Порівняння Clatronic LE 3612 vs Gree GDN12AH-K4MAB1A

Споживана потужність осушувача в штатному режимі роботи.

З практичної точки зору ця характеристика є вторинною — виробники підбирають потужність таким чином, щоб забезпечити потрібні параметри (продуктивність, повітряний потік тощо), і при виборі варто орієнтуватися насамперед на ці параметри. Тим не менш, від споживаної потужності теж залежать певні практичні моменти. По-перше, підключати до звичайних побутових розеток можна тільки моделі не більш ніж на 3 – 3,5 кВт; при більш високому енергоспоживанні потрібно або живлення 400 В (див. «Тип підключення»), або підключення безпосередньо до щитка. Втім, навіть потужність понад 2 кВт зустрічається в сучасних осушувачах рідко — у більшості таких пристроїв енергоспоживання лежить в діапазоні від 500 до 1000 Вт або від 1000 до 2000 Вт, а в найбільш скромних моделях воно взагалі не перевищує 500 Вт. По-друге, дані про потужність можуть знадобитися для розрахунку навантаження на електромережу. Така необхідність виникає переважно для підбору додаткового обладнання — автоматів вимикання, стабілізаторів, ДБЖ і т. ін.

Також відзначимо, що моделі зі схожими робочими характеристиками можуть розрізнятися по енергоспоживанню. При цьому більш економний осушувач часто коштує дорожче, проте при регулярному використанні ця різниця окупається за рахунок зниження витрат на електроенергію.

Найбільша кількість повітря, яку осушувач здатний пропустити через себе за годину.

Вибір за цим параметром залежить від розміру приміщення. Вважається, що для ефективної роботи осушувач повинен за годину проганяти через себе кількість повітря, що перевищує об'єм приміщення в 3 – 4 рази; а визначити об'єм приміщення можна, помноживши площу на висоту стелі. Приміром, кімната на 12 м2 зі стелями 2,5 м вміщуватиме 12*2,5 = 30 м3 повітря; відповідно, для ефективної роботи в такій кімнаті потрібен осушувач з продуктивністю 30*3 = 90 м3/год, а краще 30*4 = 120 м3/год. Цілком можна вибирати агрегат і з запасом за повітряним потоком — хіба що треба враховувати, що збільшення продуктивності позначається на ціні і енергоспоживанні. А ось занадто низьке значення цього параметра однозначно небажане: такий осушувач просто не зможе ефективно впоратися зі своїм завданням.

Що стосується конкретних цифр, то відносно малопотужні моделі видають до 250 м3/год, техніку на 251 – 500 м3/год і 501 – 750 м3/год можна віднести до середнього рівня, а чимало агрегатів здатні обробити і більше 750 м3/год.

Діапазон відносної вологості (Rh— relative humidity) навколишнього повітря, при якому осушувач гарантовано здатний впоратися зі своїм завданням і видати при цьому робочі характеристики на рівні, заявленому виробником.

Чим ширше цей діапазон, тим універсальніше агрегат, тим менше у нього ймовірності опинитися в позаштатних умовах. Водночас при виборі варто враховувати специфіку застосування осушувача. Так, осушувачі першопочатково розраховані на підвищену вологість повітря, однак можливість роботи при 100% відносній вологості потрібна далеко не завжди. Наприклад, в холодну пору року надходить з вулиці повітря осушується» сам по собі при нагріванні в приміщенні (через підвищення температури відносна вологість падає, хоча фактична кількість вологи в повітрі не змінюється), і навіть в сиру погоду осушувача з межею в 80 – 90% може виявитися цілком достатньо. А нижня межа осушення безпосередньо залежить від завдань, що стоять перед пристроєм. Якщо мова йде про житлових приміщеннях, офісах і інших місцях, де потрібно створити приємні для людей умови, то потрібно врахувати, що найбільш комфортні для людини значення щодо вологості становлять 40 – 70%. Тому для таких умов немає сенсу спеціально шукати прилад з нижньою межею менше 40%. А ось для специфічних завдань на зразок висушування приміщень при ремонті, складського зберігання і т. ін. можуть знадобитися і менші показники вологості.

Зазначимо, що вихід за межі робочого діапазону не завжди є надзвичайною ситуац...ією, загрозливою неполадками і іншими неприємностями: багато моделі цілком здатні працювати і в таких умовах, хіба що ефективність роботи може знизитися. Втім, цей момент в будь-якому разі не завадить дізнатися з офіційної документації.

Діапазон температур навколишнього повітря, в якому осушувач може нормально працювати. Чим ширше цей діапазон, тим більш універсальним є осушувач, тим різноманітніші умови, в яких його можна застосовувати. Зазначимо, що, на відміну від діапазону вологості (див. вище), вихід за межі робочих температур загрожує не тільки втратою ефективності, але і серйозними неполадками і навіть поломками. Тому вибирати агрегат за цим параметром варто з таким розрахунком, щоб гарантовано перекрити можливі коливання температури повітря, з яким доведеться працювати осушувачу.

Зазначимо, що більшість сучасних моделей розраховані на роботу при «плюсових» температурах, причому нижній поріг становить у середньому близько 4 – 5 °С. Єдина різновид осушувачів, здатна працювати при температурах нижче нуля — адсорбційні (див. «Призначення»).

Обсяг бака для збору конденсату (вилученої з повітря вологи), передбаченого в конструкції осушувача.

Чим ширшими бак для конденсату — тим повільніше він буде наповнюватися й тим рідше доведеться його спорожняти. Особливо це важливо для агрегатів високої продуктивності (див. вище). З іншого боку, об'ємний резервуар має відповідні розміри, що позначається на габаритах всього осушувача. Оцінюючи співвідношення між ємністю бака і продуктивністю осушувача, варто враховувати, що пристрій дуже рідко працює на повну продуктивність. Докладніше про це див. «Продуктивність»; тут же відзначимо, що якщо, приміром, осушувач з показниками 24 л/добу має бак на 4 л — це не означає, що бак обов'язково буде заповнюватися доверху кожні 4 години. Альтернативою баків є використання систем постійного відводу конденсату; детальніше про них див. «Функції».

— Гігростат. Автоматичний регулятор, що дає змогу підтримувати в приміщенні певну вологість. Такий регулятор постійно відстежує кількість вологи в повітрі і включає осушувач, якщо ця кількість перевищує заданий показник, а при зниженні вологості до потрібного значення — вимикає агрегат. Гігростат особливо зручний у тих випадках, коли потрібно не максимально осушити повітря, а просто знизити вологість до певного рівня. А оскільки осушувачі найчастіше використовуються саме для подібних завдань, дана функція в них вельми популярна — вона є у більшості моделей, незалежно від призначення.

— Регулювання швидкості вентилятора. Регулятор, що дає змогу змінювати швидкість вбудованого в осушувач вентилятора — і, відповідно, фактичне значення повітряного потоку (див. вище). Ця функція дає змогу підлаштовувати значення повітряного потоку і, відповідно, продуктивність агрегата — під особливості обстановки. Наприклад, коли в приміщенні багато людей — має сенс збільшити оберти (людське тіло є додатковим джерелом вологи в повітрі); а якщо людей мало або немає взагалі, можна знизити швидкість вентилятора, зменшивши енергоспоживання і знос агрегата.

– Нічний режим роботи. Спеціальний режим роботи, розрахований на нічний час. Як правило, в такому режимі пристрій знижує швидкість вентилятора, за рахунок чого зменшується шум.

— Іонізатор. Іонами називаються електрично заряджені молекули. Вважається, що наявність в повітрі негативно заряджених іонів благотворно позначається на здоров'ї і загальному самопочутті людини. Для насичення повітря такими іонами в осушувачах повітря і застосовуються іонізатори.

— Таймер вимикання. Наявність в осушувачі таймера, що вимикає пристрій через певний час, заданий користувачем. Дана функція дає змогу залишати осушувач увімкненим, не переживаючи про його своєчасне вимиканні — це відбудеться автоматично, по закінченню заданого часу. Таймер виявляється незамінним у тих випадках, коли потрібно відлучитися з осушуваного приміщення, а можливості повернутися і вимкнути осушувач вручну може не бути — наприклад, якщо потрібно закривати басейн на ніч, а вологість повітря ще занадто висока.

— Режим авторозморожування. Функція, що запобігає надмірному охолодженню деталей осушувача і утворенню на них великої кількості інею. Нагадаємо, в усіх сучасні осушувачах (крім адсорбційних, див. «Призначення») є холодильні системи — для відведення надлишків тепла, що утворюються при концентрації вологи. У деяких випадках окремі компоненти таких систем можуть сильно охолонути (до мінусових температур), що небажано як саме по собі, так і через утворення паморозі. Щоб уникнути цього, система авторозморожування постійно відстежує стан випарника і при необхідності включає прогрівання, перешкоджаючи критичному зниженню температури і видаляючи іній, що утворився.

— Сушіння одягу (турбо-режим). Режим інтенсивного осушення повітря з максимальною продуктивністю роботи приладу буде доречним при сушінні одягу та білизни. Він допомагає забрати зайву вологу при частих праннях. При цьому забезпечується осушення без контролю рівня вологості за допомогою гігростату (див. відповідний пункт).

— Повітряний фільтр. Вбудований повітряний фільтр, завдяки якому осушувач під час роботи здатний ще й додатково очищати повітря. Зазначимо, що ефективність таких фільтрів може бути різною — від найпростіших систем для уловлювання пилу та інших механічних забруднень до вугільних елементів, здатних впоратися навіть з сторонніми запахами. Цей нюанс, так само як і особливості обслуговування фільтра, варто уточнювати окремо.

— Індикатор заміни фільтра. Індикатор, що сигналізує про необхідність заміни робочого елемента в повітряному фільтрі. Без своєчасної заміни витратних матеріалів фільтр в кращому випадку втрачає ефективність, в гіршому — збільшує навантаження на осушувач, а то і взагалі починає виділяти в повітря сторонні речовини замість того, щоб уловлювати їх. Індикатори заміни можуть розрізнятися по функціоналу, однак у будь-якому разі така функція значно знижує ймовірність пропустити строк чергового обслуговування фільтра.

— Індикатор заповненості бака. Індикатор, що відображає кількість води в баку для збору конденсату. Найпростіший варіант такого покажчика — прозора вставка в стінці резервуара, що дає змогу спостерігати за кількістю води, не відкриваючи бак зайвий раз; зустрічаються і більш прогресивні системи, аж до електронних датчиків з виведенням показань на дисплей. Однак у будь-якому разі індикатор заповненості помітно полегшує стеження за кількістю води і знижує ймовірність пропустити критичний рівень заповнення.

— Відключення при заповненому резервуарі. Система, що відстежує кількість води в баку для конденсату і автоматично відключає осушувач, коли ця кількість досягає критичного значення. Це дає змогу уникнути як потопів, так і поломок самого агрегата.

— Дренаж. Можливість постійного відведення вологи, яка «витягується» з повітря, за межі пристрою (наприклад, прямо на вулицю через спеціальну трубку). Дає змогу спростити очищення бака збору конденсату або зовсім обійтися без нього, що позитивно позначається на габаритах і вазі осушувача. Крім того, вона дає можливість працювати практично безперервно, без перерв на спустошення резервуара із зібраною водою, що особливо важливо для моделей, які застосовуються в басейнах (див. «Призначення»).

— Дренажна помпа. Насос для примусового відведення дренажу з резервуара для збору конденсату. Найчастіше наявність помпи виправдана в промислових осушувачах, коли потрібно організувати видалення дренажу на постійній основі (в т.ч. при необхідності його відведення на висоту до кількох метрів).

Наявність пульта дистанційного керування в комплекті поставки осушувача. Зручність даної функції очевидно: віддавати команди на відстані, не рухаючись зайвий раз з місця (або з мінімальними переміщеннями) набагато простіше, ніж кожен раз підходити до агрегату. Пульт ДУ особливо корисний у тих випадках, коли осушувач встановлений у важкодоступному місці або на великій віддалі, зокрема, багато моделей з підтримкою дистанційного управління призначаються для басейнів (див. «Призначення»). Відзначимо, що дана функція зустрічається переважно в моделях високої потужності, розрахованих на досить просторі приміщення — оснащувати пультом ДУ компактні малопотужні осушувачі з низки причин не має сенсу.