Порівняння Canon imagePROGRAF iPF8400SE vs HP DesignJet Z2100 (Q6677D)

Швидкість друку, забезпечувана плоттером.

Подібні пристрої призначаються для великоформатних матеріалів, тому даний параметр в них прийнято позначати в м2 за годину. Варто враховувати, що в характеристиках зазвичай наводиться максимальна швидкість друку, яка досягається при зниженому роздільній здатності і загальному якості; в стандартному режимі плоттер може працювати значно повільніше. Так що при виборі за цим параметром варто брати певний запас. З іншого боку, за вказаними в характеристиками цифр цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: різниця в заявленої продуктивності, зазвичай, пропорційно відповідати і різниці в реальній швидкості роботи.

Що стосується конкретних значень, то швидкість до 20 м2/год для сучасних плотерів вважається невисокою, 21 – 50 м2/год — середньої, а в найбільш потужною і продуктивної техніки цей показник може і перевищувати 50 м2/год.

Приблизний час, що витрачається плоттером на друк одного аркуша.

Даний параметр наводиться для формату, на який розраховано пристрій (див. «Формат паперу»). А приблизними він є тому, що зазвичай наводиться для оптимальних або майже оптимальних умов друку: невисокої якості та роздільної здатності, порівняно нескладних зображень і т. п. Так що фактичний час друку аркуша може відрізнятися від заявленого в ту чи іншу сторону залежно від параметрів роботи — починаючи від згаданого якості та роздільної здатності і закінчуючи типом носія Тим не менш, за вказаними в характеристиками цифр цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: відмінність у заявленому часу, зазвичай, пропорційно відповідати і різниці в реальній швидкості роботи.

Також варто мати на увазі, що цей час зазвичай вказується по тривалості безпосередньо процесу друку — від захоплення листа подаючим механізмом до виходу готового відбитка з пристрою. Між печаткою окремих аркушів неминуче виникають перерви, так що загальний час друку виходить більшим, ніж час друку аркуша, помножене на число аркушів. Приміром, пристрій з витратами часу 36 с на аркуш в теорії мало б друкувати близько 100 листів за годину (1 год = 3600 с, 3600/36 = 100), однак на практиці такий плоттер зазвичай видає за цей час близько 70 – 75 аркушів.

Найменша ширина паперу або іншого носія, з якою здатен працювати плоттер. Подібні пристрої за визначенням розраховані на великоформатну друк і слабо підходять для невеликих носіїв; тому якщо Ви плануєте часто друкувати на форматах менше штатного (див. «Формат паперу»), варто звернути увагу на цей параметр і переконатися, що обраний плоттер зможе працювати з усіма необхідними матеріалами.

Найбільший діаметр рулону, який можна встановлювати в плоттер з функцією рулонної друку (див. вище). Цей параметр стане в нагоді насамперед для підбору носіїв: матеріал однієї і тієї ж ширини може випускатися в рулонах різного діаметра.

Найбільша щільність паперу, з якої плоттер здатний нормально працювати. Детальніше про щільності загалом див. п. «Щільність паперу (хв)»; а на максимальне її значення варто звертати увагу, якщо Ви плануєте використовувати товсті матеріали. Не варто намагатися друкувати на більш щільних носіях, ніж заявлено в характеристиках пристрою: навіть якщо плоттер зможе нормально захопити таку папір, вона може привести до серйозної поломки.

Кількість окремих картриджів, необхідне плоттеру для роботи.

Кожен картридж відповідає за свій базовий колір, використовуваний при друку. Монохромні плотери (див. «Кольоровість») за визначенням використовують лише один картридж, під чорний колір — так що для подібних пристроїв даний параметр зазвичай взагалі не уточнюється. А ось при кольорового друку, де всі доступні відтінки виходять шляхом змішування базових кольорів, кількість таких кольорів (і, відповідно, картриджів) може бути різним.

Найбільш скромні із сучасних кольорових плотерів розраховані на роботу з 4 або 5 картриджами. Перший варіант відповідає колірній схемі CMYK 4 базових кольори — це мінімум, необхідний для повноцінного кольорового друку. Зі свого боку, 5 картриджів зазвичай означають схему кольорів CMYK, доповнену окремим запасом чорнила для чорно-білих зображень — це дозволяє не витрачати для таких зображень матеріали, які можуть знадобитися для кольорових відбитків, а також здійснювати монохромний друк навіть при спорожнілих кольорових картриджах, і навпаки.

Загалом такі набори базових кольорів обходяться недорого, при цьому вони здатні забезпечити досить непогана якість відбитків; так що плоттери на 4 – 5 картриджів у наш час дуже популярні. Однак використання додаткових базових кольорів дозволяє помітно збільшити якість зображення, насамперед достовірність передачі кольору. У світлі цього в прогресивних плоттерах може передбачатися значно...більше число картриджів — 6 – 10, а іноді і більше. Такі пристрої досить дорогі і складні в експлуатації, проте вони бувають незамінними при друку матеріалів з високими вимогами до якості кольори.

Моделі картриджів, використовуваних в плоттері. Маючи ці дані, можна з легкістю знайти для пристрою «рідні» витратні матеріали.

Кількість вбудованої пам'яті, передбаченої в конструкції плоттера.

Така пам'ять використовується для зберігання різних службових даних: відправлених на друк завдань, профілів налаштувань і т. ін. За рахунок цього плоттер стає більш самостійним»: приміром, багато моделей дають змогу продовжувати друк навіть при відключенні комп'ютера.

Підкреслимо, що в даному випадку мова йде про твердотільної флеш-пам'яті, що використовується переважно для «оперативної» службової інформації. Ємність такої пам'яті порівняно невисока, вона вимірюється мегабайтами; але на додаток до неї в конструкції може передбачатися більш ємний накопичувач — зазвичай традиційний жорсткий диск. Детальніше про нього див. «Ємність накопичувача».

Ємність вбудованого накопичувача, встановленого в плоттері.

Насамперед зазначимо, що не варто плутати цей накопичувач з вбудованою пам'яттю (див. вище): у цьому разі мова йде про носії, призначеному для тривалого зберігання великих об'ємів даних. Відповідно, таке сховище відрізняється від згаданої пам'яті більшою місткістю — його об'єм обчислюється вже гігабайтами. Крім того, вбудований накопичувач зазвичай являє собою жорсткий диск — цей тип носіїв краще підходить для застосування описаного. Такий диск призначається переважно для зберігання різних графічних матеріалів — вихідних малюнків, макетів для друку, даних зі сканера (за його наявності — див. вище) і т. п. Чим більше об'єм, тим більше подібних матеріалів можна одночасно тримати в пам'яті плоттера.

Заздалегідь «залити» матеріали в пам'ять пристрою і відправляти їх на друк прямо з панелі управління нерідко буває зручніше, ніж щоразу включати керуючий комп'ютер — особливо якщо друкувати доводиться часто і багато, а комп'ютери іноді виявляються недоступні (наприклад, через неспівпадання робочих графіків у друкарів та дизайнерів). З іншого боку, подібний функціонал актуальний переважно для потужних продуктивних плотерів, а наявність вбудованого накопичувача помітно позначається на вартості. Тому дана особливість зустрічається переважно в досить прогресивних моделях.