Частотний діапазон
Діапазон звукових частот, відтворюваних акустичною системою домашнього кінотеатру. Чим ширше діапазон — тим багатша звук, тим менше ймовірність, що акустика «відріже» частина низьких або високих частот. При оцінці даного показника варто виходити з того, що діапазон, сприйманий середньостатистичним людським вухом, становить від 16 Гц до 20 кГц. Втім, сучасні домашні кінотеатри в більшості своїй перекривають цей діапазон повністю або майже повністю.
Чутливість
Значення чутливості визначає гучність акустичної системи при підведенні до неї зовнішнього сигналу певної потужності. При однаковій потужності сигналу і опорі (імпедансі) більш чутлива акустика забезпечують велику гучність.
Фазоінвертор
Фазоінвертор являє собою трубку, встановлену в корпусі колонки і має вихід в навколишній простір. Найчастіше така особливість зустрічається в сабвуферах, хоча може використовуватися і в основної акустики. Довжина трубки підібрана так, що з вихідного отвору виходить сигнал, перевернутий по фазі відносно сигналу з фронтальної частини дифузора. Це підсилює звуковий тиск і покращує звучання колонок, однак може створити певні побічні ефекти (зокрема, пов'язані з гулом повітряного потоку в трубі фазоінвертора). Тому наявність або відсутність даної функції не є однозначним перевагою — все залежить від уподобань слухача і конструктивних особливостей конкретної колонки.
Частотний діапазон підсилювача
Діапазон звукових частот, які може видавати вбудований підсилювач для домашнього кінотеатру. Цей показник аналогічний описаному вище діапазону АС: чим він ширший, тим велика частина звуку охоплюється пристроєм, тим менше високих і низьких частот виявляється за межами робочого діапазону. Водночас варто відзначити, що частотний діапазон підсилювача, зазвичай, відповідає можливостям комплектних колонок. Тому звертати увагу на цей параметр, зазвичай, припадає лише при підключенні «нерідний» акустики: бажано, щоб її діапазон був не вже, ніж у підсилювача, інакше останній не зможе реалізувати всі свої можливості.
Захист від дітей
Можливість
блокування управління домашнім кінотеатром — таким чином маленька дитина не зможе самостійно витягти диск з DVD-плеєра, змінити налаштування роботи і т. ін. Зазвичай, мова йде про блокування панелі керування на основному блоці, оскільки пульт ДК без особливих проблем можна помістити в недосяжне для малюка місце (у крайньому випадку — тримати при собі). Для відключення блокування вибирається спосіб, легко доступний для дорослого, але нездійсненний для дитини — наприклад, одночасне натискання двох досить тугих кнопок.
Батьківський контроль
Захист від перегляду дітьми дисків з небажаним вмістом — наприклад, еротикою чи насильством. Ліцензійні диски з подібними фільмами, зазвичай, мають відповідні цифрові мітки, які розпізнаються плеєром домашнього кінотеатру, і дорослі користувачі можуть встановити пароль, без знання якого запустити такий диск буде неможливо.
Мультимедіа
—
Smart TV. Дана функція фактично перетворює домашній кінотеатр в мережевий медицентр з виходом в Інтернет. Конкретні можливості Smart TV у різних виробників можуть відрізнятися, однак здебільшого вони включають як мінімум доступ до фірмовим онлайн-сховищ контенту та/або Інтернет-сервісів (на зразок YouTube). Крім цього, можуть передбачатися ігри, освітні програми, а найбільш прогресивні моделі дають змогу навіть встановлювати додаткові програми за бажанням користувача. Для підключення до мережі зазвичай використовується модуль
Wi-Fi (див. нижче) або порт
LAN (див. «Входи»).
—
Підключення iPod. Спеціальний док-роз'єм для підключення до акустики для домашнього кінотеатру плеєрів сімейства iPod (крім shuffle, який не має док-роз'єму). Підключити такі плеєри для відтворення музики можна і через звичайний
лінійний вхід, однак з'єднання через док-роз'єм дає більше додаткових можливостей — наприклад, перемикати треки можна з пульта керування домашнім кінотеатром.
—
Бездротове відтворення (AirPlay). Підтримка пристроєм технології бездротового відтворення AirPlay. AirPlay створена компанією Apple на заміну фірмової бездротової технології AirTunes. Для передачі даних використовується технологія Wi-Fi, а транслювати таким чином можна не тільки музику, але і д
...одаткові дані (назви пісень, обкладинки альбомів і навіть відео). AirPlay особливо зручна для портативних пристроїв (iPhone, iPod touch і т. ін.), т. до. дозволяє програвати музику, не встановлюючи гаджет на док-станцію. Хоча першопочатково технологія створена для пристроїв Apple, вона не є повністю закритою. Передавачами музики можуть служити не тільки портативні пристрої і комп'ютери Apple, але і ПК з встановленою iTunes, а приймаючі системи різного класу (від комплектів акустики до музичних центрів) випускають кілька сторонніх виробників.
— FM-тюнер. Наявність FM-тюнера дозволяє домашнього кінотеатру приймати і відтворювати через власну акустику радіопередачі FM-діапазону — тобто, фактично, перетворює пристрій в повноцінний приймач (щоправда, для впевненої роботи може знадобитися зовнішня антена). Ця функція актуальна з тієї причини, що саме FM-діапазон воліє переважна більшість сучасних музичних радіостанцій.
— ТВ-тюнер. За наявності ТВ-тюнера домашній кінотеатр може приймати телевізійні передачі кабельного, ефірного або супутникового мовлення. Ця опція може бути корисною з урахуванням того, що далеко не всі телевізори оснащуються власними вбудованими тюнерами (особливо це стосується настінних панелей).
При купівлі кінотеатру з ТВ-тюнером варто окремо звернути увагу на стандарт сигналу.
Основні стандарти сигналів:
DVB-T (Terrestrial) — звичайний телевізійний сигнал наземного мовлення;
DVB-C (Cable) — кабельне TV;
DVB-S (Satellite) — супутникове TV.
Крім того, потрібно врахувати, що всі зазначені стандарти — цифрові, а на пострадянському просторі все ще досить поширене аналогове мовлення.
— Bluetooth. Технологія бездротового зв'язку між різними пристроями. В домашніх кінотеатрах Bluetooth може застосовуватися, зокрема, для відтворення музики з Bluetooth-пристрої (наприклад, мобільного телефону або плеєра), копіювання файлів з таких пристроїв на власних накопичувач домашнього кінотеатру,підключення бездротових навушників і т. ін.
— Wi-Fi. Технологія Wi-Fi найчастіше застосовується для бездротового підключення домашнього кінотеатру до локальних комп'ютерних мереж. Таким чином можна отримати доступ до контенту, що зберігається на жорстких дисках комп'ютерів домашньої мережі, і навіть вийти в Інтернет, наприклад, для оновлення прошивки плеєра. Крім того, таке підключення може застосовуватися для використання можливостей DLNA (див. Підтримка DLNA). А з недавніх пір багато модулі Wi-Fi підтримують також інші спеціальні можливості — наприклад, режим Direct (пряме з'єднання між двома пристроями, що не вимагає наявності комп'ютерної мережі). Таке з'єднання може використовуватися, наприклад, для роботи смартфона в ролі пульта ДУ, для бездротового підключення відеосигналу по технології Wi-Diили Miracast і т. ін. Конкретні можливості роботи з Wi-Fi залежать від моделі домашнього кінотеатру.
— Кардридер. Пристрій для читання інформації з карт пам'яті, що дозволяє безпосередньо відтворювати на домашньому кінотеатрі вміст таких карт — наприклад, фотографії, відзняті перед цим цифровим фотоапаратом, або відео з відеокамери. Варто враховувати, що в нинішній час активно використовується кілька видів карт пам'яті, і далеко не всі з них взаємно сумісні; тому при використанні картрідера слід звертати увагу на тип підтримуваних карт.
— NFC-чип. Технологія NFCпредназначается для прямої бездротового зв'язку між різними пристроями на малих дистанціях — до 10 см. Теоретично варіанти застосування даної технології досить різноманітні, однак, в домашніх кінотеатрах вона найчастіше застосовується для спрощення з'єднання із зовнішнім пристроєм (теж з підтримкою NFC) по технології Wi-Fi і Bluetooth. Чип найчастіше встановлюється в пульт ДК, а для установки з'єднання досить піднести підключається пристрій до цього пульта, так щоб чипи «побачили» один одного, і підтвердити підключення по Wi-Fi або Bluetooth. Це значно зручніше, ніж копатися в настройках і встановлювати з'єднання вручну.
— Караоке. Популярна розвага, яке надає користувачам можливість самим співати улюблені пісні: під відповідний музичний супровід (т. зв. фонограма-«мінус», фактично — композиція з вирізаною вокальною партією) на екран виводяться тексти пісень, підсвічуються по мірі того, як їх треба співати. Обов'язковим атрибутом домашнього кінотеатру з опцією караоке є роз'єм для мікрофона; іноді таких роз'ємів може бути два.
— Караоке Mix. Система, що надає розширені можливості використання караоке (див. Караоке). Так, учасникам можуть виставлятися бали за якість виконання, з'являється можливість влаштовувати командні змагання. Є функція створення і редагування списку улюблених пісень, їх сортування з низки параметрів (назва, виконавець, жанр) і т. ін.Формати відеофайлів
Формати відео, що підтримуються домашнім кінотеатром.
— DVD/VCD. У цьому разі мається на увазі не тільки формат, але і певні типи носіїв — Video DVD і Video CD (VCD). Перший різновид широко відомий за ліцензійними DVD-дисками, на яких випускаються різні фільми, серіали тощо; якість такого відео не дотягує до HD, однак все одно виходить досить високою. VCD — стандарт запису відео на CD-диски, аналогічний DVD Video, однак більш ранній; через невелику ємність CD таке відео має невелику роздільну здатність і не характеризується якістю, тому і сам стандарт використовується рідко. Тим не менш, в домашніх кінотеатрах зазвичай передбачається можливість роботи з обома форматами, тому їх і об'єднують в один пункт.
— MPEG4. Стандарт, застосовуваний для стиснення цифрового аудіо та відео. Є загальноприйнятим, підтримується більшістю сучасних пристроїв, починаючи від плеєрів і закінчуючи смартфонами. Використовується не тільки для запису фільмів, але і для відеотелефонії.
— H.264. Стандарт стиснення цифрового відео. Дає змогу досягти гарної якості при більш високому, порівняно з попередніми стандартами, стисненні. Іноді його також називають MPEG-4 Part 10 або AVC. Підтримується багатьма сучасними пристроями.
— AVCHD. Стандарт, розроблений насамперед для запису HD-відео на диски, карти пам'яті, застосовується переважно в відеокамерах. Забезпечує високий рівень стиснення з мінімальними втратами якості, проте є відносно «молодим», за р...ахунок чого пристрої з підтримкою AVCHD зустрічаються досить рідко.
— MKV(Matroska). Відкритий і неліцензований формат мультимедійного контейнера (звук+відео). Надає велику кількість додаткових можливостей, а за заявою розробників, є «проєктом, розрахованим на майбутнє» і має великий потенціал для подальшого розширення функціональності. Завдяки цьому MKV, прийнятий за стандарт відносно недавно, завойовує все більшу популярність (у тому числі як формат HD-відео), і підтримується все більшою кількістю пристроїв..
— VC-1. Формат, розроблений компанією Microsoft; деякі вважають його гідною альтернативою H.264. Забезпечує високу якість при високому стисненні.
Крім описаних вище, в сучасних домашніх кінотеатрах можуть підтримуватися і інші формати відеофайлів.
Інші формати файлів
Підтримувані домашнім кінотеатром формати файлів, що не належать до відео (див. вище).
— MP3/WMA. Одні з найпоширеніших форматів музичних файлів. Є двома окремими видами цифрового звуку, однак у багатьох практичних моментах настільки схожі, що передбачити одночасну підтримку MP3 і WMA технічно нескладно, і в більшості сучасних домашніх кінотеатрів один не відокремлюється від іншого. Належать до форматів, які забезпечують т. зв. стиснення з втратами (lossy) — розмір файлу виходить невеликим, проте це досягається погіршенням точності звукопередачі на окремих ділянках доріжки. Втім, ці ділянки вибираються таким чином, щоб погіршення було практично не чутно, і при високому бітрейті звук в MP3 або WMA майже не відрізнити від FLAC (див. нижче) та інших lossless-форматів.
— Audio CD. Звичайний, звичний всім і повсюдно поширений музичний диск, що зазвичай вміщує близько 15-20 доріжок (до 80 хвилин звуку). Універсальний, підтримується абсолютно всіма пристроями, здатними читати оптичні носії, незалежно від року їх випуску. При цьому якість звуку Audio CD настільки висока, що його достатньо навіть для апаратури рівня Hi-Fi. Завдяки цьому, а також за рахунок невисокої вартості, подібні носії усе ще широко поширені, незважаючи на появу більш прогресивних варіантів.
— Audio DVD. Формат, аналогічний Audio CD, але розрахований на DVD-диски і розроблений спеціально для зберігання та високоякісне відтворення звукової інформації. У цьому форматі можна зап...исати звук з різною кількістю каналів, аж до 5.1. Широкого поширення не отримав, хоча користується певною популярністю — зокрема, завдяки більш високій якості звуку, ніж на Audio CD (які самі по собі досить непогані).
— Super Audio CD. Поліпшена версія звичайного Audio CD, перевершує його по частоті дискретизації в 64 рази, за рахунок чого забезпечує більш високу якість звучання. Диски SACD несумісні зі звичайними CD-приводами (в кращому випадку можливе програвання т. зв. «гібридного диска» в якості звичайного Audio CD); тому для роботи з носіями цього типу варто вибирати пристрої, в яких підтримка Super Audio CD прямо заявлена.
— JPEG. Найпоширеніший сучасний формат графічних файлів, є, зокрема, стандартом цифрової фотографії. Тому якщо Ви маєте намір використовувати домашній кінотеатр для перегляду фотознімків, варто вибрати модель з підтримкою JPEG.
Це найбільш поширені додаткові формати. Крім них, сучасні домашні кінотеатри можуть підтримувати і інші типи файлів, наприклад:
— AAC. Аудіоформат, аналогічний MP3 і WMA, але застосовується переважно в техніці Apple.
— GIF. Графічний формат, що використовується переважно для створення анімованих зображень.
— FLAC. Стандарт звуку, що забезпечує стиснення без втрат (lossless), один з найбільш популярних lossless-аудіоформатів на сьогоднішній день. Забезпечує більш високу точність передачі звуку, ніж MP3 і йому подібні, однак розмір файлів виходить в рази більшим.
— APE. Ще один стандарт стиснення без втрат. Розмір APE файлів виходить менше, ніж у FLAC, однак це потребує досить високої обчислювальної потужності від відтворюючого пристрою. Тому підтримка цього формату зустрічається дещо рідше.
— TXT. Формат зберігання текстів. Робота з такими файлами може стати в нагоді, наприклад, для перегляду на екрані телевізора тексту пісні, яка відтворюється з диска .
— SRT, SUB, ASS. Популярні формати зовнішніх субтитрів. Розрізняються за особливостями функціоналу: приміром, SRT дозволяє працювати тільки з неформатованим текстом, тоді як АЅЅ підтримує різні шрифти, кольори, ефекти і т. ін. Однак суть таких файлів одна — доповнення відеофайлів субтитрами.