Вимірювання
Види метеорологічної інформації та пов'язаних з нею даних, які може надавати пристрій.
—
Прогноз погоди. Можливість розрахунку прогнозів погоди на основі даних про температуру, вологість, вітер і т.д., зібраних датчиками метеостанції. Точність таких прогнозів у різних моделях може суттєво відрізнятись (зазвичай вона залежить від загальної «просунутості» приладу), проте у будь-якому випадку вона досить низька і дозволяє тільки приблизно судити про можливі зміни обстановки. Дані про погоду зазвичай відображаються у вигляді характерних зображень із сонцем, хмарами, дощем і т.п., а термін прогнозів складає приблизно 12 – 24 години. Тим не менш, така можливість може виявитися досить корисною — принаймні для того, щоб вжити заходів у разі ймовірної негоди. Зазначимо, що мітки на зразок «Дощ», «Змінна», «Ясна» та ін. на шкалах механічних барометрів у відповідних моделях (див. «Механізм») не вважаються прогнозом погоди, оскільки ці позначки є досить умовними.
—
Температура внутрішня. Наявність у конструкції термометра для вимірювання температури в приміщенні, де встановлений основний блок метеостанції. Ці дані можуть бути досить корисні при управлінні мікрокліматом — особливо в тих випадках, коли точні значення температури мають критичне значення (наприклад, у теплицях). «Внутрішні» термометри, як правило, мають менший робочий діапазон і вищу точність, ніж «зовнішні». Вони передбачаються в
...більшості сучасних метеостанцій усіх типів (див. «Механізм») і відсутні лише в деяких спеціалізованих професійних моделях, створених виключно для зовнішніх спостережень. Крім того, ця функція за визначенням не вказується для портативних пристроїв (див. «Установка»): хоча такі моделі можуть застосовуватися і в приміщеннях, основним їх призначенням є все-таки робота на відкритому повітрі, і вбудовані температурні датчики створюються саме з таким розрахунком.
— Температура зовнішня. Можливість застосування метеостанції для вимірювання температури повітря поза приміщеннями. Як правило, зовнішній термодатчик виконується окремо від основного блоку; винятком є лише портативні пристрої (див. «Установка»). Окремо зазначимо, що не варто проводити такі вимірювання за допомогою «внутрішнього» термометра (див. вище): зовнішня робота потребує більш обширного температурного діапазону, крім того, пристрій має бути захищений від пилу та вологи.
— Вологість внутрішня. Можливість застосування метеостанції для вимірювання відносної вологості повітря всередині приміщення. Вологість є другим за значенням показником — після температури — який визначає комфорт присутності в приміщенні: і занадто сухе, і занадто вологе повітря можуть викликати помітний дискомфорт. Та й для специфічних завдань — наприклад, підтримання мікроклімату в теплицях або інкубаторах — вологість також може бути важливою.
— Вологість зовнішня. Можливість застосування метеостанції для вимірювання відносної вологості повітря поза приміщеннями. Як і для вимірів зовнішньої температури (див. вище), для таких завдань зазвичай використовується зовнішній датчик (окрім туристичних моделей), а замінювати його внутрішнім наполегливо не рекомендується. Цей параметр важливий як для складання прогнозів погоди, так і для оцінки загальної комфортності умов: високий вміст вологи в повітрі загострює відчуття як холоду, так і спеки, і впливає на рівень комфорту (див. нижче).
— Атмосферний тиск. Можливість застосування метеостанції для надання даних про атмосферний тиск. Такі вимірювання, на відміну від температури і вологості (див. вище), не поділяються на зовнішні та внутрішні: тиск у незагерметизованому приміщенні (квартирі, офісі і т.д.) зазвичай майже не відрізняється від зовнішнього (хоча для більшої точності барометричний датчик можуть передбачати якраз у зовнішньому блоці). Коливання атмосферного тиску надзвичайно важливі для розрахунку прогнозів погоди (див. вище), тому барометр є практично обов'язковим елементом оснащення для метеостанцій з функцією прогнозування. Проте треба зазначити, що функція «атмосферний тиск» вказується тільки для тих пристроїв, які здатні виводити конкретні дані про тиск (а така можливість є далеко не у всіх моделях з барометричним датчиком — деякі вказують лише факт підвищення/зниження тиску).
— Якість повітря. Функція вимірювання якості повітря в метеостанції дозволяє відстежувати рівень забруднювачів у приміщенні або на вулиці, зокрема такі параметри, як вміст летючих органічних сполук (VOC), вуглекислого газу (CO₂), а в просунутих моделях — навіть дрібнодисперсного пилу (PM2.5/PM10). Ця інформація допомагає оцінити, наскільки повітря безпечне та комфортне для дихання, особливо в закритих приміщеннях. Така функція особливо корисна для людей з алергіями, хронічними захворюваннями дихальної системи та тих, хто стежить за мікрокліматом і здоров'ям загалом.
— Швидкість і напрямок вітру. Можливість застосування метеостанції для вимірювання швидкості і напрямку вітру. Ці дані дозволяють підвищити точність прогнозування погоди (як засобами самої метеостанції — див. вище — так і при самостійних розрахунках). Крім того, поточна швидкість вітру впливає на комфортність перебування поза приміщеннями (див. «Відображення рівня комфорту»). Для подібних вимірювань, як правило, використовується датчик, який поєднує флюгер і анемометр, а наявність самої функції характерна в основному для просунутих метеостанцій.
— Рівень опадів. Можливість застосування метеостанції для вимірювання кількості опадів. Зазначимо, що інформація про конкретну кількість опадів у побуті потрібна рідко, для загальної оцінки умов досить погляду у вікно. Але при складанні щоденників спостережень за погодою і науковій обробці метеоданих точні відомості про опади надзвичайно важливі. Тому ця функція характерна в основному для професійних метеостанцій.
— Точка роси. Можливість застосування метеостанції для обчислення точки роси. Точка роси — це температура, при охолодженні до якої волога, що міститься в повітрі, починає конденсуватися в росу (звідси і назва). Для різних умов цей параметр буде різним, він залежить насамперед від атмосферного тиску, температури і відносної вологості. Проте в будь-якому разі точка роси дозволяє досить точно визначити загальну комфортність навколишніх умов для людини. Так, найбільш комфортними вважаються її значення в 10 – 12 °С, менші значення можуть викликати відчуття сухості, межею комфорту вважається показник близько 18 °С, а умови з точкою роси у 26 °С і більше можуть бути небезпечними для здоров'я та навіть життя при захворюваннях дихальної системи. Крім того, цей параметр застосовується і в технічних цілях; більш детальну інформацію про значення для людини та різних видів діяльності можна знайти у спеціальних джерелах.
— УФ випромінювання. Можливість застосування метеостанції для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. Ця функція важлива насамперед для пляжів і високогірних районів — саме для таких місць характерний підвищений рівень ультрафіолету, що вимагає відповідних засобів захисту (кремів для відкритих ділянок шкіри, спеціальних окулярів).
— Висотомір. Можливість застосування метеостанції для вимірювання перепадів висоти. Ця функція характерна в основному для моделей туристичного призначення (див. «Установка»), оскільки інші різновиди частіше за все не розраховані на переміщення з місця на місце. Вимірювання висоти зазвичай здійснюється за барометричним принципом — на основі різниці тисків між вихідною точкою і точкою заміру. А в найбільш просунутих моделях може передбачатися навіть поправка на різницю температур повітря в цих точках.Тип зовнішнього датчика
Від типу залежить насамперед спосіб підключення зовнішнього датчика до основного блоку метеостанції.
— Дротовий. Датчики з таким підключенням не настільки зручні, як бездротові (див. нижче): дріт обмежує рухливість, може створювати незручності, а його прокладка бувати пов'язана з певними труднощами — наприклад, для виведення назовні потрібно отвір в стіні, віконної рами або іншому подібному місці. З іншого боку, даний варіант обходиться дешевше, при цьому забезпечує більш якісну і помехоустойчивую зв'язок — якщо вистачає дроти, датчик буде гарантовано працювати. Крім того, подібне оснащення не потребує автономного живлення, що дозволяє зробити його більш надійним ще й з точки зору стійкості до негоди.
— Бездротової. Датчики, що здійснюють зв'язок з основним блоком по радіоканалу. Даний варіант надзвичайно зручний у підключенні: для з'єднання не потрібно тягнути дріт через стіни та інші перешкоди. Радіус дії радіозв'язку, щоправда, помітно знижується за наявності перешкод (детальніше див. нижче), а сам канал схильний до електромагнітних перешкод; однак потужності сучасних передавачів зазвичай вистачає для впевненої роботи в межах навіть великого приватного будинку, а сучасні технології забезпечують більш ніж достатню завадостійкість. А ось із суттєвих недоліків варто відзначити підвищену чутливість до негоди, насамперед низьких температур. Це пов'язано з тим, що бездротових датчиків необхідні власні джерела живлення, а більшість суча...сних акумуляторів та батарейок погано переносить морози. Крім того, коштує таке обладнання помітно дорожче дротового, за інших рівних умов.
Кількість датчиків
— Кількість датчиків. Загальна кількість датчиків, які можуть бути прив'язані до метеостанції і відправляти на неї виміряні показники. Наявність
декількох датчиків дає змогу визначати погодні умови в різних зонах: це можуть бути різні кімнати однієї будівлі або ж різні сторони світу. Розташування датчиків щодо будівлі може істотно змінювати показання, тому для досягнення більш достовірних результатів зазвичай передбачається 2 і більше виносних датчика.
Радіус дії
Максимальна відстань до основного блока метеостанції, на якому може бути розміщений зовнішній датчик. Для дротяних різновидів (див. «Тип зовнішнього датчика») цей показник відповідає довжині штатного кабелю; для бездротових зазвичай вказується гарантована дальність радіозв'язку в межах прямої видимості, за умови відсутності перешкод і сторонніх предметів на шляху проходження сигналу. У будь-якому разі слід враховувати, що на практиці максимальна дальність установки зазвичай виявляється менше, ніж заявлений радіус дії. Це пов'язано з тим, що дріт рідко вдається прокласти строго по прямій, а на радіосигнал, зі свого боку, впливають електромагнітні перешкоди і перешкоди. Тому вибирати метеостанцію за цим параметром варто з певним запасом.
Діапазон вимірювань в приміщенні
Діапазон температур, при якому внутрішній температурний датчик метеостанції (див. «Вимірювання») може нормально працювати. Само собою, для нормального використання необхідно, щоб температури в приміщенні не виходили за вказаний діапазон — інакше пристрій в кращому разі видасть попередження про неможливість вимірювань, а в гіршому — взагалі вийде з ладу. Однак тут потрібно відзначити, що коливання температур усередині житлових і офісних будівель відносно невеликі, і навіть в найбільш недорогих метеостанціях робочий діапазон відповідних датчиків перекриває ці коливання зі значним запасом. Тому приділяти пильну увагу температурі вимірювань в приміщенні має сенс лише в тих ситуаціях, коли пристрій купується для нестандартного застосування — наприклад, встановлення в теплиці або на складі з низькими температурами.
Діапазон вимірювань на вулиці
Діапазон температур, на який розрахований зовнішній температурний датчик метеостанції (див. «Вимірювання»). Даний параметр повинен відповідати перепадам температур, яким може піддаватися цей датчик в процесі експлуатації — інакше можливі збої в роботі і навіть апаратні поломки. Зрозуміло, обирати модель за зовнішньою температурою варто з урахуванням клімату, в якому її планується використовувати; при цьому варто брати певний запас як у нижній, так і у верхній бік. Останнє пов'язано не тільки з можливістю кліматичних коливань, але і з тим, що зовнішнє обладнання може піддаватися нагріванню від прямих або відбитих сонячних променів; цього, звичайно, потрібно всіляко уникати, але знайти для датчика ідеальне місце встановення не завжди виходить.
Фіксація min/max температури
Наявність в метеостанції можливості
запам'ятовування мінімальної і максимальної температури, зафіксованої датчиками. Це дозволяє відстежувати межі, в яких температура коливалася за певний період часу, що може знадобитися в різних цілях: для ведення щоденників погоди, контролю мікроклімату в приміщенні, аналізу нештатних ситуацій і т. ін.
Температура комфорту
Можливість відображення
рівня комфорту на дисплеї метеостанції.
Загальна комфортність перебування людини в тих чи інших умовах залежить не лише від температури повітря, але і від ряду інших параметрів — насамперед вологості, а при перебуванні поза приміщень — ще й від сили вітру. Особливості відображення рівня комфорту розрізняються залежно від того, про які умови йдеться — про внутрішні або зовнішні. У першому варіанті прилад зазвичай оцінює поєднання температури і вологості і на підставі цього робить загальний висновок про комфорт (на рівні «добре/погано», іноді з проміжними варіантами). А ось для зовнішніх умов може вираховуватися так звана «температура, що відчувається». Сенс її полягає в тому, що при сильному вітрі та/або високій вологості повітря відчувається більш холодним і неприємним, ніж є насправді: наприклад, мороз -5 °С в таких умовах може переноситися так само, як -8°С у суху безвітряну погоду. Дані про температуру, що відчувається, дають змогу точніше оцінити зовнішні умови і прийняти відповідні заходи — наприклад, вибравши більш теплий одяг.
Сучасні метеостанції можуть підтримувати як перший або другий варіант окремо, так і обидва. У будь-якому разі робота з рівнем комфорту передбачає як мінімум можливість вимірювання вологості (див. вище).
Час сходу / заходу сонця
Можливість використання метеостанції для отримання інформації про
час сходу і заходу сонця. Оскільки це час розрізняється залежно від конкретної дати і географічних координат спостерігача, подібна можливість припускає наявність календаря (див. «Додатково»), а також інструментів для уточнення згаданих координат. Найпростіший варіант подібних інструментів — список найбільших світових міст, з якого користувач повинен вибрати найбільш близький; це зручно, проте точність виходить не дуже високою. У більш прогресивних моделях може передбачатися можливість встановлення конкретних географічних координат або розташування на карті. Також пристрої з цією функцією зазвичай оснащуються годинами (див. «Додатково»), хоча технічно це і не обов'язково.