Порівняння Kettler Cross M vs Kettler Vito XLS

Максимальна вага користувача, на який розрахований тренажер, іншими словами — найбільший вагу спортсмена, при якому орбітрек здатний гарантовано опрацювати заявлене в характеристиках кількість часу без ризику поломки. Цього параметра варто дотримуватися максимально точно, не варто плекати ілюзій з приводу того, що 3-5 кг понад розрахункового ваги не вплинуть на пристрій. Так, швидше за все, тренажер зможе пропрацювати певний час, однак він буде відчувати навантаження, що перевищують розрахункові, і в кращому випадку вийде з ладу раніше, ніж очікувалося, а в гіршому — може зламатися в найневдаліший момент, що загрожує травмами. Крім того, даний випадок зазвичай не покривається гарантією виробника, і усувати наслідки Вам доведеться за свій рахунок.

Конструкція системи, що створює опір на маховику орбітреки і відповідне навантаження під час тренувань. На сьогоднішній день застосовуються такі варіанти:

— Механічна. Дія цієї системи аналогічна гальмам автомобіля: спеціальні гальмівні колодки притискаються до маховика, і за рахунок зміни сили натискання змінюється і опір руху. Перевагами механічних систем навантаження є простота і невисока вартість, надійність, можливість створення високого опору для великих навантажень, а також автономність — вони не потребують живлення, і в конструкції орбітреки можна обійтися акумулятором для допоміжної електроніки (див. «Живлення»). З іншого боку, колодки за рахунок тертя об маховик створюють певний шум, що може призвести до незручностей; також вони з часом зношуються і стираються. Механічна система використовується переважно у недорогих моделях орбітреків.

— Магнітна. У системах цього типу опір змінюється за рахунок постійних магнітів: наближаючи їх до маховика або видаляючи від нього, можна змінювати опір руху. Аналогічно механічним (див. вище), магнітні системи навантаження не потребують живлення; при цьому вони забезпечують більш плавне регулювання і практично не створюють шуму. Водночас цей різновид слабо підходить для тренування професіоналів — він не здатний створити серйозне навантаження (хоча для побутового використання його зазвичай цілком достатньо).

— Електромагнітна. Принцип дії цих систем аналогічний магнітним (див. вище), проте замість постійних магнітів в цьому разі використовуються нерухомі електромагніти. Навантаження ж регулюється за рахунок зміни сили струму, що проходить по обмотках електромагнітів: чим сильніше струм — тим потужніше магнітне поле і, відповідно, вище опір руху. Завдяки цьому електромагнітні моделі здатні забезпечувати досить солідні рівні навантаження, зберігаючи при цьому одну з головних переваг магнітних систем — повну безшумність. Головним недоліком є необхідність потужного живлення, що реалізується або підключенням до мережі, або встановленням вбудованого генератора (див. «Живлення»). Та й коштують такі тренажери досить не дешево.

— Аеромагнітна. Найбільш передовий тип систем навантаження з відмінною плавністю ходу, малошумністю при роботі і широким діапазоном регулювань. Найчастіше застосовується в дорогому обладнанні професійного рівня. У аеромагнітних системах магніти примусово охолоджуються вбудованим вентилятором, за рахунок чого вони не нагріваються в процесі тривалих тренувань, а рівень навантаження залишається постійним. Не потребують постійного підключення до мережі електроживлення, оскільки за автономне енергетичне постачання несе відповідальність вбудований генератор.

— Власна вага. Система навантаження дає можливість працювати виключно з навантаженням своєї ваги. Найпростіший механізм, який має мінімум вузлів досить таки надійний і бюджетний.

Вага встановленого в орбітреку маховика — масивного колеса, обертання якого забезпечує рух педалей і створює навантаження на них. Вважається, що чим більше вага, тим краще: масивний маховик забезпечує плавний рух з мінімумом ривків і створює рівномірні навантаження, максимально імітують природні. Особливо це важливо для спортсменів з великою вагою тіла — від 100 кг і вище. Водночас потрібно враховувати, що від ваги маховика безпосередньо залежить вартість всього орбітреки, і для домашнього непрофесійного використання не завжди виправдано шукати тренажер з дуже важким колесом.

Кількість фіксованих рівнів навантаження (опору платформ при русі), передбачених у конструкції орбітреки. Чим більше таких рівнів передбачено в конструкції — тим ширше можливості по регулюванню навантаження і тим точніше можна підлаштувати її під вимоги того чи іншого користувача. Водночас велика кількість регулювань відповідним чином позначається на ціні.

Максимальна відстань між платформами орбітреки по горизонталі, визначає, відповідно, довжину кроку спортсмена під час роботи на тренажері. Вважається, що для людей середнього зросту оптимальною є довжина кроку в 400 – 500 мм, саме з таким розрахунком робляться багато тренажери. Водночас існують моделі із змінною довжиною кроку, що дозволяє підлаштувати її під особисті уподобання різних користувачів.

У будь-якому разі довжину кроку варто вибирати залежно від зросту, статури та особистих уподобань. Занадто маленький крок призведе до того, що доведеться дріботіти, і імітація ходьби перетвориться на тупцювання на місці, а надто широкий — до незручностей та невиправданому зростанню навантаження без збільшення ефективності. В ідеалі бажано випробувати тренажер перед покупкою — наскільки Вам буде на ньому зручно. Це стосується як фіксованої, так і регульованої довжини кроку.

Тип живлення, що використовується в орбітреці.

— Мережа. Живлення від стандартної електромережі 230 В (простіше кажучи — звичайної домашньої розетки). Таке живлення дає можливість не турбуватися про заміну або підзарядку акумуляторів, які «сіли» — тренажер буде працювати, поки в домі є світло. Крім того, воно підходить для тренажерів з будь-якою системою навантаження, навіть електромагнітною (докладніше див. «Система навантаження»), при цьому такі моделі значно дешевше аналогічних генераторних (див. нижче). Головними недоліками у цьому разі є залежність від розетки і необхідність використання мережевого дроту, який може обмежувати рухливість і плутатися під ногами. Втім, здебільшого ці недоліки не завдають значних незручностей.

— Акумулятор. Живлення орбітрека від змінних акумуляторів або батарей. Головною перевагою є повна автономність тренажера — його можна встановити де завгодно, не турбуючись про наявність розеток та укладання кабелю. З іншого боку, потужність акумуляторів досить скромна, і вони підходять тільки для тренажерів з незалежними системами навантаження (механічними або магнітними, детальніше див. «Система навантаження»), де електроживлення потрібне лише для комп'ютера. Крім того, час роботи акумуляторів не нескінченний, і їх періодично потрібно міняти або перезаряджати (а у разі з батарейками — тільки міняти).

— ...>Вбудований генератор. Живлення орбітреки від власного вбудованого генератора, що приводиться в рух обертанням маховика. Іншими словами, при використанні такої моделі користувач сам виробляє енергію, необхідну для роботи. Для увімкнення генераторного тренажера достатньо лише кілька разів провернути маховик. Цей тип живлення поєднує переваги двох вищеописаних. З одного боку — він автономний, з іншого — має достатню потужність навіть для забезпечення енергією електромагнітних систем навантаження (докладніше див. «Система навантаження»). Та й міняти нічого, на відміну від акумуляторів, не доведеться, тому що термін служби генератора може бути порівняний з терміном служби самого тренажера. Водночас ця функція значно збільшує вагу, а головне — вартість орбітрека, і тому зустрічається лише в моделях преміумкласу.

Розміри обладнання в зібраному і готовому до роботи стані. Важливо відзначити, що насправді необхідно більше простору для комфортного і правильної експлуатації тренажера.