Порівняння A4Tech X-710BK vs Razer DeathAdder 3500 DPI

Довжина кабелю, яким оснащена мишка з можливістю дротового підключення (див. «Тип підключення»).

При виборі за даним параметром варто враховувати насамперед відстань від маніпулятора до порту підключення: занадто короткий кабель може просто не дотягнутися до роз'єму, а надто довгий може плутатися під рукою і створювати незручності. Що стосується конкретних значень, то найскромніша довжина дроту в сучасних мишах — 1 м і менше; такі пристрої призначені переважно для ноутбуків. Більшість маніпуляторів для настільних ПК оснащується кабелями довжиною 1,1 – 1,5 м або 1,6 – 2 м, а в окремих моделях цей показник становить більше 2 м.

Роздільна здатність сенсора, що відповідає за відстеження переміщень мишки по робочій поверхні. Вказується в DPI - точках на дюйм.

Фізичний сенс DPI загалом такий. Сенсор сучасної миші працює за тим же принципом, що і матриця фотоапарата, і складається з пікселів. А DPI — це кількість пікселів, що припадає на 1 дюйм підстилаючої поверхні (в довжину або ширину), «видима» сенсором.

Вважається, що більше число DPI означає більш прогресивний сенсор і мишку загалом; в наш час не рідкістю є моделі на 3500 – 5000 DPI, 12000 DPI, 16000 DPI навіть більше. У деякому роді так і є — висока роздільна здатність сприяє точності. Проте єдине, що безпосередньо визначається цим показником — це швидкість переміщення курсору по екрану: чим вище роздільна здатність сенсора — тим більше число пікселів, на яке просунеться курсор при переміщенні самої миші на певну відстань. При цьому варто нагадати, що занадто висока швидкість буває ще більш небажана, ніж занадто низька. Так що реальна потреба у високих DPI (1000 і вище) виникає переважно під час роботи на великих екранах (роздільною здатністю 4K і більше); для більш скромних дисплеїв (Full HD) нерідко виявляється досить і менших значень.

Найбільше прискорення під час руху, при якому миша зберігає нормальну працездатність; при перевищенні цього показника можливий «зрив» курсору (переміщення в несподіване місце через некоректну обробку даних з сенсора).

Чим різкіше рухається мишка — тим більше прискорення, що діє на неї. Відповідно, даний параметр визначає чутливість до різких рухів, те, наскільки дана модель здатна нормально сприймати й обробляти такі рухи. Високі значення максимального прискорення (40 G, 50 G) важливі насамперед в динамічних іграх — особливо для професійних кіберспортсменів і досвідчених ентузіастів. Якщо ж миша купується для порівняно нескладних задач (робота з документами, веб-серфінг тощо) — на цей показник можна не звертати особливої уваги.

Кількість кнопок, передбачених у конструкції миші. При цьому під терміном «кнопки» можуть матися на увазі також специфічні апаратні рішення — наприклад, суцільна сенсорна область, використовувана в багатьох мишах Apple, вважається за дві кнопки, оскільки вона розділена на дві робочі зони. А ось колесики з можливістю натискання, а також кнопка живлення в даному підрахунку не враховуються.

Мінімальна кількість кнопок для сучасних мишок і інших аналогічних маніпуляторів — дві: саме така кількість необхідна для комфортної роботи в більшості сучасних ОС. Якщо клавіш більше двох — це означає наявність додаткових кнопок, що відповідають за специфічні дії. Так, навіть порівняно недорогі пристрої можуть оснащуватися 3 – 4 кнопками; на додаток до 2 основних кнопок вони можуть мати, приміром, 2 бокові клавіші під великий палець, або 1 кнопку подвійного/потрійного кліка.(див. нижче). Надзвичайно популярні в наш час рішення на 5 – 6 кнопок; серед них чимало ігрових мишей, де згадані кнопки під великий палець доповнені подвійним/потрійним кліком, кнопкою снайпера і/або перемикачем DPI (про ці функції також див. нижче). А в найбільш багатофункціональних моделях може встановлюватися 7 – 8 кнопок і навіть більше. В окремих випадках ця кількість перевищує півтора десятка; подібні миші зазвичай являють...собою геймерські пристрої, призначені для RPG і інших аналогічних жанрів, де важливо мати в безпосередньому доступі великий набір дій.

Наявність у мишки окремої кнопки для подвійного або потрійного кліка.

Така кнопка найчастіше розташовується між основними клавішами, ближче до лівої. Конкретне її призначення може бути різним; а в деяких мишах можна навіть перемикатися між режимами подвійного і потрійного кліка через програмні налаштування. Нагадаємо, що подвійний клік — стандартний спосіб відкриття файлів в Windows і багатьох інших комп'ютерних ОС, а в текстових редакторах і браузерах він використовується переважно для виділення слова цілком. Потрійний клік, зі свого боку, першопочатково з'явився в розрахунку на ігри-стрілялки — для коротких черг. Однак він знайшов застосування і в інших сферах: наприклад, у тій же роботі з текстом таким способом може виділятися ціле речення або абзац (залежно від програми).

Наявність у мишки бічних кнопок — під великий палець користувача.

Традиційний, найбільш популярний варіант — дві кнопки, за замовчуванням відповідають за команди «Назад» і «Вперед» в браузері, системному файловому провіднику і т. ін. В ігрових мишей зустрічається і більшу кількість таких кнопок; деякі з таких моделей навіть мають змінний бічну панель, що дозволяє встановлювати різне число бічних клавіш, за бажанням.

В будь-якому випадку, бічні кнопки мишки забезпечують додаткову зручність і розширює перелік можливостей, доступних з пристрою. При цьому кнопки постійно знаходяться під рукою, фактично в миттєвому доступі. Це особливо зручно в іграх: на бічні клавіші можна підв'язати деякі часто використовувані дії, як-от перезарядка або спеціальна атака. Втім, навіть в повсякденному використанні набагато простіше натиснути кнопку на мишці, ніж щоразу підводити курсор на значок «Назад» або «Вперед» в тому ж браузері.

Окрема кнопка, що дозволяє змінювати робочий роздільна здатність сенсора «на льоту», не заходячи в програмні налаштування.

Нагадаємо, від виставленого DPI залежать чутливість миші і швидкість переміщення курсору по екрану. Для різних завдань оптимальні значення DPI також можуть бути різними: наприклад, під час роботи з графічними матеріалами або картками на великому екрані зручною нерідко виявляється висока чутливість, а в грі-«стрілялці» може знадобитися зниження — для точності прицілювання. Налаштування чутливості за допомогою кнопки перемикання DPI максимально проста і зручна: вона доступна незалежно від працюючої в даний момент програми, в тому числі в ситуаціях, коли зайти в програмні налаштування миші важко або неможливо (в якості прикладу можна навести ті ж ігри). Також відзначимо, що в дану кнопку може вбудовуватися індикатор рівня DPI (див. нижче).

Індикатор, що відображає поточний роздільна здатність сенсора миші.

Індикатор значення DPI зустрічається виключно у моделях, що дозволяють перемикати роздільна здатність сенсора і оснащених відповідними кнопками (див. вище). Індикатор дозволяє з легкістю стежити за виставленими налаштуваннями DPI. Зазначимо, що він не обов'язково показує конкретні цифри — можуть використовуватися умовні позначення, наприклад, різні кольори підсвічування.

Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.

Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.

Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:

— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.

— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.

— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).

Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.