Порівняння Canon imagePROGRAF iPF770 vs Canon imagePROGRAF iPF8400

Формат паперу, на який розрахований плоттер. У більшості моделей використовуються формати, відповідні стандарту ISO 216 і позначаються буквою А з цифрою. До таких форматів відноситься і популярний А4, але плоттери звичайно працюють з більш великою папером:

• A0+. Таке маркування означає, що плоттер здатний працювати з листами більш великого формату, ніж А0 (див. нижче). Власне формат А0+ передбачає ширину аркуша 914 мм, проте в даному випадку зазвичай передбачається підтримка і більш широких носіїв — близько 1100 мм (1050 – 1150 мм) у найбільш скромних моделях даного форматуА0+ 44") і 1500 мм і більше в найбільш великих (А0+ ≥ 60")
• A0. Папір даного формату має розмір 1189х841 мм.
• A1. Папір розміром 841х594 мм — іншими словами, половина формату А0.
• A2. Аркуш формату має розміри приблизно з газетний розворот — 420х594 мм, вдвічі менше А1. Вважається відносно невеликим, за мірками плотерів.
• A3. Найбільш мініатюрний формат, що зустрічається в сучасних плоттерах: 297х420 мм, тобто всього вдвічі більше стандартного А4 (іншими словами — з журнальний розворот). Використовується в окремих моделях настільного формату (див. «Установка») — зокрема, текстильних пристроях (див. «Тип») для друку на футболках та іншому одязі схожого розміру.

Також варто відзначити, щ...о багато моделі здатні працювати і з іншими форматами. Причому мова йде не тільки про зменшених, але і про більш великих варіантах: максимальна ширина носія (див. нижче) часто перевищує показники штатного формату паперу.

Приблизний час, що витрачається плоттером на друк одного аркуша.

Даний параметр наводиться для формату, на який розраховано пристрій (див. «Формат паперу»). А приблизними він є тому, що зазвичай наводиться для оптимальних або майже оптимальних умов друку: невисокої якості та роздільної здатності, порівняно нескладних зображень і т. п. Так що фактичний час друку аркуша може відрізнятися від заявленого в ту чи іншу сторону залежно від параметрів роботи — починаючи від згаданого якості та роздільної здатності і закінчуючи типом носія Тим не менш, за вказаними в характеристиками цифр цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: відмінність у заявленому часу, зазвичай, пропорційно відповідати і різниці в реальній швидкості роботи.

Також варто мати на увазі, що цей час зазвичай вказується по тривалості безпосередньо процесу друку — від захоплення листа подаючим механізмом до виходу готового відбитка з пристрою. Між печаткою окремих аркушів неминуче виникають перерви, так що загальний час друку виходить більшим, ніж час друку аркуша, помножене на число аркушів. Приміром, пристрій з витратами часу 36 с на аркуш в теорії мало б друкувати близько 100 листів за годину (1 год = 3600 с, 3600/36 = 100), однак на практиці такий плоттер зазвичай видає за цей час близько 70 – 75 аркушів.

Найбільша ширина паперу або іншого носія, з якою здатен працювати плоттер. Чим більше цей параметр, тим крупніше матеріали, які можна друкувати на пристрої; однак габарити, вага і вартість плоттера за рахунок цього також помітно збільшуються.

Найменша щільність паперу, на якій плотер здатний нормально друкувати. Щільність виражається в грамах на квадратний метр; відповідно, чим щільніший папір — тим він товщий, а чим більше різниця між мінімальною і максимальною щільністю паперу — тим з більшим діапазоном матеріалів може працювати плотер.

Використання занадто тонких матеріалів може призвести до цілого ряду неприємностей: захоплення декількох аркушів, зминання, «зажовуванню» і т. ін. Тому якщо Ви плануєте використовувати папір невеликої щільності — варто звернути особливу увагу на дану характеристику.

Найбільша щільність паперу, з якої плоттер здатний нормально працювати. Детальніше про щільності загалом див. п. «Щільність паперу (хв)»; а на максимальне її значення варто звертати увагу, якщо Ви плануєте використовувати товсті матеріали. Не варто намагатися друкувати на більш щільних носіях, ніж заявлено в характеристиках пристрою: навіть якщо плоттер зможе нормально захопити таку папір, вона може привести до серйозної поломки.

Кількість окремих картриджів, необхідне плоттеру для роботи.

Кожен картридж відповідає за свій базовий колір, використовуваний при друку. Монохромні плотери (див. «Кольоровість») за визначенням використовують лише один картридж, під чорний колір — так що для подібних пристроїв даний параметр зазвичай взагалі не уточнюється. А ось при кольорового друку, де всі доступні відтінки виходять шляхом змішування базових кольорів, кількість таких кольорів (і, відповідно, картриджів) може бути різним.

Найбільш скромні із сучасних кольорових плотерів розраховані на роботу з 4 або 5 картриджами. Перший варіант відповідає колірній схемі CMYK 4 базових кольори — це мінімум, необхідний для повноцінного кольорового друку. Зі свого боку, 5 картриджів зазвичай означають схему кольорів CMYK, доповнену окремим запасом чорнила для чорно-білих зображень — це дозволяє не витрачати для таких зображень матеріали, які можуть знадобитися для кольорових відбитків, а також здійснювати монохромний друк навіть при спорожнілих кольорових картриджах, і навпаки.

Загалом такі набори базових кольорів обходяться недорого, при цьому вони здатні забезпечити досить непогана якість відбитків; так що плоттери на 4 – 5 картриджів у наш час дуже популярні. Однак використання додаткових базових кольорів дозволяє помітно збільшити якість зображення, насамперед достовірність передачі кольору. У світлі цього в прогресивних плоттерах може передбачатися значно...більше число картриджів — 6 – 10, а іноді і більше. Такі пристрої досить дорогі і складні в експлуатації, проте вони бувають незамінними при друку матеріалів з високими вимогами до якості кольори.

Моделі картриджів, використовуваних в плоттері. Маючи ці дані, можна з легкістю знайти для пристрою «рідні» витратні матеріали.

Кількість вбудованої пам'яті, передбаченої в конструкції плоттера.

Така пам'ять використовується для зберігання різних службових даних: відправлених на друк завдань, профілів налаштувань і т. ін. За рахунок цього плоттер стає більш самостійним»: приміром, багато моделей дають змогу продовжувати друк навіть при відключенні комп'ютера.

Підкреслимо, що в даному випадку мова йде про твердотільної флеш-пам'яті, що використовується переважно для «оперативної» службової інформації. Ємність такої пам'яті порівняно невисока, вона вимірюється мегабайтами; але на додаток до неї в конструкції може передбачатися більш ємний накопичувач — зазвичай традиційний жорсткий диск. Детальніше про нього див. «Ємність накопичувача».

Ємність вбудованого накопичувача, встановленого в плоттері.

Насамперед зазначимо, що не варто плутати цей накопичувач з вбудованою пам'яттю (див. вище): у цьому разі мова йде про носії, призначеному для тривалого зберігання великих об'ємів даних. Відповідно, таке сховище відрізняється від згаданої пам'яті більшою місткістю — його об'єм обчислюється вже гігабайтами. Крім того, вбудований накопичувач зазвичай являє собою жорсткий диск — цей тип носіїв краще підходить для застосування описаного. Такий диск призначається переважно для зберігання різних графічних матеріалів — вихідних малюнків, макетів для друку, даних зі сканера (за його наявності — див. вище) і т. п. Чим більше об'єм, тим більше подібних матеріалів можна одночасно тримати в пам'яті плоттера.

Заздалегідь «залити» матеріали в пам'ять пристрою і відправляти їх на друк прямо з панелі управління нерідко буває зручніше, ніж щоразу включати керуючий комп'ютер — особливо якщо друкувати доводиться часто і багато, а комп'ютери іноді виявляються недоступні (наприклад, через неспівпадання робочих графіків у друкарів та дизайнерів). З іншого боку, подібний функціонал актуальний переважно для потужних продуктивних плотерів, а наявність вбудованого накопичувача помітно позначається на вартості. Тому дана особливість зустрічається переважно в досить прогресивних моделях.