається дуже невелика вага, що забезпечує мінімальну інерцію при високій міцності (перевершує навіть описані вище алюмінієві сплави). Водночас варто враховувати, що магній дуже чутливий до деяких факторів корозії, зокрема до солоної води — деякі виробники прямо прописують в умовах гарантії неприпустимість контакту з нею. Та й коштують такі шпулі досить недешево. Тому цей варіант використовується переважно в моделях преміумкласу.

Загальна вага котушки (тільки самого пристосування, без ліски). Цей параметр важливий насамперед для тих, хто підбирає спорядження класу «ультралайт» — в таких снасті боротьба йде, що називається, за кожен зайвий грам. В інших же випадках можна не приділяти вазі особливої уваги.