Порівняння Novation Launchkey 37 MK4 vs Arturia KeyStep 37

Під розміром в даному випадку мається на увазі розмір клавіш в ширину — довжина практично не впливає на процес гри.

— Повнорозмірні. Клавіші стандартної ширини, як на клавіатурі традиційного фортепіано. Перехід на таку клавіатуру з іншого інструменту зі стандартними клавішами не викликає жодних проблем; також зазначимо, що саме цей варіант рекомендується для складних партій. З іншого боку, для повнорозмірної клавіатури може знадобитися досить багато місця.

— Малорозмірні. Клавіші зменшеної ширини. Звертати увагу на цей варіант варто насамперед у тому випадку, якщо місця для установки клавіатури трохи і компактність має вирішальне значення: малорозмірні клавіші дають змогу зменшити габарити пристрою. Крім того, такі клавіші можуть стати в нагоді для людей з маленькими руками. А ось для складних партій вони підходять гірше повнорозмірних.

Наявність в клавіатурі функції послекасанія (aftertouch). Суть цієї функції полягає у відстеженні сили тиску на клавішу після її натискання. На практиці це означає, що в моделях з післядотиком можна керувати звуком не тільки за рахунок сили та швидкості натиснення на клавішу, але і за рахунок зміни тиску на неї після натискання; це дає додаткові можливості і дозволяє використовувати різні специфічні прийоми гри. Конкретні способи зміни звуку, «прив'язані» на aftertouch, можуть бути різними, залежно від виставлених налаштування синтезу: наприклад, при запису партії гітари можна підв'язати до цієї функції невелика зміна тону і імітувати підтяжку струн, при запису саксофона — змінювати гучність нот, і т. ін.

У відносно недорогих моделях для стеження за післядотиком використовується загальний датчик, що відслідковує середню силу тиску на всі натиснуті клавіші; у більш прогресивних встановлюються окремі датчики для кожної клавіші.

Наявність в клавіатурі власного регулятора сустейна — продовження витягнутої ноти. При включеному сустейне нота продовжує звучати (повільно затухаючи) навіть після того, як була відпущена клавіша — аналогічно натисненню правої педалі на фортепіано. Відзначимо, що багато клавіатури допускають підключення педалей, в т. ч. для управління даною функцією (див. «Підключаються педалі»), однак тут мається на увазі саме власний регулятор, що дозволяє включати і відключати сустейн засобами самої клавіатури, без додаткового обладнання.

Наявність в клавіатурі арпеджіатора.

Назва цієї функції походить від «арпеджіо» — техніки виконання акордів, при якій ноти граються не всі відразу, а по черзі. Відповідно, арпеджіатор — це функція, що дозволяє відтворювати взятий акорд в техніці арпеджіо: музикант натискує всі клавіші відразу, а клавіатура відтворює їх по черзі. Такого ефекту можна добитися і вручну, однак арпеджіатор в деяких випадках виявляється зручніше: він відтворює ноти з чітко заданою швидкістю та інтервалом, може супроводжувати їх різними ефектами і забезпечує інші додаткові можливості. Ці можливості можуть бути різними, залежно від моделі, однак деякі інструменти дають змогу створювати за допомогою арпеджіатора цілі композиції, всього лиш натиснувши послідовність акордів.

Кількість педів, передбачених у конструкції клавіатури.

Педи являють собою допоміжні органи керування у вигляді характерних площадочек, зазвичай квадратних. Площадочки реагують на дотики, на кожну з них можна підв'язати певний звук або навіть послідовність звуків. Один з найпопулярніших способів застосування педів — відтворення ударних або інших ритмічних інструментів.

Кількість регуляторів-енкодерів, передбачених у конструкції клавіатури.

Такий регулятор має вигляд поворотної ручки, за допомогою якої можна керувати різними функціями пристрою, до якого підключена клавіатура — наприклад, повертати віртуальні регулятори в програмі для запису і обробки звуку. При цьому зазначимо, що повноцінний енкодер здатний обертатися на 360° і повертатися на будь-який кут в будь-яку сторону, проте в клавіатурах можуть зустрічатися і ручки з обмеженим сектором повороту — вони також можуть називатися енкодерами. Однозначної переваги не має ні один з цих варіантів: в одних випадках зручніше необмежений сектор повороту, в інших — обмежений.

Вхід для прийому сигналів MIDI c зовнішнього пристрою — наприклад, додаткової клавіатури або іншого контролера, секвенсора і т. ін. Про сигнали MIDI див. «MIDI Out»; тут же відзначимо, що такі сигнали, що надходять на вхід MIDI In, можуть змішуватися з сигналами з клавіатури і виводитися через вихід MIDI Out або інший інтерфейс аналогічного призначення, або вступати в незмінному вигляді на вихід MIDI Thru. Шукати пристрій з даними входом стоїть в тому випадку, якщо ви плануєте побудувати комплекс з декількох джерел MIDI-сигналу і мають намір застосовувати клавіатуру в якості проміжної ланки в такій системі.

Спеціалізований вихід для передачі сигналів MIDI на зовнішнє пристрій — секвенсор, звукову карту комп'ютера (за наявності входу MIDI In) і т. ін.

Сигнали MIDI являють собою свого роду «цифрову нотний запис»: вони повідомляють, яка клавіша була натиснута, з якою силою і як довго, а також несуть інформацію про різних додаткових параметрах: тембрі, темпу, тональності і т. ін. Для перетворення таких сигналів в «готовий» звук потрібно зовнішній секвенсор (програмний або апаратний).

Зазначимо, що незважаючи на спеціалізоване призначення, вихід MIDI Out не є обов'язковим для сучасних MIDI-клавитур: сигнали MIDI можуть передаватися також з інших інтерфейсів, на зразок USB або Bluetooth (див. відповідні пункти). Так що спеціально шукати клавіатуру з таким роз'ємом має сенс у тому випадку, якщо ви плануєте підключати її до обладнання з входом MIDI In.