Порівняння Logitech Wireless Combo MK240 vs Logitech Wireless Touch Keyboard K400

Крім клавіатур в чистому вигляді, на сучасному ринку зустрічаються набори «клавіатура+миша». Зазвичай, це безпровідні пристрої з підключенням по радіоканалу (див. «Тип підключення»), але зустрічаються і провідні комплекти. У будь-якому разі покупка набору може бути зручніше, ніж кожного предмета окремо: наприклад, при підключенні по радіоканалу клавіатура і миша з одного комплекту будуть використовувати для роботи один адаптер. З іншого боку, комплектна миша може виявитися слабо підходящої, і іноді простіше вибрати «гризуна» окремо.

Традиційні клавіатури поділяються на три головні різновиди: стандартні, компактні й ультракомпактні. Головна відмінність між ними полягає в тому, що стандартні моделі є повнорозмірними і мають Num-блок — додатковий блок з цифровими клавішами й знаками арифметичних дій. Компактні моделі, відповідно, num-блоку не мають, а в ультракомпактних ще й блок стрілок або взагалі відсутній, або знаходиться під клавішею Enter у вигляді дуже невеликих клавіш.

І повнорозмірні, і компактні, і ультракомпактні клавіатури можуть мати різні типи розкладки. При цьому розташування букв і цифр над літерами у всіх типах розкладок однакове, відмінності полягають у формі й положенні додаткових клавіш (спецсимволи на зразок бекслеша, системне управління, модифікатори на зразок Shift і Alt тощо). Ось найпопулярніші варіанти:

— ANSI. «Американський» формат розкладки, характерними особливостями якого є, зокрема, однакова ширина обох клавіш Shift, однакове маркування і призначення клавіш Alt, однорядна клавіша Enter і розташований над нею бекслеш (який часто робиться трохи довше стандартної клавіші).

— ISO. «Європейський» формат розкладки. Клавіша Enter займає два ряди, при цьому зверху вона трохи довше, ніж знизу; лівий Shift коротше правого, поруч з ним розташований бекслеш; поряд з нижньою ч...астиною Enter може бути другий бекслеш або інша клавіша спеціального символу; правий Alt позначений як Alt Gr і призначений для введення додаткових символів європейських мов.

— KS. «Корейська» розкладка клавіатури передбачає дворядний Enter, як і в описаній вище ISO, проте у цьому варіанті довшою робиться нижня частина Enter, а не верхня. Бекслеш знаходиться над Enter, поруч з Backspace, а сама Backspace має ту ж довжину, що й стандартні клавіші (тобто помітно коротший, ніж в інших розкладках).

— JIS. Клавіатури з «японською» розкладкою мають дворядний Enter зі збільшеною довжиною верхньої половини — як у описаних вище ISO. Проте у цьому варіанті бекслеш розташовується не в лівій частині клавіатури, а в правій, поряд з Enter (там, де в ISO може розташовуватися додаткова клавіша символів). Можуть передбачатися додаткові клавіші символів — поряд з Backspace (як у KS) і/або зліва від правого Shift. Крім того, правий Alt може мати формат Alt Gr.

Крім компактних і повнорозмірних, існують також нетрадиційні формати клавіатур:

— Num-блок. Окремо виготовлений блок цифрових клавіш. За допомогою такого пристосування можна, зокрема, перетворити компактну клавіатуру в повнорозмірну. Крім того, таке поєднання може стати в нагоді для подорожей: запакувати Num-блок окремо від клавіатури простіше, ніж знайти місце для повнорозмірної «дошки». Ще один варіант застосування Num-блока — підключення до касового апарата, термінала тощо, для роботи в ролі клавіатури калькулятора або в аналогічній ролі.

— Кейпад. Спеціалізоване пристосування у вигляді невеликої (приблизно на 15 – 20 клавіш) клавіатури для однієї руки; зазвичай, доповнюється підставкою під руку, а часто — ще й бічними кнопками для великого пальця. Такі пристосування особливо зручні для ігор і застосовуються здебільшого саме для них — на кнопки кейпада можна прив'язати певні ігрові дії (зокрема ті, які зазвичай реалізуються через меню або сполучення клавіш на стандартній клавіатурі). Кейпад може як доповнювати основну клавіатуру, так і бути повністю окремим ігровим маніпулятором.

— Нестандартна. Клавіатури нестандартного формату, які не належать до жодного з описаних вище різновидів. Конкретна конструкція і застосування таких приладів може бути різним. Так, це можуть бути ігрові моделі у вигляді лівої половини стандартної клавіатури (саме ця частина переважно використовується в іграх); ультракомпактні моделі для планшетів (див. «Призначення»); клавіатури для телевізорів, доповнені спеціальними кнопками й розраховані на утримання в двох руках на манер геймпада тощо.

Кількість додаткових клавіш, передбачених у конструкції клавіатури.

Такі клавіші не належать до стандартної розкладки і призначені для швидкого доступу до специфічних функцій або окремих додатків — наприклад, для керування медіаплеєром або відкриття пошти одним натисненням кнопки. Ця функція зручна тим, що команди з додаткових клавіш зазвичай розпізнаються системою незалежно від того, що знаходиться на екрані — завдяки цьому, приміром вам не доведеться закривати текстовий редактор для перемикання треку в плеєрі.

Зазначимо, що в даному випадку мова йде саме про окремих клавішах, мають строго визначене призначення і відповідне маркування. Програмовані кнопки, клавіша Fn (див. нижче) і функції основних клавіш, які реалізуються через Fn, в даному пункті не враховуються.

Колір букв кирилиці, нанесених на клавіатуру.

Цей колір зазвичай вибирається з таким розрахунком, щоб букви були добре помітні. На функціонал клавіатури цей момент не впливає, і вибір в даному випадку залежить переважно від особистих уподобань. Втім, є і практичний момент: для недосвідчених користувачів, не освоїли сліпий набір, бажано, щоб букви максимально виділялися на тлі клавіш.

Окремий випадок являють собою прозорі літери — вони застосовуються в клавіатурах, оснащених підсвічуванням (див. нижче), завдяки чому такі символи при включеній підсвічуванні виявляються видно навіть у темряві.

Спосіб регулювання гучності, передбачений в клавіатурі (якщо така можливість взагалі не передбачена).

— Через Fn. Регулювання з використанням клавіші Fn (див. вище): збільшення і зменшення гучності здійснюється шляхом одночасного натискання Fn і однією з основних клавіш клавіатури (зазвичай з ряду F1 – F12), Головна перевага такого управління полягає в тому, що воно дозволяє не перевантажувати клавіатуру додатковими органами управління — це, зі свого боку, позитивно позначається на габаритах і вартості. Недолік — необхідність одночасно натискати дві клавіші, що не завжди зручно.

— Дод. клавіші. Управління за допомогою додаткових клавіш, спеціально призначених для роботи з гучністю. Дуже зручний і практичний варіант: додаткові клавіші зазвичай мають цілком однозначну маркування, при цьому вони займають менше місця і обходяться дешевше, ніж колесо або сенсорний повзунок (див. нижче).

— Колесом. Управління за допомогою механічного коліщатка, обертанням якого вгору-вниз, вліво-вправо забезпечується зміна гучності. Досить зручний з точки зору користувача варіант — наочний, інтуїтивно зрозумілий і доступний навіть наосліп. Водночас колесо може займати досить багато місця, та й на вартості клавіатури воно помітно позначається.

— Сенсорний повзунок. Управління за допомогою сенсорної поверхні, рухом...пальця в ту або іншу сторону. Сенсор займає мінімум місця, виглядає акуратно і загалом зазвичай непогано вписується в загальний дизайн клавіатури, однак обходиться недешево. Тому даний варіант зустрічається вкрай рідко, переважно у висококласних клавіатурах геймерської або мультимедійної спрямованості.

Наявність у конструкції клавіатури тачпада — сенсорної панелі, що відстежує дотику (на зразок тих засобів, що широко застосовуються в сучасних ноутбуках). Дана функція дозволяє працювати на комп'ютері, взагалі не користуючись мишею і керуючи курсором за допомогою руху пальців по панелі. Зрозуміло, що таке управління не є повноцінною заміною для миші (наприклад, воно слабо придатне для ігор), але в деяких випадках зручніше користуватися тачпадом — зокрема, тому, що він знаходиться ближче і для його використання не потрібно знімати рук з клавіатури. Крім цього, можуть передбачатися і додаткові можливості — наприклад, масштабування або поворот зображення двома пальцями.

Також відзначимо, що тачпад може бути поєднаний з Num-блоком, коли на сенсорній поверхні розмічені відповідні клавіші. Перемикання між режимами роботи (клавіші/тачпад) зазвичай здійснюється окремою кнопкою.

Тип живлення, що застосовується в бездротових клавіатурах. Це може бути змінний елемент живлення або власний вбудований акумулятор.

В якості змінних елементів живлення в сучасних клавіатурах можуть застосовуватися батарейки або акумулятори формату AA («пальчикові») або AAA («мініпальчикові). Головною перевагою такого живлення є можливість швидкої заміни батарейок, що розрядилися, на нові — за наявності таких у запасі достатньо кількох секунд, і клавіатура знову готова до роботи. Однак батарейки часто не входять в комплект постачання, і їх треба купувати окремо. Крім того, в будь-якому разі доводиться докуповувати нові батарейки в міру того, як зношуються старі — або розщедрюватися на досить недешеві акумулятори і, можливо, зарядний пристрій.

Вбудований акумулятор, зі свого боку, позбавляє користувача від необхідності купувати елементи живлення. З іншого боку, у разі розряджання такий акумулятор неможливо швидко замінити, і єдиним варіантом для продовження роботи є його зарядка, яка може займати досить значний час.

Час роботи в даному випадку є досить приблизним: воно вказується для якогось середнього режиму використання. Фактична ж автономність може виявитися як менше, так і більше заявленої — залежно від особливостей застосування; крім того, на час роботи сильно впливає і якість тієї чи іншої марки батарейок. Проте, це досить достовірний показник, по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часу роботи зазвичай цілком відповідає і різниці в реальній автономності при використанні батарейок схожої якості.

Варто сказати, що сучасні клавіатури на батарейках мають досить солідні терміни автономності, вимірювані місяцями; в найбільш «довгограючих» моделях заявлено час роботи близько 36 місяців (тобто 3 років).

Принцип роботи миші, що поставляється в комплекті з клавіатурою.

— Оптична. Принцип роботи оптичних мишей полягає у використанні світлодіода, подсвечивающего поверхню під мишею, і фотодатчика, «спостерігає» за підсвіченій поверхнею і відстежує переміщення. Дана технологія досить надійна і обходиться недорого; при цьому традиційні оптичні миші хоча і поступаються лазерним і BlueTrack по точності, проте на стандартних поверхнях (килимок для «гризуна», стільниця) працюють більш ніж задовільно. Крім того, в конструкції можуть використовуватися різні специфічні технології, що підвищують точність і дозволяють працювати на незвичайних поверхнях.

— Лазерна. Розвиток ідеї описаних вище оптичних мишей: принцип роботи той самий, проте для підсвічування, згідно з назвою, застосовується більш інтенсивне джерело світла — лазер. Завдяки цьому лазерні миші відрізняються підвищеною точністю і краще поводяться в нестандартних умовах — на ворсистих, полірованих поверхнях і т. ін. — однак і коштують дорожче.

— BlueTrack. Фірмова технологія Microsoft (втім, використовується й іншими виробниками), що передбачає ряд поліпшень для оптичних мишей (див. вище): яскравий світлодіод синього кольору (звідси і назва), висококласні лінзи з проясненням, великий сенсор і т. ін. Завдяки цьому подібні миші значно перевершують звичайні оптичні як за точністю, так і за різноманітністю поверхонь, з якими вони сумісні. Недолік цього варіанта традиційни...й — висока вартість.