Порівняння Trust Panora Widescreen Graphic Tablet vs Wacom Intuos Draw Small

Формат паперу, якому відповідає розмір робочої поверхні планшета.

Даний параметр вказується тільки для традиційних планшетів і smart-блокнотів (див. «Тип»). При цьому конкретний розмір пристрою не завжди строго відповідає вказаним формату. Наприклад, планшет А4 може бути як трохи більше, так і менше стандартного альбомного аркуша в 210х297 мм Тим не менш, за вказаною формату можна легко оцінити розміри планшета загалом і його загальну «вагову категорію».

У наш час у продажу можна зустріти пристрою у форматах від А3 до А7, а найбільш популярні варіанти — згаданий вище A4, а також А5 (148х210 мм) і А6 (105х148 мм). Загалом більш великі планшети зручніше у використанні, однак і коштують дорожче.

Точний розмір робочої області планшета (або екрана в графічному дисплеї) в ширину і в висоту. Загалом є скоріше довідковим, ніж практично значущим параметром: при виборі традиційного графічного планшета нерідко буває достатньо даних про форматі (див. вище), а для дисплеїв практичне значення мають насамперед діагональ (див. вище) і співвідношення сторін (див. нижче). Тим не менш, точні розміри теж можуть стати в нагоді на практиці: наприклад, за ними можна визначити співвідношення сторін (для класичних планшетів цей параметр часто не вказується).

Співвідношення сторін робочої області планшета (ширини до висоти). Цей параметр дозволяє оцінити загальні пропорції пристрою: наприклад, співвідношення 4:3 дає майже квадратну форму робочої області, а в моделях 16:9 вона помітно витягнута в ширину.

Власне, «широкоформатні» співвідношення сторін — 16:9 і 16:10 — в наш час поширені значно більше, ніж класичне 4:3. Стандарт 3:2 також зустрічається рідко, хоча він фактично теж є широкоформатним. Така ситуація пов'язана з тим, що в ідеалі співвідношення сторін монітора і планшета повинні бути однаковими (інакше може виникнути неузгодженість в русі пера і курсору на екрані, або ж частина площі екрану або планшета виявиться незадіяною). А найбільшою популярністю в наш час користуються як раз монітори у форматах 16:9 і 16:10, стандарт 4:3 зустрічається помітно рідше, а 3:2 — вкрай рідко.

Кількість клавіш управління, передбачене в конструкції планшета.

Кожна з таких клавіш відповідає за певну функцію, при цьому набір цих функцій може налаштовуватися: у деяких моделях їх можна вибирати вручну, в інших функціонал клавіш змінюється автоматично, залежно від активного в даний момент програми. У будь-якому разі додаткові клавіші дають змогу користувачеві здійснювати різні дії, «не відриваючись від планшета» — це буває дуже зручно в розпал робочого процесу, коли не хочеться зайвий раз міняти перо на мишку або тягнутися до клавіатури. А чим більше клавіш управління — тим, відповідно, більше додаткових дій можна здійснити за допомогою планшета. З іншого боку, при відносно простих завданнях велика кількість додаткових кнопок може швидше заважати і заплутувати користувача, ніж допомагати.

У найскромніших сучасних планшетах передбачається до 5 клавіш управління; найбільш популярний варіант — від 6 до 10 клавіш, а в прогресивних моделях це число може досягати 15 і навіть більше.

Штатний спосіб підключення планшетного ПК до комп'ютера.

- Провідне. Підключення за допомогою дроту, зазвичай через порт USB. Такій спосіб не дуже зручний: дріт обмежує максимальну відстань від планшета до ПК, а іноді його доводиться тягнути у важкодоступні місця (наприклад, якщо системний блок встановлений під столом портами до стіни, а передньої панелі доступних роз'ємів немає). З іншого боку, здебільшого ці незручності не критичні, а самі провідні планшети виходять не такими дорогими, як бездротові, до того ж не потребують власного живлення.

- Бездротове. Бездротове підключення може здійснюватися двома основними способами — або за технологією Bluetooth, або за виділеним радіоканалом. Перший варіант зручний тим, що планшет можна підключати до будь-якого комп'ютера з Bluetooth, наприклад, ноутбука або моноблока, без використання спеціальних адаптерів; втім, якщо модуля Bluetooth у комп'ютері немає, адаптер все одно знадобиться, причому купувати його доведеться окремо. Моделі, що підключаються радіоканалом, за визначенням комплектуються адаптером і працюють тільки через нього. У будь-якому випадку бездротові планшети зручніші, ніж дротяні: радіус дії зв'язку зазвичай досягає декількох метрів, що дає змогу вільно віддалятися від комп'ютера (наприклад, малювати в улюбленому...кріслі, тримаючи планшет на колінах). З іншого боку, такі пристрої коштують значно дорожче, потребують власних джерел живлення та мають обмежений час автономної роботи.

— Дротове/бездротове. Моделі, що підтримують обидва описані вище варіанти підключення. Таким чином, вони поєднують переваги і частково компенсують недоліки провідних та бездротових моделей. Наприклад, коли користувач сидить прямо біля комп'ютера - планшет можна підключити проводом і заощаджувати заряд акумулятора, а якщо потрібна свобода пересування - пристрій можна від'єднати та користуватися бездротовим підключенням. Втім, такі моделі коштують недешево.

- MicroUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, створена для портативних пристроїв. В даний час поступається позицією інтерфейсу USB type C з більш зручною симетричною контактною групою.

- MiniUSB. Майже аналогічний інтерфейс описаному вище, який відрізняється виключно розмірами та формою роз'єму.

— USB-A. Стандартний (повнорозмірний) роз'єм USB, який використовується для підключення пристрою до комп'ютера та інших зовнішніх аксесуарів.

- USB-C. Мініатюрна версія роз'єму USB, що набирає популярності і надалі здатна витіснити microUSB. Інтерфейс має високу швидкість передачі даних, а головне — він симетричний, завдяки чому штекер допускається підключати будь-якою стороною.

- Фірмовий. Роз'єм підключення, що не відноситься до загальноприйнятих стандартів і застосовується обмежено - в моделях одного або кількох виробників. Втім, у зв'язку із загальною стандартизацією цей варіант практично зійшов зі сцени.

Спосіб живлення, що використовується комплектним пером (стилусом) планшета.

Чимало сучасних планшетів мають пір'я без батарейки, точніше — взагалі без будь-якого живлення. Це найбільш зручний варіант з точки зору користувача: в конструкції немає дроти, путающегося під руками, при цьому час роботи не обмежується зарядом батареї/акумулятора, а при поломці або втрати перо можна легко замінити. До недоліків подібних моделей можна віднести відсутність якихось додаткових функцій — наприклад, швидкого перемикання між інструментами кнопкою на стилус. Крім того, відсутність електроніки в пере висуває підвищені вимоги до робочого сенсора на самому планшеті: зокрема, саме він повинен розпізнавати рівні тиску. Тому пристрої з пір'ям цього типу самі по собі виходять досить дорогими.

Зі свого боку, за наявності електроніки в пере ряд функцій сенсору (зокрема, розпізнавання рівнів тиску) можна перенести в стилус, що дає можливість спростити конструкцію робочої поверхні і знизити ціну планшета. Способи живлення таких пір'я можуть бути такими:

— Від планшета. Живлення через кабель, що з'єднує перо з планшетом. Такі пір'я прості, недорогі, до них не потрібно докуповувати джерела живлення, а час їхньої роботи не обмежена. З іншого боку, дріт помітно обмежує рухливість і може плутатися під руками, а згадані переваги загалом не є вирішальними. Тому в наш час даний варіант зустрічається вкрай рідко.

— Від батарейк...и. Змінна батарея або кілька батарейок стандартного типорозміру — найбільш популярний спосіб живлення пір'я на сьогодні. Такі стилуси не мають дріт, що обмежує рухливість; час їх роботи обмежена, однак загалом воно зазвичай виходить досить великим (тижні, місяці); при вичерпанні заряду достатньо замінити батарейку, яка сіла, на свіжу; а самі батарейки можна вибрати на свій розсуд. До однозначних недоліків цього варіанта можна віднести необхідність додаткових витрат — доводиться або періодично купувати свіжі батарейки, або витратитися на акумулятори із зарядним пристроєм (до того ж у деяких типорозмірах акумулятори в принципі не випускаються).

— Акумулятор. Живлення від оригінального вбудованого акумулятора, нерідко — незнімного. Таке живлення також дозволяє обійтися без дроту, при цьому на акумулятор не потрібно додатково витрачатися — він першопочатково поставляється в комплекті з пером, а при вичерпанні заряду досить зарядити стилус, не потрібно купувати новий елемент живлення. З іншого боку, сама зарядка потребує часу (інколи досить значний), тоді як змінне батарейку можна швидко замінити. Тому акумулятори використовуються декілька рідше, хоча вони теж досить поширені.

Кількість рівнів тиску, що підтримується пером.

Чим більше рівнів тиску — тим точніше перо відстежує силу натиску і тим ближче малюнок виходить до малюнка, зробленого реальним інструментів на зразок олівця. Мінімальним значенням для сучасного планшета вважається 512 рівнів, показник 1024 рівня вважається порівняно невеликим, 2048 — середнім, а в деяких моделях зустрічається 4096 і навіть 8192 рівня. Водночас варто відзначити, що різниця між пір'ям з різною точністю стає помітною переважно на самих тонких штрихах і на лініях із змінною по ходу пера товщиною; так що велике число рівнів навіть професійному художнику потрібна далеко не завжди. З цієї причини даний параметр практично ніяк не пов'язаний з загальним класом пристрою: так, на ринку зустрічаються і бюджетні моделі на 8192 рівня, і професійні рішення всього на 1024.

Роздільна здатність робочої області графічного планшета, виражена в лініях на дюйм (lpi). У параметр закладена густина датчиків тактильної поверхні пристрою на один дюйм площі. На ці датчики лягає розпізнавання сигналу при контакті з пером. Чим вище роздільна здатність, тим більше точно і детально передаються рухи пера по робочій області планшета. Тим найбільш забезпечується створення об'єктів із високим ступенем деталізації.

Для найпростіших і найскромніших пристроїв характерний показник 2540 lpi. "Золота середина" - це 4000 lpi. А у професійних графічних планшетах зустрічається роздільна здатність 5080 lpi. При цьому важливо враховувати, що більше висока точність помітно впливає на вартість пристрою.