Порівняння Asus GeForce GTX 1080 ROG-STRIX-GTX1080-A8G-GAMING vs MSI GTX 1080 Sea Hawk EK X

Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.

Швидкість, з якою відеокарта може обробляти дані, що зберігаються у відеопам'яті. Фактично показник визначає максимальну кількість операцій із прийому чи передачі даних модулем пам'яті за одиницю часу. Виражається така частота в мегагерцях (МГц) – мільйонах операцій за секунду. Висока частота роботи відеопам'яті сприяє покращенню продуктивності при виконанні ресурсомістких завдань на кшталт обробки текстур, рендерингу графіки та інших графічних операцій. Однак параметр є аж ніяк не єдиним фактором, що впливає на загальну продуктивність відеокарти – важливо враховувати архітектуру GPU, кількість ядер, частоту ядер та інші характеристики.

Кількість виходів HDMI, передбачених у відеокарті.

На сьогодні HDMI є найбільш популярним інтерфейсом для роботи з зображенням високої роздільної здатності і багатоканальним звуком (він може використовуватися одночасно для відео та аудіо). Такий роз'єм є практично стандартним для сучасних моніторів, крім того, він широко використовується в інших видах екранів — телевізорах, плазмових панелей, проекторів і т. ін.

Наявність кількох виходів дозволяє підключати до відеокарти одночасно кілька екранів — наприклад, пару моніторів для організації розширеного робочого простору. Втім, портів HDMI у відеокартах не буває більше 2 — з низки причин для декількох екранів відразу в даному випадку простіше використовувати інші роз'єми, насамперед DisplayPort.

Кількість виходів DisplayPort, передбачених у відеокарті.

DisplayPort являє собою цифровий мультимедійний інтерфейс, багато в чому схожий з HDMI, який проте застосовується переважно в комп'ютерній техніці. Конкретні можливості цього інтерфейсу залежать від версії (див. нижче), однак навіть у найскромнішій сучасній версії DisplayPort дає змогу як мінімум працювати з роздільною здатністю 4K на 60 кадрах в секунду і 5K — на 30 к/с. Ще однією цікавою особливістю даного стандарту є можливість послідовного підключення декількох екранів до одного порту (формат «daisy chain»).

У світлі останнього можна сказати, що кількість виходів DisplayPort відповідає кількості екранів, які можна підключати до відеокарти напряму, без застосування daisy chain. Таке підключення може знадобитися, зокрема, для моніторів, які не підтримують роботу в режимі «ланцюжка». Якщо ж такий режим підтримується — максимальна кількість екранів буде як мінімум удвічі вище, ніж кількість роз'ємів. Однак варто врахувати, що роздільні здатності, підтримувані самим відеоадаптером, можуть не дотягувати до граничних можливостей використовуваної версії DisplayPort.

— Активне (кулер). Активним у цьому разі називають примусове повітряне охолодження — тобто охолодження за рахунок зовнішнього повітря, що подається кулером. Роль кулера може виконувати як класичний вентилятор з радіатором, так і закритий корпус, в який повітря нагнітається за рахунок спеціальної турбінки («бловера»). Варіант з корпусом характерний для висококласних моделей; він досить складний і дорогий, проте дуже ефективний, до того ж гаряче повітря зазвичай виводиться не просто з корпусу відеокарти, а за межі системного блока, і не впливає на інші компоненти системи. Загалом активне охолодження (всіх видів) забезпечує непоганий баланс характеристик: воно виходить помітно дешевшим і простішим у встановленні, ніж водяні системи, і водночас набагато ефективнішим, ніж пасивні радіатори. Тому більшість сучасних відеокарт оснащується саме кулерами або бловерами.

— Пасивне (радіатор). Пасивними називають системи охолодження, в яких тепло розсіюється природним способом, без додаткового обдува або примусової циркуляції рідини. Радіатори, використовувані в таких системах, мають вигляд ребристих металевих пластин — така форма підвищує ефективність відведення тепла. Для ще більшого підвищення ефективності радіатори можуть доповнюватися тепловими трубками — замкнутими трубками, по яких природним чином переміщується теплоносій. Головною перевагою пасивних систем вважається повна відсутність шуму; крім то...го, вони не споживають енергію і надзвичайно надійні (ламатися в радіаторах практично нічому). З іншого боку, такі системи менш ефективні, ніж кулери і тим більше ватерблоки, а тому застосовуються переважно в порівняно малопотужних відеокартах. Зустрічаються і виключення, однак в них радіатор доводиться робити досить громіздким, що може ускладнити встановлення.

— Рідинне (ватерблок). Охолодження, здійснюване за рахунок циркуляції води (або іншого рідкого теплоносія) по трубках, які стикаються з компонентами відеокарти. Такі системи надзвичайно ефективні, оскільки теплоємність води вище, ніж у повітря; крім того, рівень шуму під час роботи ватерблоків надзвичайно низький. Головним їх недоліком є складність у встановленні: для роботи такої відеокарти необхідна наявність водяної системи охолодження, яка сама по собі коштує досить дорого і в комплект поставки зазвичай не включається. Як наслідок, чисто рідинне охолодження є прерогативою окремих відеокарт топового класу, розрахованих на ентузіастів або професійних користувачів.

— Гібридне (ватерблок+кулер). Система охолодження, що включає відразу два модуля – повітряний (кулер) і водяний (ватерблок). Специфіка того і іншого докладно описана вище; тут же варто відзначити, що в даному випадку в комплект поставки зазвичай включається не просто ватерблок на самій платі, а повноцінна система рідинного охолодження (СРО) - із зовнішнім радіатором, помпою і іншими компонентами. Таким чином, відеокарта поставляється з повністю працездатною, готовою до використання системою охолодження.

Як правило, гібридні системи конструюються таким чином: GPU і деяка кількість інших найбільш «гарячих» елементів плати перекриваються ватерблоком, за решту відповідає повітряний кулер. Основний сенс такого поділу полягає в тому, щоб перекласти з ватерблока на кулер некритичне навантаження, що не вимагає максимальної продуктивності; це позитивно позначається на рівномірності і ефективності рідинного охолодження. З іншого боку, гібридні системи досить дорогі, тому і застосовуються вони помітно рідше традиційних ватерблоків для підключення до СРО, причому виключно в рішеннях топового рівня..

Кількість окремих вентиляторів, передбачених в системі охолодження відеокарти (при їх наявності — див. «Охолодження»).

Загалом чим потужніший відеоадаптер — тим більш ефективне охолодження йому потрібно. Так що один вентилятор характерний переважно для пристроїв початкового і недорогого середнього класу, два — від середнього до прогресивного, а три і більше є практично однозначною ознакою вирішення преміумрівня. Водночас суворої залежності тут немає, і схожі за характеристиками моделі можуть мати різне число вентиляторів (тим більше що ефективність охолодження визначається не тільки кількістю вентиляторів, але і їх діаметром). А ось на що цей параметр впливає однозначно — так це на довжину відеокарти і, відповідно, кількість місця, необхідне для її установки.

Наявність у відеокарти системи підсвічування. Ця особливість надає платі оригінальний зовнішній вигляд, що особливо цінують геймери і любителі зовнішнього моддінгу ПК. Підсвічування може мати різний колір, в деяких моделях цей колір навіть може змінюватися. Водночас варто враховувати, що на функціонал відеокарти ця особливість не впливає, а на вартості помітно позначається. Так що спеціально шукати відеокарту з підсвічуванням варто тільки в тих випадках, коли незвичайний дизайн для вас не менш важливий, ніж робочі характеристики. Також варто мати на увазі, що подібні адаптери потрібно встановлювати відповідні корпусу — відкриті чи з оглядовим вікном, інакше підсвічування просто не буде видно.

Технологія синхронізації підсвічування, передбачена у відеокарті з відповідним дизайном.

Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування відеокарти, з підсвічуванням інших компонентів системи — материнської плати, корпуси, клавіатури, миші і т. ін. Завдяки цьому погодженням всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися і т. ін. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Mystic Light Sync у MSI, RGB Fusion Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше добитися сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника.

Максимальна потужність живлення, споживана відеокартою під час роботи. Цей параметр має значення для розрахунку загальної потужності, споживаної всією системою, і підбору блока живлення, що забезпечує відповідну потужність.