Порівняння HyperX Alloy Elite RGB Red Switch vs Razer Ornata Chroma

Довжина кабелю, яким оснащена клавіатура з можливістю дротового підключення (див. «Тип підключення»).

При виборі за цим параметром варто враховувати насамперед відстань від пристрою до порту підключення: занадто короткий кабель може просто не дотягнутися до роз'єму, а занадто довгий може плутатися під рукою та створювати незручності. Що стосується конкретних значень, то еталонною довжиною вважається 1.8 м. Втім, зустрічаються кабелі як коротше, так і довше.

— Мембранна. Назва цього типу зумовлене тим, що контакти під кожною клавішею виконані у вигляді двох мембран — дисків на гнучкій плівці. Повернення клавіш у вихідне положення після натискання забезпечується за рахунок пружності мембран. Подібна конструкція відрізняється невисокою вартістю і невеликим рівнем шуму; крім того, такі клавіатури досить стійкі до рідини (хоча робити цього все одно не рекомендується). З недоліків варто відзначити відносно невисоку довговічність — в 3-4 рази нижче, ніж у механічних. Крім того, по мірі зносу в клавішах даного типу зменшується зусилля, необхідне для натискання, вони починають «провалюватися» під пальцями («ефект втоми»).

— Механічна. У даній конструкції для повернення клавіші у вихідне положення після натискання використовуються пружини. Механічні клавіатури вважаються більш прогресивними, ніж мембранні: вони більш надійні і довговічні, майже не втрачають властивостей у міру зносу і дають чітку тактильну віддачу. Загальний рівень шуму нерідко виходить вище, ніж у мембранних, однак характерне клацання при кожному натисканні багато відносять до переваг подібних моделей; крім того, випускаються і повністю безшумні механічні перемикачі. А ось з однозначних недоліків можна назвати високу вартість і чутливість до пролитої рідини (хоча механічну клавіатуру теж можна зробити вологозахищеній).

— Оптико-механічна....Різновид описаних вище механічних клавіатур, в яких кожна клавіша оснащена не традиційної парою контактів, а оптичним перемикачем у вигляді датчика, на який потрапляє інфрачервоний промінь; при натисканні на клавішу цей промінь блокується, що і служить сигналом до спрацьовування. Одне з ключових переваг подібних перемикачів — дуже висока швидкість спрацьовування (мілісекунди); цей момент не критичний при побутовому використанні, проте він може виявитися принциповим для геймерів-ентузіастів і кіберспортсменів. Крім того, відсутність електричних контактів, схильних стиратися і окислюватися, позитивно позначається на довговічності. І хоча першопочатково «оптика» складніше, ніж класичні системи з контактами, проте в ігрових клавіатурах оптико-механічні перемикачі нерідко обходяться навіть дешевше, ніж чиста «механіка». І те, що даний варіант зустрічається порівняно рідко, обумовлено насамперед тим, що оптична технологія з'явилася не так давно і лише набирає популярність.

— Мембранна + механічна. Компонування, при якій більшість клавіш має мембранну конструкцію, а окремі, найбільш «відповідальні» — механічну. Про особливості обох варіантів див. вище, а таке їх поєднання зустрічається переважно в ігрових клавіатурах. При цьому «механіка», зазвичай, використовується на традиційній комбінації WASD плюс на оточуючих клавіші Q, E, R і F.

— Механічно-мембранна. Гібридна конструкція, що поєднує в собі елементи механічної та мембранної клавіатур (про тієї та іншої докладніше див. вище). У даному разі ці особливості поєднуються в кожної окремої клавіші. Зазвичай, під кожною кнопкою в таких клавіатурах є мембрана, проте всередині цієї мембрани знаходиться не просто пара контактів, а механічна пружинна система. Таким чином, подібна конструкція поєднує переваги обох варіантів. Водночас механічно-мембранні системи коштують дуже недешево. Тому основною сферою їх застосування є висококласні ігрові клавіатури, і навіть серед таких пристроїв даний варіант зустрічається досить рідко.

— Ножичний. Кілька модифікована різновид мембранних клавіатур (див. відповідний пункт), в якій гнучка мембрана на кожній клавіші доповнено механізмом з двох деталей, скріплених у вигляді ножиць. Одна з головних особливостей ножичних клавіатур — невисокий хід клавіш (помітно нижче, ніж у мембранних). Також така конструкція менш вимоглива до точності, вона дає змогу досягти чіткого натискання незалежно від того, куди потрапив палець — в центр або на край клавіші. Термін служби «ножиць» виходить великим; вони складніше у очищенню, однак і забруднюються помітно повільніше, ніж «мембрани». З недоліків даного варіанта можна відзначити кілька збільшений рівень шуму під час роботи — через клацання ножичних механізмів.

Модель використовуваних в клавіатурі перемикачів (світчів) – механізмів перемикання, встановлених під кожною окремою клавішею. Ці подробиці вказуються в тому разі, якщо в конструкції використана прогресивна механіка, що позиціонується як більш досконалий варіант, ніж традиційні перемикачі. Такою механікою оснащуються переважно геймерські клавіатури.

Найбільш популярні в наш час бренди перемикачів – Cherry MX, що вважається класикою жанру для високоякісної механіки; Gateron, який практично не поступається йому; не такі прогресивні, зате і дешевші Kailh та Razer, а також ультрабюджетні Outemu. У всіх цих брендів різні види свитчів мають різний колір штока, за ним можна визначити особливості клавіатури. Також варто сказати, що сучасні механічні перемикачі поділяються на три основні різновиди: лінійні, тактильні та з клацанням.

– Лінійні (Linear). Такі рішення найближче до звичайних мембранних клавіатур: хід клавіші виходить рівномірним по всій довжині, з мінімальним опором і відсутністю точки чіткого спрацьовування. Існує думка, що лінійна «механіка» оптимально підходить для ігор, де доводиться мати справу з швидкими і частими натисканнями; однак на практиці цей момент...багато в чому залежить від особистих смаків користувача, ніщо не заважає застосовувати такі клавіатури і для роботи з текстами.

– Тактильні (Tactile). Перемикачі з чітко вираженою точкою спрацьовування-свого роду перешкодою на шляху проходження клавіші. Така «перешкода» дає змогу чітко визначити навпомацки, спрацювала клавіша чи ні. Тактильні клавіатури цінуються насамперед тими, кому доводиться набирати великі обсяги текстів.

– Тактильно-аудіальні (Clicky). У таких світчах точка спрацьовування відчувається не тільки на дотик, але і на слух: спрацьовування клавіші супроводжується чітко чутним клацанням, яке часто порівнюють зі звуком клавіш друкарської машинки. Завдяки цьому даний варіант також вельми популярний серед користувачів, що мають справу з текстами. Деякі вважають світчі цього типу не дуже придатними для ігор, оскільки вони нібито не особливо зручні при частих швидких натисканнях; однак якісний перемикач типу Clicky в цьому плані не поступається лінійному, і вибір залежить виключно від особистих переваг. А ось до однозначних недоліків таких клавіатур можна віднести досить гучний звук клацання, який в деяких ситуаціях може бути зайвим.

Що стосується конкретних кольорів, то ось їх особливості:

– Red (Червоний). Перемикачі лінійного типу з мінімальним опором. Популярні, зокрема, серед професійних геймерів, які мають справу з динамічними іграми і намагаються всіма засобами прискорити свою реакцію на ігрові події. З іншого боку, невисоке зусилля підвищує ймовірність випадково натиснути непотрібну кнопку.

— Black. Ще один різновид лінійних перемикачів. Мають більш тугий хід в порівнянні з Red, що, з одного боку, потребує дещо більших зусиль, з іншого — зводить до мінімуму ймовірність випадково натиснути не ту клавішу.

— Blue. Перемикачі формату «clicky», з тактильною віддачею і клацанням.

— Brown. Перемикачі з тактильною віддачею, але без «кліка». Механіка Brown відмінно підходить для тих ситуацій, коли хочеться мати клавіатуру з тактильним відгуком і водночас потрібно уникнути зайвого шуму (хоча звук все одно виходить більш гучним, ніж на мембранній клавіатурі). Крім того, вона вважається непоганим варіантом для тих, хто тільки починає знайомство з механічними клавіатурами.

— Silver. Лінійні перемикачі, створені в розрахунку на максимальну швидкість спрацьовування. Мають дуже низький хід – близько 1 - 1,2 мм — а також дуже невелике зусилля натискання, що сприяє високій швидкості роботи. Водночас використання такої клавіатури потребує певної навички, оскільки навіть невелике зусилля від випадкового дотику зазвичай призводить до спрацьовування клавіші.

Кількість додаткових клавіш, передбачених у конструкції клавіатури.

Такі клавіші не належать до стандартної розкладки і призначені для швидкого доступу до специфічних функцій або окремих додатків — наприклад, для керування медіаплеєром або відкриття пошти одним натисненням кнопки. Ця функція зручна тим, що команди з додаткових клавіш зазвичай розпізнаються системою незалежно від того, що знаходиться на екрані — завдяки цьому, приміром вам не доведеться закривати текстовий редактор для перемикання треку в плеєрі.

Зазначимо, що в даному випадку мова йде саме про окремих клавішах, мають строго визначене призначення і відповідне маркування. Програмовані кнопки, клавіша Fn (див. нижче) і функції основних клавіш, які реалізуються через Fn, в даному пункті не враховуються.

Параметр, що визначає максимальну кількість одночасно натиснутих клавіш, сигнал з яких клавіатура здатна обробити і передати на комп'ютер. Замість символу "решітки" в абревіатурі KRO вказується цифра, що показує Допустиме число одночасно натиснутих кнопок. Більшість мембранних клавіатур випускаються в класі 2kro і 3kro, механічні моделі зазвичай стартують з позначки 6kro. Маркування NKRO свідчить про можливість видати сигнал з необмеженої кількості клавіш в один присід.

Наявність на клавіатурі клавіші Fn (скорочення від function). Вона належить до модифікаторів, аналогічно Shift або Ctrl: сама по собі не виконує ніяких дій, але при одночасному натисканні з іншого клавішею змінює її оригінальне призначення. Fn часто зустрічається в компактних клавіатурах (див. «Формат»), але може встановлюватися і в повнорозмірних. Можливості, забезпечувані нею, включають швидке зміна яскравості екрану або гучності звуку прямо з клавіатури, застосування центральних клавіш в ролі Num-блока, запуск окремих програм і т. ін. Конкретні особливості застосування клавіші Fn залежать від моделі клавіатури.

Спосіб регулювання гучності, передбачений в клавіатурі (якщо така можливість взагалі не передбачена).

— Через Fn. Регулювання з використанням клавіші Fn (див. вище): збільшення і зменшення гучності здійснюється шляхом одночасного натискання Fn і однією з основних клавіш клавіатури (зазвичай з ряду F1 – F12), Головна перевага такого управління полягає в тому, що воно дозволяє не перевантажувати клавіатуру додатковими органами управління — це, зі свого боку, позитивно позначається на габаритах і вартості. Недолік — необхідність одночасно натискати дві клавіші, що не завжди зручно.

— Дод. клавіші. Управління за допомогою додаткових клавіш, спеціально призначених для роботи з гучністю. Дуже зручний і практичний варіант: додаткові клавіші зазвичай мають цілком однозначну маркування, при цьому вони займають менше місця і обходяться дешевше, ніж колесо або сенсорний повзунок (див. нижче).

— Колесом. Управління за допомогою механічного коліщатка, обертанням якого вгору-вниз, вліво-вправо забезпечується зміна гучності. Досить зручний з точки зору користувача варіант — наочний, інтуїтивно зрозумілий і доступний навіть наосліп. Водночас колесо може займати досить багато місця, та й на вартості клавіатури воно помітно позначається.

— Сенсорний повзунок. Управління за допомогою сенсорної поверхні, рухом...пальця в ту або іншу сторону. Сенсор займає мінімум місця, виглядає акуратно і загалом зазвичай непогано вписується в загальний дизайн клавіатури, однак обходиться недешево. Тому даний варіант зустрічається вкрай рідко, переважно у висококласних клавіатурах геймерської або мультимедійної спрямованості.

Кількість USB-портів в конструкції клавіатури.

Наявність цих портів фактично дозволяє застосовувати клавіатуру як USB-хаба — для підключення до комп'ютера різної периферії. Таке підключення зручно тим, що роз'єми знаходяться в буквальному сенсі, під рукою, не потрібно тягнутися до системнику. Кількість портів відповідає числу USB-пристроїв, яке можна одночасно підключити до клавіатури без використання пристроїв та іншого додаткового обладнання.

Клавіатури, виконані в корпусі типу Skeleton.

Головна відмінність таких корпусів від класичних полягає в тому, що механізм кожної клавіші не прихований в підставі клавіатури, а навпаки, кілька підноситься над ним. За рахунок цього клавіші можна з легкістю знімати і ставити на місце, що дозволяє набагато простіше очищати від пилу і бруду. А в ігрових клавіатурах цього типу в комплект нерідко включаються змінні кнопки, що відрізняються за кольором і фактурою від основних. Власне, практично всі моделі з цією особливістю належать саме до ігрових (див. «За напрямом»).