Порівняння DeWALT D25134K vs Metabo BHE 2444 606153000

– Свердління з ударом. Режим роботи, що поєднує обертання і ударний рух бура. За рахунок цього забезпечується комплексний вплив на оброблювану поверхню; при цьому удар дає безпосереднє просування бура, а обертання використовується перш за все для видалення відходів, що утворюються. Саме даний формат роботи дає змогу ефективно проробляти отвори в матеріалах на зразок бетону, цегли, природного каменю тощо; при цьому перфоратори з подібними завданнями справляються набагато ефективніше, ніж так звані ударні дрилі (дрилі, доповнені функцією довбання).

— Свердління (без удару). Традиційне свердління, коли перфоратор працює аналогічно дрилю: робоче оснащення тільки обертається, не рухаючись взад-вперед. Застосовується для роботи з відносно м'якими матеріалами, такими як дерево і метал. При цьому перфоратори нерідко виявляються більш ефективними, ніж традиційні дрилі — за рахунок більшої потужності і маси інструменту вони дають змогу свердлити більші і глибші отвори з достатньою точністю.

— Довбання (відбійний молоток). У цьому режимі оснащення перфоратора рухається тільки взад-вперед, без обертання. Такий формат роботи буває корисний при розколюванні великих шматків твердого матеріалу, видаленні різних покриттів тощо. Підкреслимо, що перфоратор, навіть потужний і важкий, не замінить повноцінного відбійного молотка; однак для відносно нескладних завдань — на зразок демонтажу невеликих констр...укцій з порівняно м'яких матеріалів, розколювання плитки, штроблення стін тощо — інструмент з таким режимом цілком підійде.

Потужність, що видається перфоратором безпосередньо на бур або інше робоче оснащення. Цей показник неминуче нижче споживаної потужності (див. нижче) через втрати енергії в механізмах інструменту.

В цілому більш висока корисна потужність означає більшу ефективність і продуктивність; зворотними сторонами цих переваг є збільшення ціни, енергоспоживання, габаритів і ваги (втім, останнє для перфораторів не завжди є недоліком). Крім того, варто мати на увазі, що інструменти зі схожими значеннями корисної потужності можуть відрізнятися за співвідношенням швидкості довбання і потужності ударів: нагадаємо, велика частота означає меншу енергію кожного окремого удару, і навпаки. Так що великі цифри в даному пункті можуть означати як високу ефективність при роботі з твердими непіддатливими матеріалами, так і гарну продуктивність на відносно простих задачах; ці особливості потрібно уточнювати окремо.

Також за співвідношенням корисної і споживаної потужності можна оцінити економічність інструменту в плані енергоспоживання: чим нижче споживана потужність — при тій же корисній) – тим ефективніше дана модель. Зворотною стороною енергоефективності нерідко виявляється збільшена вартість, проте вона може досить швидко окупитися за рахунок економії електрики — особливо якщо працювати доводиться часто і багато.

Енергія, що передається перфоратором на оброблюваний матеріал при ударі; чим вище даний показник — тим сильніше і потужніше кожен окремий удар.

Перш за все нагадаємо, що енергія ударів безпосередньо пов'язана з їх частотою: збільшення частоти призводить до зниження енергії. Тому для моделей, де кількість ударів може регулюватися, в даному пункті зазвичай наводиться максимальна енергія, що досягається на мінімальній швидкості роботи.

В цілому більш висока енергія удару покращує ефективність при роботі з твердими, непіддатливими матеріалами, проте потребує більшої потужності двигуна (особливо якщо її доводиться поєднувати з великою частотою). Тому вибирати за даним параметром варто з урахуванням конкретних завдань. Наприклад, для епізодичного застосування в побуті цілком вистачає енергії в 2 Дж і менше, для домашніх ремонтних робіт середньої інтенсивності бажано хоча б 3 Дж; потужність в 4 Дж і більше вважається вже високою; а в окремих перфораторах промислового класу даний показник може досягати 30 Дж.

Кількість ударів за хвилину, що забезпечується перфоратором. Для моделей, в яких частота ударів може регулюватися, в даному пункті вказується весь діапазон регулювання, наприклад «1600 – 3000».

Висока частота ударів, з одного боку, підвищує продуктивність інструменту і може помітно зменшити час, необхідний для роботи. З іншого боку, при тій же потужності двигуна збільшення кількості ударів за хвилину призводить до зменшення енергії кожного удару. Тому серед важких продуктивних пристроїв нерідко зустрічається невелика частота – до 2500 уд/хв і навіть нижче. А можливість регулювати частоту ударів дає змогу підлаштувати перфоратор під особливості ситуації, залежно від того, що важливіше — продуктивність або здатність впоратися з твердим непіддатливим матеріалом. Наприклад, для старої цегляної кладки, що розсипається, можна виставити швидкість вище, а для роботи з каменем або щільним бетоном частоту ударів краще зменшити, направивши потужність двигуна на збільшення енергії кожного удару.

Підсумовуючи, можна сказати так: при виборі перфоратора варто орієнтуватися як на кількість ударів,так і на енергію удару. Докладні рекомендації з цього приводу для конкретних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Швидкість обертання робочого оснащення, що забезпечується перфоратором. Зазвичай тут вказується швидкість на холостому ходу, без навантаження; оберти номінального навантаження можуть додатково уточнюватися в характеристиках (див. нижче), але це буває рідко, і основною характеристикою вважається все ж даний параметр. Також варто сказати, що при наявності регулятора обертів (див. «Функції») тут наводиться максимальне значення швидкості.

При роботі на основному режимі – свердління з ударом — обертання оснащення використовується переважно для видалення відходів з отвору, і оберти тут не мають принципового значення (вони можуть бути і дуже невисокими). Тому звертати увагу на даний показник варто переважно в тих ситуаціях, якщо перфоратор планується часто використовувати для звичайного свердління, без удару. І тут варто виходити з того, що високі оберти підвищують продуктивність і сприяють акуратності при роботі з деякими матеріалами, проте знижують крутний момент (в порівнянні з інструментами, що мають ту ж потужність двигуна). Так що для важких робіт з твердими, неподатливими матеріалами, як правило, краще підходять порівняно «повільні» інструменти.

Відзначимо також, що свердління не є основним завданням перфораторів; тому швидкості обертання у них помітно нижче, ніж у тих же дрилів. З іншого боку, в даному разі невисокі оберти нерідко компенсуються потужними двигунами і високим крутним моменто...м, що дає змогу ефективно свердлити отвори досить великого діаметру — в тому числі з використанням коронок.

Оберти, що розвиваються двигуном перфоратора при номінальному навантаженні на інструмент.

Номінальним зазвичай вважається найбільше навантаження, яке інструмент здатний перенести без поломок при досить тривалій роботі. У будь-якому разі даний параметр вказується порівняно рідко, оскільки основною характеристикою традиційно вважаються оберти холостого ходу (див. «Кількість обертів» вище). Проте, дані про швидкість під навантаженням також дають змогу оцінити деякі можливості перфоратора. Так, більш високі оберти номінального навантаження (при тих же обертах холостого ходу) на практиці означають як мінімум більш високу продуктивність, а в багатьох варіантах — ще й здатність більш ефективно справлятися зі складними задачами.

Максимальний крутний момент, що розвивається перфоратором.

Не вдаючись в зайві подробиці, крутний момент можна описати як робоче зусилля інструменту. Для свердління з ударом цей показник не має принципового значення — нагадаємо, обертання насадки в такому режимі виконує допоміжну функцію, а ключовими параметрами є частота і енергія ударів. А ось при традиційному свердлінні, без удару, крутний момент напряму визначає ефективність інструменту. Чим він вищий – тим потужніший вплив на оброблюваний матеріал, і тим більший діаметр свердління може забезпечити дана модель. Правда, інструменти зі схожими обмеженнями за діаметрами свердління можуть відрізнятися за крутному моменту; в таких ситуаціях варто виходити з того, що більше робоче зусилля потребує більш потужного двигуна і впливає на вартість, однак сприяє надійності і дає додаткову гарантію на випадок деяких нештатних ситуацій.

Реверс дає можливість перемикати напрямок обертання насадки. Тут же вказується тип перемикача, який відповідає за реверс. Варіанти можуть бути такими:

— Повзунковий. Перемикач у вигляді повзунка, що має два робочих положення (плюс нейтральне між ними, при якому інструмент взагалі не вмикається). Зазвичай, здатний рухатися в напрямку «вперед-назад» — цей варіант вважається найбільш практичним. Повзунки досить прості і водночас зручні і наочні.

— Прапорцевий. Перемикач у вигляді прапорця, який зазвичай встановлений над пусковою кнопкою і перекидається праворуч-ліворуч. Одна з переваг прапорця полягає в тому, що він знаходиться прямо під рукою і може перемикатися практично «без зайвих рухів» (що для повзунка доступно далеко не завжди).

— Щітковий (на двигуні). Щітковий реверс відрізняється від двох описаних вище варіантів не стільки конструкцією перемикача, скільки принципом роботи: він змінює напрямок обертання не за рахунок управління струмом на обмотках електромотора, а за рахунок спеціального рухомого тримача для щіток цього мотора. Це дає змогу розвивати максимальну потужність при будь-якому напрямку обертання (що при електронному регулюванні доступно далеко не завжди), а також знижує знос окремих вузлів двигуна. Недоліками даного варіанта є складність і висока вартість.

— Редукторний. Досить специфічний варіант: перемикання напрямку за рахунок налаштувань редуктора (механізму, що передає обертання з двигуна на патрон). Тут можна провести аналогію з вмиканням заднього ходу в автомобілі: вмикання реверсу зачіпає лише патрон з оснащенням, мотор інструменту продовжує обертатися в тому ж напрямку. Це дає змогу використовувати повну потужність мотора при будь-якому напрямку обертання; а відсутність зайвих перемикачів позитивно позначається на надійності електричних компонентів інструменту. З іншого боку, редуктори з функцією реверсу досить складні і дорогі, а тому зустрічаються вони рідко – в окремих перфораторах професійного рівня.

Тип патрона, використовуваного в перфораторі для кріплення робочого інструменту.

— SDS+. Абревіатура від нього. «Steck-Dreh-Sitzt» — «встав-поверни-закріплено». Найбільш поширений на сьогоднішній день патрон для перфораторів, застосовується в моделях малої і середньої потужності. Він має хвостовик діаметром 10 мм з 4 пазами і дозволяє встановлювати інструмент діаметром від 4 до 26 мм і довжиною від 110 мм до 1000 мм. Перевагами SDS+ є надійність кріплення і зручність при заміні інструменту — він не потребує додаткових пристосувань на зразок ключів. Головний недолік — значні биття інструменту при обертанні, за рахунок чого для свердління такий патрон підходить дуже слабо.

— SDS Max. Модифікація патрону SDS+ (див. вище), призначена для використання в потужних професійних моделях. Має діаметр хвостовика 18 мм і дозволяє використовувати інструмент діаметром до 55 мм; в іншому аналогічна SDS+.

— SDS-Quick. Різновид патрону SDS (див. вище), в хвостовику під який замість пазів використовуються виступи. Також у такий патрон можна встановлювати інструменти з шестигранними хвостовиками на 1/4". Найбільш поширений діаметр інструменту під SDS-Quick — 4-10 мм Використовується такий патрон порівняно рідко.

— Швидкозатискний. Патрон для кріплення свердел та інших інструментів, що використовуються при сверд...лінні отворів. За конструкцією аналогічний тим, що застосовуються в електродрилях — має 3 кулачка, розрахований на інструмент з циліндричним хвостовиком без пазів, а для установки/зняття інструменту досить зусилля руки. Такий патрон позбавлений головного недоліку SDS — биття при обертанні; це дозволяє використовувати перфоратор для свердління з гарною якістю. З іншого боку, для довбання він годиться набагато гірше, ніж SDS. Тому швидкозатискний патрони зазвичай постачаються в якості додаткового оснащення і встановлюються замість штатного патрона SDS.

— Ключовою. Наявність в комплекті поставки перфоратора спеціального ключового патрона, звичайно, на додаток до штатного SDS (див. вище). За конструкцією кріплення цей патрон аналогічний швидкозатискний (див. вище) і також призначений для використання при свердлінні. Основна його відмінність полягає в способі установки/зняття інструменту: голими руками цього не зробиш, для стиснення/розтискання кулачків необхідно використовувати спеціальний ключ. Така система більш надійна, ніж швидкозатискний, однак значно менш зручна: заміна інструменту займає значний час, а ключ може загубитися.