Порівняння Defender Forsage Sport USB-PS3 vs Speed-Link XEOX Pro Analog Gamepad Wireless

Загальний тип маніпулятора.

Класичними типами ігрових маніпуляторів можна назвати джойстик, геймпад ( в одиночній або парної комплектації) і кермо > (в т.ч. додаткове кермо (без бази)). Також досить великою популярністю користуються контролери рухів, накладні геймпади , тригери. Однак, окрім цього, в наш час можна зустріти безліч більш специфічних різновидів: авіаційні штурвали та прилади, педалі (для авто або для авіа), контролери в стилі аркадних ігрових автоматів, зброя віртуальної реальності та накладні геймпади для смартфонів. Ось більш докладний опис кожного з цих різновидів:

— Геймпад. Стандартний тип маніпулятора для сучасних ігрових приставок настільного формату; втім, нерідко застосовується і для інших ігрових платформ, в тому числі мобільних. Власне, в наш час можна виділити два різновиди геймпадів - для настільних консолей і для мобільних гаджетів. Перший різновид - це невеликі пульти управління з набором кнопок, важелів та інших аналогічних елементів. Такий «пульт» при використанні утримується обома руками, а органи управл...іння розміщуються таким чином, щоб до них можна було діставати, не змінюючи (або майже не змінюючи) хвата. Зі свого боку, геймпади для мобільних гаджетів відрізняються наявністю в конструкції кріплення під такий гаджет; докладніше про способи монтажу див. «Кріплення смартфона», також відзначимо, що найпростіші накладні геймпади в дану категорію не належать, вони в нашому каталозі винесені окремо (див. нижче).
У будь-якому випадку, незалежно від спеціалізації, геймпади в наш час є найпопулярнішим різновидом ігрових маніпуляторів. Це пов'язано перш за все з універсальністю: подібні контролери можна використовувати для найрізноманітніших жанрів ігор. Але ось особливості оснащення і функціоналу різних моделей варто все ж уточнювати окремо.

— Два геймпада. Два ідентичних (або майже ідентичних) за функціоналом геймпада, що постачаються в одному комплекті. Про геймпади в цілому див. вище; а подібна комплектація буває зручна з тих міркувань, що багато ігор (особливо консольних) допускають одночасну участь двох гравців, а то і зовсім розраховані на такий формат першопочатково. З іншого боку, необхідність окремо купувати відразу два маніпулятори виникає досить рідко, тому даний варіант в наш час не особливо популярний. Парні геймпади найчастіше підключаються дротовим послідовним способом, через один кабель (див. «Підключення»), хоча зустрічаються і більш традиційні варіанти (окремі кабелі, радіо, Bluetooth). Також відзначимо, що досить специфічним варіантом даного різновиду є штатний контролер Joy-Con для Nintendo Switch: він відноситься до цієї категорії, проте може застосовуватися і як єдиний пристрій (докладніше див. «Сумісність з платформами»), до того ж має функціонал контролера руху (див. нижче).

— Джойстик. Ігровий контролер, схожий за конструкцією з ручкою керування літака: являє собою характерний важіль під одну руку, доповнений кнопками та іншими елементами керування (як мінімум на самому важелі, а нерідко — ще й на основі). Власне, більшість сучасних джойстиків розрахована переважно на авіасимулятори та інші аналогічні жанри (космічні літалки тощо); застосовувати такі маніпулятори в інших видах ігор не дуже зручно, хоча, в багатьох випадках, технічно можливо. Для додаткового реалізму джойстик може доповнюватися окремою ручкою управління двигуном (див. «Регулятор тяги»), а в найбільш прогресивних моделях - також педалями. При цьому відзначимо, що якщо важіль управління і регулятор тяги мають широкі можливості, їх можуть відносити вже не до джойстиків, а до штурвалів (також див. нижче).

— Кермо. Традиційні круглі керма на кшталт автомобільних, призначені переважно для гонок та інших автосимуляторів. Теоретично в такому контролері можна передбачити і «авіаційний» режим, з можливістю застосування аналогічно штурвалу (див. нижче); проте практично, з низки причин, подібні комбіновані пристрої майже зустрічаються. Кермо, навіть відносно просте, поставляється в комплекті з базою — «мозковим» центром ігрового маніпулятора. Для максимального реалізму варто вибирати моделі, для яких заявлено кут повороту не менше 900° (докладніше див. «Поворот кермового колеса»). Втім, гравцям-початківцям і невимогливим гравцям цілком підійдуть і простіші рішення.

— Додаткове кермо (без бази). Рулі, що постачаються без педалей та системи перемикання передач. Подібний варіант прийде до речі тим, кому додаткове обладнання не потрібно або хто хотів би вибрати його на власний розсуд.

— Контролер рухів. Маніпулятори, призначені для управління ігровим процесом за рахунок рухів користувача. Вони зазвичай мають кнопки і інші традиційні елементи управління, проте важливу роль відіграють насамперед рухи, що відстежуються маніпулятором. Сучасний контролер рухів зазвичай являє собою пульт, що утримується в руці; цього цілком достатньо, щоб імітувати велику різноманітність ігрових дій: удари і блоки в рукопашних сутичках, рухи тенісної ракетки, помах ключки для гольфу, кидок кулі для боулінгу тощо. Подібне управління робить ігровий процес не тільки цікавим і різноманітним, але і більш корисним для здоров'я — замість того, щоб сидіти нерухомо, гравці досить активно рухаються. Дія контролера рухів зазвичай заснована на використанні механічних датчиків — акселерометра і гіроскопа; в деяких моделях може передбачатися додаткове оснащення, що сприяє підвищенню точності — таке, як куля, що світиться, в Sony Move Motion Controller для PlayStation.
Також варто відзначити, що до контролерів рухів прийнято відносити Move Navigation Controller від тієї ж Sony: він не відслідковує рухів руки, однак від початку призначений для використання разом з Move Motion Controller і не передбачає самостійного застосування.

— Контролер для аркад. Спеціалізований маніпулятор, що імітує панель управління «аркадного» ігрового автомата. Як правило, такий маніпулятор поєднує в собі джойстик (точніше, найпростіший важіль без кнопок) для управління переміщеннями та ігрові кнопки для різних дій персонажа. Основних кнопок зазвичай передбачається від шести до восьми — це дає змогу справлятися навіть з досить складними іграми. Згідно з назвою, пристрої цього типу призначені насамперед для ігор, портованих з автоматів (і інших платформ, аналогічних за механікою управління), однак при певних хитрощах подібний контролер можна використовувати і в інших жанрах.

— Зброя віртуальної реальності. Маніпулятори, що імітують ручну зброю — найчастіше пістолети, іноді автомати або гвинтівки. В цілому серед таких моделей можна виділити два різновиди. Перший— це контролери, які застосовуються разом з VR-окулярами в іграх-стрілялках: вони дають змогу підсилити ефект занурення. Другий різновид — моделі для смартфонів і мобільних ігор, у тому числі з використанням доповненої реальності (AR). Смартфон, встановлений на спеціальну підставку, грає в такій зброї роль ігрового екрана; повороти і нахили фіксуються датчиками смартфона, а сам контролер відповідає за стрільбу, а також, в більшості випадків — за навігацію і додаткові дії. Для цього прямо на «зброї» нерідко передбачаються відповідні органи управління — важелі, D-Pad'и тощо.

— Штурвал. Штурвалами найчастіше називають прогресивні контролери, призначені для використання в авіасимуляторах. Подібні пристрої конструюються з розрахунком на максимальний реалізм, в деяких випадках вони навіть прямо копіюють органи керування конкретних моделей літаків; а використовуються штурвали як захопленими ентузіастами, так і професійними пілотами — для тренувань на прогресивних симуляторах. Відзначимо, що в основі такого контролера може лежати як власне штурвал (характерні «роги»), так і ручка; останній варіант відрізняється від звичайних джойстиків (див. вище) більш широким функціоналом. Та й в цілому для пристроїв з даної категорії характерне досить сучасне оснащення. Так, навіть у найпростіших моделях воно включає як мінімум регулятор тяги (який може складатися з декількох важелів — під кілька двигунів або кілька різних параметрів двигуна) і розширений набір кнопок і перемикачів — як на штурвалі/ручці, так і на регуляторі тяги. До комплекту поставки також можуть входити педалі. А от дисплеї і панелі приладів, що дають змогу зібрати максимально повну імітацію пілотської кабіни, переважно продаються окремо; докладніше див. «Прилад для авіасимуляторів».

— Прилад для авіасимуляторів. Додаткові прилади і органи керування, призначені для використання спільно зі штурвалами або джойстиками (див. вище) висококласних авіасимуляторах. Такі пристрої можуть імітувати приладову панель з різними циферблатами, цифровими і сигнальними індикаторами, важелі для керування тягою, кроком гвинта і сумішшю, панелі тумблерів тощо. Доповнивши штурвал або джойстик потрібними приладами, можна створити досить точну імітацію кабіни літака. З іншого боку, таке оснащення відрізняється високою вартістю, підтримується обмеженим числом симуляторів і може помітно ускладнити керування. Тому воно розраховане переважно на умілих і вимогливих користувачів — професійних пілотів і досвічених любителів.

— Накладний геймпад. Особливий різновид геймпадів (див. вище), що призначений для застосування з мобільними пристроями (перш за все смартфонами) і має максимально просту конструкцію. Такі контролери навіть не підключаються до ігрового гаджету - вони взаємодіють з ним в чисто механічному форматі, за рахунок взаємодії з сенсорним екраном. Для цього в накладному геймпаді зазвичай передбачаються два курка, кожен з яких з'єднаний з особливою рухомий деталлю над екраном смартфона; при натисканні на курок відповідна деталь опускається до екрану, імітуючи дотик пальця. Це дозволяє гравцеві використовувати відразу 4 незалежні точки дотику - дві під великими пальцями, дві під механічною «гойдалкою», що працює від курків. А окремі моделі і зовсім представляють собою тримачі для смартфонів, які не мають навіть механіки. І навіть в більш прогресивних рішеннях будь-яка електронна начинка або зовсім відсутня, або виконує допоміжні функції: наприклад, зустрічаються накладні геймпади з вбудованими вентиляторами охолодження і/або з режимом повербанка для підзарядки смартфона.
Відзначимо, що застосовувати подібні маніпулятори можна тільки в іграх, які або першопочатково розраховані на подібне управління (характерний приклад - PUBG Mobile), або дозволяють змінювати розташування елементів управління на екрані і розміщувати окремі екранні кнопки під механічними «пальцями» геймпада.

– Тригери. Контролери для використання разом із сенсорними екранами смартфонів або планшетів. Кріпляться до торця корпусу мобільного пристрою, забезпечують комфортне положення рук під час занурення в геймплей. Тригери часто обладнані механізмами куркового типу та чутливими до сенсорного шару екрана рухомими контактами, які стосуються певної області дисплея при натисканні курків. Залежно від розкладки у грі, на тригери можна призначити функції стрільби, прицілювання, допомоги у пересування тощо.

— Педалі. Педалі, які продаються окремо, що призначені для автомобільних або авіаційних симуляторів і застосовуються, відповідно, в комплекті з кермами або джойстиками/штурвалами (див. вище). В «автомобільних» моделях самих педалей може бути як дві (газ і гальма), так і три (повний комплект, включаючи зчеплення), вони можуть відрізнятися за розміром; зі свого боку, авіаційні педалі за визначенням парні і симетричні. Як правило, конкретна спеціалізація і сумісність з тими чи іншими основними контролерами прописується в офіційних даних на подібний пристрій; цю інформацію варто обов'язково уточнювати перед покупкою.

Ігрові платформи, з якими сумісний маніпулятор.

Ігрову платформу можна описати як перелік пристроїв, із якими можна використовувати дану модель. В наш час можна зустріти контролери під такі види платформ:

— комп'ютери: ПК (PC), переважно під Windows, а також Mac від Apple;
— настільні ігрові приставки: Playstation (PS3, PS4, PS5), Xbox, Nintendo (Wii, Switch);
— портативні пристрої: насамперед смартфони і планшети під Android і iOS;
— інші специфічні види пристроїв (зокрема, телеприставки Apple TV).

Відзначимо, що багато моделей робляться сумісними одночасно з декількома платформами. А ось більш докладний опис кожного зі згаданих вище варіантів:

— ПК. В даному разі під ПК маються на увазі PC — настільні комп'ютери і ноутбуки під управлінням Windows, а іноді також інших операційних систем, насамперед Linux. Не входять сюди тільки пристрої під macOS від Apple, вони винесені в окрему категорію. В будь-якому разі, дротові маніпулятори для ПК (див. «Підключення») зазвичай використовують інтерфейс USB, бездротові – Bluetooth, рідше...радіо.

— Android. Портативні гаджети під управлінням ОС Android. Відзначимо, що подібна сумісність зустрічається не тільки в спеціалізованих накладних геймпадах і зброї віртуальної реальності (див. «Тип пристрою»), але і в більш традиційних маніпуляторах — насамперед геймпадах класичних. При цьому особливості підключення і сумісність з певними ігровими пристроями може бути різною, вона залежить як від типу контролера, так і від більш специфічних особливостей. Так, традиційні геймпади зазвичай підключаються через Bluetooth і можуть використовуватися з будь-яким Android-гаджетом, на який встановлена гра з програмною підтримкою таких маніпуляторів. Аналогічно, для VR-зброї і накладних геймпадів потрібні сумісні ігри, але такі аксесуари призначаються виключно для смартфонів (не планшетів) і оснащуються відповідними кріпленнями.

— Mac. Під цим терміном обєднують комп'ютерну техніку фірми Apple, яка використовує фірмову настільну ОС macOS. Насамперед це десктопи і ноутбуки з різних лінійок Mac і MacBook відповідно. Така техніка має програмні і апаратні особливості, що помітно відрізняють її від інших видів ПК і лептопів; тому подібна сумісність для ігрових аксесуарів уточнюється окремо.

— iOS. Портативні гаджети від Apple, що працюють під фірмовою мобільною «операційкою» iOS — смартфони iPhone, планшети iPad та плеєри iPod touch. Особливості ігрових контролерів під таку електроніку повністю аналогічні описаним вище моделям під Android; власне, багато аксесуарів для мобільних ігор першопочатково робляться сумісними з обома платформами. А накладні геймпади (див. «Тип пристрою») механічної конструкції є універсальними за визначенням.

— AppleTV. Сімейство «розумних» телевізійних приставок, що випускається Apple. Починаючи з 4 покоління (2015 рік), такі приставки дають змогу встановлювати програми з відповідного розділу App Store, а розробники можуть не тільки створювати свої додатки під цю платформу, але і без особливих труднощів портувати на неї готові програми для iOS (див. вище). Як наслідок, у наш час для AppleTV доступні і ігри — відповідно, випускаються ігрові контролери для таких приставок. Підключаються такі аксесуари тільки бездротовим способом; багато з них можуть застосовуватися не тільки для ігор, але ще й як заміна штатного пульта ДУ.

— Switch. Ігрова консоль від Nintendo, яка має гібридний формат роботи. Складається з планшета, який можна використовувати окремо, і настільного адаптера для підключення планшета до телевізора, завдяки чому може використовуватися як настільна, і як портативна. Як наслідок, і контролери для цієї платформи досить різноманітні. Приміром, «рідний» маніпулятор Joy-Con складається з двох контролерів рухів, які можуть використовуватися окремо двома гравцями, утримуватися одним гравцем в двох руках, об'єднуватись в один геймпад для ігри в настільному форматі або кріпитися з боків планшета для використання «на ходу». «Половинки» Joy-Con зустрічаються у продажу окремо. Інші аксесуари для Switch можуть бути схожими зп конструкцією або менш універсальними: зокрема, серед них зустрічаються традиційні геймпади, накладні геймпади для планшетної частини консолі, а також контролери для аркад (див. «Тип пристрою»).

— Wii. Сімейство настільних ігрових приставок від Nintendo, попередник Switch. Оригінальна Wii, випущена ще в 2006 році, стала першою масовою консоллю з управлінням за рахунок контролерів руху (див. «Тип пристрою») і фактично визначила стандарти подібного управління для всього ринку. Наступна модель, Wii U, з'явилася в 2012 році. Вона представила власний оригінальний маніпулятор — геймпад з вбудованим дисплеєм, на який (в окремих іграх) можна транслювати зображення з консолі і грати без телевізора; при цьому повністю зберіглася сумісність з контролерами руху від попередньої консолі. В цілому приставки сімейства Wii вважаються застарілими в світлі виходу в 2017 році описаної вище Switch; нові контролери для них майже не випускаються.

— Xbox. Ціла лінійка настільних ігрових консолей Microsoft; одна з найбільш популярних платформ на цьому ринку, безпосередньо конкурує з PlayStation. Станом на 2020 рік включає 4 покоління: оригінальну Xbox (2001 рік), Xbox 360 (2005), Xbox One (2013) і Xbox Series X/S (2020). Актуальними з них (на той же 2020 рік) фактично є останні два, причому вони використовують один протокол для зв'язку з бездротовими контролерами. Тому сучасні аксесуари під Xbox, як правило, сумісні з обома поколіннями. А «рідний» бездротовий геймпад від моделей зразка 2020 року підтримує Bluetooth і допускає роботу з мобільними пристроями, але ось для сторонніх аксесуарів така можливість не гарантується. У цілому ж список маніпуляторів для Xbox включає переважно геймпади (дротові і бездротові) і керма. Також в свій час популярністю користувався контролер руху Kinect, здатний відстежувати переміщення всього тіла, проте його випуск (в ігровій версії) був припинений в 2017 році.

— PlayStation. Серія ігрових приставок Sony; ще один з головних гравців ринку настільних консолей, поряд з описаною вище Xbox. Під брендом PlayStation (PS) випускалися і портативні гаджети, проте в 2019 році Sony повністю відмовилася від їх виробництва. Настільні версії включають кілька поколінь, які не повністю взаємно сумісні; так що вибирати для такої консолі варто такі аксесуари, у яких прямо заявлена можливість роботи з відповідним поколінням. З іншого боку, багато контролерів першопочатково робляться відразу під кілька версій PS, так що з пошуком сумісної моделі особливих проблем не виникає. Класичні види таких маніпуляторів — дротові та бездротові геймпади, а також контролер руху PS Move (див. «Тип пристрою»); однак випускаються і інші види аксесуарів — насамперед керма, хоча ними справа не обмежується. Що стосується конкретних поколінь, то ось найбільш актуальні варіанти:

• PlayStation 4. Покоління, випущене в 2013 році з оновленням модельного ряду в 2016 році. Станом на кінець 2020 року є найпопулярнішою версією PS і другою найуспішнішою у продажу настільною консоллю всіх часів (після PS2); продовжує випускатися. Відповідно, і контролерів під цю платформу на ринку представлено безліч.
• PlayStation 5. Новітнє покоління PS, представлене в 2020 році. Штатний геймпад для цієї версії отримав назву DualSense, його конструкція заснована на попереднику DualShock з низкою модифікацій: курки з силовою віддачею, вбудований набір мікрофонів і покращений динамік, що дають змогу спілкуватися з іншими гравцями прямо через контролер, а також сенсорна панель (звідси і назва; докладніше про це див. нижче). Інших аксесуарів конкретно під дану платформу поки ще вкрай небагато, але, враховуючи рівень попиту на саму консоль, варто очікувати швидкої зміни ситуації. Зазначимо, що виробником заявлена обмежена сумісність з контролерами попереднього покоління, але у власних іграх для PS5 можна використовувати тільки маніпулятори під цю версію приставки.

Спосіб підключення маніпулятора до ігрового пристрою.

В цілому подібні способи ділять на дротові (у звичайному або послідовному форматі), бездротова (радіо, Bluetooth, а то і обидва відразу) або комбіновані (поєднання дротового і бездротового формату роботи в одній моделі). Ось більше докладний опис різних варіантів:

— Дротове. Класичне дротове підключення — дуже популярний варіант, насамперед серед контролерів для ПК/Mac і настільних консолей (див. «Сумісність з платформами»). А ось для портативних гаджетів воно практично не використовується (а для AppleTV — не застосовується в принципі). Дротове з'єднання здійснюється зазвичай через роз'єм USB, проте можливі й інші варіанти (знову ж таки залежно від підтримуваних платформ). Головним недоліком контролерів цього формату вважається обмежена свобода переміщень; це буває особливо актуально при грі на великому екрані, коли для комфортного перегляду потрібна значна відстань до такого екрану. З іншого боку, дротові аксесуари помітно легше і дешевше бездротових, а енергію переважна більшість таких моделей отримують від USB-порту або мережі (див. «Живлення»), так що час роботи виходить необмеженим (хоча зустрічаються і окремі винятки). Та й довжина кабелю не так часто є критичною: наприклад, керму або джойстику, встановленому на столі прямо перед комп'ютером, довгий дріт зазвичай не потрібен, а в аксесуарах...для настільних консолей кабель зазвичай робиться досить довгим.

— Дротове послідовне. Різновид описаного вище дротового з'єднання, при якому контролери підключаються «ланцюжком» через один порт: один маніпулятор підключається до ігрового пристрою, а другий — до першого маніпулятора. В цілому це досить рідкісний варіант, який застосовується лише у деяких парних комплектах геймпадів (див. «Тип пристрою»). Проте в деяких випадках таке підключення виявляється більше зручним, ніж традиційне: воно дає змогу зменшити кількість дротів, що тягнуться до приставки.

— Бездротове. Головна перевага всіх видів бездротового підключення очевидна: відсутність кабелю, який обмежує рухливість і може створювати незручності. А для контролерів руху (див. «Тип пристрою») даний варіант і зовсім є, по суті, єдино можливим (інакше використовувати такий маніпулятор було б як мінімум проблематично). Крім того, саме бездротовий зв'язок (з низки причин) найбільш зручний для роботи з портативними гаджетами — смартфонами і планшетами. При цьому радіус дії такого підключення зазвичай достатній для роботи як мінімум в межах великої житлової кімнати, а частіше — і на більших відстанях. З іншого боку, бездротові контролери помітно дорожче дротових аналогів. До того ж більшість з них використовує автономне живлення (батарейки або акумулятор), що обмежує час безперервної роботи. І хоча цей час може бути досить значним, а батарейки (і деякі акумулятори) можна оперативно змінювати — без перерв у роботі все одно не обійтися, а заряд може закінчитися в найменш підходящий момент. Виняток становлять окремі моделі з живленням від мережі, однак у них дріт, зі свого боку, «прив'язує» пристрій до розетки. Що стосується конкретних способів бездротового зв'язку, то в наш час зустрічаються такі варіанти:

• Bluetooth. Підключення по Bluetooth зручно перш за все тим, що багато сучасних ігрових пристроїв мають вбудовані модулі такого зв'язку. У перелік таких пристроїв, входять, зокрема, практично всі настільні консолі, смартфони, планшети та ноутбуки, а також багато прогресивних ПК (в тому числі всі комп'ютери Mac). Таким чином, контролер можна зробити сумісним з великою кількістю різних пристроїв, а для самого з'єднання найчастіше не потрібно ніяких додаткових адаптерів. Втім, при необхідності — наприклад, для настільного комп'ютера без Bluetooth — такий адаптер цілком можна докупити окремо. При всьому цьому підключення здійснюється в радіодіапазоні і не потребує прямої видимості, а його дальність на відкритому просторі стандартно становить не менше 10 м (а часто значно більше).
• Радіо. Підключення по радіоканалу, що не відноситься до Bluetooth (див. вище). Конкретні особливості такого підключення багато в чому залежать від сумісності з ігровими платформами (див. вище). Так, власні стандарти радіозв'язку використовуються багатьма настільними консолями, і з'єднання з такими пристроями нерідко здійснюється напряму, без додаткового обладнання. Зі свого боку, контролери з можливістю роботи на ПК (Mac) комплектуються спеціальними адаптерами, що зазвичай підключається через USB (при цьому такі моделі можуть підтримувати також пряме з'єднання з ігровою консоллю). А ось для мобільних гаджетів даний спосіб зв'язку не застосовується — в цьому випадку більше виправданий описаний вище Bluetooth.
• Bluetooth / радіо. Можливість роботи в будь-якому з описаних вище варіантів. Всі такі контролери робляться відразу під декілька платформ — консолі (тієї чи іншої серії), мобільні пристрої та комп'ютери; конкретне поєднання цих варіантів може бути будь-яким, але їх завжди більше одного. Правда, подібна універсальність помітно позначається на вартості, так що в цілому моделей з таким підключенням дуже небагато. Однак якщо брати не різноманітність, а загальну кількість, то цей спосіб зустрічається не так рідко, як можна подумати — приміром, він передбачений в «рідному» геймпаді для консолей Xbox Series S/X зразка 2020 року.

— Комбіноване. Поєднання дротового підключення з підтримкою бездротових стандартів — Bluetooth, радіо, іноді того й іншого відразу. Особливості кожного з цих варіантів докладно описано вище. А комбінований формат роботи у теорії забезпечує максимальну універсальність, даючи змогу вибирати оптимальний спосіб підключення під різні ситуації. Однак на практиці специфіка роботи подібних аксесуарів може бути різною — залежно від сумісних платформ і навіть особливостей окремих моделей. Так, одні об'єднані контролери використовують різні способи підключення для різних пристроїв — наприклад, дротове для ПК і радіоканал для настільної консолі. Інші працюють переважно бездротовому форматі, а кабель використовується для підзарядки батареї без відриву від ігри (або в тому випадку, коли потрібно зберегти заряд на потім). Треті можуть поєднувати ці формати тощо. В будь-якому разі подібні нюанси варто уточнювати окремо. Те ж стосується загальних особливостей підключення: наприклад, варіант «дротове / радіо» в пристрої для ПК і консолей може означати і наявність бездротового USB-адаптера, і неможливість бездротового підключення до комп'ютерів.

Радіус дії бездротового підключення, передбаченого в ігровому маніпуляторі.

Практично всі сучасні бездротові моделі впевнено працюють на відстані мінімум в 2 – 3 метри. Так що звертати увагу на цей параметр потрібно переважно тоді, коли пристрій планується використовувати на більшому віддаленні від комп'ютера. При цьому, оцінюючи радіус дії, варто враховувати, що він вказується для ідеальних умов: відсутність завад і перешкод на шляху сигналу, повний заряд батареї тощо. На практиці дальність зв'язку може виявитися трохи менше, тому при виборі варто брати певний запас. Тим не менш, за заявленим радіусом дії цілком можна оцінювати практичні можливості різних моделей і порівнювати їх між собою.

Загальна кількість кнопок, передбачене в конструкції маніпулятора.

Чим більше кнопок — тим більше додаткових можливостей можна «підв'язати» на маніпулятор, тим нижче ймовірність, що в процесі гри доведеться звертатися до інших органів управління (наприклад, клавіатурі ПК). При цьому багато ігрові приставки (див. «Сумісність з платформами») передбачають певну мінімальну кількість кнопок для сумісного геймпада — менша кількість просто не дало змогу б повноцінно використовувати всі функції приставки. Наприклад, у штатному контролер для PlayStation 4 11 кнопок.

Зазначимо, що маніпулятор D-Pad (див. нижче) при даному підрахунку не враховується: він вважається специфічним органом управління, хоча і заснований на кнопках.

Наявність маніпулятора D-Pad в конструкції контролера; також тут може уточнюватися тип такого маніпулятора.

D-Pad використовується для руху персонажа, курсору тощо в строго заданих стандартних напрямках. У деяких випадках це буває зручніше, ніж використовувати аналогові важелі, що відхиляються в будь-яку сторону (див. нижче). Що стосується різновидів, то в наш час зустрічаються такі варіанти:

— 4-позиційний. Класичний D-Pad, що з'явився ще на зорі ігрових консолей і не втрачає популярності в наш час. Може виконуватися у вигляді набору з 4 кнопок в характерному хрестоподібному компонуванні, або ж у вигляді однієї суцільної «багатосторонньої» кнопки. У будь-якому випадку таке пристосування передбачає 4 фіксованих напрямки: угору, вниз, праворуч, ліворуч. А ось для переміщення по діагоналі потрібно вибрати відразу 2 відповідних напрями; це не завжди зручно, так що в цьому плані 4-позиційні D-Pad'и вважаються дещо менш практичними, ніж описані нижче 8-позиційні. З іншого боку, вони також цілком функціональні, при цьому простіші за конструкцією, надійні і недорогі; а строго діагональні переміщення потрібні не так часто, як горизонтальні і вертикальні. Так що даний тип D-Pad'ів можна зустріти навіть в аксесуарах під новітні покоління ігрових консолей.

— 8-позиційний. Різновид D-Pad, в якому 4 стандартних напрямки (2 горизонтальних, 2 вертикальних) доповнені 4 проміжними — діагон...альними. При цьому зазвичай йдеться саме про повноцінні фіксовані положеннях маніпулятора; іншими словами, для переміщення по діагоналі потрібно натискати не на два стандартних напрямки, а на один проміжний. Класична конструкція D-Pad цього типу — багатостороння кнопка, це найбільш підходящий в даному випадку варіант. Однак до даного різновиду також відносять деякі рішення на 4 окремих кнопки — за умови, що ці кнопки розміщені дуже близько, і натиснути відразу дві одним пальцем не становить труднощів. У будь-якому разі 8-позиційні маніпулятори дещо дорожче, проте зручніше 4-позиційних.

Кількість і розташування стіків (аналогових важелів), передбачених у конструкції маніпулятора.

Аналоговий важіль можна описати як «джойстик в мініатюрі» — це виступаючий важіль, який можна відхиляти в будь-якому напрямку. Його призначення в цілому аналогічно D-Pad'у (див. вище), проте стік не має фіксованих положень; це забезпечує більш «тонке» управління, що дуже актуально в сучасних іграх. Крім того, відхиляти його часто буває зручніше, ніж тиснути на D-Pad.

Окремо варто згадати стіки на датчиках Холла . Така конструкція більш надійна через відсутність тертьових і контактуючих деталей, а положення стіку визначається за допомогою змін коливання магнітного поля, які і відстежуються відповідними датчиками. Стіки на сенсорах Холла немають «мертвих зон», позбавлені ефекту дрейфу (порушення центрування), значно повільніше зношуються. Однак і стоять такі рішення недешево.

Найбільшого поширення ця функція отримала в геймпадах (див. «Тип пристрою») — хоча б один важіль є в більшості подібних контролерів, моделі без стіків вже вважаються раритетом. Крім того, таке оснащення за визначенням встановлюється у всі контролери для аркад; та й в зброї віртуальної реальності і контролерах руху також зустрічаються аналогові важелі — через них дуже зручно управляти рухом персонажа.

Що стосується розташування, то воно вказується переважно для гей...мпадів традиційної конструкції з повноформатним набором органів управління, включаючи 2 стіка. Найчастіше тут зустрічаються варіанти — лівий важіль зверху, правий знизу (як у Xbox) або обидва важеля знизу (як у PlayStation). Значно рідше зустрічаються пристрої, де обидва аналогових стіка встановлені зверху — це, зокрема, штатний геймпад для Wii U, а також багато моделей для мобільних гаджетів. А в окремих маніпуляторах передбачено кастомізоване (таке, що налаштовується) розташування важелів: як правило, правий стік у таких моделях встановлений нерухомо, а лівий можна встановлювати зверху або знизу, змінюючи формат геймпада під свої уподобання.

Бампери чи шифти – це кнопки на верхній частині корпусу ігрових маніпуляторів. На них передбачається призначати різні дії в іграх, також вони використовуються для взаємодії користувача з інтерфейсом меню та додатками на борту консолі геймерської або комп'ютера.

Подібні органи управління є характерною особливістю геймпадів (див. «Тип») та інших різновидах ігрових маніпуляторів майже не зустрічаються. Натискаються шифти, зазвичай, вказівними пальцями, коли користувач тримає геймпад. Нерідко бамп-кнопки можуть виконувати різні функції в залежності від гри (наприклад, перемикання зброї, режим бігу тощо), також вони застосовуються для переходу між розділами інтерфейсу користувача. У будь-якому випадку, бампери додають додаткові опції керування гравцю.

Допоміжні органи управління розташовані на верхній частині геймпада з тильного боку корпусу. Натискаються тригери вказівним чи середнім пальцем гравця.

У класичних геймпадах та джойстиках тригери (курки). використовуються для керування різними діями в іграх (наприклад, прискорення автомобіля в гонках, стрілянина в шутерах тощо). До того ж у деяких моделях реалізована можливість натискати тригер наполовину для умовного прицілювання у грі чи повністю ведення вогневої поразки противникам. Також у таких кнопках може бути реалізована функція зворотного відгуку у вигляді вібрації. У переважній більшості тригери базуються на потенціометрах (змінних резисторах), рідше — на датчиках Холла, які займаються відстеженням змін коливання магнітного поля і позбавлені у своїй конструкції деталей, що труться (але й коштують дорожче).

Дещо інакше тригери влаштовані в накладних геймпадах для смартфонів (див. «Тип»). Найчастіше подібні органи управління обладнані механізмами куркового типу та чутливими до сенсорного шару екрана рухомими контактами, які стосуються певної області дисплея при натисканні курків. Залежно від розкладки у грі, на тригери передбачається призначати різні функції управління (стрільба, прицілювання, присідання чи стрибки тощо).