Частота роботи GPU
Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.
Частота роботи пам’яті
Швидкість, з якою відеокарта може обробляти дані, що зберігаються у відеопам'яті. Фактично показник визначає максимальну кількість операцій із прийому чи передачі даних модулем пам'яті за одиницю часу. Виражається така частота в мегагерцях (МГц) – мільйонах операцій за секунду. Висока частота роботи відеопам'яті сприяє покращенню продуктивності при виконанні ресурсомістких завдань на кшталт обробки текстур, рендерингу графіки та інших графічних операцій. Однак параметр є аж ніяк не єдиним фактором, що впливає на загальну продуктивність відеокарти – важливо враховувати архітектуру GPU, кількість ядер, частоту ядер та інші характеристики.
DVI-D
Кількість виходів DVI-D, передбачених у відеокарті.
Інтерфейс
DVI-D забезпечує передачу відеосигналу в цифровому вигляді. Залежно від версії, максимальна роздільна здатність такого відео може становити 1920х1200 (Single Link) або 2560х1600 (Dual Link); конкретна використовувана версія, зазвичай, залежить від загального призначення і цінової категорії відеокарти. Однак у будь-якому разі даний інтерфейс дуже популярний в сучасних моніторах, а ось в інших екранах майже не зустрічається.
Наявність кількох виходів дозволяє підключати до відеокарти одночасно кілька екранів — наприклад, пару моніторів для організації розширеного робочого простору. Конкретно ж виходів DVI-D може передбачатися до 4.
DisplayPort
Кількість виходів DisplayPort, передбачених у відеокарті.
DisplayPort являє собою цифровий мультимедійний інтерфейс, багато в чому схожий з HDMI, який проте застосовується переважно в комп'ютерній техніці. Конкретні можливості цього інтерфейсу залежать від версії (див. нижче), однак навіть у найскромнішій сучасній версії DisplayPort дає змогу як мінімум працювати з роздільною здатністю 4K на 60 кадрах в секунду і 5K — на 30 к/с. Ще однією цікавою особливістю даного стандарту є можливість послідовного підключення декількох екранів до одного порту (формат «daisy chain»).
У світлі останнього можна сказати, що кількість виходів DisplayPort відповідає кількості екранів, які можна підключати до відеокарти напряму, без застосування daisy chain. Таке підключення може знадобитися, зокрема, для моніторів, які не підтримують роботу в режимі «ланцюжка». Якщо ж такий режим підтримується — максимальна кількість екранів буде як мінімум удвічі вище, ніж кількість роз'ємів. Однак варто врахувати, що роздільні здатності, підтримувані самим відеоадаптером, можуть не дотягувати до граничних можливостей використовуваної версії DisplayPort.
Кількість вентиляторів
Кількість окремих вентиляторів, передбачених в системі охолодження відеокарти (при їх наявності — див. «Охолодження»).
Загалом чим потужніший відеоадаптер — тим більш ефективне охолодження йому потрібно. Так що
один вентилятор характерний переважно для пристроїв початкового і недорогого середнього класу,
два — від середнього до прогресивного, а
три і
більше є практично однозначною ознакою вирішення преміумрівня. Водночас суворої залежності тут немає, і схожі за характеристиками моделі можуть мати різне число вентиляторів (тим більше що ефективність охолодження визначається не тільки кількістю вентиляторів, але і їх діаметром). А ось на що цей параметр впливає однозначно — так це на довжину відеокарти і, відповідно, кількість місця, необхідне для її установки.
Довжина відеокарти
Загальна довжина відеокарти.
Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.
Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір
150 – 200 мм і
менше; показник у
200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим,
250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (переважно прогресивного рівня) мають довжину і
понад 290 мм.
