Порівняння EasyGo A160 vs EasyGo A150

Тип регулятора гучності, передбачений в магнітолі. Найчастіше в цій ролі застосовуються поворотні ручки, сенсори або механічні кнопки; ось детальніший опис кожного з цих варіантів.

— Поворотний регулятор. Традиційний регулятор у вигляді круглої ручки, що не втрачає популярності і в наш час — власне, саме він встановлюється в більшість сучасних автомагнітол. Така поширеність, крім того, обумовлена тим, що поворотна ручка сумісна і з цифровими, і з аналоговими схемами регулювання гучності — а значить, її можна застосовувати в пристроях будь-якого рівня, від топових до найпростіших і недорогих. Крім того, подібний регулятор помітно виділяється на панелі магнітоли, так що знайти і повернути його можна навіть на дотик, не відволікаючись зайвий раз від дороги. До недоліків поворотних ручок можна віднести хіба що деяку громіздкість порівняно з кнопками і сенсорами, однак цей момент вкрай рідко виявляється значущим.

— Механічні кнопки. Традиційні механічні кнопки — точніше, переважно одна двостороння кнопка-гойдалка, вертикальна або горизонтальна. На відміну від описаних вище поворотних ручок, можуть застосовуватися виключно з цифровими контурами керування гучністю; тому більшість магнітол з кнопками являє собою прогресивні пристрої з великим функціоналом і типорозміром не менш 2DIN (або екраном не менше 5", для штатних моделей). В таких випадках перевагу кнопо...к перед поворотними регуляторами полягає в тому, що «гойдалку» можна зробити дуже вузькою і встановити навіть на дуже тонкою рамкою екрана, тоді як для ручки потрібно досить широка додаткова панель. А якщо порівнювати даний варіант з сенсорами, то механічні кнопки коштують дещо дешевше, а керувати ними можна і наосліп, не відводячи погляду з дороги на панель магнітоли. З іншого боку, механіка схильна зношуватися по мірі використання, що знижує надійність; а багатьом користувачам кнопки просто подобаються менше, ніж сенсори. Через цих, а також деяких інших причин, цей варіант застосовується порівняно рідко.

— Сенсорні кнопки. Органи керування у вигляді сенсорів, які спрацьовують не від натискання, а від дотику. Як і механічні кнопки (див. вище), таке управління сумісно тільки з цифровим регулюванням гучності і застосовується переважно в прогресивних магнітолах з великими екранами. При цьому сенсори надають пристрою максимально прогресивний і «технологічний» зовнішній вигляд, привабливий для багатьох користувачів з чисто естетичної сторони. Головний недолік цього варіанта полягає в тому, що сенсорні кнопки зазвичай не виступають з панелі — так що знайти потрібний сенсор наосліп практично неможливо, і при управлінні магнітолою неминуче доводиться відволікатися від дороги. Втім, при більш-менш пристойних навичках водіння і належної уважності цей момент не є серйозним недоліком, так що даний тип управління у висококласних магнітолах використовується значно частіше традиційних кнопок.

Тип роз'ємів, які застосовуються для підключення до магнітоли акустичної системи (простіше кажучи, динаміків).

— RCA. При такому підключенні для з'єднання магнітоли і колонок застосовуються роз'єми типу «тюльпан»; при цьому на кожну колонку приходиться свій окремий роз'єм. Такий інтерфейс досить складний у підключенні, тому зустрічається відносно рідко.

— ISO. Інтерфейс, використовуваний для підключення до магнітоли і акустики, і живлення. Представляє собою єдиний штекер, до якого підведені всі відповідні дроти. Таким чином процес встановлення магнітоли з інтерфейсом ISO максимально простий: досить підключити штекер до відповідного роз'єму — і пристрій готовий до роботи. Конектором ISO оснащено більшість автомобілів останніх років випуску, а при його відсутності можна купити і встановити такий конектор окремо.

— ISO/RCA. Основне підключення у таких магнітолах здійснюється за стандартом ISO, а інтерфейс RCA застосовується у ролі додаткового — наприклад, для виходу на сабвуфер.

Кількість лінійних виходів (див. вище), передбачених у конструкції магнітоли. Потрібно відзначити, що зазвичай ці виходи використовують роз'єми RCA («тюльпан»), а аналоговий формат дозволяє передавати через один такий тільки один аудіоканал. Тому для роботи з стереосигналом потрібно два роз'єму RCA, і за один лінійний вихід вважається саме пара таких гнізд — набір, розрахований на один комплект стереоколонок. Головною ж відмінністю даного інтерфейсу від такого ж RCA, застосовуваного для підключення АС (див. вище) є те, що на лінійний вихід надходить сигнал з підсилювача, непридатний для подачі на пасивну акустику. Такий сигнал потрібно направляти на активні колонки або зовнішній підсилювач (тоді як АС підключається до виходу підсилювача потужності, розрахованому на пасивні колонки).

Окремий вихід, призначений для підключення низькочастотного динаміка сабвуфера. Звичайні динаміки, зазвичай, мають невисоку якість відтворення низьких частот; для «перекриття» цього діапазону і застосовується сабвуфер, як результат — звучання стає набагато більш потужним і насиченим. Однак підключення до звичайного аудіовиходу вимагало б застосування частотних фільтрів — щоб на «саб» надходили лише низькі частоти. Окремий вихід для сабвуфера дозволяє обійтися без таких засобів — на цей роз'єм подається вже відфільтрований сигнал. Правда, варто враховувати, що зазвичай даний інтерфейс розрахований на підключення активного «саба»; пасивному буде потрібно окремий підсилювач.

Об'єм власної вбудованої пам'яті автомагнітоли. Наявність вбудованої пам'яті дає змогу записувати контент (музику, відео тощо) безпосередньо в пристрій і відтворювати його, не користуючись ніякими додатковими носіями на зразок оптичних дисків або USB-накопичувачів. Для порівняння: об'єм файлу з фотографією становить до декількох мегабайт, розмір однієї пісні в MP3 рідко перевищує 15 МБ, об'єми музичних lossless-файлів обчислюються вже сотнями мегабайт, а фільмів в DVD-якості — починаючи від 1 ГБ. Але поки що (станом на 2021 р) пам'ять в автомагнітолах значно поступається смартфонам і планшетам – основна маса має 32 ГБ або 64 ГБ. Але зустрічаються магнітоли на 128 ГБ.