Частота роботи GPU
Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.
Частота роботи пам’яті
Швидкість, з якою відеокарта може обробляти дані, що зберігаються у відеопам'яті. Фактично показник визначає максимальну кількість операцій із прийому чи передачі даних модулем пам'яті за одиницю часу. Виражається така частота в мегагерцях (МГц) – мільйонах операцій за секунду. Висока частота роботи відеопам'яті сприяє покращенню продуктивності при виконанні ресурсомістких завдань на кшталт обробки текстур, рендерингу графіки та інших графічних операцій. Однак параметр є аж ніяк не єдиним фактором, що впливає на загальну продуктивність відеокарти – важливо враховувати архітектуру GPU, кількість ядер, частоту ядер та інші характеристики.
HDMI
Кількість виходів HDMI, передбачених у відеокарті.
На сьогодні
HDMI є найбільш популярним інтерфейсом для роботи з зображенням високої роздільної здатності і багатоканальним звуком (він може використовуватися одночасно для відео та аудіо). Такий роз'єм є практично стандартним для сучасних моніторів, крім того, він широко використовується в інших видах екранів — телевізорах, плазмових панелей, проекторів і т. ін.
Наявність кількох виходів дозволяє підключати до відеокарти одночасно кілька екранів — наприклад, пару моніторів для організації розширеного робочого простору. Втім, портів HDMI у відеокартах не буває більше 2 — з низки причин для декількох екранів відразу в даному випадку простіше використовувати інші роз'єми, насамперед DisplayPort.
DisplayPort
Кількість виходів DisplayPort, передбачених у відеокарті.
DisplayPort являє собою цифровий мультимедійний інтерфейс, багато в чому схожий з HDMI, який проте застосовується переважно в комп'ютерній техніці. Конкретні можливості цього інтерфейсу залежать від версії (див. нижче), однак навіть у найскромнішій сучасній версії DisplayPort дає змогу як мінімум працювати з роздільною здатністю 4K на 60 кадрах в секунду і 5K — на 30 к/с. Ще однією цікавою особливістю даного стандарту є можливість послідовного підключення декількох екранів до одного порту (формат «daisy chain»).
У світлі останнього можна сказати, що кількість виходів DisplayPort відповідає кількості екранів, які можна підключати до відеокарти напряму, без застосування daisy chain. Таке підключення може знадобитися, зокрема, для моніторів, які не підтримують роботу в режимі «ланцюжка». Якщо ж такий режим підтримується — максимальна кількість екранів буде як мінімум удвічі вище, ніж кількість роз'ємів. Однак варто врахувати, що роздільні здатності, підтримувані самим відеоадаптером, можуть не дотягувати до граничних можливостей використовуваної версії DisplayPort.
Синхронізація підсвітки
Технологія
синхронізації підсвічування, передбачена у відеокарті з відповідним дизайном.
Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування відеокарти, з підсвічуванням інших компонентів системи — материнської плати, корпуси, клавіатури, миші і т. ін. Завдяки цьому погодженням всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися і т. ін. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Mystic Light Sync у MSI, RGB Fusion Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше добитися сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника.
Довжина відеокарти
Загальна довжина відеокарти.
Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.
Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір
150 – 200 мм і
менше; показник у
200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим,
250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (переважно прогресивного рівня) мають довжину і
понад 290 мм.
