Порівняння RedPoint Base 4 vs Pinguin Omega 4

Повна вага намету – з урахуванням каркаса та інших приналежностей.

Даний параметр залежить насамперед від призначення (див.вище), а після цього — від сезонності, місткості і додаткових функцій. Наприклад, в трекінгових і експедиційних моделях вага зазвичай не перевищує 5 – 7,5 кг, а найлегші з подібних виробів можуть важити 2 – 3 кг і навіть менше, будучи при цьому повноцінними наметами на 2 особи або навіть більше. Втім, для трекінгового намету подібна невелика вага при місткості більше 2 осіб зазвичай означає те, що дана модель розрахована виключно на літо. У більшості кемпінгових наметів вага починається з 6 кг, хоча серед них теж зустрічаються досить легкі вироби – на 4 – 5 кг, 3 – 4 кг, а то і менше (в таких випадках невелика вага теж може означати чисто літню спеціалізацію). А найбільш місткі і / або багатофункціональні моделі можуть мати вагу в 10 – 15 кг, 15 – 20 кг і навіть більше; у цій ваговій категорії можна зустріти переважно тенти-шатри, багатомісні кемпінгові намети і рибальські тенти для карпфішінга (див. «Призначення»).

Вибираючи намет за даним показником, варто враховувати, що не завжди має сенс гнатися за максимальним зниженням ваги. Так, легкий намет...виходить максимально зручним в перенесенні; з іншого боку, зниження ваги неминуче позначається на одній або відразу декількох інших характеристиках. Наприклад, найчастіше більш легкі моделі виходять або більш дорогими, або меншими за розмірами і менш місткими і функціональними, ніж їх важчі аналоги. А іноді зниження ваги негативно впливає ще й на захищеність (в тому числі стійкість до вологи) і загальну надійність виробу. Тому спеціально шукати максимально легкий намет має сенс в тих випадках, коли зниження ваги має ключове значення; характерний приклад — тривалі походи, в яких все спорядження доводиться довго нести «на собі». І навіть в таких варіантах варто пам'ятати про інші важливі характеристики. Наприклад, для використання пізньою осінню, коли ймовірні заморозки, краще вибрати більш важкий намет з сезонністю «зима», ніж легку модель, не розраховану на зимові умови.

— Напівсфера. Намети з каркасом з двох (іноді і більше) перехрещених дуг. Головною перевагою такого корпусу є гарна стійкість до вітру. З іншого боку, внутрішній простір напівсфер відносно невеликий.

— Напівбочка. У поперечному розрізі напівбочка має форму половини кола (або більш-менш схожу), а каркас її складається з декількох напівкруглих дуг, розставлених паралельно. Це забезпечує хороший внутрішній об'єм, однак стійкість до вітру у цього типу корпусу нижче, ніж у напівсфер (що, втім, некритично в умовах рівнин і невисоких гір, де немає штормових вітрів).

— Шатрова. В такому корпусі використовується одна стійка, розташована посередині, а сам намет має форму піраміди або конуса. Плюсом шатрів є велика висота, мінусом — незручність через наявність стійки всередині житлового простору і слабка стійкість до вітру. Така форма зустрічається досить рідко.

— Двоскатна. Верхня частина такого корпусу являє собою ребро, від якого під кутом розходяться дві сторони тенту (скати). Для створення такої форми зазвичай використовуються дві внутрішні опори в торцях намету. Подібна конструкція забезпечує додаткову водонепроникність, оскільки тент розташовується під великим кутом до падаючих зверху крапель; водночас через незручності, що створюються розташованими всередині опорами, і ряд інших особливостей так...і намети зустрічаються досить рідко.

— Куб. Форма корпуса, яка зустрічається тільки в тентах для риболовлі (див. «Призначення»). Практично всі подібні моделі призначаються для зимового застосування і підлідного лову. При цьому одні з них не мають дна або оснащуються отвором у дні, що дає змогу встановлювати тент прямо над лункою; інші закриті з усіх боків, в тому числі знизу, а рибалити передбачається через отвір. Втім, серед тентів кубічної форми є і демісезонні/літні моделі – в тому числі прогресивні рішення для карпфішінгу.

Довжина тамбура, передбаченого в наметі.

Детальніше про тамбурі див. вище. Що стосується його розмірів, то довжина тамбура вимірюється по тій же стороні, по якій вимірюється довжина всього намету; а ширина цього відсіку зазвичай відповідає загальній ширині намету, і її немає потреби окремо уточнювати в характеристиках. При цьому відзначимо, що через подібні правила вимірювання довжина тамбура нерідко виявляється менше його ширини; це в даному разі цілком нормальна ситуація.

Конкретне співвідношення між габаритами цього відсіку в різних наметах може бути різним. Однак в цілому довший тамбур, як правило, більший і місткіший коротшого. При виборі ж варто враховувати, що об'ємний і просторий додатковий відсік підвищує загальний комфорт, проте помітно позначається на ціні і вазі намету (не кажучи вже про його загальні габарити). Так що при виборі за даним параметром варто враховувати реальні умови і особливості експлуатації намету. Відзначимо тільки, що для організації додаткових спальних місць варто звертати увагу на тамбури довжиною не менше 150 см – як правило, в них можна розмістити додаткові місця як мінімум поперек, а нерідко — і вздовж намету.

У цьому пункті мається на увазі загальна кількість входів до намету. Найчастіше їх кількість визначає і можливість входу в спальну зону. Втім, зустрічаються моделі з великим тамбуром, в яких вхід передбачений з різних сторін. Такі рясні можливості для входу/виходу дають змогу використовувати намет при різних ситуаціях. Наприклад, орієнтуючись на становище сонця, актуально буде відкрити західну чи східну сторону; ландшафтні умови не будуть перешкоджати при встановленні намету, оскільки один із виходів у будь-якому випадку залишиться доступним. Ну і для великої компанії на кемпінгу відпочиваючі не заважатимуть один одному.

Кількість входів у спальню, передбачене в конструкції намету.

Варто уточнити, що якщо спалень в конструкції кілька (див. «Спальних приміщень»), то в даному разі враховується не загальна кількість входів, а кількість входів на одну спальню. Приміром, якщо намет має 2 спальних приміщення, кожне з 1 входом, то в характеристиках буде вказано 1 вхід в спальню.

Іншими словами, якщо в конструкції заявлено 2 входи в спальню — це означає, що з кожної спальні веде два виходи (незалежно від загальної кількості спалень). Подібна конструкція зручна насамперед тим, що залишати спальний відсік при необхідності можна найзручнішим шляхом, не турбуючи зайвий раз сплячих сусідів. З іншого боку, конструкція з одним входом забезпечує вищий ступінь термо- і вологоізоляції, такі намети краще підходять для особливо несприятливих умов.

Від товщини дуг залежить як жорсткість каркаса, так і надійність та довговічність самої намети. Зазвичай, чим більше та більш вмісткі ніж намет, тим більш товсті дуги необхідні каркасу. Дуги з пластику і фібергласу найчастіше мають товщину від 7 до 13 мм, у той час як сталеві та алюмінієві — від 5 до 16 мм. З зростанням перетину дуг збільшується і вагу намету в складеному стані.

Матеріал, з якого виготовлений каркас намету (дуги). Основними вимогами до дуг є міцність, стійкість до деформацій (пружність) і невелика вага. В сучасних наметах використовується кілька матеріалів з різним співвідношенням цих параметрів.

— Алюміній. Досить поширений матеріал: має хороші характеристики міцності і невелику вагу, а коштує відносно недорого. Водночас алюміній схильний до деформацій при довгому впливі навантажень (хоча звичайно це не має вирішального значення навіть при стоянках в декілька днів).

— Склопластик. Композитний матеріал, заснований на поєднанні скловолокна та пластику. Головною перевагою склопластику є стійкість до деформації: навіть при тривалих навантаженнях дуги не втрачають форму. Крім того, цей матеріал дешевий і має невелику вагу (хоча і дещо важче алюмінію). Недолік склопластику — чутливість до низьких температур, що обмежує його використання в зимових умовах та на високогір'ї. Проте більшість людей використовує намети в теплу пору року, а тому склопластик придбав останнім часом значну популярність.

— Сталь. Сталь є найбільш міцним з описаних матеріалів, крім того, вона непогано тримає навантаження, майже не деформуючись. Водночас сталеві дуги мають значну вагу, а тому в наметах використовуються досить рідко.

— Дюрапол. Композитний матеріал, що з'явився відносно недавно і позиціонується як біл...ьш досконала альтернатива стеклопластику. Дюрапол має «шарову» конструкцію: зовнішній шар виконується з спеціальних полімерних смол, під ним розташовується металева фольга, під нею — синтетична сітка і, нарешті, шар склопластику. За заявою творців, дуги з цього матеріалу більш міцні і стійкі на злам, ніж склопластикові, краще переносять низькі і високі температури, а також ультрафіолетове випромінювання, менш схильні залишковим деформаціям і мають меншу вагу.

— PU (поліуретанова). Поліуретанове (PU) напилювання наноситься на внутрішню частину зовнішнього тенту. Захисний шар поліуретану підвищує вологостійкість намети, водночас збільшується і міцність тентової тканини. Головною перевагою поліуретану є можливість надійного захисту шовних з'єднань. Втім, поліуретанова захист є не самою ефективною, до того ж наявність збільшує вагу намету. Використання тільки однієї поліуретановою захисту характерно скоріше для наметів початкового (бюджетного) класу. У хороших якісних наметах PU-напилення доповнюється іншими видами захисту, часто поліуретан використовується разом з силіконом (Si).

— Si (силіконова). Силіконом (Si) просочується зовнішня тентова тканина. Силікон істотно підвищує вологостійкість намети. Просочений силіконом тканина набуває еластичність, збільшуються її характеристики. Подібний тип захисту вважається найбільш технологічним і функціональним. Силіконом просочують сам тент (з зовнішньої частини), а з внутрішньої іноді додатково роблять PU-покриття для кращої водостійкості. Головним недоліком є неможливість захисту шовних з'єднань. З цієї причини шви у наметах з силіконовим просоченням проклеюються окремо.

Показник, що відображає здатність тенту намету витримувати вплив вологи, не намокаючи. Виражається в міліметрах водяного стовпа — висоті водяного стовпа, яку може витримати тент (про площі впливу не йдеться, оскільки навантаження на одиницю площі під водою залежить тільки від висоти водяного стовпа і не пов'язана з площею його заснування). Значні цифри, зазначені в характеристиках (наприклад, 4000 мм вод. ст., — тобто 4 метри) пов'язані з тим, що дощові краплі можуть мати значну швидкість і при попаданні на тент створювати в точці впливу навантаження, порівнянну з тиском на глибині декількох метрів.

Загалом чим вище показник водонепроникності — тим краще тент буде справлятися з впливом дощу і снігу. Показники до 3000 мм вод. ст. вважаються достатніми для місць, де дощі бувають рідко, тенти на 3000 – 7000 мм вод. ст. дають змогу не боятися інтенсивних злив, а в експедиційних (див. «Призначення») наметах, розраховані на екстремальні умови, цей показник може досягати 10000 мм вод. ст. і навіть більше. Однак більш водостійкі тканини, зазвичай, і вагу мають значний, так що в кожному окремому випадку має сенс вибирати оптимальний по співвідношенню стійкості і ваги варіант.