Площа опалення
Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Виносний блок управління
Блок дистанційного керування, що дозволяє керувати котлом з іншого приміщення. Може підключатися як провідним, так і бездротовим способом, часто забезпечується електронним дисплеєм для індикації режимів роботи, встановленої температури, надзвичайних ситуацій і т. ін. Багато такі блоки представляють із себе досить прогресивні пристрої з можливостями програмування роботи котла, наприклад, на тиждень; деякі моделі можуть оснащуватися датчиками температури, які автоматично регулюють інтенсивність роботи котла залежно від температури в приміщенні.
Мін. потужність
Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.
Макс. t теплоносія
Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.
Макс. тиск у контурі ГВП
Максимально допустимий тиск в контурі гарячого водопостачання (ГВП) котла, при якому він здатний працювати необмежено довгий час без відмов і пошкоджень. Детальніше див. «Макс. тиск в контурі опалення».
Макс. t гарячої води
Максимальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання. Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Відповідно, навіть в найскромніших моделях даний показник становить близько 45 °С, в переважній більшості сучасних котлів він не нижче 50 °С, а в окремих моделях може і взагалі перевищувати 90 °С.
Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.
Продуктивність (Δt =25 °C)
Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води на 25 °С понад початкової температури.
Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, якe агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше об'єми води, з якими в такому режим може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.
Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С.Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt=25 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити не менше 15 °С (15+25=40 °С). Це досить високе значення – наприклад, в централізованому водопроводі холодна вода досягає 15 °С хіба що влітку, коли труби водопостачання помітно прогрі...ваються; те ж стосується води, що подається з свердловин. Так що дана продуктивність – значення досить умовне, на практиці котел не так часто працює з різницею температур в 25 °С. Проте, дані для Δt=25°С все одно часто наводять в характеристиках — в тому числі в рекламних цілях, оскільки саме в такому режимі цифри продуктивності виходять найбільш високими. Крім того, ця інформація може стати в нагоді, якщо котел використовується як попередній водонагрівач, а догрівання до робочої температури забезпечує інший пристрій — наприклад, електричний бойлер або проточний водонагрівач.
Продуктивність (Δt ~30 °C)
Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води приблизно на 30 °С понад початкову температуру.
Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, яку агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше обсяги води, з якими в такому режимі може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.
Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С. Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt ~30 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити близько 10 °С (10+30=40 °С). Подібну температуру цілком можна зустріти в свердловинах в теплу пору року, також до 10 °С в теплий сезон нерідко прогрівається холодна вода в цен...тралізованому водопроводі. Однак котли, в тому числі двоконтурні, вмикаються в основному в холоди, коли вихідна температура води помітно нижче. Відповідно, якщо котел застосовується як основний водонагрівач — нагрівання до заявлених температур (див. «Мін. t гарячої води», «Макс.t гарячої води») нерідко потребує більшої Δt, ніж 30 °С, і продуктивність виявляється меншою, ніж зазначено в цьому пункті. А ось при роботі в режимі попереднього нагрівання (коли вода догрівається до потрібної температури додатковим пристроєм на зразок бойлера) даний показник досить достовірно описує можливості агрегата.
Функція «гарячий старт»
Підтримка котлом функції «гарячий старт».
Ця функція зустрічається виключно у двоконтурних моделях (див. «Тип»): вона прискорює нагрівання води для системи гарячого водопостачання та забезпечує постійну температуру води на виході. Для цього автоматика котла особливим чином відстежує і контролює температуру води у вторинному теплообміннику котла. Наявність «гарячого старту» позначається на вартості агрегата, проте це компенсується зручністю у використанні.
