Потужність
Номінальна потужність сабвуфера. Технічно — це найбільша середня (середньоквадратична) потужність звуку, при якій пристрій може нормально (без спотворення звуку і пошкодження компонентів) опрацювати протягом необмежено тривалого часу. Простіше кажучи, чим потужніший сабвуфер — тим він голосніше. Вибір за цим параметром залежить насамперед від розміру простору/приміщення, яке планується перекривати; детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.
Також потужність безпосередньо пов'язана з характеристиками підсилювача, використовуваного з «сабом». Для активних сабвуферів (див. «Тип») у даному пункті фактично вказується номінальна потужність вбудованого підсилювача; сам динамік може бути і могутніше, однак це вже не має значення. Для пасивних моделей номінальна потужність відповідає найбільшій потужність підсилювача, який можна підключити до колонки без ризику пошкодження на високій гучності.
Макс. рівень звукового тиску
Найбільший рівень звукового тиску, яке може створити сабвуфер, простіше кажучи — гучність, яку він видає на максимальному рівні потужності. Цей параметр вимірюється так само, як будь-рівень шуму в децибелах; оскільки децибел є нелінійною величиною, оцінювати гучність простіше всього за порівняльними таблицями. Так, найскромніші сучасні «саби» здатні видати до 95 – 100 дБ, це можна порівняти з гучністю вагона метро або бензопили. У найбільш потужних він може перевищувати 130 дБ — це голосніше літака на зльоті, довге перебування поруч із працюючим на повну потужність сабвуфером може призвести до пошкодження слуху.
Зазначимо, що звуковий тиск і чутливість (див. вище) — це принципово різні характеристики, хоча і вимірюються одними одиницями.
Імпеданс
Опір сабвуфера змінному струму. Цей параметр має значення передусім при підключенні до зовнішнього підсилювача: при меншому, ніж у підсилювача, імпедансі можливі спотворення в звучанні, при більшому — сабвуфер може звучати тихіше, ніж хотілося б.
Частотний діапазон
Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. За загальним правилом чим ширший частотний діапазон — тим багатша звук і більше його деталей здатний передати динамік. Проте варто згадати, що сабвуфери як клас призначені для низьких і наднизьких частот в діапазоні від 20 до 150 (іноді 200) Гц. Тому на практиці значна різниця в звучанні помітна тільки при великій відмінності в відтворюваних діапазонах (наприклад, 20-200 Гц і 50-150 Гц).
Також не варто забувати, що великий діапазон частот ще не є гарантією якісного звуку; а в деяких випадках (наприклад, якщо основні динаміки АС теж непогано справляються з низькими частотами) він може бути взагалі зайвим.
Регульований кросовер
Наявність
регульованого кросовера в конструкції сабвуфера.
Кросовером називають пристрій, що розмежовує аудіосигнал на окремі смуги частот і направляє кожну смугу на «свої» динаміки. Докладніше про це див. «Частота кросовера». Тут же відзначимо, що регульований кросовер дозволяє змінювати верхній поріг частот, що подаються на сабвуфер. Це дозволяє оптимально узгодити басовий динамік з основними колонками — щоб, з одного боку, баси не перекривалися, з іншого — не виникало провалу між «сабом» і решті акустикою.
Частота кросовера
Частота зрізу кросовера, встановленого у сабвуфері (або поставляється в комплекті з ним — для пасивних моделей, див. «Тип»).
Кросовер поділяє аудіосигнал на окремі частоти, таким чином, щоб на сабвуфер надходили тільки баси, а колонки — тільки основний діапазон. Таким пристроєм комплектуються в основному моделі домашнього призначення (див. вище). А частота кросовера — це верхній поріг частот, що подаються на сабвуфер. Ця інформація важлива для узгодження з іншими колонками: в ідеалі нижній поріг основної акустики повинен відповідати верхнього порогу «саба», інакше частоти або перекриються, або в них виникне провал (ні те, ні інше не сприяє якості звуку). Для зручності узгодження кросовер може робитися регульованим (див. вище).
