Порівняння Acer Aspire U27-880 DQ.B8SME.002 vs Apple iMac 27" 5K 2017 MNE922

Роздільна здатність екрана, встановленого в моноблоці (див. «Тип»).

Чим вище роздільна здатність, тим більш чітке і деталізоване зображення здатний видавати екран, однак тим дорожче він коштує. Крім того, для високих роздільних здатностей потрібна відповідна потужна графіка, що ще більше впливає на ціну всього комп'ютера. Мінімальним показником для сучасних моноблоків фактично є 1366х768 — це роздільна здатність дозволяє, зокрема, в належній якості відтворювати відео стандарту HD 720p. Втім, у наш час найширше поширений більш прогресивний формат Full HD, що передбачає роздільна здатність 1920x1080. А у висококласних моноблоках з великою діагоналлю і потужною графічною частиною зустрічаються і більш солідні роздільної здатності — стандартів Quad HD (2560х1440, 3440х1440), Ultra HD 4K (3840x2160, 4096x2304) і навіть 5K (5120х2880).

Тип матриці, використовуваної в екрані моноблока (див. «Тип»).

— TN+film. Найпростіший і найбільш недорогий тип сучасних матриць. Крім невисокої вартості, до переваг TN+Film можна віднести хорошу швидкість роботи (невеликий час відгуку). А ось загальну якість картинки можна описати як середню: по яскравості, колірному охопленню і якістю передачі кольору екрани цього типу помітно поступаються більш прогресивним варіантами. Правда, цієї якості цілком достатньо для порівняно нескладних завдань на зразок вебсерфінгу або роботи з документами, а здебільшого — навіть для ігор і перегляду фільмів; однак для професійної роботи з кольором екрани TN-Film підходять погано.

— IPS. Різновид матриць, розроблений в розрахунку на високу якість зображення. По яскравості і достовірності передачі кольору такі екрани насправді значно перевершують TN-film, завдяки чому вони відмінно підходять для професійного застосування. Крім того, подібні властивості цінуються серед вимогливих геймерів і шанувальників кіно. Час відгуку в ранніх версіях IPS-екранів був досить високим, проте в сучасних різновидах ця особливість практично усунута. А ось однозначним недоліком подібних екранів є досить висока вартість. Також відзначимо, що в наш час на ринку представлено кілька різновидів IPS, що розрізняються за характеристиками. Приміром, E-IPS є відносно простим і недорогим варіантом, P-IPS і H-IPS — проф...есійними (при їх створенні було приділено максимальну увагу якості передачі кольору), а AH-IPS розроблявся з прицілом на екрани надвисокої роздільної здатності. Так що конкретні особливості такого екрану не завадить уточнити окремо — особливо якщо моноблок купується для дизайну, обробки фото та інших аналогічних завдань, які передбачають ретельну роботу з кольором.

— PLS. Фактично — одна з версій описаної вище технології IPS, створена компанією Samsung. При розробці особлива увага приділялася як поліпшенню робочих характеристик, так і зниженню вартості матриці; в результаті, за заявою творців, їм дійсно вдалося досягти більш високої яскравості і контрастності в поєднанні з низькою вартістю. Загалом за характеристиками може бути порівняна з середньорівневими версіями IPS.

— *VA. Різні версії технології VA — MVA Fujitsu, PVA і Super PVA у Samsung, ASVA у Sharp тощо.; ключових відмінностей за конструкцією між цими версіями загалом немає. Сама по собі технологія *VA була створена як компромісний варіант між швидкістю і доступністю матриць TN-Film і високоякісною «картинкою» IPS. В результаті вийшли екрани з більш точною і повною передачею кольору, ніж у TN, з гарним чорним кольором і непоганими кутами огляду; швидкість відгуку першопочатково була не дуже високою, проте в сучасних версіях цей недолік практично усунутий. Водночас особливістю *VA-екранів є те, що колірний баланс видимого зображення залежить від кута зору і змінюється при найменшому відхиленні від перпендикуляра. При звичайному користуванні ПК це явище практично непомітно, проте для професійної роботи з кольором такі монітори все ж підходять слабо.

Максимальна яскравість, забезпечувана екраном моноблока (див. «Тип»).

Чим інтенсивніше навколишнє освітлення — тим вище повинна бути яскравість екрана для нормальної видимості. Найбільш «тьмяні» екрани в моноблоках здатні видавати до 200 кд/м2 — цього більш ніж достатньо для роботи під звичайним штучним освітленням, але ось під сонячним світлом потрібно вже не менше 300 кд/м2. При цьому сучасні моноблоки можуть мати більший запас по яскравості — в деяких моделях до 500 кд/м2. Це розширює можливості з налаштування екрана під різні ситуації і уподобання користувача. Крім того, висока яскравість позитивно позначається на якості зображення і насиченість кольорів, у світлі чого нерідко є ознакою досить прогресивного екрана.

Наявність в моноблоці (див. «Тип») сенсорного екрана.

За рахунок цієї функції користувач отримує додатковий спосіб управління за допомогою дотиків до дисплея. У деяких завданнях — наприклад, верстки або роботі з картами — такий спосіб може стати непоганим доповненням, а іноді і повноцінною альтернативою для традиційних клавіатури і мишки. З іншого боку, в настільних комп'ютерах не так часто виникає реальна потреба в сенсорному управлінні; а користуватися ним не так зручно, як на тому ж планшеті. Тому й моноблоків з цією особливістю випускається трохи.

Загальний тип (спеціалізація) процесора, встановленого в ПК.

— Десктопний. Процесори, першопочатково створені для повнорозмірних настільних комп'ютерів. Конкретні характеристики таких CPU можуть варіюватися в досить широких межах; однак загалом вони мають більш високу обчислювальну потужність, ніж мобільні чипи, а також більш широкий набір додаткових функцій і спеціальних рішень для підвищення ефективності. А при однаковій фактичної продуктивності десктопні рішення обходяться набагато дешевше мобільних. Зворотною стороною цих переваг є порівняно високі показники енергоспоживання і тепловиділення. Однак для повнорозмірних ПК ці недоліки не є критичними, тому майже всі традиційні настільні комп'ютери, а також більшість моноблоків (див. «Тип») комплектуються саме даним типом процесорів; а для потужних ігрових моделей десктопний ПРОЦЕСОР є обов'язковою за визначенням. З іншого боку, ця категорія включає також досить економічні і «холодні» чипи невисокої потужності, які підходять для компактних комп'ютерів, що не вимагають високої продуктивності — таких, як неттопи і тонкі клієнти.

— Мобільний. Під цим терміном маються на увазі процесори, призначені для ноутбуків. Більшість таких CPU використовують використовують ту ж базову архітектуру, що і настільні моделі — x86. Їх основними відмінностями є: з одного боку, зменшене споживання енергії, знижені тактові частоти і невисоке тепловиділення..., з іншого — менша обчислювальна потужність загалом. Правда, фактичні характеристики подібних процесорів можуть відрізнятися від моделі до моделі, деякі ноутбучні рішення не поступаються досить прогресивним настільним; однак при схожих можливості процесор для лептопа буде коштувати помітно дорожче. У світлі цього дану різновид CPU використовують переважно в неттопах та окремих моделях моноблоків (див. «Тип»), де важко буває застосовувати потужні системи охолодження.
Більш рідкісна різновид мобільних процесорів, які застосовуються в сучасних ПК — чипи на базовій архітектурі ARM. Такі процесори мають ще менше тепловиділення і потужність, а також нерідко виконуються у форматі System-On-Chip, коли в одному чипі об'єднується власне CPU, оперативна пам'ять, контролери дротяних і бездротових підключень і інші компоненти. ARM-рішення можна зустріти в моноблоках з сенсорними екранами на Android (які фактично являють собою «настільні планшети»), а також в окремих тонких клієнтів.

Конкретна модель процесора, встановленого в ПК, вірніше — його індекс в межах своєї серії (див. «Процесор»). Повна назва моделі складається з найменування серії і цього індексу — наприклад, Intel Core i3 3220; знаючи це назва, можна знайти докладну інформацію про процесор (характеристики, відгуки тощо) і визначити, наскільки він підходить для Ваших цілей.

Кількість ядер в комплектному процесор ПК.

Ядром називають частину процесора, розраховану на оброблення одного потоку команд (а іноді і більше, про подібні випадки див. «Кількість потоків»). Відповідно, наявність декількох ядер дає змогу процесору працювати одночасно з декількома такими потоками, що позитивно позначається на продуктивності. Правда, варто враховувати, що більша кількість ядер не завжди означає більш високу обчислювальну потужність — багато залежить від того, як організовано взаємодію між потоками команд, які спеціальні технології реалізовані в процесорі тощо. Так що порівнювати за кількістю ядер можна тільки чипи однакового призначення (десктопні, мобільні) і схожих серій (див. «Процесор»).

Загалом одноядерні процесори сучасних ПК практично не зустрічаються. Двоядерними робляться переважно десктопні чипи початкового і середнього рівня. Чотири ядра зустрічаються як в настільних CPU середнього та прогресивного класу, так і в мобільних рішеннях. А шестиядерні і восьмиядерні процесори характерні для високопродуктивних настільних процесорів, що застосовуються в робочих станціях і геймерських системах.

Кількість потоків, підтримуване комплектним процесором ПК.

Потік в даному випадку являє собою послідовність команд, виконувану ядром. Першопочатково кожне окреме ядро здатне працювати тільки з однією такою послідовністю. Проте серед сучасних CPU все частіше зустрічаються моделі, у яких число потоків вдвічі перевищує кількість ядер. Це означає, що в процесорі використано технологію багатопотоковості, і кожне ядро працює з двома послідовностями команд: коли в одному потоці виникають паузи, ядро перемикається на інший, і навпаки. Це дозволяє помітно підвищити продуктивність без зростання тактової частоти і тепловиділення, однак і коштують такі CPU дорожче однопоточних аналогів.

Тактова частота процесора, встановленого у ПК.

Теоретично вища тактова частота позитивно впливає на продуктивність, оскільки дає змогу процесору здійснювати більше операцій за одиницю часу. Однак цей показник досить слабко пов'язаний із реальною продуктивністю. Справа в тому, що фактичні можливості CPU сильно залежать від низки інших факторів – загальної архітектури, об'єму кешу, кількості ядер, підтримки спеціальних інструкцій тощо. За підсумком порівнювати за цим показником можна лише чипи з однієї або з подібних серій (див. «Процесор»), а в ідеалі –ще й одного покоління. І це досить приблизно.