Порівняння Gigabyte GeForce GTX 1060 Mini ITX OC 6G vs Gigabyte GeForce GTX 1070 Mini ITX OC 8G

GPU – це різновид процесора, призначений для обробки графіки, який і визначає фундаментальні робочі характеристики відеоадаптера. На сьогодні існують два основні виробники – AMD і NVIDIA. Також у гонку лідерів увірвалася компанія Intel з лінійкою дискретної графіки Intel Arc.

NVIDIA: GeForce GT 1030, GeForce GTX 1050 Ti, GeForce GTX 1060, GeForce GTX 1070 тощо (всі належать до GeForce 10 series), GeForce 16 series у вигляді GeForce GTX 1630, GeForce GTX 1650 (SUPER), GeForce GTX 1660 (SUPER, Ti) , GeForce RTX 20 series, а саме GeForce RTX 2060 (SUPER), GeForce RTX 2070 (SUPER), GeForce RTX 2080 (SUPER, Ti), GeForce RTX 3050, GeForce RTX 3060, GeForce RTX 3060 Ti, GeForce RTX 3070, GeForce RTX 3070 Ti, GeForce RTX 3080, GeForce RTX 3080 Ti, GeForce RTX 3090, GeForce RTX 3090 Ti, GeForce RTX 4060, GeForce RTX 4060 Ti, GeForce RTX 4070, GeForce RTX 4070 SUPER, GeForce RTX 4070 Ti, GeForce RTX 4070 Ti SUPER, GeForce RTX 4080, GeForce RTX 4080 SUPER, GeForce RTX 4090, а також професійні Quadro.

AMD: Radeon RX 400 series, Radeon RX 500 series у вигляді Radeon RX 550, Radeon RX 560, Radeon RX 570, Radeon RX 580, Radeon RX 590, Radeon RX 5500 XT, Radeon RX 5600 XT, Radeon RX 5700, Radeon RX 5700 XT, Radeon RX 6400, Radeon RX 6500 XT, Radeon RX 6600, Radeon RX 6600 XT, Radeon RX 6650 XT, Radeon RX 6700 XT, Radeon RX 6750 XT, Radeon RX 6800, Radeon RX 6800 XT, Radeon RX 6900 XT, Radeon RX 6950 XT, Radeon RX 7600, Radeon RX 7600 XT, Radeon RX 7700 XT, Radeon RX 7800 XT, Radeon RX 7900 XT, Radeon RX 7900 XTX, Radeon RX 7900 GRE, Radeon RX Vega 56, Radeon RX Vega 64, AMD Radeon VII і професійні FirePro.

Знаючи модель GPU, можна знайти докладні дані щодо нього (спеціальні характеристики, відгуки, огляди тощо) та оцінити, наскільки дана плата підійде для ваших цілей. При цьому варто відзначити, що у відеокартах сторонніх брендів характеристики графічного процесора можуть дещо відрізнятися від стандартних (причому нерідко – у бік прискорення та покращення).

Об'єм власної пам'яті графічного процесора; саме цей параметр іноді називають об'ємом пам'яті відеокарти. Чим більше об'єм пам'яті графічного процесора — тим більш складну і деталізовану картинку він здатний обробити за проміжок часу, а отже, тим вище його продуктивність і швидкодія (що особливо важливо для ресурсномістких задач на зразок висококласних ігор, відеомонтажу, 3D-рендерингу тощо).

При виборі варто враховувати, що на продуктивність відеокарти впливає не тільки об'єм пам'яті, але і її тип, частота роботи (див. нижче) і інші особливості. Тому цілком можливі ситуації, коли модель з меншою кількістю пам'яті буде більш прогресивною і дорогою, ніж більш об'ємна. А однозначно порівнювати між собою можна лише варіанти, схожі за іншими характеристиками пам'яті.

На сучасному ринку зустрічаються переважно відеокарти з об'ємами пам'яті в 2 ГБ, 4 ГБ, 6 ГБ, 8 ГБ, 10 ГБ, 11 ГБ, 12 ГБ, а в найсучасніших моделях може встановлюватися 16 ГБ і навіть більше.

Кількість даних (біт), яке може бути передано по шині пам'яті відеокарти за один цикл. Від розрядності шини безпосередньо залежить продуктивність відеокарти: чим вища розрядність, тим більше даних шина передає за одиницю часу і тим, відповідно, швидше працює відеопам'ять.

Мінімальної розрядністю для сучасних відеокарт фактично є 128 біт, цей показник характерний переважно для бюджетних моделей. У рішеннях середнього рівня зустрічаються показники в 192 біт і 256 біт, а в прогресивних моделях — 352 біт, 384 біт і більше, аж до 2048 біт.

Швидкість, з якою відеокарта може обробляти дані, що зберігаються у відеопам'яті. Фактично показник визначає максимальну кількість операцій із прийому чи передачі даних модулем пам'яті за одиницю часу. Виражається така частота в мегагерцях (МГц) – мільйонах операцій за секунду. Висока частота роботи відеопам'яті сприяє покращенню продуктивності при виконанні ресурсомістких завдань на кшталт обробки текстур, рендерингу графіки та інших графічних операцій. Однак параметр є аж ніяк не єдиним фактором, що впливає на загальну продуктивність відеокарти – важливо враховувати архітектуру GPU, кількість ядер, частоту ядер та інші характеристики.

Результат, показаний відеокартою в тесті (бенчмарку) Passmark G3D Mark.

Бенчмарки дають змогу оцінити фактичні можливості (насамперед загальну продуктивність відеокарти. Це особливо зручно з тієї причини, що схожі за характеристиками адаптери на практиці можуть помітно відрізнятися за можливостями (наприклад, через різниці в якості оптимізації окремих компонентів під спільну роботу). А Passmark G3D Mark є самим популярним у наш час бенчмарком для графічних адаптерів. Результати такої перевірки зазначаються в балах, при цьому більшу кількість балів відповідає більш високої продуктивності. Станом на середину 2020 року в найбільш прогресивних відеокартах кількість набраних балів може перевищувати 17 000.

Зазначимо, що Passmark G3D Mark використовується не тільки для загальної оцінки продуктивності, але і для визначення сумісності відеокарти з конкретним процесором. CPU і графічний адаптер повинні бути приблизно рівні за загальним рівнем обчислювальної потужності, інакше один компонент буде «тягнути назад» інший: наприклад, слабкий процесор не дасть змогу розкрити весь потенціал потужної ігрової відеокарти. Для пошуку відеоадаптера під конкретну модель CPU можна скористатися списком «Оптимальні для процесорів AMD» або «Оптимальні для процесорів Intel» у підборі нашого каталогу.

Кількість потокових процесорів, передбачена у відеокарті.

Потоковим процесором називають окрему частину графічного процесора, розраховану на виконання одного шейдера за раз. Шейдери, зі свого боку, являють собою невеликі програми, які відповідають за створення окремих графічних ефектів (наприклад, блиску поверхні, відблисків на поверхні води, ефекту змазування зображення при русі тощо). Відповідно, чим більше потокових процесорів передбачено в конструкції — тим більше шейдерів одночасно може виконувати відеокарта і тим вище її обчислювальна потужність. Втім, загалом це досить специфічний параметр, актуальний переважно для професійних розробників, модерів і геймерів-ентузіастів.

Кількість текстурних блоків, що містяться в графічному процесорі.

Як випливає з назви, такі блоки відповідають за роботу з текстурами. Текстура, зі свого боку — це один з основних елементів 3D-графіки: зображення, що накладається на поверхню тривимірного об'єкта (подібно до того, як, наприклад, шпалери наклеюються на стіну або етикетка — на коробку). Конкретним призначенням текстурних блоків є відбір текстур і їх накладання на поверхню геометричних об'єктів. За інших рівних умов більшу кількість таких блоків означає більш високу продуктивність графіки; хоча загалом це досить специфічний параметр, призначений переважно для фахівців і вкрай рідко необхідний рядовим користувачам.

Підтримка відеокартою технології Crossfirex або SLI.

CrossFire і SLI — технології розробки відповідно ATI і nVidia, що дозволяють використовувати дві відеокарти на одному комп'ютері. Їх потужності поєднується, що дозволяє добитися високої графічної продуктивності системи. При цьому мається на увазі об'єднання на апаратному рівні, із з'єднанням відеокарт за допомогою спеціальних конекторів-«містків».

Встановити дві відеокарти має сенс на високопродуктивних комп'ютерах, розрахованих на роботу з «важкою» графікою — наприклад, прогресивних геймерських ПК або робочих станціях, що використовуються для 3D-рендеринга. Для використання CrossFire/SLI відповідну технологію повинні підтримувати не тільки встановлені відеокарти, але і материнська плата; для встановлення відеокарт потрібні роз'єми PCI-E однієї версії. Самі відеокарти у разі SLI повинні бути повністю однаковими; вимоги CrossFire трохи м'якше — в цьому випадку потрібно, щоб хоч одна з них належала до сімейства ATI CrossFire Edition.

Максимальна потужність живлення, споживана відеокартою під час роботи. Цей параметр має значення для розрахунку загальної потужності, споживаної всією системою, і підбору блока живлення, що забезпечує відповідну потужність.