Порівняння Lowrance Hook 4x vs Lowrance Hook 4

Тип визначає загальне призначення пристрою.

— Ехолот. Ехолотами називають прилади, призначені для дослідження водойм за допомогою гідролокації. Принцип дії ехолота аналогічний радару, однак він не використовує радіохвилі, а ультразвук. Початкове призначення подібних пристроїв — створення топографічних карт дна водойми, визначення його рельєфу і глибини в різних місцях. Однак крім цього ехолот може використовуватися для виявлення риби, причому при гарній якості приладу і правильно виставлених налаштуваннях можна навіть визначати приблизний розмір потенційної здобичі.

— Картплоттер. Картплоттер можна описати як спеціалізований GPS-навігатор, призначений для водного використання і оснащений відповідними додатковими функціями. Такі функції включають як мінімум роботу з лоціями (докладними картами водойм, із зазначенням глибин, течій тощо); крім цього може передбачатися підтримка метеорологічних сервісів, додаткового обладнання на зразок радарів або специфічних навігаційних датчиків і т. ін. Зазначимо, що GPS-приймач може бути як вбудованим, так і зовнішнім; докладніше див. «Характеристики картплоттера».

— Ехолот-картплоттер. Моделі, що поєднують в одному пристрої можливості обох описаних вище типів. Такі прилади найбільш універсальні, однак і коштують відповідно.

— Ехолот-флешер. Специфічний різновид ехолотів, створений спе...ціально для застосування на одному місці, без руху. Першопочатково такі прилади взагалі були розроблені для ловлі з ополонці взимку — хоча такою риболовлею справа не обмежується — флешери застосовуються і влітку, в тому числі і на відкритій воді при лові з човна. Такі прилади за визначенням здатні відображати рибу в реальному часі (див. «Функції»), однак замість традиційного екрану використовується круговий індикатор, завдяки якому користувач може визначати напрям на виявлений об'єкт. А особливості цього об'єкта (точніше, відбитого від нього сигналу) можна визначити за кольором мітки на індикаторі: наприклад, червона мітка відповідає сильному сигналу, жовта — середньому, зелена — слабкому. Ще одна перевага флешера перед традиційним ехолотом полягає у високій чутливості, що дозволяє стежити навіть за дрібними приманками. Завдяки всьому цьому подібні прилади досить популярні серед рибалок, однак і коштують недешево.

Наявність системи цифрової обробки даних (DSP) в конструкції ехолота.

Цифрова обробка дозволяє розділити отриманий сигнал на сторонні шуми і корисні дані. Зрозуміло, такий розподіл не є на 100% достовірним; однак рівень шумів у відфільтрованому сигналі все одно значно знижується, і на екран надходить максимум корисної інформації і мінімум сторонньої. Недолік даної функції традиційний: ехолоти з DSP коштують трохи дорожче звичайних.

— Ethernet. Також цей стандарт відомий як LAN або RJ-45. Оригінальне його призначення — побудова дротових комп'ютерних мереж загального призначення; однак Ethernet може застосовуватися і в спеціальних мережах — в т. ч. що використовуються навігаційним обладнанням. Зазначимо, що технічно даний інтерфейс здатний забезпечити більш високу швидкість передачі даних, ніж NMEA, тому він може використовуватися для задач, що вимагають передачі великого об'єму даних — наприклад, підключення до Інтернету через супутниковий модуль.

— NMEA. Абревіатура від «National Marine Electronics Association», «Національна асоціація електроніки для мореплавства». Цей інтерфейс використовується для зв'язку між собою різної «морської» електроніки, переважно навігаційної — ехолотів, картплотерів, радарів, VHF радіо, гірокомпасів, датчиків в двигунах і т. ін. Відповідно, його підтримка дозволяє з'єднувати прилад з іншими спеціалізованими пристроями і датчиками. Зазначимо, що існує кілька версій NMEA. Найбільш популярним на даний момент є NMEA 0183, саме цей стандарт підтримується більшістю спеціального обладнання. Більш прогресивна версія — NMEA 2000, поки вона поширена не так широко. Детальніше про різні версії та їх сумісність можна дізнатися в спеціальних джерелах.

— Вихід для зовнішньої антени GPS. Дана функція може зустрічатися незалежно від наявності в пристрої вбудо...ваного GPS-приймача (див. вище). Якщо такий приймач відсутній, то можливість підключення зовнішньої антени (точніше, цілого GPS-модуля) є практично обов'язковою для приладів з функцією картплоттера (див. «Тип») — інакше вони не зможуть ефективно виконувати свої завдання. Однак і для моделей з власним приймачем зовнішня антена може знадобитися — вона, зазвичай, більш чутлива, ніж внутрішня, і дозволяє точніше визначати місце розташування приладу, особливо в складних умовах (атмосферні перешкоди, навігація по вузьких фіордах тощо). При цьому таку антену можна вибрати за власним бажанням, підібравши оптимальний варіант за ціною і функціоналу. Варто тільки враховувати, що для підключення зовнішнього обладнання можуть використовуватися різні типи роз'ємів — тому перед покупкою антени незайвим буде уточнити її сумісність з конкретною моделлю приладу.

— Wi-Fi. Бездротовий інтерфейс, першопочатково створений для підключення до локальних комп'ютерних мереж, а з недавніх пір застосовується також для прямого з'єднання різних пристроїв один з одним. У ехолотах/картплоттерах може використовуватися з різними цілями — як для інтеграції в бортову мережу, так і для підключення зовнішнього обладнання (датчика, планшета для дистанційного управління тощо); конкретний функціонал залежить від моделі.

— Bluetooth. Бездротовий інтерфейс, який застосовується для з'єднання різних пристроїв між собою. Стандарт Bluetooth включає безліч окремих протоколів, що застосовуються для різних типів даних та форматів роботи; власне, можливості даного з'єднання в кожному конкретному випадку залежать від того, які підтримує протоколи ехолот/картплоттер. З найпоширеніших можливостей можна назвати, зокрема, підключення бездротових датчиків (див. вище), обмін даними з планшетом, ноутбуком або іншим гаджетом (наприклад, для завантаження нових карт та маршрутів), підключення бездротових гарнітур для роботи зі звуковою сигналізацією і т. ін.

— Відео-вхід. Роз'єм для підключення зовнішнього відеосигналу до ехолота/картплоттера. Дана функція дозволяє використовувати дисплей для відображення «картинки» з іншого пристрою, наприклад, зовнішньої камери. Зазначимо, що відеовходи зустрічаються в основному в моделях з великими кольоровими дисплеями — без такого дисплея весь зміст даної функції втрачався б.

— Відео-вихід. Роз'єм для виводу відеосигналу з ехолота/картплоттера. Дана функція дозволяє дублювати зображення з дисплея пристрою на зовнішньому великому екрані — наприклад, основному моніторі бортового комп'ютера — що робить перегляд більш зручним.

Наявність власного модуля супутникової навігації GPS пристрій з функцією картплоттера (див. «Тип»). Даний модуль відповідає за визначення поточних географічних координат пристрою і є, таким чином, ключовим елементом, необхідним для ефективної роботи з картами. Водночас існують картплотери, не мають цієї функції — вони розраховані на підключення зовнішнього GPS-приймача.

Наявність в конструкції приладу слота для роботи зі змінними картами пам'яті. У деяких моделях таких слотів може бути більше одного

Карти пам'яті досить популярні в сучасній портативній електроніці завдяки легкості, компактності і відносно невисокій вартості. У картплоттерах подібні носії можуть використовуватися як для розширення власної вбудованої пам'яті пристрою, так і для обміну даними з іншою технікою — наприклад, переписування треків на ноутбук або завантаження з нього ж оновлених навігаційних карт (див. нижче). Варто, щоправда, враховувати, що існує безліч різновидів карт пам'яті, здебільшого несумісних між собою. З іншого боку, в картплоттерах зазвичай застосовуються носії загальнопоширений стандарту — найчастіше SD або microSD.

Наявність базової карти в комплекті поставки приладу.

Базова карта являє собою встановлену карту, прописану в пам'ять пристрою. Таким чином, картплоттер в подібній комплектації можна (теоретично) використовувати «з коробки», не встановлюючи додаткового ПО. На практиці базові карти хоча і можуть відрізнятися залежно від моделі, виробника та регіону, проте ж, найчастіше, мають невеликий масштаб, відображають лише найбільш загальну інформацію (часто застарілу) і непридатні для професійного застосування. Тому ця функція, зазвичай, не скасовує необхідності установки додаткових детальних карт (див. нижче).

Можливість завантаження в картплоттер нових навігаційних карт.

Дана можливість є надзвичайно важливою у світлі двох моментів. По-перше, базова карта (див. вище) рідко забезпечує необхідний для ефективного використання рівень деталізації — доводиться завантажувати більш деталізовані карти окремих районів. По-друге, навіть вже завантажені карти дуже бажано періодично оновлювати, оскільки гідрографічна інформація (глибини, течії, мілини, розташування фарватеру тощо) постійно змінюється.

Максимальна кількість окремих шляхових точок, які можна занести в пам'ять картплоттера.

Шляхові точки можуть використовуватись як база для прокладки маршрутів, як довідкові позначки на карті, таку точку можна задати як безпосередній пункт призначення тощо; конкретні варіанти використання залежать від моделі приладу. Але в будь-якому разі чим більше шляхових точок можна одночасно занести в пам'ять картплоттера — тим зручніше з ними працювати і тим рідше доведеться чистити цю пам'ять для внесення нових позначок.

Максимальна кількість маршрутів, який може одночасно зберігатися в пам'яті картплоттера.

Якщо доводиться регулярно здійснювати подорожі по фіксованим маршрутами, ці маршрути набагато зручніше записати в пам'ять один раз і потім обирати потрібний варіант, ніж в кожному випадку заново програмувати навігатор. Сучасні пристрої можуть зберігати декілька десятків, а то і сотень маршрутів; чим більше це число, тим рідше доведеться звільняти пам'ять під нові маршрути.