Порівняння Karcher SV 7 Premium vs Polti Vaporetto Lecoaspira FAV50 Multifloor

Крім основного блоку, в якому власне і відбувається перетворення води в пару, пароочисники оснащуються різною кількістю насадок та аксесуарів для різних задач. Серед них зустрічаються насадка для підлоги, насадка для килимів, насадка для текстилю, точкове сопло, кутова насадка, плоска насадка, кругла щітка, щітка, щітка для міжплиткових швів, тканинна насадка насадка для вікон, стяжка для вікон, гнучкий шланг, праска, прасувальна дошка. Пару слів про них:

– Насадка для підлоги. Насадка для прибирання підлог — переважно гладких, що не мають спеціального покриття (з плитки, каменю тощо). Застосовується у поєднанні зі штангою або шлангом на кшталт пилососного; формою зазвичай також нагадує насадку пилососа. У конструкції зазвичай передбачаються щітка для видалення забруднень, а до комплекту може входити серветка-обтяжка, при встановленні якої подібний пристрій перетворюється на тканинну насадку (див. нижче)....

– Насадка для килимів. Широкі насадки для освіження килимів, текстильних доріжок, ковролінових покриттів підлоги та інших аналогічних за фактурою поверхонь. Їх застосування дає змогу відновити пружність волокон килимових покриттів під впливом сили пари. Пристосування цього типу є доповненням до насадок для підлоги, їхня рамка дає змогу ефективно ковзати по килимах.

– Насадка для текстилю. Вузька насадка подовженої форми з безліччю точкових отворів у ряд для виходу пари. Використовується для освіження одягу, розгладження легких складок, усунення запахів. Може застосовуватись для обробки одягу на вішалках, фіранок або штор. Нерідко в конструкцію насадки для текстилю входить спеціальний пристрій для видалення ворсинок.

– Точкове сопло. Довга і вузька насадка з дуже невеликим вихідним отвором, що формує тонкий спрямований струмінь пари. Призначена переважно для роботи на невеликих площах і в стиснених умовах: наприклад, точковим соплом можна ефективно обробити окремі плями на поверхні кухонної плити або кути між кахельними стінами. Для зручнішого та ефективнішого видалення забруднень насадка може комплектуватися власною круглою щіткою.

– Кутова насадка. Насадка, яка використовуваний переважно для роботи у важкодоступних місцях. За можливостями схожа з описаним вище точковим соплом, проте саме сопло в таких пристосуваннях загнуте під кутом щодо самої насадки (звідси і назва). Подібна форма дає змогу з легкістю добиратися туди, куди не дістати традиційнішими насадками — наприклад, обробляти простір під обідком унітазу.

– Плоска насадка. Насадка у формі скребка з вузьким довгим соплом для виходу пари. Застосовується для видалення стійких забруднень із плоских поверхонь. Сила пари розм'якшує їх, а кінчиком скребка бруд, що присохнув, легко видаляється.

– Кругла щітка. Різновид щіток, що застосовується в традиційних пароочисниках (що не належать до відпарювачів для одягу) для прибирання підлоги та інших поверхонь. Як правило, така щітка має невеликий діаметр і призначається для стиснених умов і невеликих просторів, де застосовувати повнорозмірну насадку для підлоги неможливо або не має сенсу. Зокрема, подібним пристроєм зручно чистити шви між кахельними плитками.

– Щітка. Відмінною рисою таких насадок для пароочисників є характерна щетина. Щітки передбачається використовувати для роботи з покриттям для підлоги, сантехнікою, плиткою тощо. Спочатку забруднення на поверхнях розм'якшуються парою, потім їх легше відтерти щіткою. Існують щітки з різною довжиною та жорсткістю ворсу. Насадки з м'якою щетиною призначені для очищення чутливих поверхонь, щоб уникнути утворення подряпин, з жорсткою – для обробки невибагливих матеріалів.

– Щітка для міжплиткових швів. Спеціалізовані насадки для ефективного очищення від бруду міжплиткових швів. Як правило, вони є точковим соплом, по обидва боки від якого розташовані щетинки. Завдяки поєднанню високої температури і механічного тертя з міжплиткових проміжків видаляється навіть бруд, що глибоко в'ївся.

– Насадка для вікон. Насадка для миття вікон із використанням гарячої пари. Пара подається на скло прямо через таке пристосування – цим насадки для вікон відрізняються від описаних нижче стяжок. В іншому ж ці два види аксесуарів дуже схожі за принципом дії: і там, і там для видалення забруднень зі скла використовують спеціальний скребок. Зауважимо також, що в деяких пароочисниках функцію насадки для вікон виконує аксесуар іншого типу (наприклад, насадка для текстилю), на який встановлюється комплектна стяжка; при цьому при бажанні стяжку можна використовувати окремо.

– Стяжка для вікон. Скребок для миття вікон, що використовується окремо від приладу: спочатку скло обробляється гарячою парою, а потім волога разом з забрудненнями, що розм'якшилися, вручну збирається стяжкою. Така процедура дещо складніша, ніж використання описаної вище насадки для вікон, а також дещо менш ефективна; тому цей тип аксесуарів у сучасних пароочисниках зустрічається рідко. А в деяких моделях стяжка для вікон може застосовуватися і як ручний інструмент, і як адаптер, що перетворює насадку іншого типу на пристрій для миття скла.

– Гнучкий шланг. Гнучкий подовжувальний шланг встановлюється на вихідне сопло пароочисника для забезпечення роботи у важкодоступних місцях, куди важко дістатися без використання допоміжних пристроїв. Гнучкий шланг допомагає направити пару в потрібне русло і дістатися найвіддаленіших ділянок у будь-якому куточку дому. На кінчик шланга можна встановлювати інші відповідні спеціалізовані насадки. Наявність гнучкого шлангу вказується для портативних моделей та парових швабр, де він потачається опціонально. У побутових пароочисниках шланг є невід'ємною частиною штатної комплектації пристрою.

– Праска. Класична праска, підключена до пароочисника за допомогою шланга. Таке оснащення фактично перетворює пристрій у парогенератор для прасування; а моделі, укомплектовані ще й дошкою для прасування, нерідко можна порівняти за функціоналом з повноцінними прасувальними системами.

– Прасувальна дошка. Класична дошка для прасування — горизонтальна поверхня, яка використовується для прасування тканин. Дає змогу перетворити пароочисник на повноцінну систему догляду не тільки за домом, а й за білизною.

У комплект постачання сучасних пароочисників можуть входити інші предмети та аксесуари, крім описаних вище. Наприклад, паропилососи (див. вище) можуть оснащуватися «пилососними» насадками – пиловою та щілинною; а в традиційніших моделях можна зустріти спеціальні насадки для килимів.

Номінальна потужність, споживана пароочисником при роботі. Як правило, вказується за максимальним енергоспоживанням при використанні в звичайному режимі, без нештатних ситуацій.

В цілому даний параметр є при виборі другорядним: виробники підбирають потужність з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідні показники продуктивності, тиску тощо. Однак з потужністю пов'язані і деякі практичні моменти. Так, за тієї ж продуктивності (див. «Інтенсивність пари») більш потужний агрегат буде витрачати менше часу на нагрівання води і вироблення пари; також в ньому можна передбачити більш ємний бойлер (див. «Об'єм бойлера для води»), що буває корисно для тривалої безперервної роботи. З іншого боку, такі пристрої виходять більш дорогими, а нерідко — також більш важкими і громіздкими, ніж відносно «слабкі» пароочисники, до того ж вони сильніше навантажують електромережу.

Другий момент, пов'язаний з потужністю – це саме розрахунки навантаження на проводку і різне електротехнічне обладнання (захисну автоматику, стабілізатори, генератори тощо).

Максимальний тиск пари на виході з робочої насадки, який може створити пароочисник.

Високий тиск позитивно позначається на інтенсивності впливу і глибині проникнення пари; це особливо важливо при видаленні застарілих забруднень, а також при обробці килимів, меблевої оббивки та інших аналогічних матеріалів. З іншого боку, збільшення робочого тиску позначається на вазі, ціні і споживаній потужності агрегату.

Що стосується конкретних цифр, то тиск до 3 бар включно вважається дуже невисоким; такі показники зустрічаються переважно серед парових швабр (див. «Тип»), а також у найпростіших побутових пароочисниках (включаючи ручні різновиди). 3.1 – 4 бар – середній показник; йому, зокрема, відповідає більшість побутових агрегатів, а також найбільш прості професійні моделі. А більше 4 бар можна зустріти переважно в досить ролгресивних агрегатах, хоча бувають і винятки з цього правила.

Продуктивність пари, що забезпечується пароочисником. Для моделей з регуляторами потужності і/або вологості в даному пункті вказується максимальне можливе значення.

При виборі за даним показником варто враховувати, що продуктивність характеризує лише кількість водяної пари, що видається агрегатом за хвилину. Інтенсивність впливу цієї пари на оброблювану поверхню/виріб може бути різною, перш за все вона залежить від робочого тиску. Тому безпосередньо порівнювати за даним показником можна лише пристрої зі схожими показниками тиску. При таких порівняннях варто виходити з того, що більш висока продуктивність дає змогу швидше справлятися з великими об'ємами робіт, проте потребує більш потужних нагрівачів і містких резервуарів — що, зі свого боку, впливає на габарити, вага і ціну всього пароочисника.

Об'єм бойлера для води, використовуваного в пароочиснику.

Перш за все підкреслимо, що не варто плутати бойлер і бак для води (див. Бойлером називається резервуар, в якому вода нагрівається для утворення пари; в деяких моделях такий резервуар доповнюється баком для холодної води, в інших весь запас води знаходиться безпосередньо в бойлері. Відповідно, сенс даного параметра залежить від того, чи є в агрегаті додатковий бак чи ні.

Якщо окремий бак в конструкції є, то об'єм бойлера є скоріше другорядним показником: він підбирається з таким розрахунком, щоб забезпечити заявлені робочі характеристики, перш за все продуктивність (і орієнтуватися при виборі варто саме на ці характеристики). Якщо ж бак відсутній, то від об'єму бойлера безпосередньо залежить, скільки води поміститься в агрегат і як довго він зможе пропрацювати на одному такому «заряді». При цьому збільшення об'єму дозволяє довше пропрацювати без перезаправки, однак позначається на габаритах, вазі, ціні, а нерідко — ще й енергоспоживанні пристрою (більш ємний бойлер вимагає більш потужного нагрівача).

Об'єм бака для запасу води, передбаченого в пристрої.

Підкреслимо, що не варто плутати цей показник з об'ємом бойлера (див. вище): в даному випадку мова йде про резервуарі з запасом холодної води, з якого така вода надходить в бойлер для нагріву. Не всякий пароочисник оснащений таким резервуаром-докладніше див. "Доп. бак для води". Що ж стосується об'ємів, то велика ємність, з одного боку, дозволяє довше пропрацювати без дозаправки, з іншого — позначається на габаритах, вазі і вартості агрегату. «Тип") об'єм бака не досягає навіть 1 л - для таких пристроїв компактність і невелика вага важливіше, ніж можливість обійтися без зайвих заправок. Подібні баки можна зустріти і серед побутових пароочисників, проте більшість такої техніки вміщує все ж 1 – 2 л.а резервуари більш ніж на 2 л застосовуються переважно в потужних професійних агрегатах.

Об'єм пилозбірника, встановленого в паропилососі(див.

Як і в звичайних пилососах, пилозбірник в таких пристроях являє собою мішок або іншу ємність для збору сміття (підкреслимо, що ця ємність ніяк не пов'язана з бойлером / баком для води). Більший об'єм, з одного боку, дозволяє довше працювати без звільнення пилозбірника, з іншого — він помітно позначається на габаритах і вазі всього агрегату. Так що цей параметр вибирається виробником залежно від типу (див.вище) і загального рівня пароочисника. Так, в парових швабрах і ручних моделях вкрай рідко зустрічаються пилозбірники більш ніж на 0,9 л.серед побутових пароочисників нерідкі значення в 1,5 – 1,8 л — це можна порівняти з місткістю традиційного домашнього пилососа, що використовує систему циклон. А в професійних агрегатах даний показник може перевищувати 10 л.

Приблизний час, який агрегат здатний пропрацювати без перерв. Цей параметр визначається в першу чергу продуктивністю і ємністю бойлера/бака (див. вище): коли запас води вичерпається, в роботі доведеться зробити паузу для поповнення запасу. При цьому для моделей з регулюванням вологості і/або потужності (також див.вище) може вказуватися як середній час безперервної роботи (на якомусь стандартному режимі), так і найбільше (на мінімальній інтенсивності) або найменше (на максимальній); ці подробиці варто уточнювати окремо.

Варто сказати, що деякі моделі допускають дозаправку водою прямо в процесі роботи, проте подібну можливість також не завадить уточнити окремо.

Час нагріву до утворення пари. Тривалість процесу нагріву безпосередньо залежить від потужності приладу і об'єму резервуара з водою.

Відзначимо також, що в деяких ситуаціях фактичний час нагріву може виявитися менше заявленого. Наприклад, якщо основна ємність (бойлер) заповнена в повному обсязі, а додаткової ємності для холодної води в конструкції не передбачається. Для повної гарантії варто все ж орієнтуватися на прямо заявлене в характеристиках значення.