Порівняння Gigabyte GeForce GTX 1050 D5 2G vs MSI GTX 1050 2G OC

Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.

Швидкість, з якою відеокарта може обробляти дані, що зберігаються у відеопам'яті. Фактично показник визначає максимальну кількість операцій із прийому чи передачі даних модулем пам'яті за одиницю часу. Виражається така частота в мегагерцях (МГц) – мільйонах операцій за секунду. Висока частота роботи відеопам'яті сприяє покращенню продуктивності при виконанні ресурсомістких завдань на кшталт обробки текстур, рендерингу графіки та інших графічних операцій. Однак параметр є аж ніяк не єдиним фактором, що впливає на загальну продуктивність відеокарти – важливо враховувати архітектуру GPU, кількість ядер, частоту ядер та інші характеристики.

Версія інтерфейсу HDMI, підтримувана відеокартою. Детальніше про сам HDMI див. вище, а його версії можуть бути такими:

— v.1.4. Найбільш ранній стандарт HDMI, що зустрічається у відеокартах; був представлений в 2009 році. Незважаючи на «поважний вік», має непогані можливості: підтримує 4K відео (4096х2160) на частоті кадрів 24 к/с, Full HD (1920x1080) на частоті кадрів до 120 к/с, а також підходить для передачі 3D-відео.

— v.1.4b. Друге за рахунком удосконалення описаної вище v.1.4. Перше оновлення v.1.4a, представило підтримку двох додаткових форматів 3D-відео; а в HDMI v.1.4b були реалізовані переважно дрібні покращення і доповнення до специфікацій v 1.4a, практично непомітні для рядового користувача.

— v.2.0. Стандарт, представлений в 2013 році на зміну HDMI v.1.4. Завдяки повноцінній підтримці 4K (до 60 к/с) відомий також як HDMI UHD. Крім того, пропускної здатності вистачає на одночасну передачу до 32 звукових доріжок і до 4 окремих аудіопотоків, а список підтримуваних форматів кадру поповнився надшироким 21:9.

— v.2.0 b. Друге оновлення описаного вище стандарту HDMI 2.0, що відрізняється насамперед підтримкою HDR. Втім, сама по собі сумісність з HDR з'явилася ще в першому оновленні, v.2.0 a; а у версії 2.0 b додалася можливість роботи зі стандартами HDR10 і HLG.

— v.2.1. Найновіший з поширених стандартів HDMI, випущений в 2017 році. Здатний забезпечувати частоту кадрів 120 к/с у відеосигналі ультрависоких...роздільних здатностей — від 4K до 8K включно; також були передбачені деякі удосконалення, пов'язані із застосуванням HDR. Відзначимо, що всі можливості HDMI v.2.1 доступні тільки при використанні кабелів з маркуванням Ultra High Speed, хоча базові функції працюють і через звичайні кабелі.

Версія інтерфейсу DisplayPort та/або miniDisplayPort, що використовується у відеокарті. Про самі інтерфейси див. відповідні пункти довідки; тут же нагадаємо, що розрізняються вони тільки за типом штекера. Так що список версій для обох випадків однаковий, виглядає він так:

— v 1.2. Найбільш рання з широко застосовуваних версій (2010 рік). Однак вже в цій версії з'явилася сумісність 3D і режим daisy chain. Максимальна повноцінно підтримувана роздільна здатність при підключенні одного монітора становить 5K (30 к/с), з певними обмеженнями можлива передача до 8K; частота кадрів у 60 Гц підтримується аж до роздільної здатності 3840х2160, а 120 Гц — до 2560х1600. А при використанні daisy chain можна підключити одночасно до 2 екранів 2560x1600 на 60 кадрах в секунду або до 4 екранів 1920х1200. Крім оригінальної версії 1.2, існує покращена v 1.2 a, основним нововведенням якої стала підтримка AMD FreeSync — технології, застосовуваної у відеокартах AMD для синхронізації частоти оновлення монітора з фактичною частотою кадрів на виході відеоадаптера.

— v 1.3. Оновлення, представлене в 2014 році. Підвищена пропускна здатність дозволила передбачити вже повноцінну, без обмежень, підтримку 8K на 30 к/с, а також передавати 4K зображення з частотою 120 к/с, достатньою для роботи з 3D. Роздільні здатності в режимі daisy chain також зросли — до 4K (3840x2160) на 60 к/с для двох екранів і 2560х1600 на тій же частоті кадрів — для чотирьох. Із специфічних нововведень варто...згадати режим Dual Mode, що дає змогу підключати до такого роз'єму HDMI і DVI-пристрої через найпростіші пасивні перехідники.

— v 1.4.Версія, представлена в березні 2016 року. Формально пропускна здатність, в порівнянні з попередньою версією, не збільшилася, але завдяки оптимізації сигналу з'явилася можливість роботи з 4K і 5K роздільними здатностями на 240 к/с 8K — на 120 к/с. Правда, для цього підключений екран повинен підтримувати технологію кодування DSC — в іншому випадку доступні роздільні здатності не будуть відрізнятися від показників версії 1.3. Крім цього, в v 1.4 додалася підтримка ряду спеціальних функцій, в тому числі HDR10, а максимальна кількіст каналів звуку, що одночасно передаються, збільшилася до 32.

— v 1.4 a. Оновлення, випущене в 2018 році «без зайвого шуму» — навіть без офіційного прес-релізу. Основним нововведенням став апдейт технології Display Stream Compression з версії 1.2 до версії 1.2 a.

Найменша потужність блока живлення, рекомендована для комп'ютера з даною відеокартою.

Даний параметр, зазвичай, значно вище споживаної потужності самої відеокарти. Це закономірно — адже БЖ повинен забезпечувати електрикою всю систему, не тільки відеоадаптер. При цьому чим вище потужність відеокарти — тим, неминуче, вище енергоспоживання ПК загалом. Причому це пов'язано не тільки з «ненажерливістю» самого графічного адаптера, але і з споживанням інших компонентів ПК: висококласна відеокарта, зазвичай, поєднується з не менш потужною (і енергоємної) системою.

З урахуванням цього виробники і вказують мінімальну рекомендовану потужність блока живлення. Зрозуміло, що такі рекомендації не є обов'язковими; однак при використанні БЖ з потужністю нижче рекомендованої ймовірність збоїв у роботі значно підвищується — аж до того, що навіть досить скромна система може просто «не завестися».

Загальна довжина відеокарти.

Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.

Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір 150 – 200 мм і менше; показник у 200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим, 250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (переважно прогресивного рівня) мають довжину і понад 290 мм.