Об'єм пам'яті
Об'єм власної пам'яті графічного процесора; саме цей параметр іноді називають об'ємом пам'яті відеокарти. Чим більше об'єм пам'яті графічного процесора — тим більш складну і деталізовану картинку він здатний обробити за проміжок часу, а отже, тим вище його продуктивність і швидкодія (що особливо важливо для ресурсномістких задач на зразок висококласних ігор, відеомонтажу, 3D-рендерингу тощо).
При виборі варто враховувати, що на продуктивність відеокарти впливає не тільки об'єм пам'яті, але і її тип, частота роботи (див. нижче) і інші особливості. Тому цілком можливі ситуації, коли модель з меншою кількістю пам'яті буде більш прогресивною і дорогою, ніж більш об'ємна. А однозначно порівнювати між собою можна лише варіанти, схожі за іншими характеристиками пам'яті.
На сучасному ринку зустрічаються переважно відеокарти з об'ємами пам'яті в
2 ГБ,
4 ГБ,
6 ГБ,
8 ГБ,
10 ГБ,
11 ГБ,
12 ГБ, а в найсучасніших моделях може встановлюватися
16 ГБ і навіть
більше.
Результати бенчмарка
Результат, показаний відеокартою в тесті (бенчмарку) Passmark G3D Mark.
Бенчмарки дають змогу оцінити фактичні можливості (насамперед загальну продуктивність відеокарти. Це особливо зручно з тієї причини, що схожі за характеристиками адаптери на практиці можуть помітно відрізнятися за можливостями (наприклад, через різниці в якості оптимізації окремих компонентів під спільну роботу). А Passmark G3D Mark є самим популярним у наш час бенчмарком для графічних адаптерів. Результати такої перевірки зазначаються в балах, при цьому більшу кількість балів відповідає більш високої продуктивності. Станом на середину 2020 року в найбільш прогресивних відеокартах кількість набраних балів може перевищувати 17 000.
Зазначимо, що Passmark G3D Mark використовується не тільки для загальної оцінки продуктивності, але і для визначення сумісності відеокарти з конкретним процесором. CPU і графічний адаптер повинні бути приблизно рівні за загальним рівнем обчислювальної потужності, інакше один компонент буде «тягнути назад» інший: наприклад, слабкий процесор не дасть змогу розкрити весь потенціал потужної ігрової відеокарти. Для пошуку відеоадаптера під конкретну модель CPU можна скористатися списком «Оптимальні для процесорів AMD» або «Оптимальні для процесорів Intel» у підборі нашого каталогу.
Потокових процесорів
Кількість потокових процесорів, передбачена у відеокарті.
Потоковим процесором називають окрему частину графічного процесора, розраховану на виконання одного шейдера за раз. Шейдери, зі свого боку, являють собою невеликі програми, які відповідають за створення окремих графічних ефектів (наприклад, блиску поверхні, відблисків на поверхні води, ефекту змазування зображення при русі тощо). Відповідно, чим більше потокових процесорів передбачено в конструкції — тим більше шейдерів одночасно може виконувати відеокарта і тим вище її обчислювальна потужність. Втім, загалом це досить специфічний параметр, актуальний переважно для професійних розробників, модерів і геймерів-ентузіастів.
Текстурних блоків
Кількість текстурних блоків, що містяться в графічному процесорі.
Як випливає з назви, такі блоки відповідають за роботу з текстурами. Текстура, зі свого боку — це один з основних елементів 3D-графіки: зображення, що накладається на поверхню тривимірного об'єкта (подібно до того, як, наприклад, шпалери наклеюються на стіну або етикетка — на коробку). Конкретним призначенням текстурних блоків є відбір текстур і їх накладання на поверхню геометричних об'єктів. За інших рівних умов більшу кількість таких блоків означає більш високу продуктивність графіки; хоча загалом це досить специфічний параметр, призначений переважно для фахівців і вкрай рідко необхідний рядовим користувачам.
