Порівняння Viewsonic PJD5353Ls vs Viewsonic PJD5553Lws

Модель лампи, на яку штатно розрахований проєктор. Більшість проєкторів поставляється в комплекті з лампами, тому при штатному використанні дана інформація не потрібна. А ось при пошуку запасний або змінною лампи дані про моделі можуть виявитися вельми корисні: знайти запчастину за вашим назвою набагато простіше, ніж за загальними даними зразок марки проєктора.

Споживана потужність лампи підсвічування, встановленої в проєкторі.

Теоретично чим потужніший лампа — тим вона яскравіше. Однак це вірно, тільки якщо порівнювати лампи одного типу (див. вище); і навіть у цьому разі яскравість може залежати ще й від нюансів конструкції. Тому при оцінці можливостей лампи варто орієнтуватися не стільки на потужність, скільки прямо на заявлену яскравість в люменах (див. нижче).

А ось на що цей параметр впливає безпосередньо — так це на загальну споживану потужність проєктора: лампа є найбільш «ненажерливим» компонентом пристрою, в порівнянні з нею енергоспоживання іншої електроніки досить незначно. Також відзначимо, що багато потужні світильники відрізняються високим тепловиділенням і вимагають систем охолодження, що позначається на габаритах і вазі проєктора.

Нативна роздільна здатність зображення, що видається матрицею проектора.

Мінімумом для сучасних проекторів фактично є стандарт VGA, що передбачає роздільну здатність 800x600 або близьку до нього. Найскромніший із сучасних стандартів високої роздільної здатності — HD (720) ; класичний розмір такого кадру – 1280х720, але у проекторах зустрічаються й інші варіанти (аж до 1920х720). Більше просунутий HD-формат - Full HD (1080), також має кілька варіацій (найпопулярніша - 1920х1080). А серед висококласних проекторів зустрічаються моделі стандартів Quad HD, Ultra HD (4K) і навіть Ultra HD (8K).

Загалом чим вище роздільна здатність — тим більш чітку та деталізовану картинку здатний видати проектор. З іншого боку, цей показник безпосередньо позначається на вартості, а всі переваги високого дозволу можна оцінити лише в тому випадку, якщо контент, що відтворюється, теж йому відповідає. Зазначимо, що сучасні проектори можуть працювати і з більш високими роздільними здатностями, ніж «рідне» — докладніше див. «Максимальна роздільна здатність відео».

Формати зображення, що підтримуються проєктором.

Під форматом у даному випадку мається на увазі співвідношення сторін зображення. Загальне правило таке: проєктор повинен підтримувати той самий формат, у якому записаний початковий контент. В іншому випадку зображення буде або розтягнутим по висоті або ширині, або із чорними смугами по бокам або знизу. Конкретно ж формати можна поділити на три основні категорії:

— Традиційні, або прямокутні. Класичні формати, у яких висота картинки не набагато менше ширини. Найбільш популярні варіанти — 4:3, широко застосовувався в аналоговому TV, і 5:4, поширений у комп'ютерній техніці. Традиційні формати добре підходять для презентацій, роботи з документами і графіками та інших аналогічних завдань.

— Широкоекранні — формати, у яких ширина кадру значно (більше ніж у 1.5 рази) перевищує висоту. Найпопулярніші з таких стандартів — 16:9 і 16:10. Такі співвідношення сторін добре підходять для ігор і фільмів; зокрема, більшість контенту у високій роздільній здатності (HD 720p і вище) записано саме в широкоекранному форматі.

— Надширокі. Формати ще більшої ширини, ніж описані вище широкоекранні — наприклад, 21:9. Використовуються переважно в кінематографії.

Варто зазначити, що чимало сучасних проєкторів здатні працювати відразу з декількома видами форматів — наприклад, з класичним...4:3 і ширококутним 16:9.

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.

Кількість вбудованих динаміків, передбачених у проєкторі.

Саме по собі наявність динаміків дозволяє відтворювати звук (наприклад, супровід до коротким відео) без колонок та іншого додаткового обладнання. Правда, якість такого відтворення зазвичай виходить невисоким, для чистого достовірного звуку все одно знадобиться зовнішня акустика. Проте в деяких випадках цього цілком достатньо; крім того, існують проєктори з прогресивними вбудованими динаміками.

Самих же динаміків може бути один або два. У першому випадку мова йде лише про відтворення монофонічного звуку, без якого-небудь ефекту об'ємності. А два динаміка вже являють собою стереосистему. Сабвуфер вважається окремою функцією і ніяк не позначається в даному пункті на кількість динаміків.

Номінальна потужність акустики, встановленої в проєкторі.

Чим вище ця потужність — тим більш гучний звук може видати пристрій, тим краще його буде чути у великому приміщенні і/або галасливій обстановці. Водночас варто відзначити два нюанси. По-перше, вбудовані динаміки зазвичай робляться порівняно малопотужними — інакше вони займали б занадто багато місця. По-друге, більшість сучасних проєкторів допускають підключення зовнішньої акустики (див. «Аудиороз'єми»), більш потужною, ніж вбудована. Так що звертати увагу на даний показник має сенс у тому випадку, якщо ви першопочатково плануєте використовувати «рідний» звук проєктора. Детальні рекомендації по необхідної потужності для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість HDMI входів, передбачене в проєкторі.

HDMI — це комплексний цифровий інтерфейс, першопочатково створений для роботи з відео високої роздільної здатності і багатоканальним звуком. На сьогоднішній день фактично є загальноприйнятим стандартом, виходи цього типу є в переважній більшості відеопристроїв з підтримкою HD — медіацентрів, Blu-ray плеєрів, комп'ютерних відеокарт і т. ін. Наявність декількох входів HDMI дозволяє одночасно підключити до проєктора кілька джерел сигналу і перемикатися між ними в налаштуваннях проєктора, без необхідності зайвий раз під'єднувати і від'єднувати кабелі.