Порівняння MiO MiVue C333 vs MiO MiVue C330

Кріплення до скла, передбачене в моделі з відповідним типом установки (див. вище).

Відзначимо, що в багатьох моделях до скла кріпиться не сам реєстратор, а кронштейн, на який, зі свого боку, встановлюється прилад. Про способи фіксації реєстратора на кронштейні див. «Кріплення реєстратора». А варіанти кріплення до скла можуть бути такими:

— Присоска. Традиційна присоска, яка працює за рахунок зниженого тиску між кріпленням і склом — у результаті сила тиску зовнішнього повітря і утримує конструкцію на місці. Одне з головних переваг даного варіанта — «многоразовость»: присоску можна багаторазово прилеплять і від'єднувати за бажанням користувача, а після зняття вона практично не залишає слідів. Правда, цей тип кріплення вважається менш надійним, ніж наклейки; однак присоски, застосовувані в відеореєстраторах, зазвичай мають спеціальну конструкцію, яка забезпечує цілком достатню для практичного застосування надійність. Тому даний тип кріплень надзвичайно популярний в сучасних реєстраторах.

— Наклейка. Пластина з шаром спеціального клею, за рахунок якого вся конструкція і утримується на склі. Подібні кріплення вважаються більш надійними, ніж присоски, вони менш схильні до зносу і не втрачають ефективності навіть при дрібних пошкодженнях на зразок тріщин і сколів. З іншого боку, наклейка зазвичай встановлюється «раз і назавжди» і не передбачає можливості швидко зняти кронштейн. І...хоча сам по собі демонтаж можливий, проте використовувати наклейку повторно не вийде, а скло, швидше за все, доведеться чистити від залишків клею.Так що установка реєстратора з подібним кріплення вимагає особливої акуратності і уважності.

Зазначимо, що окремі моделі відеореєстраторів постачаються відразу з обома вищезгаданими типами кріплення в комплекті. Це дозволяє користувачеві вибрати варіант на свій розсуд — в тому числі поміняти присоску на наклейку, якщо виникне така необхідність.

Спосіб фіксації реєстратора на пристрої, що грає роль кріплення - кронштейні для лобового скла, нашлемної платформи, затиску для керма або іншої подібної конструкції.

- Засувка. Один із найпопулярніших у наш час варіантів. Клямка, поряд з магнітом (див. нижче), відноситься до швидкознімних кріплень, що дозволяють легко і швидко знімати прилад і повертати його на місце. Подібна можливість може стати в нагоді, наприклад, якщо машину залишають на ніч у місці, де не знятий реєстратор може стати принадою для злодіїв; крім того, пристрій іноді доводиться знімати повністю для перегляду та копіювання знятих матеріалів. Саме ж засувки вважаються більше надійними, ніж магніти, вони можуть використовуватися навіть з найпотужнішими приладами, причому обходяться дешевше у виробництві.

- Магніт. Ще один різновид швидкознімного кріплення: потужний постійний магніт, сили якого достатньо, щоб утримувати реєстратор на місці. Такій фіксатор простіше у використанні, ніж клямка: для установки достатньо «приліпити» прилад до кріплення, а для зняття сильно потягнути. Ще одна перевага полягає в тому, що клямку можна зламати, невдало доклавши зусилля, тоді як у магнітах ламатися практично нема чому. З іншого боку, цей тип кріплення є менш надійним: при струсі або потужному ривку сили тяжіння може виявитися недостатньо. Тому магніти хоч і широко поширені, проте все ж т...аки поступаються за популярністю засувкам.

- Магніт / клямка. Варіант, що передбачає наявність у комплекті обох типів кріплення - і магніту, і клямки. Це дає змогу вибирати варіант на власний розсуд залежно від ситуації. Наприклад, для спокійного переміщення містом і частих зупинок, при яких доводиться знімати реєстратор, краще підходить магніт, а більше надійна клямка стане в нагоді в дальній подорожі, особливо якщо дороги не відрізняються якістю. У той же час подібна універсальність потрібна наприклад часто, тому і даний варіант поширення не отримав.

- Гвинтове. Фіксація за допомогою гвинта, що вкручується в гніздо на корпусі реєстратора. Під'єднання і від'єднання такого кріплення займають помітно більше часу, ніж у разі засувки або магніту, однак і надійність у фіксаторів цього типу дуже висока - навіть сильний ривок швидше зірве присоску або наклейку, на якій тримається вся конструкція, ніж зашкодить гвинтове кріплення.

- Фіксоване / незнімне. Варіант, який зустрічається виключно в реєстраторах для лобового скла, що встановлюються за допомогою наклейки (див. «Кріплення до скла»). Платформа з наклейкою у таких моделях жорстко закріплена на корпусі; а в деяких моделях роль такої платформи грає верхня сторона корпусу, спеціально зроблена плоскою. Переваги фіксованих кріплень - простота, компактність та висока надійність. З іншого боку, такий спосіб установки передбачає постійне знаходження реєстратора на склі і не дає змогу швидко знімати його і ставити назад: від'єднання наклейки є досить непростою справою, а повторно використовувати її не можна.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором в стандарті Full HD (1080p).

Термін Full HD у багатьох асоціюється з роздільною здатністю 1920х1080 і справді, це роздільна здатність вельми популярно, в тому числі серед відеореєстраторів. Однак цей стандарт охоплює й інші варіанти — зокрема, 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшений вдвічі розмір по вертикалі). Загалом підтримка даного роздільної здатності є непоганим показником для сучасного реєстратора, що говорить про те, що пристрій належить як мінімум до середнього рівня.

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Тут варто зазначити, що в бюджетних Full HD реєстраторах зйомка може здійснюватися на дуже невеликих швидкостях — 15 кадр/сек або навіть 10 кадр/сек. Така швидкість зйомки дозволяє більш-менш нормально дивитися відео, але для нормального відображення рухомих предметів бажана все ж більш висока частота кадрів — хоча б 25 кадр/сек.

Серед фото- та відеофункцій, що використовуються у відеореєстраторі, можна виділити G-сенсор, поворотний об'єктив, пряму трансляцію, HDR< /a>, WDR, поляризаційний фільтр, < a href="/list/355/pr-35668/">DEWARP та Time Lapse. Докладніше про них:

— G-сенсор (збереження відео). Датчик, що відслідковує удари і струси, що діють на відеореєстратор. Основне призначення цього датчика — забезпечити збереження відеоматеріалів у випадку ДТП: при сильному ударі, характерному для зіткнення або падіння, реєстратор з G-сенсор автоматично зберігає зняте перед цим відео в енергонезалежну пам'ять, захищену від перезапису. Таким чином, матеріали про надзвичайну подію не тільки гарантовано зберігаються, але з великою ймовірністю залишаються неушкодженими навіть при пошкодженні самого реєстратора. Крім того, G-сенсор використовується в режимі паркування — докладніше див. «Функції».

— Поворотний об'єктив. Можливість повертати об'єктив реєстратора по горизонталі або вертикалі, а в деяких варіантах – по обох площинах. Ця функція дає змогу підлаштовувати поле зору камери.

— Запис звуку. Можливість запису відеореєстратором звуку. Насамперед...мова йде про фіксації розмов в салоні, що може стати додатковим аргументом у спірних ситуаціях — наприклад, дасть змогу визначити, чи говорив водій по мобільному телефону в момент ДТП, чи зауважив ситуацію на дорозі, як оцінив її тощо.

— Пряма трансляція. Дає можливість віддалено підключитися до відеореєстратора і спостерігати за тим, що відбувається, з камери в реальному часі. Вельми актуально при наявності додаткової камери в салон, коли можна відстежити ситуацію, наприклад, в службах таксі, кур'єрської доставки тощо Важливою і корисною дана функція стане і при викраденні автомобіля, коли по відео з камери можна не тільки побачити викрадача, але і відстежити маршрут його переміщення.

— HDR (високий динамічний діапазон). Функція, що підвищує динамічний діапазон реєстратора. Динамічний діапазон — це найбільша різниця між найяскравішою і найтемнішою ділянкою, досяжна в межах одного кадру. Першопочатково у цифрових матриць цей діапазон невеликий, тому зображення з великими перепадами яскравості (наприклад, дорога на тлі західного неба) виходить або сильно засвіченим на яскравих ділянках, або дуже тьмяним на темних. HDR усуває цей недолік, а також покращує загальну якість передачі кольору. Реалізується це так: камера робить декілька кадрів з різними налаштуваннями і вже з них формує готове зображення. При цьому дана технологія простіше і дешевше в реалізації, ніж аналогічна за призначенням WDR (див. нижче). Головним недоліком HDR є те, що при такій зйомці дещо посилюється змазування об'єктів, що швидко рухаються в кадрі.

— WDR (широкий динамічний діапазон). Функція, аналогічна за призначенням описаній вище HDR: використовується для поліпшення якості «картинки», що має сильні перепади за яскравістю. Ключова різниця між цими технологіями полягає в тому, що WDR працює на апаратному рівні — за рахунок висококласних матриць. Це дає змогу досягти необхідного динамічного діапазону в межах одного кадру і обійтися без склеювання декількох кадрів — у результаті WDR, на відміну від HDR, не дає ефекту змазування і не погіршує деталізацію рухомих предметів у кадрі. Зворотною стороною такої якості є висока ціна.

— Поляризаційний фільтр. Наявність поляризаційного фільтру в основній камері відеореєстратора. Такий фільтр знижує яскравість відблисків, що виникають від яскравого світла на склі, воді та інших аналогічних поверхнях. Завдяки цьому помітно поліпшується якість зображення, особливо при зйомці в сонячну погоду.

— DEWARP. Технологія, застосовувана для виправлення «картинки», одержуваної з використанням ширококутного об'єктива. Подібні об'єктиви нерідко використовуються в відеореєстраторах; одним з їх недоліків є схильність до ефекту «риб'ячого ока» — характерних спотворень, коли прямі лінії в кадрі перетворюються в закруглені. Функція DEWARP дає змогу усунути цей недолік — вона «розгинає назад» криві лінії, виправляючи геометрію предметів у кадрі. Зазначимо, що таке виправлення не завжди працює на 100 % точно, однак картинка, оброблена DEWARP, в будь-якому разі виходить більш достовірною, ніж без цієї технології.

– Time Lapse. Спеціальний режим роботи, в якому відеозйомка здійснюється з уповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки процесів, що повільно протікають. Таким чином, наприклад, багатогодинну подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

Діагональ дисплея, встановленого в відеореєстраторові.

Великий дисплей, з одного боку, дає додаткову зручність, з іншого — позначається на габаритах і ціною всього пристрою. Тому виробники вибирають діагональ з таким розрахунком, щоб приладом можна було нормально користуватися і водночас він не був занадто дорогим і громіздким. Так, класичним реєстратору, який не має додаткових функцій, досить і невеликого дисплея — на 2 – 2,5 дюйма, 1,5 – 2 дюйми, а то й менше: він цілком дозволяє керувати налаштуваннями і контролювати, що саме потрапляє в кадр, а для повноцінного перегляду відзнятих матеріалів все одно буде потрібно комп'ютер, телевізор або інший великий екран. Розмір в 2,5 – 3" за мірками таких пристроїв можна вже назвати середнім, а екрани 3" і більш характерні переважно для досить прогресивних моделей, нерідко з великою кількістю додаткових функцій.

Також зазначимо, що існують моделі, взагалі не мають дисплея. Для управління параметрами роботи і перевірки положення кадру такий реєстратор підключається до зовнішнього пристрою — наприклад, до смартфону по Wi-Fi.

Найбільший об'єм карти пам'яті, допустимий для пристрою. Це обмеження пов'язано насамперед з тим, що для роботи з великими об'ємами потрібно більш потужна апаратна начинка. Крім того, є нюанси, пов'язані з окремими підвидами карт. У будь-якому разі перевищувати це значення не можна: з великою ймовірністю реєстратор або буде працювати некоректно, або не зможе працювати взагалі, а то й повністю вийде з ладу.

Більшість сучасних реєстраторів підтримує карти об'ємом до 32 ГБ або 64 ГБ, але зустрічаються моделі, сумісні і з більш місткими картами — на 128 ГБ, а то і 256 ГБ.