Порівняння Sony HVL-F45RM vs Sony HVL-F60M

Провідне число є основною характеристикою, що описує потужність світлового імпульсу спалаху. Його описують як максимальна відстань (в метрах), на якому при чутливості ISO 100 і світлосилі об'єктива f/1 (діафрагмі 1) фотоспалах здатна освітити «середньостатистичний» об'єкт достатньою мірою для нормальної експозиції; простіше кажучи — на якій відстані від спалаху вийде нормально зняти сцену при зазначених ISO і світлосилі.

Існують формули, за якими, знаючи ведуче число, можна вивести практичне відстань зйомки для кожного конкретного значення чутливості і світлосили. Найпростіша формула, яка застосовується для розрахунку відстані при ISO 100, виглядає так: S=N/f, де S — відстань, N — провідне число, f — значення діафрагми. Наприклад, для провідного числа 56 і об'єктива f/2.8 ця відстань буде становити 56/2.8 = 20 м. Збільшення або зменшення чутливості у 2 рази відповідно збільшує або зменшує вказану відстань приблизно в 1,4 рази. Якщо ж потрібно максимально точно розрахувати відстань — варто звернутися до докладніших формул, які можна знайти в спеціалізованих джерелах.

Окремо варто відзначити, що провідні числа спалахів, зазвичай, зазначаються виробниками для конкретних фокусних відстаней об'єктивів. Пов'язано це з тим, що чим менше фокусна відстань і, відповідно, ширше кут огляду — тим більше світла необхідно для освітлення сцени, що знімається, і тим могутніше повинен бути імпульс спалаху (при тому ж відстані). А тому при виборі по про...відному числа має сенс звертати увагу на зазначене виробником фокусна відстань і підбирати модель з запасом по потужності — тим більше що провідні числа часто прописуються для досить «далекобійних» об'єктивів (з фокусною відстанню близько 80-100 мм екв. 35 мм).

Час, необхідний спалаху або генератора (для студійних спалахів), для підготовки до наступного імпульсу. Чим воно менше, тим краще. Особливо цей параметр важливий для серійної зйомки, коли інтервал між кадрами невеликий: якщо Вам доводиться часто знімати в такому режимі, варто підшукати спалах з якомога меншим часом перезарядки. Також відзначимо, що в характеристиках зазвичай вказується найменший час перезарядки; на деяких режимах роботи воно може бути відчутно більше заявленого.

Кількість імпульсів, що спалах здатна видати без перезарядки акумулятора або зміни батарей (див. «Живлення»). Даний параметр є досить приблизними, оскільки на практиці він сильно залежить від ряду факторів: тривалості імпульсу, використання дисплея і його підсвічування (за наявності таких, див. нижче), підсвічування автофокуса (див. «Функції і можливості») тощо, а при змінних батарейках — ще й від їх якості. Часто виробники вказують у характеристиках «ідеальне», максимально можлива кількість імпульсів — тобто при їх мінімальної тривалості, невикористання додаткових функцій і навіть оптимальному для акумулятора температурному режимі. В реальності цей показник може бути нижче. Тим не менш, зазначені в характеристиках дані цілком дають змогу оцінити автономність спалаху і навіть порівнювати різні моделі між собою.

Фотоспалахи з підтримкою формату TTL. TTL — це абревіатура від «through the lens», тобто «через об'єктив»; так називають спосіб виміру експозиції за кількістю світла, яке проходить безпосередньо через об'єктив фотоапарата.

У цифровій фотографії TTL працює за принципом передспалаху: перед основною експозицією спалах видає один або кілька пробних імпульсів. Кількість світла, що надходить від об'єкта, що знімається заміряється спеціальними датчиками, на основі цих даних електроніка виставляє параметри зйомки, після чого й відбувається власне експозиція. Це дозволяє досить точно налаштувати камеру і отримати зображення оптимальної якості. Інтервал між пробним і робочим імпульсом настільки малий, що може бути взагалі непомітний для неозброєного ока (особливо при синхронізації спалаху по передній шторці або невеликій витримці).

Зазвичай сучасні виробники фотокамер мають власні розробки і різновиди технології TTL, відповідно вони розрізняються за назвою: наприклад, у Canon це E-TTL, E-TTL II, у Nikon — D-TTL (у ранніх моделях) і i-TTL (в пізніх), у Pentax — P-TTL і т. ін. Підтримка того чи іншого різновиду безпосередньо пов'язана з сумісністю спалаху з камерами (див. вище), і різні формати зазвичай між собою не сумісні.

Кут, на який розходиться основний потік світла від спалаху. Цей параметр виражається не прямо, через градуси, а через фокусні відстані відповідних об'єктивів, в міліметрах: наприклад, кут 105 мм відповідає куту огляду об'єктива з таким же фокусною відстанню (в еквіваленті 35 мм). Це дозволяє з легкістю підбирати спалах під конкретну оптику, щоб вона максимально ефективно висвітлювала все що потрапляє в кадр простір. А найбільш прогресивні сучасні спалахи можуть мати змінний кут розсіювання, що дозволяє підлаштувати їх під різні особливості зйомки; особливо ця функція корисна при використанні об'єктивів із змінною фокусною відстанню. Зміна кута розсіювання здійснюється за рахунок рухомої лінзи, встановленої в голівці спалаху, воно може здійснюватися як автоматично, так і вручну (докладніше див. «Функції і можливості»).

- Підсвічування автофокусу. Наявність спалаху функції допоміжного підсвічування для системи автофокусування камери. Сучасні фотоапарати у переважній більшості використовують т.зв. пасивні системи автофокусу, що мають один серйозний недолік: дуже низьку ефективність при слабкій освітленості та/або низької контрастності об'єкта, що знімається. Підсвічування автофокусу покликане вирішити цю проблему: перед наведенням на різкість сцена підсвічується окремою лампою, розміщеною, в даному випадку, безпосередньо в корпусі спалаху. Таким чином, забезпечується достатня кількість світла для нормальної роботи автофокусу. Найчастіше лампи підсвічування дають світло характерного червоного відтінку, проте в деяких просунутих моделях застосовується інфрачервоне підсвічування - невидиме для очей, але сприймається камерою. Крім того, системи підсвічування замість суцільного променя можуть використовувати спеціальний світловий візерунок, що ще спрощує завдання системам автофокусу. У будь-якому випадку наявність цієї функції особливо актуальна з урахуванням того, що спалах часто використовується саме як джерело світла при слабкому освітленні.

- Управління на камері. Можливість зміни налаштувань спалаху за допомогою органів керування самої камери, до якої вона підключена. У деяких випадках (наприклад, при бездротовому підключенні) це зручніше, ніж переключати увагу з камери на спалах.

- Автоматичний zoom.... Можливість автоматичної зміни кута розсіювання світла спалаху. Про вугілля розсіювання див. відповідний пункт вище, тут же відзначимо, що дана функція передбачає синхронізацію між спалахом та об'єктивом: при зміні фокусної відстані об'єктив автоматично змінюється і кут розсіювання. Це забезпечує максимально ефективне освітлення сцени і в той же час позбавляє Вас необхідності щоразу вручну переналаштовувати спалах під кут огляду, що змінився.

- Ручний zoom. Можливість змінювати кут розсіювання спалаху (див. «Кут розсіювання світла») вручну. Ця функція розширює можливості «тонкого» налаштування параметрів роботи і дозволяє виставляти параметри, недоступні при автоматичному zoom'і (див. вище). Крім того, вона буде корисна, якщо Вам доводиться використовувати кілька фікс-об'єктивів з різною фокусною відстанню - спалах можна легко налаштовувати під кожен з них.

- Робота в режимі ведучої. Можливість роботи спалаху як провідна для системи з декількох спалахів. Через провідний спалах управляється вся система, виставляються параметри роботи ведених спалахів і віддається команда на спрацьовування (зазначимо, що сам провідний спалах при цьому може взагалі не давати імпульсу). Якщо Ви плануєте знімати, використовуючи систему з кількох спалахів, Вам обов'язково знадобиться модель з цією функцією без створення системи неможливо. Зрозуміло, провідні та ведені спалахи мають бути взаємно сумісні; цей момент варто уточнити окремо.

— Робота в режимі керування. Можливість роботи спалаху як ведена в системі з декількох спалахів. У такому режимі пристрій підключається до провідного спалаху та спрацьовує за командою з нього. Докладніше про системи спалахів див. «Робота в режимі ведучої» вище.

- Радіосинхронізатор. Пристрій, призначений для бездротового керування спалахом або набором спалахів (за наявності свого приймача у кожного з них). Зазвичай є окремим модулем, що встановлюється в гарячий черевик; по команді на спрацьовування цей модуль подає радіосигнал на всі налаштовані на нього приймачі, забезпечуючи синхронне спрацьовування спалахів. При цьому деякі моделі світильників з такою функцією здатні приймати по радіоканалу не тільки пусковий сигнал, а й параметри роботи (передусім тривалість та потужність імпульсу).