Порівняння It-Blok Base FX-8300 A vs It-Blok Multimedia FX-8300 B

Форм-фактор корпуса комп'ютера характеризує насамперед внутрішній об'єм. Основні форм-фактори ПК:

— Midi Tower. Представник сімейства tower (корпусу з вертикальною установкою) середніх розмірів — близько 45 см у висоту при ширині 15-20 см, з кількістю зовнішніх відсіків від 2 до 4. Найбільш популярний для домашніх ПК середнього класу.

— Mini Tower. Найбільш компактний «вертикальний» тип корпусу, при ширині 15-20 см має висоту близько 35 см і (зазвичай) не більше 2 відсіків із зовнішнім доступом. Використовується в основному для офісних ПК, які не потребують високої продуктивності.

— Full Tower. Корпус зі встановленням у вертикальному положенні, один з найбільших форм-факторів для ПК на сьогоднішній день: ширина становить 15-20 см, висота — 50-60 см, кількість відсіків із зовнішнім доступом може досягати 10. Найчастіше в цьому форм-факторі виконуються прогресивні ПК високої продуктивності.

— Desktop. Корпуси, розраховані на встановлення безпосередньо на робочому столі. Часто мають можливість горизонтального встановлення — з таким розрахунком, щоб зверху на корпус можна було поставити монітор — хоча зустрічаються і моделі, що встановлюються строго вертикально. У будь-якому разі «десктопні» моделі мають відносно невеликі розміри.

— Cube Case....Корпуси, які мають кубічну або близьку до неї форму. Можуть мати різні розміри і призначатися під різні типи материнських плат, цей момент у кожному разі варто уточнювати окремо. В будь-якому разі, подібні корпуси мають досить оригінальний зовнішній вигляд, що відрізняється від традиційних «тауерів» і «десктопів».

Об'єм оперативної пам'яті (ОЗП або RAM), що постачається у комплекті з комп'ютером.

Від цього параметра залежить загальна продуктивність ПК: за інших рівних умов більшу кількість ОЗП прискорює роботу, дозволяє справлятися з більш ресурсоємними завданнями і полегшує одночасне виконання великої кількості процесів. Що стосується конкретних цифр, то мінімальним об'ємом, необхідне для стабільної роботи ПК загального призначення, в наш час вважається 4 ГБ. Микрокомпьютерам і тонким клієнтам вистачає і меншої кількості, а в геймерські системи, навпаки, встановлюється не менше 8 ГБ. 16 ГБ і тим більше 32 ГБ — це вже досить солідні обсяги, а в найбільш потужних і продуктивних системах зустрічаються значення в 64 ГБ і навіть більше. Також у продажу можна зустріти конфігурації взагалі без ОЗП — для такого пристрою користувач може вибрати кількість пам'яті на свій розсуд; з низки причин така конфігурація особливо популярна в неттопах.

Відзначимо, що зазвичай сучасні ПК допускають збільшення кількості RAM, так що не завжди має сенс купувати дорогий пристрій з великим об'ємом «оперативки» — іноді розумніше почати з більш простої моделі та розширити її, якщо виникне необхідність. Можливість апгрейда в таких випадках варто уточнити окремо.

Об'єм основного накопичувача, що поставляється в комплекті з ПК. Для моделей з комбінованими сховищами (наприклад, HDD+SSD, див. «Тип накопичувача») основним в даному випадку вважається більш ємний жорсткий диск; а якщо в комплекті два HDD, то вони зазвичай мають однакову ємність.

З чисто практичного боку, чим більше даних вміщує накопичувач — тим краще. Так що вибір за даним показником впирається в основному в ціну: велика ємність неминуче означає і більш високу вартість. Крім того, нагадаємо, що SSD-модулі в перерахунку на гігабайт місткості коштують помітно дорожче жорстких дисків; так що порівнювати по поєднанню обсягу та вартості можна тільки носії одного типу.

Що стосується конкретної місткості, то обсяг до 250 ГБ і менше в сучасних ПК можна зустріти основному серед SSD. Жорсткі диски такого об'єму практично не зустрічаються, для них ємність від 250 до 500 ГБ все ще вважається досить скромною. 501 – 750 ГБ є досить непоганим значенням для SSD і серед них в основному і використовується. 751 ГБ – 1 ТБ — значний показник для SSD і середній рівень для жорстких дисків, 1,5 – 2 ТБ є досить солідною ємністю навіть для HDD. А дуже висока ємність — більше ніж 2 ТБ — як ні парадоксально, зустрічається навіть серед чистих SSD: такі накопичувачі вст...ановлюються в висококласні робочі станції, де швидкість роботи не менш важлива, ніж ємність.

Кількість відсіків форм-фактора 5,25" на передній панелі ПК.

Один з найпопулярніших способів використання таких відсіків — установка DVD і Blu-ray приводів, однак у них можуть розміщуватися й інші комплектуючі: «кишені» під знімних HDD і SSD, кардридер і навіть специфічні пристрої на кшталт блоків управління кулерами. Відповідно, чим більше відсіків — тим більше периферійних пристроїв можна одночасно встановити в комп'ютер. Правда, велика кількість периферії 5,25" на практиці потрібно не так часто; з іншого боку, деякі види пристроїв рекомендується встановлювати не підряд, впритул один до одного а через слот для достатньої ефективності охолодження. Тому найчастіше кількість відсіків цього типу не перевищує 4, однак у деяких конфігураціях воно може досягати 10.

Кількість відсіків форм-фактора 3,5" на передній панелі ПК.

Не варто плутати такі слоти з внутрішніми відсіками того ж форм-фактора (див. вище): у цьому разі мова йде про посадкових місцях для периферії, доступною зовні. В якості прикладу такої периферії можна привести кардридер — саме такі пристрої найчастіше встановлюються у відсіки 3,5" на передній панелі. Проте загалом комплектуючих під такі слоти випускається небагато, тому і самих слотів рідко передбачається більш 2 — якщо вони взагалі є в конструкції.

Кількість повнорозмірних роз'ємів USB 3.2 gen1 (раніше маркування була USB 3.1 gen1 і USB 3.0), передбачених на передній панелі ПК.

USB є найпопулярнішим сучасним інтерфейсом для підключення периферії. А кількість роз'ємів — це, відповідно, кількість пристроїв, що можна одночасно підключити до передньої панелі без застосування пристроїв. Що стосується версії 3.2 gen1, то вона має швидкість до 4.8 Гбіт/с). Роз'єми USB 3.2 gen1 сумісні і з периферією стандарту USB 2.0. У світлі цього на передній панелі таких роз'ємів нерідко передбачається відразу 2 або більше.

Окремо варто відзначити, що аналогічні порти найчастіше маються і на задній стороні корпусу. Однак передня панель знаходиться ближче до користувача, роз'єми на ній оптимально підходять для периферії, яку потрібно часто підключати і відключати — такий, як флешки.

Потужність блока живлення, встановленого в ПК.

Теоретично, якщо ви купуєте готовий до використання комп'ютер, потужності встановленого в ньому блока гарантовано вистачить для нормальної роботи системи. Проте навіть у таких випадках не завадить звернути увагу на цей параметр: за інших рівних умов більш потужний БЖ дає додатковий запас на випадок високих навантажень і позаштатних ситуацій. А якщо система купується недоукомплектованою (наприклад, без ОЗП або накопичувача), або ж планується її апгрейд (особливо зі встановленням «ненажерливих» компонентів на зразок дискретної відеокарти) — варто обов'язково уточнити, чи вистачить можливостей БЖ на це. Потужність блока живлення однозначно не повинна бути нижчою енергоспоживання системи, а в ідеалі вона повинна перевищувати його хоча б на 100 – 150 Вт — знову ж таки, на випадок непередбачуваних ситуацій.

Також цей параметр необхідно враховувати в деяких ситуаціях при організації живлення — наприклад, при підрахунку загального навантаження при підключенні комп'ютера до ДБЖ.