Порівняння MikroTik CRS109-8G-1S-2HnD-IN vs MikroTik RB2011UiAS-2HnD-IN

Максимальна швидкість, що забезпечується пристроєм при бездротовому зв'язку в діапазоні 2,4 ГГц.

Цей діапазон використовується в більшості сучасних стандартів Wi-Fi (див. вище) — як єдиний або як один з доступних; виняток становлять лише Wi-Fi 5 і WiGig. А максимальна швидкість уточнюється в характеристиках тому, що можливості конкретного обладнання можуть бути помітно скромніше, ніж загальні можливості стандарту. Наприклад, пристрій з підтримкою Wi-Fi 4 може видавати лише 300 Мбіт/с, хоча теоретичний максимум у даного стандарту вдвічі вище — 600 Мбіт/с. Це пов'язано з тим, що максимально можлива швидкість зв'язку досягається за певних умов (зокрема, при використанні декількох антен), і далеко не кожна модель повністю задовольняє цим умовам. Що стосується конкретних цифр, то за можливостями в діапазоні 2,4 ГГц сучасне обладнання умовно ділять на моделі зі швидкістю до 500 Мбіт/с включно і понад 500 Мбіт/с; другий різновид за визначенням повинен підтримувати як мінімум стандарт Wi-Fi 4.

Також варто відзначити, що в цьому пункті вказується значення швидкості для ідеальної ситуації. На практиці ж вона може бути помітно менше (нерідко — в рази), особливо при великій кількості бездротової техніки, одночасно підключеної до обладнання.

Під LAN в даному разі маються на увазі стандартні мережеві роз'єми (відомі як RJ-45), призначені для дротового підключення пристроїв локальної мережі – ПК, серверів, додаткових точок доступу тощо. Кількість портів відповідає числу пристроїв, яку можна напряму підключити до обладнання дротовим способом.

Що стосується швидкості, то на сьогоднішній день найбільш популярними варіантами є 100 Мбіт/с (Fast Ethernet) і 1 Гбіт/с (Gigabit Ethernet). При цьому, завдяки розвитку техніки, гігабітних пристроїв випускається все більше, хоча на практиці така швидкість має критичне значення тільки при передачі великих об'ємів інформації. При цьому, деякі моделі крім штатної швидкості основних LAN-портів можуть мати LAN-порт 2.5 Гбіт/с, 5 Гбіт/с і навіть 10 Гбіт/с,, що має підвищену пропускну здатність.

Порт для віддаленого управління обладнанням з консольного сервера-спеціалізованого мережевого комп'ютера з можливістю конфігурування мережевих пристроїв через Ethernet-з'єднання.

Номінальна потужність Wi-Fi передавача, який використовується в пристрої. За підтримки кількох діапазонів (див. «Діапазони роботи) потужність для різних частот може бути різною, для таких варіантів тут зазначається максимальне значення.

Від цього параметра напряму залежить сумарна передаюча потужність, яка забезпечується пристроєм. Цю потужність можна обчислити, склавши потужність передавача і коефіцієнт підсилення антени (див. вище): наприклад, передавач на 20 dBm, доповнений антеною на 5 dBi, дає в результаті потужність 25 dBm (в основній області охоплення антени). Для нескладного побутового використання (наприклад, купівлі роутера в невелику квартиру) такі подробиці не потрібні, але от в професійній сфері нерідко виникає необхідність використовувати бездротові пристрої строго визначеної потужності. Детальні рекомендації з цього приводу для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що сумарне значення в 26 dBm і більше дає змогу віднести пристрій у категорію обладнання з потужним передавачем. Водночас подібні можливості на практиці потрібні далеко не завжди: зайва потужність може створювати безліч перешкод як для оточуючих пристроїв, так і для самого передавача (особливо в міських та інших аналогічних умовах), а також погіршувати якість з'єднання з малопотужною електронікою. А для ефективного зв'язку на великій відстані відповідну потужність повинно мати як саме обладнання, так і зовнішні пристро...ї (що досяжно далеко не завжди).Так що при виборі варто не гнатися за максимальним числом децибел, а враховувати рекомендації для конкретної ситуації; до того ж Wi-Fi підсилювач або MESH-система нерідко виявляються непоганою альтернативою потужного передавача.

Основні функції і можливості, реалізовані в пристрої.

У дану категорію віднесені переважно найбільш ключові функції — а саме балансування навантаження(Dual WAN), резервування каналу, Link Aggregation, Bluetooth (різні версії, включаючи Bluetooth v 5), протокол зв'язку Zigbee, голосовий асистент, NAT, режими MESH, мосту, репітера, функція Beamforming, мережевого екрана (Firewall) і CLI (Telnet). Ось детальніший опис кожного з цих пунктів:

— Dual WAN. Можливість одночасного підключення до двох зовнішніх мереж. Найчастіше застосовується для одночасної роботи з двома Інтернет-з'єднаннями (хоча можливі й інші варіанти); при цьому існує два основних режими роботи з такими з'єднаннями — резервування (Failover/Failback) і балансування (Load Balance). Так, в режимі резервування пристрій постійно використовує основний канал підключення до Інтернету, а при збоях на цьому каналі — автоматично перемикається на запасний варіант. В режимі балансування обидва канали використовуються одночасно, при ц...ьому навантаження між ними розподіляється або автоматично (залежно від споживання трафіку тим або іншим пристроєм) або вручну (чітко прописується в налаштуваннях для конкретних пристроїв). Це дає змогу, наприклад, відокремити канал для ігор по мережі від решти зв'язку, максимально знизивши лаги і підвищивши ефективність.

— Link Aggregation. Функція, що дає змогу об'єднувати декілька паралельних фізичних каналів зв'язку в один логічний - для підвищення швидкості та надійності з'єднання. Простіше кажучи, при наявності Link Aggregation пристрій можна підключити до іншого пристрою не одним кабелем, а відразу двома або навіть більше. Збільшення швидкості при цьому відбувається за рахунок підсумовування пропускної спроможності всіх фізичних каналів; правда, загальна швидкість може бути менше суми швидкостей - з іншого боку, об'єднання декількох порівняно повільних роз'ємів нерідко обходиться дешевше, ніж використання обладнання з більш прогресивним одиничним інтерфейсом. А підвищення надійності здійснюється, по-перше, за рахунок розподілу загального навантаження по окремим фізичним каналам, по-друге, за рахунок «гарячого» резервування: вихід з ладу одного порту або кабелю може знизити швидкість, проте не призводить до повного розриву з'єднання, а при поновленні працездатності канал включається в роботу автоматично.

— Bluetooth. Підтримка пристроєм бездротової технології Bluetooth. Зміст даної функції буде залежати від формату роботи обладнання (див. «Тип пристрою»). Приміром, адаптери з такою можливістю дають змогу доповнити ПК не тільки Wi-Fi зв'язком, але і підтримкою Bluetooth — завдяки цьому можна обійтися одним адаптером замість двох. А в роутерах і точках доступу дана функція дає змогу зовнішнім пристроям отримувати доступ до Інтернету (або мережі) по Bluetooth-з'єднанню замість Wi-Fi. Такий формат роботи дає змогу розвантажити Wi-Fi канал і знизити енергоспоживання підключених пристроїв; це особливо важливо для компонентів розумного дому та інших пристроїв «Інтернету речей», в характеристиках деяких роутерів/точок доступу прямо заявлено, що Bluetooth призначений переважно для такої електроніки. Можуть передбачатися й інші способи використання даної технології, більш специфічні; втім, це зустрічається рідко.

– Zigbee. Протокол зв'язку, створений для систем автоматизації (включаючи «розумний дім»), сигналізації, промислового управління тощо. Дає можливість передавати управляючі сигнали з невисокими витратами енергії, а також створювати мережі MESH з направленням сигналу через кілька вузлів та автоматичним вибором оптимального маршруту з урахуванням поточної ситуації в мережі. Має високу захищеність каналів зв'язку від злому, а також можливість забезпечити високу швидкість спрацьовування.

— Голосовий асистент. Підтримка пристроєм того чи іншого голосового асистента. Найчастіше зустрічаються такі варіанти (окремо або разом):

• Amazon Alexa
• Google Assistant

Конкретний функціонал цих асистентів можна уточнити за спеціальними джерелами (тим більше, що він постійно оптимізується і розширюється). Тут же відзначимо, що в разі Wi-Fi обладнання мова зазвичай йде не про асистента, вбудованого в сам пристрій, а про покращену сумісність зі смартфонами і іншими гаджетами, на яких встановлений відповідний помічник. Подібний функціонал буває особливо корисний з урахуванням того, що сучасні голосові асистенти застосовуються в тому числі для управління компонентами розумного дому. Зв'язок при такому управлінні нерідко здійснюється саме через домашній роутер або інше аналогічне устаткування, і підтримка таким обладнанням голосових асистентів помітно спрощує налаштування і розширює можливості всієї системи.

— NAT (Network Address Translation). Функція, що дає змогу Wi-Fi обладнанню під час роботи із зовнішньою мережею (наприклад, Інтернетом) замінювати IP-адреси всіх підключених до цього обладнання комп'ютерів та інших пристроїв на одну загальну IP-адресу. Іншими словами, мережа з таким роутером бачиться «ззовні» як один пристрій, з одним загальним IP. Найпопулярніший варіант застосування NAT — підключення до Інтернету декількох абонентів (наприклад, комп'ютерів і гаджетів в межах будинку або офісу) через один обліковий запис провайдера. При цьому кількість таких абонентів у межах мережі обмежується лише можливостями роутера і може вільно змінюватися, на доступ до Всесвітньої Мережі це не вплине (тоді як без використання NAT довелося б організовувати окремий обліковий запис на кожен пристрій). Підтримка NAT є обов'язковою функцією для роутерів (див. «Тип пристрою»).

— Режим моста. Можливість роботи устаткування в режимі моста. Цей режим дає змогу бездротовим способом пов'язувати між собою окремі сегменти мережі — наприклад, об'єднати два поверхи, якщо прокласти між ними кабель складно. Втім, можливий зв'язок і на більш далекі відстані — в окремих спрямованих точках доступу (див. «Тип пристрою»), створених переважно саме для такого застосування, дальність дії може перевищувати 20 км. Власне, даний режим підтримує більшість точок доступу (як спрямованих, так і звичайних), однак також він популярний в інших видах обладнання, зокрема, роутерах.
Зазначимо, що для роботи в режимі моста найкраще використовувати однотипні пристрої — це гарантує якісний зв'язок в обох напрямках. Також варто сказати, що крім двостороннього режиму «точка – точка», зустрічається також обладнання з підтримкою багатосторонніх мостів («точка – багатоточка»); наявність такої можливості варто уточнювати окремо.

— Режим репітера. Режим роботи, в якому обладнання лише повторює Wi-Fi сигнал від іншого пристрою, граючи роль ретранслятора. Основне призначення даної функції — розширення Wi-Fi мереж, забезпечення доступу там, куди не дістає основний пристрій (наприклад, роутер). Класичний приклад репітерів — підсилювачі Wi-Fi (див. «Тип пристрою»), в них цей режим є за визначенням; втім, він зустрічається і в інших різновидах Wi-Fi обладнання. Виняток становлять MESH-системи, що мають схожу специфіку, проте відрізняються за форматом роботи. Детальніше про цей форматі див. нижче, тут же відзначимо, що мережі з репітерами багато в чому поступаються MESH за практичним можливостям. По-перше, сигнали від основного устаткування і від ретранслятора бачаться як окремі мережі Wi-Fi, і при переміщенні між ними абонентські пристрої повинні перепідключатися; це може відбуватися автоматично, проте переривання зв'язку та зміна мереж все одно створює незручності. По-друге, робота через репітер помітно знижує швидкість Wi-Fi. По-третє, ретранслятор працює за строго фіксованою, заздалегідь встановленою схемою маршрутизації. З іншого боку, точки доступу з функцією репітера обходяться помітно дешевше MESH-вузлів, а згадані недоліки далеко не завжди є критичними.

— Режим MESH. Можливість роботи пристрою в ролі вузла MESH-мережі. Таку функцію за визначенням мають всі MESH-системи, однак вона може передбачатися і в інших видах обладнання. Детальний опис мереж цього типу наведено в п. «Тип пристрою — MESH-система». Тут же коротко опишемо їх особливості і відмінність цього режиму від режиму репітера (див. вище), який має багато в чому схоже призначення.
Технологія MESH дає змогу створити єдину бездротову мережу за допомогою великої кількості окремих вузлів (точок доступу), пов'язаних одна з одною по Wi-Fi. При цьому реалізується так званий безшовний режим роботи: вся мережа бачиться як єдине ціле, перемикання між точками доступу при необхідності відбувається автоматично, в таких випадках зв'язок не розривається і користувач взагалі не помічає переходу на інший вузол в мережі. У цьому полягає одна з ключових відмінностей від використання репітерів. Інша відмінність — динамічна маршрутизація: вузли MESH-мережі автоматично визначають оптимальний режим проходження сигналу. Завдяки цьому, а також завдяки деяким іншим особливостям даної технології, наявність «посередників» на шляху сигналу практично не впливає на швидкість зв'язку (на відміну від тих же репітерів). Головним недоліком обладнання з цією функцією можна назвати порівняно високу вартість.

— Beamforming. Технологія, що дає змогу підсилювати сигнал Wi-Fi на тому напрямку, де знаходиться приймаючий пристрій (замість того, щоб транслювати сигнал у всі сторони або у великому секторі, як це відбувається у звичайному режимі). Звуження діаграми спрямованості дає змогу направити у бік приймача більш високу потужність, збільшивши таким чином дальність і ефективність зв'язку; при цьому положення приймаючого пристрою визначається автоматично, користувачеві не потрібно мати справу з додатковими налаштуваннями. А багато моделей Wi-Fi обладнання здатні підсилювати сигнал відразу за кількома напрямами (зазвичай, для цього передбачається кілька антен). При цьому абонентські пристрої не обов'язково повинні підтримувати Beamforming — покращення зв'язку помітно і при односторонньому застосуванні цієї технології (хоча і не так явно, як при двосторонньому).
Зазначимо також, що єдині стандарти Beamforming були офіційно впроваджені як частина специфікації Wi-Fi 5. Правда, «формування променя» застосовувалося і в більш ранніх версіях Wi-Fi, проте в них різні виробники використовували різні способи реалізації Beamforming, несумісні один з одним. Так що в наш час ця функція майже не зустрічається поза обладнання, сумісного з Wi-Fi 5.

— Мережевий екран (Firewall). Функція, що дає змогу Wi-Fi пристрою здійснювати контроль трафіку, що проходить через нього. Фактично Firewall — це набір програмних фільтрів: ці фільтри порівнюють пакети даних з заданими параметрами і приймають рішення, пропускати або не пропускати трафік. При цьому оброблення може здійснюватися за двома правилами: «дозволено все, що прямо не заборонено», або навпаки, «заборонено все, що прямо не дозволено». Основне призначення «фаєрвола» — захист мережі (або окремих сегментів мережі) від несанкціонованого доступу і різних атак. Крім цього, дана функція може застосовуватися для контролю користувацької активності — наприклад, заборони на доступ до окремих Інтернет-сайтів. Зазначимо, що мережевий екран можна реалізовувати і на рівні окремих пристроїв, але використання його на роутері дає змогу убезпечити відразу всю мережу.

— CLI (Telnet). Можливість управління пристроєм за протоколом Telnet. Це один з протоколів, використовуваних у наш час для віддаленого управління мережевим обладнанням; при цьому Telnet, на відміну від іншого популярного стандарту HTTP, не має графічного інтерфейсу і використовує виключно командний рядок. Застосовується такий доступ переважно в службових цілях — для відладки і зміни налаштувань в інших протоколах на основі тексту (HTTP на веб-сторінках, SMTP і POP3 на поштових серверах тощо); для роботи з Telnet необхідні спеціальні знання.

— WPA. Протокол шифрування, створений як тимчасове рішення для усунення найбільш критичних вразливостей описаного нижче WEP. Використовує прогресивніший алгоритм шифрування, а також передачу паролів в зашифрованому вигляді. Однак надійність цього стандарту теж виявилася недостатньою, тому була розроблена вдосконалена версія — WPA2.

— WEP. Історично перший протокол шифрування, який застосовувався у бездротових мережах. Використовує шифрування від 64-бітного до 256-бітного, останній варіант сам по собі вважається сильним, однак власні вразливості стандарту дають змогу фахівцеві без особливих труднощів зламати такий канал зв'язку. Внаслідок цього WEP є остаточно застарілим, його підтримка передбачається, переважно, для сумісності з максимально простим обладнанням (тим більше що передбачити цю підтримку технічно нескладно).

— WPA2. Найбільш популярний стандарт безпеки в сучасному Wi-Fi обладнанні. У свій час став важливим оновленням оригінального WPA: зокрема, в WPA2 був впроваджений алгоритм AES CCMP, надзвичайно складний для злому. З часом, щоправда, в цьому протоколі були виявлені деякі вразливості, що і призвело до розробки прогресивнішого WPA3; однак WPA3 ще тільки починає масово впроваджуватися, і в більшості Wi-Fi пристроїв найпрогресивнішим стандартом залишається саме WPA2.
Окремо варто відзначити два нюанси. По-перше, WPA2 доступний у двох версіях — персональній і корпоративній; в даному разі мова йде про персональну, корпоративні варіанти ви...несені в пункт «802.1 х». По-друге, підтримка цього стандарту гарантовано означає також сумісність з WEP і оригінальним WPA.

— WPA3. Принципове вдосконалення WPA2, представлене в 2018 році і спрямоване на усунення недоліків, виявлених в WPA2 за 14 років з моменту введення в експлуатацію. Даний стандарт представив чотири ключові нововведення:

• Покращена безпека публічних мереж. На відміну від попередника, WPA3 шифрує трафік між гаджетом і роутером/точкою доступу, навіть якщо мережа загальнодоступна і не потребує введення пароля.
• Захист від вразливості KRACK, що давала змогу зламувати канал зв'язку WPA2 у момент встановлення з'єднання. За цей захист відповідає алгоритм SAE — прогресивніший, ніж застосовуваний раніше PSK. Зокрема, при встановленні з'єднання по SAE обидва пристрої вважаються рівноправними (в PSK чітко визначалися приймач і передавач) — це не дає змоги зловмисникові «вклинитися» між пристроями використовуючи методи KRACK.
• Функція Easy Connect — спрощення підключення до Wi-Fi мереж для пристроїв, що не мають дисплеїв (зокрема, компонентів «розумного дому»). Кожен з таких пристроїв буде мати на корпусі QR-код, і для з'єднання з мережею досить буде просканувати цей код за допомогою смартфона/планшета, вже підключеного до цієї мережі. Щоправда, дана функція не пов'язана безпосередньо з WPA3, для її роботи досить WPA2; однак масового впровадження Easy Connect варто очікувати одночасно з WPA3.
• Покращені алгоритми шифрування для чутливих даних, що підходить навіть для державних структур і оборонних підприємств. Втім, ця особливість актуальна переважно для корпоративної версії WPA3 — а підтримка цієї версії вказується як «802.1 х», (про неї див. нижче, в даному ж разі мова йде переважно про персональну версію цього стандарту).

У багатьох пристроях оновлення з WPA2 до WPA3 може бути реалізовано програмно, шляхом встановлення нової версії прошивки. Втім, якщо для вас важлива підтримка цього протоколу — найкраще вибирати обладнання, де така підтримка першопочатково передбачена. Також відзначимо, що наявність WPA3 практично гарантовано означає також сумісність з WPA2.

— 802.1 х. У цьому разі мається на увазі підтримка корпоративних стандартів безпеки — найчастіше відповідних версій протоколів WPA2, в нових пристроях також WPA3. Приміром, якщо в характеристиках маркування «802.1 x» вказана у додаток до «WPA3», то це означає, що дана модель підтримує персональну і корпоративну версію WPA3. Що стосується відмінностей між подібними версіями, то однією з них є підтримка окремого сервера аутентифікації в корпоративних протоколах. Іншими словами, при використанні цієї функції дані про облікові записи та права доступу зберігаються окремо від Wi-Fi обладнання, на спеціальному захищеному сервері, і саме цей сервер в кожному разі перевіряє дані обладнання, що підключається, і приймає рішення про дозвіл або заборону доступу.

Сама по собі технологія PoE (Power over Ethernet) дає змогу передавати по мережевому Ethernet-кабелю не тільки дані, але і енергію для живлення мережевих пристроїв. А наявність виходу (виходів) PoE дає можливість живити такі пристрої від мережевих роз'ємів роутера або точки доступу. Це позбавляє від необхідності прокладати додаткові дроти або використовувати автономні джерела живлення. А при використанні так званих сплітерів — пристроїв, що поділяють сигнал PoE кабелю на чисто мережеві дані і струм живлення — за допомогою подібних виходів можна живити і обладнання, що першопочатково не підтримує PoE (головне, щоб їх характеристики живлення відповідали можливостям свіча).

Що стосується стандартів PoE, то вони визначають не просто загальну потужність живлення, але і сумісність з конкретними пристроями: споживач повинен підтримувати той же стандарт, інакше нормальна робота буде неможливою. У наш час, в тому числі в роз'ємах «світчів», можна зустріти два різновиди таких стандартів — активні і пасивні. Основна відмінність між цими різновидами полягає в тому, що активний PoE передбачає узгодження джерела живлення і навантаження за напругою і струмом, в пасивному таких функцій немає, і енергія подається «як є», без регулювань. А ось більш детальний опис конкретних стандартів:

— 802.3af. Найстаріший з використовуваних в наш час активних форматів живлення PoE. Передбачає потужність на виході живлення до 15 Вт (на вході спожива...ча — до 13 Вт) , вихідна напруга 44 – 57 В (на вході — 37 – 57 В) і струм в парі живлячих дротів до 350 мА. Незважаючи на «поважний вік», все ще продовжує досить широко використовуватися. Однак варто врахувати, що даний стандарт охоплює відразу 4 так званих класи потужності (з 0 по 3), що розрізняються за максимальним числом ват на виході і вході. Так що при використанні 802.3 af не завадить переконатися в тому, що потужності виходу буде достатньо для обраного навантаження.

— 802.3at. Наступна гілка, яка поєднує відразу два стандарти – описаний вище 802.3 af і новіший 802.3 at. Останній дає змогу подавати на вихід потужність до 30 Вт (до 25.5 Вт на вході пристрою, що живиться), використовує напругу 50 – 57 В (42.5 – 57 В на вході), при цьому струм в парі дротів не перевищує 600 мА. Подібне поєднання обходиться порівняно недорого, при цьому воно дає можливість живити велику різноманітність зовнішніх пристроїв.

— 802.3bt. Стандарт живлення PoE 802.3bt поділяється на дві окремі гілки: тип 3 і тип 4 (перші два типи – це більш ранні версії 802.3af та 802.3at). При роботі з обладнанням живлення 3-го типу забезпечується електроживлення по одному Ethernet-кабелю з потужністю на виході до 60 Вт (на вході споживача - до 51 Вт), вихідною напругою 50 - 57 В (на вході - 42.5 - 57 В) і струмом у живильних дротах до 600 мА. У 4-му типі передбачаються підвищені значення потужності та сили струму: до 90 Вт потужності на виході (на вході споживача – 71 Вт) та струм до 960 мА. При цьому стандарт PoE 802.3bt характеризується зниженим споживанням енергії під час очікування.

— Пасивний. Як уже згадувалося, ключова відмінність пасивного PoE від описаних вище активних стандартів є те, що в даному разі вихід живлення видає строго фіксовану потужність, без будь-яких автоматичних регулювань і підлаштувань під конкретний пристрій. Головна перевага даного стандарту – невисока вартість: його реалізація обходиться значно дешевше, ніж активних PoE, так що такі порти можна зустріти в пристроях початкового рівня. З іншого боку, згадана відсутність автоналаштування помітно ускладнює узгодження обладнання між собою – особливо в світлі того, що різні пристрої можуть помітно відрізнятися за напругою і струмом (потужністю), що видається/споживається. Через це при використанні пасивного PoE потрібно звертати особливу увагу на сумісність джерела і навантаження за цими параметрами. Якщо збігу немає, то в кращому разі (якщо напруга/потужність на виході нижче необхідних) живлення просто не запрацює, а в гіршому (при надлишку напруги/потужності) велика ймовірність перевантажень, перегрівання і навіть поломок із загоряннями — причому такі неприємності можуть статися не відразу, а через досить значний час. І однозначно не можна підключати до пасивних виходів PoE пристрої з активними входами — з тих же причин.

Потужність, споживана мережевим обладнанням при роботі. Знаючи показник енергоспоживання, можна, наприклад, розрахувати час автономної роботи обладнання від джерела безперебійного живлення або підібрати підходящий ДБЖ. Також при підтримці технології PoE варто враховувати споживану потужність при підборі PoE-комутатора або PoE-адаптера.

Температура навколишнього повітря, при якій пристрій гарантовано зберігає працездатність.

Все сучасне Wi-Fi обладнання здатне без проблем перенести умови, характерні для використання в квартирах, офісах і т. ін. Так що звертати увагу на цей параметр має сенс переважно при виборі моделі для установки поза приміщеннями (див. вище) або у приміщеннях, де умови не особливо відрізняються від зовнішніх. При цьому верхня межа температур зазвичай досить висока, і навіть у спеку проблем з роботою, зазвичай, не виникає (зрозуміло, якщо пристрій не встановлено під прямими променями сонця — що в будь-якому разі не рекомендується). А от нижній поріг температур може бути різним, не всяке «вуличне» обладнання розраховане на морози. Втім, серед морозостійких моделей зустрічаються рішення, де мінімальна робоча температура становить -10 °С і нижче, а іноді навіть -40 °С і нижче.