Порівняння Aerocool Value VX-600 vs Aerocool Eco-Friendly E78-530

Вихідна потужність блока живлення, іншими словами — максимальна потужність, яку він здатний видати на систему. Для ефективної роботи комп'ютера необхідно, щоб потужність блока живлення була вище загальної споживаної потужності системи на максимальному навантаженні. Вирахувати останню можна, об'єднавши потужність окремих компонентів, однак в загальному для офісних конфігурацій вважається достатньою потужність 400 Вт – 450 Вт, для середніх ігрових — близько 600 Вт (500 Вт, 550 Вт, 650 Вт, 700 Вт, 750 Вт), а для топових — потужність 800 Вт і вище (850 Вт, 1000 Вт і навіть понад 1 кВт).

Коефіцієнт корисної дії, в даному випадку — співвідношення потужності блока живлення (див. «Потужність») до його споживаної потужності. Чим вище ККД — тим більше ефективний блок живлення, тим менше енергії він споживає від мережі при тієї ж вихідної потужності і тим дешевше обходиться його експлуатація. ККД може відрізнятися залежно від навантаження; в характеристиках можуть вказувати як мінімальний ККД, так і його значення середньої навантаженні (50%).

Зазначимо, що від цього показника безпосередньо залежить відповідність того чи іншого рівня економічності 80PLUS (докладніше див. «Сертифікат»).

Кількість роз'ємів Molex (IDE), передбачене в конструкції блока живлення.

Першопочатково такий роз'єм призначався для живлення периферії під інтерфейс IDE, насамперед жорстких дисків. І хоча сам по собі IDE на сьогодні є остаточно застарілим і в нових комплектуючих не застосовується, однак роз'єм живлення Molex продовжує встановлюватися у блоки живлення, причому практично в обов'язковому порядку. Майже будь-який сучасний БЖ має хоча б 1 – 2 таких роз'єму, а висококласних моделях ця кількість може становити 7 і більше. Така ситуація пов'язана з тим, що Molex IDE є досить універсальним стандартом, і за допомогою найпростіших перехідників від нього можна живити комплектуючі з іншим інтерфейсом живлення. Приміром, існують перехідники Molex – SATA для накопичувачів, Molex – 6 pin для відеокарт і т. ін.

Кількість 6-контактних (6 pin) роз'ємів живлення PCI-E, передбачене в блоці живлення.

Такі роз'єми застосовуються для додаткового живлення тих видів внутрішньої периферії, для якої вже недостатньо 75 Вт, подаються безпосередньо через гніздо PCI-E материнської плати (характерний приклад — відеокарти). 6-контактний роз'єм на блоці живлення додатково забезпечує ще 75 Вт — таким чином, при використанні цього роз'єму з'являється можливість підключати плати з енергоспоживанням до 150 Вт.

Відзначимо, що деякі відеокарти мають відразу кілька роз'ємів під додаткове живлення. У світлі цього в БЖ може передбачатися як один штекер PCI-E 6 pin, так і два роз'єму з заземленнями. Однак загалом цей тип штекера застосовується досить рідко — це пов'язано з поширенням більш зручного й універсального роз'єму 8pin формату «6+2», який може застосовуватися і як шести-, і як восьмиконтактний (докладніше про нього див. нижче).

Кількість роз'ємів живлення PCI-E формату 8pin (6+2), передбачене в конструкції БЖ.

Додаткові роз'єми живлення PCI-E (всіх форматів) застосовуються для додаткового живлення тих видів внутрішньої периферії, для якої вже недостатньо 75 Вт, подаються безпосередньо через гніздо PCI-E материнської плати (характерний приклад — відеокарти). В комплектуючих для ПК зустрічається два види таких роз'ємів — 6 pin, забезпечує до 75 Вт додаткового живлення, і 8pin, що дає до 150 Вт. А штекери 8pin (6+2), які використовуються в блоках живлення, є універсальними: вони можуть працювати і з 6-контактним, і з 8-контактним роз'ємом на платі розширення. Тому саме цей тип штекерів є найбільш популярним у сучасних БЖ.

Що стосується кількості, у продажу можна зустріти моделі на 1 роз'єм PCI-E 8pin (6+2), на 2 таких роз'єми, на 4 роз'єми, а в окремих випадках — на 6 і більше. Кілька подібних штекерів можуть стати в нагоді, наприклад, при підключенні декількох відеокарт для потужного продуктивного відеоадаптера, оснащеного кількома роз'ємами додаткового живлення PCI-E.

Рівень шуму, вироблюваний блоком живлення.

Зазвичай, в характеристиках вказується середнє значення рівня шуму під час роботи у штатному режимі. Чим нижче значення, тим тихіше працює блок живлення і тим комфортніше він у використанні. Втім, варто відзначити, що сучасні комп'ютерні БЖ виробляють вкрай трохи шуму. Так, в самих тихих моделях цей показник не перевищує 20 дБ — це не голосніше шелестіння листя при легкому вітерці, такий звук майже не чути і цілком допустимо навіть у житловому приміщенні в нічний час. Також допустимими для такого застосування є джерела шуму до 21 – 25 дБ (відповідає шепоту на відстані близько 1 м) і 26 – 30 дБ (цокання настінного годинника). Шум більш ніж в 30 дБ вважається для комп'ютерних БЖ вже досить значною; по санітарним нормам таке обладнання в житлових приміщеннях можна використовувати тільки вдень.

Вибираючи блок живлення за даним показником, варто врахувати кілька моментів. По-перше, зниження рівня шуму має свою ціну: воно може позначитися на ефективності охолодження та/або вартості пристрою. По-друге, шум від блока живлення нерідко губиться на тлі більш «гучних» компонентів ПК — наприклад, потужних систем охолодження для CPU або відеокарти. По-третє, галасливої може бути сама обстановка, де встановлено ПК — в якості прикладу можна навести офіс або коворкінг. У світлі цього с...пеціально шукати малошумную модель має сенс переважно в тих випадках, коли максимальна тиша має для вас вирішальне значення.