Порівняння HP 123 F6V17AE vs HP 123 F6V16AE

- Пігментні. Чорнило на основі пігментів - твердих барвників, які у вигляді мікрочастинок розведені в рідкому наповнювачі до суспензії. У порівнянні з більше популярним водорозчинним чорнилом такі склади помітно дорожчі, при цьому готове зображення може вийти дещо менш яскравим (у порівнянні з печаткою водним барвником на тому ж принтері). З іншого боку, пігментне чорнило дає більше високу деталізацію, що особливо важливо для фотодруку. Крім того, готові зображення краще протистоять волозі і не наприклад швидко вицвітають на яскравому світлі — цієї стійкості недостатньо для використання на вулиці, проте такі відбитки в приміщенні можуть зберігатися дуже довго.

- Водорозчинні. Чорнила на основі водорозчинних барвників дають змогу досягти високої реалістичності кольору при кольоровому друку, вони добре вбираються в глибокі шари паперу і коштують дешевше пігментної фарби. Також водорозчинне чорнило не наприклад швидко висихає в картриджі або друкуючій головці принтера. Їх рекомендується застосовувати з папером для струминного друку – звичайний тонкий папір сильно вбирає «водянку», через що фарба може проступати на звороті аркуша. Водночас водорозчинне чорнило бояться вологи та прямої дії ультрафіолетових променів — при попаданні води фарба на папері «пливе», а під сонячними променями вона вицвітає.

- Пігментні / водорозчинні. У деяких екземплярах принтерів та МФУ встановлена друкуюч...а головка, що надає можливість друку одразу двома типами чорнила. Частий випадок, коли чорний картридж у них заповнений пігментним чорнилом, а кольоровий - водорозчинним.

- Сублімаційні. Ключова особливість сублімаційних чорнила - здатність переходити з твердого стану в газоподібний. При нагріванні до певної температури такі фарби перетворюються на «кольорову хмарку», яка легко проникає вглиб волокон матеріалу, закріплюється в них та утворює міцні хімічні зв'язки для фарбування глибинних шарів. Сублімаційне чорнило прийнято використовувати для перенесення зображень на спеціальний папір, скло, кераміку, метал та текстиль.

Колір друку, що забезпечується картриджем. У багатьох моделях кольоровість прямо вказується в характеристиках, наприклад, «чорний», для кольорових картриджів — блакитний (Cyan), жовтий (Yellow) або пурпурний (Magenta); у таких ситуаціях складнощів не виникає. Однак є й інші варіанти позначення, які варто пояснити:

— Триколірний. Картридж, що включає три окремих колірних блоки – блакитний( cyan), пурпурний (magenta), жовтий (yellow), базові кольори популярної схеми CMYK (четвертий колір, Kontur — чорний — в таких варіантах забезпечується окремим картриджем). «Потроєнний» картридж обходиться дешевше і змінюється простіше, ніж три окремо виконаних; з іншого боку, при вичерпанні одного кольору, можливо, доведеться міняти весь блок. Тому подібні витратні матеріали зустрічаються у відносно недорогих принтерах, а ось в прогресивні моделі (особливо розраховані на великі об'єми друку) зазвичай ставлять все-таки три окремих кольорових картриджа. Крім триколірних, зустрічаються 4 -, 5- і навіть 6-кольорові багатокольорові картриджі.

— Комплект. Комплектами називають набори, що включають всі необхідні картриджі для певного принтера (див. «Сумісність»), а в деяких варіантах — ще й додаткові предмети, наприклад..., папір для термосублімаційного друку (див. «Тип»). Завдяки цьому власники принтерів мають можливість придбати всі витратні матеріали в одному наборі, що простіше, зручніше, а часто — і дешевше, ніж купувати картриджі окремо.

– Насичений колір (фото). Картриджі з більш насиченим кольором, що застосовуються у кольорових фотопринтерах. Чорні та сірі фарби створюють насичені темні відтінки, пурпурні та блакитні – підвищують насиченість кольорових фотографій.

Приблизний ресурс картриджа — кількість сторінок, який можна віддрукувати без його заміни. Чим більше ресурс — тим на довше вистачить картриджа, тим більше відбитків можна зробити з нього. Водночас варто враховувати, що мова йде саме про приблизну кількість аркушів. Це пов'язано з тим, що ресурс прийнято вказувати по певному стандарту, що передбачає середню ступінь заповнення сторінки фарбою при друку (близько 5%). На практиці показники заповнення далеко не завжди відповідають стандартним, через що фактичний ресурс картриджа може відрізнятися від заявленого. Тим не менш, цей показник дозволяє оцінювати запас фарби — як в окремому картриджі, так і в порівнянні декількох моделей.