Макс. теплова потужність
Найбільша теплова потужність, вироблювана тепловим насосом — тобто кількість тепла, яке він здатний «перекачати» зовні в систему опалення та/або ГВП.
Теплова потужність є найважливішою характеристикою теплового насоса — вона безпосередньо визначає його ефективність і здатність забезпечити необхідну кількість тепла. Зазначимо, що даний показник вказується для оптимальних умов роботи — зокрема, досить високої зовнішньої температури. На практиці такі умови зустрічаються рідко, тому фактична потужність зазвичай помітно нижче максимальної; це потрібно враховувати при виборі. Існують спеціальні формули для розрахунку оптимального значення максимальної теплової потужності залежно від конкретної ситуації.
Макс. потужність охолодження
Максимальна теплова потужність, що видається насосом в режимі охолодження.
При такій роботі насос функціонує в зворотному циклі — відводячи надлишок тепла з приміщення в навколишнє середовище, тобто, по суті, відіграє роль кондиціонера. Необхідна потужність охолодження залежить від площі будинку, особливостей його теплоізоляції і деяких інших факторів; способи її розрахунку можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що звичайне опалювальне обладнання (радіатори, теплі підлоги) для роботи на охолодження не підходить, для цього необхідно використовувати спеціальне обладнання (наприклад, фанкойли).
Потужність споживання (нагрів)
Електрична потужність, споживана тепловим насосом під час роботи тільки на перекачування тепла, без використання догрівального ТЕНа (за його наявності, див. нижче). Ставлення теплової потужності до споживаної потужності визначає тепловий коефіцієнт СМІТТЯ (див. нижче) і, відповідно, загальну ефективність агрегата. Також від цього показника залежить загальне енергоспоживання (і, відповідно, рахунки за електрику), а також деякі вимоги по харчуванню та підключенню — наприклад, моделі з живленням від 230 В та потужністю понад 5 кВт не можуть працювати від розетки і вимагають спеціального формату підключення до мережі.
Потужність споживання (охолодження)
Детальніше про потужність споживання дивіться пункт вище. Тут же відзначимо, що в даному пункті вказується витрата електроенергії при роботі в режимі охолодження.
Джерело живлення
Тип електроживлення, що використовується тепловим насосом.
—
Однофазні (230 В). Підключення до побутової мережі 230 В. Багато моделей з таким живленням здатні працювати від звичайної розетки, що помітно полегшує підключення. Однак при високій споживаній потужності (3,5 кВт і вище) може знадобитися особливий спосіб підключення до мережі, розетка тут вже не підійде.
—
Трифазне (400 В). Живлення від мережі 400 В, підходить для теплових насосів будь-якої потужності, в т. ч. для моделей, оснащених «ненажерливими» догрівальними ТЕНами. Крім того, прилади з таким живленням при постійній роботі фактично споживають менше енергії, ніж аналогічні по потужності споживання однофазні. У світлі цього даний варіант може передбачатися навіть у теплових насосах невисокої потужності. Недоліком трифазних мереж є слабка поширеність: якщо у виробничому приміщенні з такою мережею, швидше за все, проблем не буде, то для приватного будинку може знадобитися прокладка окремої лінії, наприклад від вуличного стовпа або трансформатора.
Компресор
Компресор є головним елементом, «серцем» агрегату: саме він забезпечує циркуляцію теплоносія по контурах насоса і перенесення тепла ззовні у приміщення. Знаючи назву компресора, можна знайти докладну інформацію про нього і з'ясувати деякі особливості теплового насоса в цілому. Відзначимо, що назву зазвичай вказують у тому випадку, якщо у пристрої використовується висококласний компресор, часто — інверторний (стосується моноблоків або моделей з зовнішнім блоком в комплектації.).
— Інверторний. Наявність в тепловому насосі компресора з інверторним управлінням потужністю. Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дозволяє уникати постійних вмикань і вимикань. Такий формат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний рівень шуму.
При t°C зовнішній
Зовнішня температура, для якої наводиться коефіцієнт COP. Детальніше про це коефіцієнті і значення зовнішньої температури див. нижче.
Подача t°C
Температура в прямому трубопроводі, для якої зазначений коефіцієнт COP. Детальніше про це коефіцієнт, див. нижче. А дана температура — це температура теплоносія на виході з насоса, при якій досягається наведене значення COP.
Зазначимо, що виробники нерідко йдуть на хитрість і заміряють COP для порівняно невисокої температури (помітно нижче, ніж максимальна температура теплоносія — наприклад, 35 °С для моделі з максимумом у 55 °С). Це дозволяє приводити в характеристиках досить значні цифри ефективності. Однак при більш високих температурах фактичні витрати енергії на одиницю теплової потужності будуть більше, і фактичний COP буде нижче.
Коефіцієнт COP
Тепловий коефіцієнт COP (coefficient of performance) є ключовою характеристикою, що описує загальну ефективність і економічність роботи теплового насоса. Він являє собою співвідношення між тепловою і споживаної потужності агрегата (див. вище) — простіше кажучи, скільки кіловат теплової енергії виробляє насос на 1 кВт витраченої електрики. В сучасних теплових насосах цей показник може перевищувати 5.
Однак варто враховувати, що фактичне значення COP може бути різним залежно від температури зовні і температури подачі. Чим вище різниця між цими температурами — тим більше витрат потрібно на «перекачування» теплової енергії і тим нижче буде COP. Тому в характеристиках прийнято вказувати значення COP для конкретних значень температур (а в багатьох моделях — два значення, для різних варіантів) — це дозволяє оцінити фактичні можливості агрегата.
