Порівняння Duracell 12xAA MN1500 vs Energizer Extreme 4xAAA 800 mAh

Типорозмір описує загальну форму, розташування контактів, номінальну напругу, а нерідко і технологію, за якою виконане джерело живлення.

Різноманітність типорозмірів у наш час дуже велика. Наприклад, повнорозмірні одноразові батарейки доступні в основному в таких варіантах: AA, AAA, AAAA, С (R14), D (R20), «Крона», CR123, CR2, A23, A27, A29 і N (LR1). У акумуляторів список багато в чому аналогічний: АА, AAA, З, D, «Крона». Однак серед повнорозмірних акумуляторів є своя специфічна окрема категорія – 3.7-вольтові джерела живлення циліндричної форми, що позначаються п'ятизначним індексом. Зустрічаються 10180, 14335, 14500, 16340, 18350, 18490..., 18500, 18505, 18650, 21700, 25500, 26650, 32650, 32700.

Окремо варто виділити мініатюрні джерела живлення, список яких у наш час дуже великий. Тільки серед найбільш популярних можна назвати серію літієвих елементів CR (CR1025, CR1216, CR1220, CR1225, CR1616, CR1620, CR1632, CR2012, CR2016, CR2025, CR2032, CR2320, CR2325, CR2330, CR2354, CR2430, CR2450, CR2477, CR3032); серію марганцево-лужних батарей LR ( LR41, LR43 , LR44, LR45, LR48, LR54, LR55, LR57, LR58, LR59, LR60, LR63, LR66, LR69) срібно-оксидні аналоги батарей LR, що позначаються, крім іншого, тризначним цифровим індексом (315, 317, 319, 321, 335, 337, 339, 341, 346, 357 (SR44), 361 (SR58), 362 (SR58), 370 (SR69), 371 (SR69), 373 (SR68), 377, 381, 384 (SR41), 389, 390 (SR54), 391, 392 (SR41), 394, 395, 396, 397, 399; а також серію PR для слухових апаратів.

Спочатку розглянемо популярні типорозміри, які зустрічаються у повнорозмірних елементах загального призначення. Почнемо з варіантів, які можна зустріти і в батарейках, і в акумуляторах :

– АА. Елементи напругою 1,5 В, відомі у просторіччі як «пальчикові». Один з найбільш відомих та популярних типорозмірів; лише відносно недавно, у зв'язку з мініатюризацією електронних приладів, такі джерела живлення стали поступово поступатися своїми позиціями мініатюрнішим ААА.
Зазначимо також, що 3,7-вольтові акумулятори типорозміру 14500 за габаритами ідентичні батарейкам АА, проте ці типорозміри не взаємозамінні через різницю в напрузі.

– ААА. У народі – "міні-пальчикові" або "мізинчикові" батареї (акумулятори). Дуже популярні в наш час, широко використовуються в пультах дистанційного управління, ультракомпактних фотокамерах, бездротових клавіатурах і мишах тощо. Номінально видають 1,5 В; також мають "близнюка" серед 3,7-вольтових акумуляторів – типорозмір 10440; але він зустрічається дуже рідко.

– Комплект AA + AAA. Набір, що складається з двох описаних вище типорозмірів. У деяких ситуаціях такий комплект може виявитися оптимальним вибором (наприклад, якщо бездротова клавіатура для ПК працює на пальчикових батарейках, а мишка на мізинчикових). Однак такі ситуації досить рідкісні, тому й подібні набори випускаються небагато.

– АААА. Найбільш мініатюрний різновид 1,5-вольтових елементів «А-серії», ще компактніший, ніж «мізинчикові» батарейки. Варіанти застосування таких джерел живлення включають лазерні указки, активні стилуси (найвідоміший приклад – Microsoft Surface Pen), ультракомпактні ліхтарики тощо. Але загалом це досить рідкісний, навіть екзотичний варіант. Також відзначимо, що елементи АААА випускаються в основному у вигляді одноразових батарейок, хоча є винятки.

– С (R14). Досить великі батарейки на 1,5 В- майже в 2 рази товщі «пальчикових» АА при тій же довжині. Призначаються в основному для «ненажерливих» пристроїв з підвищеними вимогами до ємності або потужності живлення, для яких пальчикових або мізинчикових батарейок вже недостатньо. Можуть також маркуватись R14, R14P, 343, Baby, UM2.

– D (R20). Один із найбільших 1,5-вольтових типорозмірів — діаметр 33 мм, довжина 62 мм. Забезпечує ще більшу потужність і ємність, ніж елементи С, використовується в основному в приладах, де ці параметри набагато важливіші за компактні розміри; характерний приклад – музичні центри. Зустрічається й інше маркування – R20, R20P, LR20, FR20, KR20, HR20.

– «Крона». Характерні прямокутні батареї (рідше – акумулятори) з номінальною напругою 9 В та парою контактів на одному з торців; контакти відрізняються формою, що захищає від неправильної полярності при підключенні. Застосовуються, зокрема, у мультиметрах, датчиках диму та газу, електрогітарах та педалях ефектів, мікрофонах тощо.

– CR123 (CR123A). Взагалі всі повнорозмірні батарейки з індексом CR (не плутати з компактними елементами на кшталт CR2032) були першопочатково розроблені для фотокамер – така техніка характеризується підвищеними вимогами до потужності живлення та стабільності напруги. Саме CR123 зовні нагадують укорочені і потовщені пальчикові батарейки, але мають більш високу напругу – 3 В – і відрізняються технологією виробництва. Версія таких елементів, що може перезаряджатися, іноді позначається як RCR123 і має типорозмір 16340.

– CR-V3. Досить незвичайний типорозмір: за формою, розмірами та напругою (3 В) відповідає 2 батарейкам АА, складеним пліч-о-пліч. Така конструкція дає змогу застосовувати подібні елементи в багатьох пристроях, які спочатку розраховані на пару батарейок. За спеціалізацією такі джерела живлення дуже схожі на описані вище CR123 — вони також оригінально призначалися для фотоапаратів.

– N. Вони ж LR1, 910A, MN9100. Досить компактні (довжина 30 мм, діаметр 12 мм) 1,5-вольтові джерела живлення. За розмірами дуже близькі до батарейок А23, проте через різницю в напрузі ці типорозміри не взаємозамінні.

Що стосується типорозмірів, що зустрічаються тільки в повнорозмірних акумуляторах, то найбільшою популярністю тут користується серія літій-іонних джерел живлення з п'ятизначним маркуванням; характерний приклад (і найпоширеніший варіант) — 18650. Усі такі акумулятори мають циліндричну форму і номінальну напругу 3,7 В, маркування ж дає змогу точно визначити їх розміри: перші дві цифри відповідають діаметру (у міліметрах), три, що залишились — довжині (у десятих). частках міліметра). Наприклад, у прикладі діаметр джерела живлення становитиме 18 мм, довжина — 65 мм. А більшість акумуляторів з цієї категорії, представлених на ринку, належать до діапазону від 10 180 до 26 650; чим більша батарея — тим, відповідно, вища її ємність.
Детальні дані щодо конкретних варіантів можна знайти у спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що деякі з подібних акумуляторів зовні аналогічні елементам живлення інших типорозмірів, проте взаємозамінність варто уточнювати окремо. Наприклад, 16340 в більшості випадків цілком можна використовувати замість батарейок CR123, а ось 14500 хоч і ідентичні «пальчиковим» АА, але вдвічі перевершують їх за напругою, так що тут можливість взаємної заміни є скоріше винятком, ніж правилом.


А ось типорозміри, які можна зустріти тільки серед повнорозмірних одноразових батарейок :

- Серія CR - насамперед CR2, "просто CR" (за фактом - CR ½ AA), CR-P2L, 2CR5. Елементи з тієї ж серії, що й описана вище CR123 — літієві батарейки, що спочатку створені для фотокамер та іншої техніки з досить суворими вимогами до якості живлення. При цьому відзначимо, що CR2 і CR½AA мають класичну циліндричну форму і напругу 3, а CR-P2L і 2CR5 нагадують два циліндри, складені пліч-о-пліч, видають 6 В і в багатьох пристроях є взаємозамінними з парою елементів CR123.

— Серія А* («А з цифрою», наприклад, А11 або А23). Включає джерела живлення традиційної циліндричної форми, але з підвищеною напругою від 6 до 12 В. Застосовуються такі елементи в основному в пристроях, де енергоспоживання епізодичне, але високе; характерний приклад - брелоки автосигналізацій, бездротові дзвінки та інші аналогічні прилади. Найбільш популярні в наш час типорозміри цієї серії - A10, A11, A23 та А27.

- V28PXL. Не дуже поширений типорозмір циліндричних батарей з напругою в 6 В. За специфікою схожий з описаними вище елементами серії А *. Може складатися з 2 елементів CR1/3N (див. нижче), у таких випадках маркується як 2CR1/3N.

- 4SR44 (4LR44). Циліндричні батарейки на 6 В, складені з 4 мініатюрних "таблеток" - звідси перша цифра в назві. Якщо "таблетки" алкалінові - використовується позначення LR, якщо більше прогресивні срібно-оксидні - SR.

- 3LR12 / MN1203 (3R12). Характерні плоскі прямокутні батареї напругою 4,5 В з парою контактів-«пелюсток» на верхньому торці. Мають досить великі габарити - 67 х 62 х 22 мм; позначення 3LR12 використовується для алкалінових джерел енергії, 3R12 - для сольових. Відомі, зокрема, як «батарейки для ліхтарів», оскільки у свій час були популярні в досить потужних ручних ліхтарях. Зараз рідко застосовуються як у цій ролі, так і загалом.


Крім повнорозмірних, великою популярністю в наш час користуються мініатюрні елементи живлення, які за характерну форму також називають таблетками. Різноманітність конкретних типорозмірів у таких елементах дуже широка, проте існує кілька основних серій, що поєднують схожі за основними параметрами джерела живлення:

- Серія CR. Мініатюрні батарейки з цієї серії виконуються за літієвою технологією та мають напругу 3 В. Маркуються вони індексом СR та кількома цифрами – зазвичай чотирма; при цьому перші дві цифри позначають діаметр у міліметрах, а інші – висоту (товщину) у десятих частках міліметра. Це дає змогу точно визначити розмір: так, популярні елементи CR2032 мають діаметр 20 мм та товщину 3,2 мм. Певний виняток становлять батарейки CR11108 (діаметр 11 мм, товщина 10,8 мм) — вони частіше зустрічаються не під цим маркуванням, а під позначенням CR1/3N (бо нагадують утричі вкорочену батарейку типу N).
Детальні дані щодо конкретних типорозмірів із цієї серії можна знайти у спеціальних джерелах. Тут же зазначимо, що для батарейок CR застосовується цілий набір альтернативних варіантів маркування — з літерними індексами BR, DL, E-CR, KECR (на початку), LC (наприкінці) тощо. Одні такі позначення є лише фірмовим маркуванням певних виробників, інші вказують на відмінності подібних батарейок від стандартних: наприклад, "таблетки" з індексом BR мають знижений струм розряду і призначаються для пристроїв, що мають невисоке рівномірне енергоспоживання. - Серія LR. Серія мініатюрних батарейок з номінальною напругою 1,5 В, виконана за марганцево-лужною (алкаліновою) технологією. Крім цього, півторавольтові таблетки можуть виконуватися у вигляді срібно-оксидних елементів (вони стандартно маркуються SR, а в нашому каталозі використовується позначення у форматі трисотої серії, див. нижче). Алкалінові джерела живлення поступаються срібно-оксидним за стабільністю напруги, струмами розрядки та ємності; з іншого боку, вони обходяться помітно дешевше та оптимально підходять для пристроїв зі стабільним та низьким енергоспоживанням.

Крім поширеного маркування формату «LR з 2 цифрами», зустрічаються й інші варіанти назв. Наприклад, популярні батареї LR44 у різних виробників можуть позначатися як V13GA, AG13, RW82, G13, A76; а офіційна міжнародна назва таких елементів - LR1154, що позначає діаметр в 11 мм і товщину в 5,4 мм. Також певний виняток становлять елементи LR9 – вони найбільш відомі під індексом V625U.

Детальні дані з різних типорозмірів з цієї серії можна знайти у спеціальних джерелах. Тут же наведемо список відповідностей між найбільш популярними алкаліновими батарейками LR та срібно-оксидними аналогами «трисотої серії» (першим наведено аналог з низьким струмом розряду, другим — з високим):

• LR41 - 384, 392;
• LR43 - 301, 386;
• LR44 - 303, 357;
• LR45 - 394, 380;
• LR48 - 309, 393;
• LR54 - 390, 389;
• LR55 - 381, 391;
• LR57 - 395, 399;
• LR58 - 362, 361;
• LR59 - 397, 396;
• LR60 - 364, 363;
• LR63 - 379 (тільки низький струм розряду);
• LR66 - 377, 376;
• LR69 - 371, 370;
• V625U (LR9) - не має срібно-цинкового аналога.

- "Трисота серія" (315 і т.п.). Аналоги 1,5-вольтових таблеток серії LR, виконані за срібно-оксидною технологією. Це збільшує вартість, проте позитивно позначається на низці робочих характеристик — зокрема, ємності, стабільності напруги та стійкості до високих струмів розряду. У той же час такі елементи поділяються на два різновиди – розраховані на високий струм розряду з нерівномірними навантаженнями (HD) та на постійні невисокі навантаження (LD).
Найбільш популярне маркування всіх подібних джерел живлення – SR із двома цифрами. Але в нашому каталозі за основу прийнято інший варіант - тризначне кількість з трійкою на початку, наприклад, 315 (звідси і назва "трьохсота серія"). Таке позначення зручне тим, що воно враховує не лише фізичні розміри батарейки, а й її формат роботи (LD або HD), тоді як індекс SR не бере до уваги останнього. Наприклад, елементи 370 (формату HD) і 371 (LD) за загальнопоширеними правилами матимуть те саме позначення — SR69.
Існують й інші варіанти маркування - наприклад, батарейка 357 (SR44, варіант HD) у різних виробників позначається як V357, D357, SR44W, SB-B9 або RW42, а його офіційне міжнародне позначення - SR1154. Більш детальну інформацію щодо конкретних типорозмірів із «трисотої» серії можна знайти у спеціальних джерелах. Тут же наведемо таблицю відповідностей між найпоширенішими варіантами та їх аналогами типу LR (у дужках вказано спеціалізацію струму):

• 315 - не має алкалінового аналога (LD);
• 317 - LR516 (LD);
• 319 - LR64 (LD);
• 321 - LR65 (LD);
• 335 - не має алкалінового аналога (LD);
• 337 - LR416 (LD);
• 339 - LR614 (LD);
• 341 - LR714 (LD);
• 346 - LR712 (LD);
• 357 - LR44 (HD);
• 361 - LR58 (HD);
• 362 - LR58 (LD);
• 370 - LR69 (HD);
• 371 - LR69 (HD);
• 373 - не має алкалінового аналога (LD);
• 377 - LR66 (LD);
• 381 - LR55 (LD);
• 384 - LR41 (LD);
• 389 - LR54 (HD);
• 390 - LR54 (LD);
• 391 - LR55 (HD);
• 392 - LR41 (HD);
• 394 - LR45 (LD);
• 395 - LR57 (LD);
• 396 - LR59 (HD);
• 397 - LR59 (LD);
• 399 - LR57 (HD).

- Серія PR. Мініатюрні батареї, розраховані переважно на використання в слухових апаратах. Виконуються за досить специфічною технологією - повітряно-цинковою. Докладніше про неї див. «Технологія»; Тут лише зазначимо, що в запечатаному стані такі батареї можуть дуже довго зберігатися без втрати робочих властивостей, а після роздрукування їх потрібно використовувати за певний час — інакше елемент у будь-якому випадку неприйде. Втім, при постійному використанні в слуховому апараті батарейка розряджається раніше, ніж втрачає робочі властивості з інших причин.
Офіційне міжнародне маркування таких елементів — літери PR із двома цифрами, наприклад, PR44. Окремі виробники можуть використовувати інші правила маркування. Також зазначимо, що у кожному типорозмірі подібних батарей заглушка, що знімається перед використанням, позначається своїм кольором. Детальні дані щодо кожного типорозміру варто шукати у спеціальних джерелах; тут же наведемо список найпопулярніших варіантів (у порядку зменшення розмірів) та уточнимо кольори заглушок:

• PR44 - синій;
• PR48 - помаранчевий;
• PR41 - коричневий;
• PR70 – жовтий.

Технологія, за якою виготовлена батарейка або акумулятор.

Технологія визначає хімічний склад «начинки» і особливості реакцій, що відбуваються в ній; як наслідок, від цього параметра напряму залежать як загальні робочі характеристики, так і специфічні правила експлуатації та зберігання. Серед акумуляторів, що перезаряджаються в наш час найбільшою популярністю користуються технології Li-Ion, LiFePO4 і Ni-Mh, помітно рідше зустрічається Ni-Cd і Ni-Zn. У батарейках же спостерігається більша різноманітність. Так, недорогі повнорозмірні елементи робляться сольовими; алкалінова (лужна) технологія у тому чи іншому вигляді застосовується в прогресивних повнорозмірних і порівняно простих мініатюрних батарейках-«таблетках» на 1,5 В; срібно-оксидні елементи є більше прогресивними (і дорогим) аналогом лужних «таблеток»; а літієва технологія дає змогу створювати мініатюрні джерела живлення напругою 3 В. Більш рідкісними і специфічними варіантами є технологія Li-SOCl2, застосовувана в повнорозмірних батарейках з підвищеними вимогами до надійності, а також повітряно-цинковим принципом роботи, що використовується в спеціалізованих джерелах живлення для слухових апаратів. Ось більш докладни...й опис кожного зі згаданих варіантів:

— Li-Ion. Літій-іонна – одна з найбільш популярних в наш час технологій виробництва акумуляторів; першопочатково створена для портативної техніки, проте пізніше стала застосовуватися повсюдно. Такі батареї мають відмінну щільність заряду – тобто солідну ємність при порівняно невеликих розмірах і вазі. Крім того, вони швидко заряджаються, а «ефект пам'яті» (характерний, зокрема, для описаних нижче Ni-Cd елементів) в подібних джерелах енергії практично відсутній (точніше, його компенсують вбудовані контролери заряду). З недоліків можна відзначити дещо більшу вартість, ніж, наприклад, у Ni-Mh, а також чутливість до перевантажень і порушень режиму експлуатації — вони можуть привести до загоряння і навіть вибуху. Втім, більшість техніки під такі батареї має вбудовані захисні схеми; а якщо таких схем немає — досить бути уважним до режиму роботи, або купити акумулятор з вбудованою схемою захисту (див. нижче).

— LiFePO4. Модифікація літій-іонної технології (див. відповідний пункт), розроблена та випущена з метою усунення деяких недоліків Li-Ion. Літій-залізо-фосфатні акумулятори забезпечують високу щільність енергії, мають велику кількість робочих циклів заряду/розряду, характеризуються хімічною та термічною стабільністю. До того ж акумулятори LiFePO4 витримують сильні температурні коливання, підтримують швидку зарядку високими струмами та відрізняються безпекою в експлуатації. На відміну від оригінальної технології Li-Ion, ймовірність «вибуху– літій-залізно-фосфатної батареї при перевантаженні практично зведена до нуля. Загалом такі акумулятори ефективно справляються з високими піковими навантаженнями і підходять для живлення енергоємних пристроїв, також вони тримають стабільну робочу напругу майже до самого розряду.

— Ni-Mh. Вдосконалений варіант нікель-кадмієвих (Ni-Cd) акумуляторів (див. нижче), в яких для анода замість кадмію використаний особливий сплав, що поглинає водень. Це дало змогу досягти цілого ряду переваг в порівнянні з оригінальною Ni-Cd технологією. По-перше, при тих же габаритах ємність зросла в 2 – 3 рази; правда, за щільністю заряду даний тип акумуляторів все одно помітно поступається літій-іонним — однак і коштує значно дешевше. По-друге, Ni-Mh батареї екологічно безпечні і легко піддаються переробці. По-третє, «ефект пам'яті» в них проявляється рідше і усувається простіше. Правда, дана технологія не дає змогу досягти таких високих струмів розряду, як в нікель-кадмієвих батареях; проте, Ni-Mh акумулятори все одно відмінно працюють в пристроях з високим енергоспоживанням, для них вони краще підходять, ніж батарейки (навіть високоякісні лужні — див. нижче). Характерний приклад такого застосування – цифрові фотокамери. Також з переваг даної технології можна відзначити стабільну напругу: вона залишається практично незміннимою практично весь час роботи, і помітно падає лише «на останніх відсотках заряду». До недоліків же можна віднести досить високий рівень саморозряду; однак цього недоліку позбавлені акумулятори формату «low self-discharge» (Ni-MH LSD), що випускаються деякими виробниками. Саморозряд в таких джерелах живлення вдалося знизити настільки, що багато з них надходять у продаж зарядженими і готовими до використання (як звичайні батарейки) і зберігають достатній запас енергії протягом 1 – 2 років.
Відзначимо, що Ni-Mh аналоги 1,5-вольтових батарейок (наприклад, типорозмірів АА і ААА) мають дещо меншу номінальну напругу — 1,2 В. Однак більшість пристроїв, розрахованих на подібні типорозміри, враховують цю різницю, і проблеми з взаємозамінністю виникають вкрай рідко.

— Ni-Cd. Дана технологія виробництва акумуляторів в наш час нерідко сприймається як застаріла; проте, подібні елементи продовжують випускатися і застосовуватися. Нікель-кадмієві батареї мають досить невисоку ємність, а також сильно схильні до «ефекту пам'яті»: якщо акумулятор регулярно заряджати, не розрядивши при цьому повністю, його ефективна ємність знижується (як ніби-то батарея «запам'ятовує», до якого рівня її зазвичай розряджають, і приймає його як нульовий). Аналогічне явище може виникнути при регулярному перезаряді — зокрема, використанні недорогих пристроїв для крапельної підзарядки (компенсації саморозряду повністю зарядженого акумулятора). Крім того, технологія виробництва Ni-Cd батарей екологічно небезпечна, а самі акумулятори складні в переробці та утилізації. Проте, такі джерела живлення мають цілий ряд важливих (а в деяких ситуаціях — і взвгалі принципових) переваг перед іншими акумуляторними батареями. По-перше, технології Ni-Cd практично немає рівних при роботі на високих струмах розряду: навіть вельми значні навантаження нормально переносяться і практично не впливають на ефективну ємність батареї (докладніше про цей вплив див. «Ємність»). По-друге, акумулятори даного типу не бояться ні глибокого переразряду, ні високих і низьких температур, а також безпечні при механічних пошкодженнях. По-третє, у міру розряду напруга у нікель-кадмієвих батарей знижується дуже повільно (на відміну, наприклад, від алкалінових одноразових батарейок). Всі ці моменти роблять даний тип акумуляторів відмінно підходящими для пристроїв, що характеризуються високим енергоспоживанням — зокрема, електроінструментів і моделей на радіоуправлінні.
Аналогічно Ni-Mh, подібні елементи в «півторавольтовому» типорозмірі (наприклад, АА або ААА) видають не 1,5 В, а тільки 1,2 В.

— Ni-Zn. Одна з найстаріших технологій виробництва акумуляторів в цілому, проте побутові джерела живлення цього типу були представлені лише в 2000-х роках. За багатьма особливостями такі елементи аналогічні описаним вище нікель-кадмієвим: зокрема, вони відмінно переносять високі струми розрядки і ідеально підходять для пристроїв зі значним енергоспоживанням, а також довго утримують робочу напругу в міру розряду. Крім того, Ni-Zn батареї в «півторавольтових» типорозмірах АА і ААА (а таких більшість) мають не знижену, а підвищену номінальну напругу — 1,6 В, що дає змогу без будь-яких обмежень застосовувати їх як більш ефективну заміну одноразовим батарейкам. Речовини, що використовуються в конструкції, екологічно безпечні і легко переробляються. Основним недоліком деякий час назад був малий термін служби (вже після 50 – 80 циклів ємність помітно знижувалася); ця проблема була вирішена, проте лише порівняно недавно. Почасти саме тому поки (станом на 2021 рік) подібних елементів на ринку небагато.

А ось основні технології, що застосовуються для одноразових батарейок:

— Сольова. Також носить назву «марганцево-цинкова», за основними металам, що використовуються в конструкції. Найбільш проста технологія з застосовуваних в повнорозмірних (не мініатюрних) батарейках; передбачає робочу напругу 1,5 В на комірку — відповідно, елементи з підвищеною напругою на зразок 9-вольтової «Крони» збираються з декількох комірок. У будь-якому разі сольові джерела живлення мають невисоку ємність, їх напруга помітно знижується в міру розряду, а високий внутрішній опір не дає змогу застосовувати такі батарейки для навантаження з високим споживаним струмом. З іншого боку, подібні елементи прості у виробництві, коштують недорого і мають дуже низький рівень саморозряду. У світлі останнього для приладів з порівняно невисоким енергоспоживанням (на зразок пультів ДУ) такі батарейки підходять навіть краще алкалінових (див. нижче): велика частина енергії лужного елемента в такому режимі роботи може піти на саморозряд, а не на живлення навантаження. Багато сольових елементів маркуються як «general purpose» («загального призначення»).

– Алкалінова. Технологія виробництва одноразових батарейок, що передбачає використання лугу у вигляді електроліту (друга поширена назва — лужна). Дуже поширена як в повнорозмірних, так і в мініатюрних джерелах живлення (див. «типорозмір») з номінальною напругою в 1,5 В; батарейки з більш високою напругою (наприклад, «Крона») складаються з декількох півторавольтових елементів. При цьому хімічний склад повнорозмірних і мініатюрних версій схожий, але ось загальні особливості (в порівнянні з аналогами тих же типорозмірів) в обох варіантах будуть різними:

• Повнорозмірні алкалінові батарейки (такі, як АА і ААА) мають більш прогресивні робочі характеристики, ніж сольові. По-перше, їх загальна ємність помітно вище – наприклад, для пальчикових батарейок вона може перевищувати 3000 мАгод (тоді як для сольових елементів максимум становить близько 900 мАгод). По-друге, лужна технологія дає змогу довше утримувати робочу напругу в міру розряду. По-третє, вона знижує саморозряд і збільшує термін зберігання батарейок. Та й діапазон допустимих температур у таких батарейок ширше, а загальна надійність — вище. Зворотною стороною даних переваг є в першу чергу більш висока вартість, ніж у сольових джерел живлення. Крім того, алкалінові батарейки не має сенсу купувати для приладів з низькими струмами споживання (таких, як пульти ДУ): вони пропрацюють довше сольових, але ця різниця не виправдовує різницю в ціні, оскільки значна частина лужного джерела живлення в таких умовах витрачається даремно — на саморозряд.
  Мініатюрні алкалінові батарейки-таблетки, навпаки, є більш простим і доступним аналогом прогресивних срібно-оксидних елементів. Вони використовують маркування LR (див. «Типорозмір»), мають меншу ємність (зазвичай в 1,2 – 1,5 разів нижче, ніж у срібно-оксидних рішень в тому ж типорозмірі), схильні до швидкого зниження напруги в міру розряду, а також не розраховані на пристрої з високими струмами споживання. З іншого боку, для низькострумового навантаження (на зразок кварцових наручних годинників) таких можливостей більш ніж достатньо; а обходяться лужні таблетки помітно дешевше «срібних».

— Літієва. Літієві батарейки зазвичай мають маркування з індексом CR; вони можуть належати як до повнорозмірних, так і до мініатюрних (див. «Типорозмір»). Відмінною особливістю таких батарейок є те, що їх напруга становить 3 В на комірку; такою ж зазвичай є і загальна номінальна напруга, за винятком специфічних типорозмірів CR-P2L або 2CR5, в яких використовується кілька комірок.
Повнорозмірні батарейки, виконані за даною технологією, першопочатково розраховані насамперед на цифрові камери та інші пристрої з нерегулярним енергоспоживанням і високим споживаними струмом. Мініатюрні літієві «таблетки» також непогано підходять для аналогічного застосування (характерний приклад — брелоки автосигналізацій, в яких передавач вмикається на короткий час, проте потребує великої кількості енергії), але можуть встановлюватися і для низькострумового навантаження. Інший специфічний варіант їх використання – в ролі запасного джерела живлення для комп'ютерів, планшетів, цифрових камер тощо, що дає змогу зберігати дані про поточну дату/час і виставлені налаштування навіть при відключенні основної батареї. Наприклад, «класикою жанру» для живлення пам'яті BIOS на материнських платах є батарейка CR2032. Завдяки порівняно високій напрузі літієві «таблетки» мають досить солідну фактичну ємність, так що термін їх служби в подібній ролі зазвичай обчислюється роками і нерідко можна порівняти з терміном роботи самого пристрою.

— Li-SOCl2. Так звана літій-тіонілхлоридна технологія застосовується для створення одноразових батарейок підвищеної надійності, розрахованих в основному на несприятливі умови експлуатації. Подібні елементи живлення мають цілий ряд важливих практичних переваг. Так, їх ємність становить від 1200 мАгод для мініатюрного типорозміру 1/2 АА до більш ніж 35 000 мАгод в типорозмірі D; а враховуючи, що номінальна напруга становить 3,6 В, то фактична енергоємність виходить досить значною. Літій-тіонілхлоридні батарейки без проблем переносять високі навантаження, в тому числі імпульсні; довгий час підтримують стабільну напругу в міру розряду; мають великий діапазон допустимих температур експлуатації (від -60 °С до +85 °С в звичайних моделях і від -40 °С до +150 °С в високотемпературних); оснащуються вбудованим захистом від перевантажень і короткого замикання; і навіть при збоях такого захисту батарейка залишається вибухо- і пожежобезпечною і може застосовуватися навіть в приміщеннях, заповнених горючими парами. А саморозряд при зберіганні не перевищує 1 - 2% на рік, що забезпечує великий термін придатності.
В цілому батарейки LiSOCl2 – це ідеальний варіант для пристроїв, що мають порівняно невисоке постійне енергоспоживання і необхідність довго працювати без додаткового обслуговування. Головний недолік цієї технології — досить висока вартість, що й обмежує її застосування в основному спеціалізованими професійними джерелами живлення, що використовуються для промислового обладнання, у військовій справі, аерокосмічної галузі тощо. Також варто враховувати, що хоча Li-SOCl2 можуть виконуватися в «1,5-вольтових» типорозмірах на зразок АА, однак їх номінальна напруга навіть у таких варіантах буде складати згадані 3,6 В. А при першому вмиканні напруга зазвичай виявляється помітно нижче номінальної (близько 2,5 В, а то і менше) — це пов'язано з хімічними особливостями технології; через невеликий час даний показник повертається в норму, однак цю особливість слід враховувати при застосуванні у деяких типах приладів.

– Срібно-оксидна. Технологія, застосовувана для прогресивних мініатюрних елементів живлення з напругою 1,5 В. У таких батарейках використовуються ті ж типорозміри, що і в алкалінових «таблетках» (див. вище), однак різниться маркування: за загальноприйнятим стандартом срібно-оксидні елементи позначаються буквами SR (лужні — LR), а в нашому каталозі в якості основного прийнятий більше специфічний стандарт — три цифри з трійкою на початку, наприклад, «315» (він забезпечує більшу точність; докладніше див. «Типорозмір»). У будь-якому разі через використання срібла подібні батарейки обходяться помітно дорожче алкалінових аналогів (з цієї ж причини срібно-оксидна технологія майже не застосовується в повнорозмірних елементах); однак різниця в ціні компенсується рядом практичних переваг. Одна з найпомітніших — висока ємність (в середньому в 1,5 рази вище, ніж у алкалінових «таблеток» того ж розміру). Крім того, дана технологія забезпечує більш стабільну напругу, яке досить повільно знижується в міру розряду, низький внутрішній опір, а також стійкість до короткочасних високих навантажень. Відносно останнього варто відзначити, що більшість срібно-оксидних елементів випускається в двох варіантах спеціалізації: High Drain (для навантаження з нерівномірним і високим енергоспоживанням, наприклад, бездротових дзвінків, брелків автосигналізацій тощо) і Low Drain (для навантаження з низьким і рівномірним енергоспоживанням, такого, як наручний кварцовий годинник). При цьому у подібних батарей однакового розміру, але різної спеціалізації номінальний струм розряду може бути однаковим; однак версії HD в цілому є більш стійкими до нерівномірного навантаження.

– Повітряно-цинкова. Досить специфічна технологія, популярна в основному в компактних батарейках серії PR для слухових апаратів (див. «Типорозмір»). Для хімічної реакції, що відбувається в подібних батарейках, потрібне повітря; однак в продаж такі батарейки надходять герметично запечатаними, і реакція в них не відбувається. Завдяки цьому саморозряд при зберіганні виходить практично нульовим, а термін придатності — досить солідним. Перед використанням потрібно активувати джерело живлення, знявши встановлену на ньому заглушку і відкривши доступ повітря; відзначимо, що заглушки в повітряно-цинкових «таблетках» різного типорозміру розрізняються за кольорами, що дає змогу розрізняти їх буквально з першого погляду, без необхідності вчитуватися в дрібні написи на корпусі. Після активації термін «життя» такого елемента становить кілька тижнів — після цього електроліт висихає і батарейка стає непридатною до використання незалежно від того, застосовувалася вона як джерело живлення чи ні. Втім, при постійній роботі в слуховому апараті заряд закінчується помітно швидше, ніж висихає електроліт. Таким чином, користувач слухового апарату може тримати при собі пристойний запас подібних елементів і активувати їх по одному, у міру необхідності, не боячись, що інші втратять свої властивості.

Кількість окремих батарейок/акумуляторів, що постачаються в комплекті.

В цілому купівля упаковки помітно зручніше, а нерідко — і вигідніше, ніж придбання тієї ж кількості джерел живлення по одному. Водночас варто враховувати, що елементи живлення, як і будь-який товар, мають термін придатності. Особливо це актуально для одноразових батарейок, більшість з яких поступово втрачає запас енергії через саморозряд. Тому купівля упаковки буде однозначно виправданою переважно в тому разі, якщо батарейки планується або застосовувати одночасно, або міняти дуже часто.

Зі свого боку, купівля декількох акумуляторів має інший сенс: поки один комплект використовується, інший (або відразу кілька запасних комплектів) можна тримати на зарядці або просто в запасі.

Номінальна ємність елемента живлення – кількість енергії, яку він може накопичити.

Від даного параметра безпосередньо залежить, як довго джерело живлення зможе пропрацювати з тим чи іншим навантаженням. Однак оцінюючи ємність, потрібно враховувати два моменти. По-перше, номінальне значення ємності зазвичай вказується для певного струму розрядки. Так, для сольових і лужних повнорозмірних батарейок (див. «Технологія») такий струм вимірюється десятками міліампер. А ось при його значному перевищенні (близько сотень міліампер) реальна ємність батарейки може в рази зменшитися в порівнянні із заявленою. Тому, наприклад, не рекомендується використовувати одноразові батарейки в цифрових камерах — споживаний струм в такій техніці може перевищувати 1000 мАгод, і з подібним навантаженням найкраще справляються NiMh-акумулятори. А мініатюрні срібно-цинкові батарейки серії «300» (SR) випускаються в двох версіях — під високий і низький струм розряду; аналогічно низькотокову версію можуть мати батарейки-таблетки серії CR (докладніше про ті і інші див. «Типорозмір»). Більш детальну інформацію з приводу струмів розрядки для різних видів і типорозмірів батарей/акумуляторів можна знайти в спеціальних джерелах; а в деяких варіантах (в основному для літій-іонних акумуляторів) вона прямо уточнюється в характеристиках (див. «Номінальний струм розряду», «Максимальний струм розряду»).

Другий нюанс полягає в тому, що фактичний запас енергії залежить не тільки від числа заявлених м...іліампер-годин, але і від робочої напруги; так що порівнювати за цифрами в мАгод можна лише батарейки/акумулятори з однаковою напругою (в крайньому випадку — зі схожим, наприклад, 3 В і 3,6 В). Втім, інші порівняння на практиці потрібні вкрай рідко.

Робоча напруга елемента живлення. Вказується для повністю зарядженого акумулятора або «свіжої батарейки». У міру розряду напруга неминуче знижується, проте його зниження від рівня заряду може бути різним: в одних елементах кількість вольт зменшується швидко, в інших — плавно, у третіх це значення помітно падає лише при сильному розряді тощо (докладніше див. «Технологія»).

Також підкреслимо, що номінальна, стандартна напруга прямо визначається типорозміром (див. вище). В даному ж пункті вказується саме фактична, реальна напруга — а вона може дещо відрізнятися від номінальної, що визначається типорозміром (див. вище). Наприклад, в 1,5-вольтових елементах АА і ААА реальна напруга становить 1,5 В тільки в сольових і лужних батарейках; для акумуляторів вона може варіюватися від 1,2 В (в NiMh і Li-Ion версіях) до 1,6 В (Ni-Zn елементи). Більшість приладів під джерела живлення того чи іншого типорозміру враховує цю різницю, так що найчастіше вона не є принциповою, і сумісність батарейки/акумулятора з тим чи іншим пристроєм цілком можна оцінювати за загальним типорозміром. Однак дані про точну напругу бувають необхідні для окремих видів електроніки і деяких специфічних завдань (наприклад, підбору живлення під електросхему власної розробки).