Порівняння Pulsar Edge GS 1x20 vs Pulsar Edge GS 3.5x50L

Найбільшу відстань, на якому прилад нічного бачення здатний виявляти окремі предмети.

Методики, за якими виробники визначають цей параметр, можуть відрізнятися в деталях, проте загальний принцип один. Зазвичай, вказується відстань, на якому можна при освітленості 0,05 люкс (чверть Місяця) і среднеконтрастном тлі побачити досить великий об'єкт — для прикладу найчастіше береться людська фігура заввишки близько 170 см. При цьому мова йде не про те, щоб розібрати подробиці цього об'єкта, а про те, щоб лише зауважити сам факт його наявності. Простіше кажучи, дальність виявлення, скажімо, в 200 м означає, що подібний пристрій на дистанції 200 м можна побачити «щось, схоже на людину», проте окремі деталі (голову, руки) розібрати не можна.

Також варто відзначити, що на практиці цей параметр сильно залежить від особливостей обстановки. Наприклад, темний предмет на дуже світлому фоні буде видно далі, а на темному він може бути непомітний навіть поблизу; аналогічне явище спостерігається і для тепловізорів (див. «Тип»), тільки щодо різниці у температурі, а не в кольорах.

Ступінь збільшення зображення, яку ПНБ здатний забезпечити без цифрової обробки зображення, виключно за рахунок оптичної системи. Таке збільшення вважається краще цифрового, оскільки воно не погіршує чіткості видимого зображення; а для моделей на основі ЕОП (див. «Принцип роботи») це взагалі єдиний доступний варіант.

Теоретично чим вище кратність — тим більше дальність виявлення (див. вище), оскільки потужне збільшення дозволяє бачити більш дрібні предмети. Однак далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними показниками. Річ у тім, що при збільшенні кратності зменшується кутове поле зору і збільшується мінімальна дистанція фокусування (і те, і інше див. нижче), що може створити проблеми на ближніх дистанціях. Також варто відзначити, що високий ступінь збільшення негативно позначається на світлосилі всієї системи — в результаті фактична дальність виявлення в повній темряві може бути вище у приладу з меншою кратністю, оскільки він «ловить» більше світла. Та й на вартість даний параметр впливає відповідно.

Зазначимо, що ПНБ, на відміну від класичних біноклів і монокулярів, найчастіше мають фіксовану кратність. Моделі з можливістю плавного регулювання практично не зустрічаються, і єдиним варіантом є застосування додаткових насадок (див. «Форм-фактор»).

Зараз на ринку представлені ПНБ з таким оптичним збільшенням: 1х, 2 – 3х, 3.1 – 4х, ...href="/ua/list/260/pr-15213/">> 4x

Діаметр вхідної лінзи, якою оснащений об'єктив приладу нічного бачення.

Цей параметр є одним з найважливіших для будь-якого оптичного пристрою, включаючи ПНБ: чим крупніше об'єктив, тим більше світла (або ІЧ-випромінювання) потрапляє в нього і тим чутливіше виходить оптика, за інших рівних умов. Зворотною стороною цього є збільшення габаритів, ваги і вартості приладу. Крім того, не варто забувати, що в конструкції можуть використовуватися різні хитрощі і додаткові технології; тому сам по собі великий об'єктив далеко не завжди є однозначним показником високого класу.

Кут огляду, забезпечуваний приладом нічного бачення — тобто кут між лініями, що з'єднують очей спостерігача з двома крайніми точками видимого простору. Широкі кути огляду дають змогу охоплювати великий простір, однак кратність збільшення (див. вище) при цьому виходить невисокою; зі свого боку, підвищення кратності веде до зменшення поля зору.

Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через ПНБ. Для нормального використання ПНБ потрібно, щоб ця дистанція не перевищувала мінімального передбачуваного відстані до розглянутих предметів; у світлі цього потрібно враховувати, що чим вище кратність збільшення (див. вище) — тим, зазвичай, більше дистанція фокусування.

Довжина хвилі інфрачервоного випромінювання, видається встановленим у ПНБ ІЧ-освітлювачем. Здебільшого даний параметр є чисто довідковим: виробники зазвичай підбирають довжину хвилі з таким розрахунком, щоб вона оптимально відповідала особливості приладу і забезпечувала заявлені характеристики. Тим не менш, з довжиною хвилі пов'язаний і практичний момент — «видимість» або «невидимість» освітлювача (див. «Невидимий спектр випромінювання»).

Наявність в конструкції ПНБ ІЧ-випромінювача (див. вище), що працює в повністю невидимий спектр.

Одна з особливостей сучасних світлових приладів (у т. ч. інфрачервоних) полягає в тому, що жоден з них не здатний видати хвилі суворо однієї довжини — якась частина випромінювання неминуче буде захоплювати сусідні діапазони. Через це виникають ситуації, коли освітлювач, основна потужність якого зосереджена в ІЧ-спектрі, випромінює і видиме світло. Це виглядає як тьмяне червоне світло; воно недостатньо сильно, щоб висвітлити навколишні предмети для неозброєного ока, проте добре видно в темряві і може демаскувати користувача. Випромінювачі з невидимим спектром, як випливає з назви, позбавлені цього недоліку. Тому якщо Ви шукаєте ПНБ для ситуацій, в яких важлива скритність — наприклад, для полювання — має сенс вибирати серед моделей з даною функцією. Правда, варто враховувати, що дальність освітлення у таких випромінювачів дещо менше, ніж у видимих.

Зазвичай, «невидимі» випромінювачі мають довжину хвилі (див. вище) не менше 800 нм.

Наявність шолома-маски в комплекті поставки приладу нічного бачення.

Шолом-маска являє собою обруч з системою ременів і кріпленням для приладу. Така конструкція дозволяє носити ПНБ на голові, за рахунок чого руки під час роботи з пристроєм залишаються вільними. При цьому товщина обруча і ременів зазвичай невелика, що дозволяє надягати їх під головний убір.

Зазначимо, що можливість установки на шолом-маску зустрічається в багатьох моделях ПНБ, однак сама шолом-маска далеко не завжди поставляється в комплекті. Купити ж її разом з пристроєм значно простіше, ніж підбирати окремо.