Порівняння Wacom Cintiq Pro 16 vs Wacom Cintiq Companion 2

- Графічний планшет. Графічні планшети у традиційному розумінні: пристрої із сенсорної поверхнею, призначені для малювання на комп'ютері. Можуть відрізнятися за розміром поверхні, загальною точністю (роздільністю, кількістю рівнів тиску) і т.п.

- Графічний дисплей. У планшетах з цією функцією робоча область є не просто чутливою поверхнею - вона є окремим повноцінним дисплеєм, на який можна виводити зображення з комп'ютера. Завдяки цьому можна малювати практично «як на папері», змінюючи зображення безпосередньо — що набагато зручніше, ніж водити пером планшетом, дивлячись при цьому в монітор. А розмір деяких графічних дисплеїв можна порівняти з повноцінними моніторами — зустрічаються моделі на 15,6" і навіть більше. З іншого боку, подібні пристрої обходяться недешево.

- Графічний комп'ютер. Цілком самостійні пристрої для створення та редагування графіки. Маючи традиційний планшетний форм-фактор або дещо більше, графічні комп'ютери озброюються кольоровими дисплеями та власним продуктивним залізом, яке потягне роботу спеціалізованих графічних редакторів та додатків для візуального моделювання. Такі моделі не потребують прив'язки до зовнішнього комп'ютера, а використовуються вони переважно в професійному середовищі, ніж обумовлюється дорожнеча таких рішень.

- Smart-блокнот. Пристрої, що дозволяють к...ористувачеві малювати класичним способом, на папері, і оцифровувати ці малюнки «на льоту» прямо в процесі роботи. Виглядає це таким чином: на сенсорну поверхню смарт-блокнота кладеться аркуш паперу, блокнот відстежує всі лінії, точки, штрихи тощо, що наносяться на папір, і за натисканням кнопки передає оцифровану версію малюнка на смартфон, планшет або інший пристрій. Подібний пристрій може стати справжнім порятунком для тих, хто не визнає малювання на планшетах і водночас потребує оцифрування своїх робіт.

— Для цифрових підписів. Планшети призначені виключно для оцифрування підпису власника. За наявності такого пристрою користувач може використовувати свій звичайний підпис для авторизації різних дій, наприклад, укладання договору або підтвердження оплати. Для забезпечення необхідного рівня безпеки конструкції таких пристроїв зазвичай передбачаються різні спеціальні рішення — зокрема, підтримка корпоративних протоколів шифрування.

Передбачена операційна система, що постачається з графічним комп'ютером (див. "Тип"). Фактично це програмне середовище, в якому працює весь встановлений на пристрої софт: програми для редагування та обробки фотографій, малювання, 3D-моделювання і т.п. Від показників ОС залежать як загальні особливості функціонування пристрою, і його сумісність з певними програмами. Найчастіше графічні комп'ютери працюють під управлінням останніх актуальних редакцій операційної системи Microsoft. А саме: Windows 8, Windows 10 чи Windows 11.

Точний розмір робочої області планшета (або екрана в графічному дисплеї) в ширину і в висоту. Загалом є скоріше довідковим, ніж практично значущим параметром: при виборі традиційного графічного планшета нерідко буває достатньо даних про форматі (див. вище), а для дисплеїв практичне значення мають насамперед діагональ (див. вище) і співвідношення сторін (див. нижче). Тим не менш, точні розміри теж можуть стати в нагоді на практиці: наприклад, за ними можна визначити співвідношення сторін (для класичних планшетів цей параметр часто не вказується).

Діагональ робочої області – власне екрану – у графічному дисплеї (див. «Тип»).

В цілому чим більший діагональ - тим зручніший пристрій у використанні: велика робоча область охоплює великий простір для малювання і в той же час дає змогу ефективно працювати з дрібними деталями. З іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на ціну, та й габарити не можна скидати з рахунків: у деяких випадках для великого пристрою може просто не знайти місця.

За мірками графічних дисплеїв розмір 13,3" і менш вважається невеликими, 15,6" - середнім, а багато моделей мають і більші екрани. А розмір традиційних планшетів прийнято оцінювати за форматом, а не діагоналі.

Кількість клавіш управління, передбачене в конструкції планшета.

Кожна з таких клавіш відповідає за певну функцію, при цьому набір цих функцій може налаштовуватися: у деяких моделях їх можна вибирати вручну, в інших функціонал клавіш змінюється автоматично, залежно від активного в даний момент програми. У будь-якому разі додаткові клавіші дають змогу користувачеві здійснювати різні дії, «не відриваючись від планшета» — це буває дуже зручно в розпал робочого процесу, коли не хочеться зайвий раз міняти перо на мишку або тягнутися до клавіатури. А чим більше клавіш управління — тим, відповідно, більше додаткових дій можна здійснити за допомогою планшета. З іншого боку, при відносно простих завданнях велика кількість додаткових кнопок може швидше заважати і заплутувати користувача, ніж допомагати.

У найскромніших сучасних планшетах передбачається до 5 клавіш управління; найбільш популярний варіант — від 6 до 10 клавіш, а в прогресивних моделях це число може досягати 15 і навіть більше.

Наявність у пристрої сенсорного кільця для швидкого керування затребуваними параметрами. Легким рухом пальця по колу кільця можна виконувати масштабування та прокручування у графічних додатках, перемикатися між шарами, змінювати розмір пензля, повертати полотно тощо. Зазначимо, що режимів роботи у сенсорного кільця може бути кілька, а за перемикання між ними нерідко відповідає фізична кнопка у центрі кола. У розвинених пристроях кільце допускається перепрограмувати на певні дії, і навіть налаштовувати чутливість (швидкість прокручування).

Наявність слота для карт пам'яті у конструкції планшета.

Дана функція дозволяє пристрою працювати зі змінними носіями — власне картами пам'яті; а ось конкретний формат такої роботи може бути різним, залежно від моделі. Найбільш популярний варіант — використання планшета в ролі зовнішнього накопичувача: на картці пам'яті можна зберігати робочі матеріали (проєкти, ескізи, начерки, готові малюнки) і мати доступ до них незалежно від того, до якого комп'ютера підключено пристрій. Подібні можливості особливо стануть в нагоді тим, кому часто доводиться переміщатися з місця на місце — наприклад, студентам, які працюють як в аудиторії, так і вдома. При цьому карта пам'яті дозволяє з легкістю переносити дані на планшетні ПК, ноутбуки та інші пристрої з підтримкою таких носіїв (щоправда, в деяких випадках для цього може знадобитися адаптер).

Штатний спосіб підключення планшетного ПК до комп'ютера.

- Провідне. Підключення за допомогою дроту, зазвичай через порт USB. Такій спосіб не дуже зручний: дріт обмежує максимальну відстань від планшета до ПК, а іноді його доводиться тягнути у важкодоступні місця (наприклад, якщо системний блок встановлений під столом портами до стіни, а передньої панелі доступних роз'ємів немає). З іншого боку, здебільшого ці незручності не критичні, а самі провідні планшети виходять не такими дорогими, як бездротові, до того ж не потребують власного живлення.

- Бездротове. Бездротове підключення може здійснюватися двома основними способами — або за технологією Bluetooth, або за виділеним радіоканалом. Перший варіант зручний тим, що планшет можна підключати до будь-якого комп'ютера з Bluetooth, наприклад, ноутбука або моноблока, без використання спеціальних адаптерів; втім, якщо модуля Bluetooth у комп'ютері немає, адаптер все одно знадобиться, причому купувати його доведеться окремо. Моделі, що підключаються радіоканалом, за визначенням комплектуються адаптером і працюють тільки через нього. У будь-якому випадку бездротові планшети зручніші, ніж дротяні: радіус дії зв'язку зазвичай досягає декількох метрів, що дає змогу вільно віддалятися від комп'ютера (наприклад, малювати в улюбленому...кріслі, тримаючи планшет на колінах). З іншого боку, такі пристрої коштують значно дорожче, потребують власних джерел живлення та мають обмежений час автономної роботи.

— Дротове/бездротове. Моделі, що підтримують обидва описані вище варіанти підключення. Таким чином, вони поєднують переваги і частково компенсують недоліки провідних та бездротових моделей. Наприклад, коли користувач сидить прямо біля комп'ютера - планшет можна підключити проводом і заощаджувати заряд акумулятора, а якщо потрібна свобода пересування - пристрій можна від'єднати та користуватися бездротовим підключенням. Втім, такі моделі коштують недешево.

- MicroUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, створена для портативних пристроїв. В даний час поступається позицією інтерфейсу USB type C з більш зручною симетричною контактною групою.

- MiniUSB. Майже аналогічний інтерфейс описаному вище, який відрізняється виключно розмірами та формою роз'єму.

— USB-A. Стандартний (повнорозмірний) роз'єм USB, який використовується для підключення пристрою до комп'ютера та інших зовнішніх аксесуарів.

- USB-C. Мініатюрна версія роз'єму USB, що набирає популярності і надалі здатна витіснити microUSB. Інтерфейс має високу швидкість передачі даних, а головне — він симетричний, завдяки чому штекер допускається підключати будь-якою стороною.

- Фірмовий. Роз'єм підключення, що не відноситься до загальноприйнятих стандартів і застосовується обмежено - в моделях одного або кількох виробників. Втім, у зв'язку із загальною стандартизацією цей варіант практично зійшов зі сцени.