Порівняння BenQ GC2870H 28 " чорний vs Samsung C27F390F 27 "

Розмір матриці монітора по діагоналі в дюймах.

Даний параметр є одним з найважливіших для будь-якого екрану — він визначає загальний розмір робочої області. Загалом вважається, що більш великі монітори більш комфортні: великий екран дає змогу бачити великий фрагмент тексту, зображення тощо без необхідності прокручувати «картинку». З іншого боку, діагональ безпосередньо впливає на габарити, вагу і вартість монітора. Крім того, варто пам'ятати, що екрани з однаковою діагоналлю можуть мати різне співвідношення сторін і різну спеціалізацію: так, широкоформатні моделі зручні для ігор і перегляду фільмів, а для роботи з документами краще підходять класичні рішення 4:3 або 5:4. Зараз на ринку представлені монітори різної діагоналі, серед них найбільш популярні: 19-20", 22", 23 – 24", 25 – 26", 27 – 28", 29 – 30", 32", 34" і більше.

Наявність у конструкції монітора вигнутого екрана.

Такий екран має лівий і правий край загнуті вперед — вважається, що подібна форма значно покращує сприйняття порівняно з плоскою поверхнею. У той же час цю особливість має сенс передбачати тільки на досить великих діагоналях — не менше 30"; тому вона характерна переважно для висококласних моделей. відстані, строго по центру; втім, для комп'ютерних моніторів це не є проблемою.

Основний параметр вигнутого екрану – радіус кривизни. Він вказується в міліметрах по радіусу кола, вигин якого відповідає вигину монітора: наприклад, позначення 1800R означає радіус 1,8 м.

Чим менше число в цьому позначенні - тим сильніше викривлений екран (за інших рівних). При цьому деякі виробники заявляють про те, що ідеальним значенням кривизни вважається 1000R: нібито саме при такому згині екрана зображення на ньому виходить максимально наближеним до природного поля зору людини, і чим ближча кривизна монітора до 1000R - тим краще враження від перегляду. Однак на практиці багато залежить від особистих переваг; а при перегляді з великої відстані (що перевищує радіус кривизни в півтора рази і більше) всі переваги вигнутого екрану губляться.

Розмір однієї точки (пікселя) на екрані монітора. Цей параметр пов'язаний з максимальною роздільною здатністю монітора та його розміром по діагоналі— чим вище роздільна здатність, тим менше розмір пікселя (при незмінній діагоналі) і навпаки, чим більше діагональ, тим більше розмір одного пікселя (при незмінному роздільній здатності). Чим менше розмір одного пікселя — тим більш чітке зображення буде виводити монітор, тим менше буде помітна його зернистість, що особливо важливо на великих моніторах. З іншого боку, малий розмір пікселя створює дискомфорт під час роботи з дрібними деталями і текстом — переважно це стосується моніторів з невеликою діагоналлю.

Час, що витрачається кожною окремою точкою на моніторі перемикання з одного стану в інший. Чим менший час відгуку — тим швидше матриця реагує на сигнал, що управляє, тим менша затримка і тим краще буде якість зображення в динамічних сценах.

Зазначимо, що у цьому випадку використовується метод gray-to-gray (час включення від 10% до сірого до 90%). Звертати увагу на цей параметр варто у тому випадку, якщо монітор спеціально купується для динамічних ігор, перегляду кіно та іншого застосування, пов'язаного зі швидким рухом на екрані. Втім немає сенсу гнатися за найшвидшими моделями. Не часто можна визначити різницю між 1 мс та 5 мс. Для більшості сценаріїв цілком згодяться монітори з відгуком 4 мс. У будь-якому випадку все пізнається в порівнянні і краще довіритися живим враженням.

Максимальна яскравість, забезпечувана екраном монітора.

Вибирати монітор з високою яскравістю варто насамперед у тому разі, якщо пристрій планується використовувати при яскравому зовнішньому освітленні — наприклад, якщо на робоче місце потрапляє сонячне світло. Тьмяне зображення може бути «приглушене» таким освітленням, що зробить роботу некомфортною. В інших же умовах висока яскравість екрану сильно стомлює очі.

Більшість сучасних моніторів видає близько 200 – 400 кд/м2 — цього зазвичай цілком достатньо навіть на сонці. Втім, зустрічаються і більш високі значення: наприклад, в РК-панелях (див. «Тип») яскравість може доходити до декількох тисяч кд/м2. Це необхідно з урахуванням специфіки подібних пристроїв — зображення повинно бути добре помітне з великої відстані.

Динамічна контрастність, забезпечувана екраном монітора.

Динамічною контрастністю називають різницю між найяскравішим білим кольором при максимальній яскравості підсвічування і самим глибоким чорним при мінімальній. Цим даний показник відрізняється від статичної контрастності, яку вказують при незмінному рівні підсвічування (див. вище). Динамічна контрастність може виражатися досить вражаючими цифрами (в деяких моделях — більш 100000000:1). Однак на практиці ці цифри слабо співвідносяться з тим, що бачить глядач: досягти такої різниці у межах одного кадру практично неможливо. Тому динамічна контрастність найчастіше є швидше рекламним, ніж практично значущим показником, його нерідко вказують саме в розрахунку на те, щоб вразити недосвідченого покупця. Водночас відзначимо, що існують технології «розумної» підсвічування, що дозволяють змінювати її яскравість на окремих ділянках екрану і досягати в одному кадрі більш високої контрастності, ніж заявлена статична; ці технології зустрічаються переважно в моніторах преміумкласу.

Глибина кольору, підтримувана монітором.

Даний параметр характеризує кількість відтінків, що здатний відобразити екран. І тут варто нагадати, що зображення в сучасних моніторах будується на основі 3 базових кольорів — червоний, зелений, синій (схема RGB). А кількість біт вказується не для всього екрану, а для кожного базового кольору. Приміром, 6 біт (мінімальна глибина кольору для сучасних моніторів) означає, що екран здатний видати по 2^6, тобто по 64 відтінка червоного, зеленого і синього кольору; загальна кількість відтінків буде становити 64*64*64 = 262 144 (0,26 млн). Глибина кольору 8 біт (256 відтінків на кожен базовий колір) дає вже загальну кількість в 16,7 млн кольорів; а найбільш прогресивні сучасні монітори підтримують кольоровість в 10 біт, що дає можливість працювати більш ніж з мільярдом відтінків.

Окремої згадки варті екрани з підтримкою технології FRC; в наш час можна зустріти моделі з маркуванням «6 біт + FRC» і «8 біт + FRC». Ця технологія була розроблена для того, щоб поліпшити якість зображення в тих ситуаціях, коли вхідний відеосигнал має більшу глибину кольору, ніж екран — наприклад, якщо на 8-бітну матрицю подається 10-бітне відео. Якщо такий екран підтримує FRC — картинка на ньому буде помітно якісніше, ніж на звичайному 8-бітному моніторі (хоча і дещо гірше, ніж на повноцінному 10-б...ітному — проте екрани «8 bit +FRC» обходяться помітно дешевше).

Висока глибина кольору важлива насамперед для професійної роботи з графікою та інших завдань, що потребують високої точності передачі кольору. З іншого боку, подібні можливості помітно впливають на вартість монітора. До того ж варто пам'ятати, що якість передачі кольору залежить не тільки від глибини кольору, але і від інших параметрів, зокрема, колірного охоплення (див. нижче).

Охват монітора по колірній моделі NTSC.

Будь охват вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Конкретно ж NTSC являє собою одну з перших кольорових моделей, створених ще в 1953 році з появою кольорового телебачення. Вона не застосовується при виробництві сучасних моніторів, однак часто використовується для їх опису та порівняння. NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно застосовувана в комп'ютерній техніці sRGB: наприклад, охоплення всього в 85 % по NTSC дає близько 110% sRGB. Так що колірне охоплення по даній моделі зазвичай наводиться в рекламних цілях — як підтвердження високого класу монітора; дуже хорошим показником в таких випадках вважається 75 % і більше.

— VGA. Роз'єм, який розроблений для передачі аналогового відеосигналу ще в епоху ЕПТ-моніторів (спеціально під них). Нині вважається застарілим і поступово виходить з ужитку, зокрема, через слабку пропускну здатність, що не дає змогу повноцінно працювати з HD-контентом, а також подвійне перетворення сигналу при використанні VGA в РК-моніторах (що може стати потенційним джерелом перешкод).

— DVI. Роз'єм для передачі відеосигналу, який розроблений спеціально під РК-пристрої, включаючи монітори. Хоча першопочатково абревіатура DVI розшифровується як «цифровий відеоінтерфейс», цей інтерфейс допускає також аналогову передачу даних. Власне, існує три основних різновиди DVI: аналоговий, комбінований і цифровий. Перший різновид у сучасній комп'ютерній техніці майже вийшов з ужитку (цю функцію фактично виконує роз'єм VGA), а виключно цифровий роз'єм — DVI-D — у нашому каталозі вказується окремо (див. нижче). Тому, якщо в характеристиках монітора вказаний «просто DVI» — швидше за все, мова йде про комбінований роз'єм DVI-I. За характеристиками аналогового відеосигналу він аналогічний до описаного вище VGA (і навіть сумісний із ним через найпростіший перехідник), за цифровими можливостями — DVI-D (одноканальному, не Dual Link). Утім, у зв'язку з поширенням суто цифрових стандартів DVI-I зустрічається дедалі рідше.

— DVI-D....Різновид описаного вище інтерфейсу DVI, який підтримує виключно цифровий формат відеосигналу. Стандартний (Single Link) інтерфейс DVI-D дає змогу передавати відео з роздільною здатністю до 1920х1080 при частоті кадрів 75 Гц або 1920х1200 при частоті кадрів 60 Гц, чого вже достатньо для роботи з сучасними роздільними здатностями до Full HD включно. Крім цього, зустрічається двоканальний (Dual Link) різновид цього роз'єму, який має збільшену пропускну здатність і дає можливість працювати з роздільними здатностями аж до 2560х1600 (на 60 Гц; або 2048х1536 на 75 Гц). Відповідно, конкретний тип DVI-D залежить від роздільної здатності монітора. При цьому одноканальний екран можна підключити до двоканальної відеокарти, але не навпаки. Також зазначимо, що з роз'ємами ситуація схожа: порти Single Link і Dual Link дещо відрізняються за конструкцією, і одноканальний кабель сумісний із двоканальним входом/виходом, але, знову ж таки, не навпаки.

— DisplayPort. Інтерфейс, що спочатку створений для передачі відео (втім, може застосовуватися і для аудіосигналу - в цьому DisplayPort аналогічний HDMI). Зустрічається у багатьох сучасних моделях моніторів. Зазначимо, що монітори з входами DisplayPort сумісні також із виходами Thunderbolt (через перехідник).

Конкретні можливості цього роз'єму залежать від його версії. У сучасних моніторах трапляються такі варіанти:

• v.1.2. Найбільш рання із загальнопоширених у наш час версій, випущена у 2010 році. Саме в ній вперше були представлені такі можливості, як підтримка 3D та можливість послідовного (daisy chain) підключення кількох екранів. Версія 1.2 дає змогу передавати 5К-відео на частоті кадрів 30 к/с, робота з вищими дозволами (до 8К) також можлива, але вже з певними обмеженнями.
• v.1.3. Версія DisplayPort, випущена у 2014 році. Має у півтора рази більшу пропускну здатність, ніж v.1.2, і дає змогу передавати відео 8К на 30 к/с, 5К – на 60 к/с та 4К – на 120 к/с. Крім того, у цій версії з'явилася функція Dual-mode, що дає змогу підключатися до виходів HDMI та DVI через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. У цій версії максимальна частота кадрів при роботі з одним екраном збільшилася до 120 к/с для стандарту 8K і до 240 к/с для стандартів 4K і 5K (при цьому дані передбачається передавати зі стисненням за технологією DSC — Display Stream Compression). З інших особливостей можна згадати сумісність з HDR10 та можливість одночасної передачі до 32 каналів звуку.
• v 2.1. Версія зразка 2022 року, що використовує ту ж специфікацію фізичного рівня, що USB4. Пропускну спроможність інтерфейсу наростили вдвічі порівняно з v 1.4 (до 80 Гбіт/с, з яких передачі даних доступно 77.37 Гбіт/с). При цьому реалізовано підтримку підключення дисплеїв з роздільною здатністю аж до 16К при 60 к/с, 8К при 120 к/с, 4К при 240 Гц і 2К при 480 Гц (без додаткового використання технології DSC — Display Stream Compression). Довжина кабелів DP40 (з пропускною спроможністю 40 Гбіт/с) тепер може перевищувати два метри, а DP80 (80 Гбіт/с) – більше одного метра.

— Mini Display Port. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, яка застосовується переважно в ноутбуках; особливо популярна у лептопах від Apple. Останнім часом намітилася тенденція заміни Mini Display Port на універсальний інтерфейс Thunderbolt; однак цей інтерфейс працює через той же роз'єм і надає ті ж можливості. Іншими словами, монітори можуть підключатися до Thunderbolt (версій 1 і 2) через штатний кабель miniDisplayPort, без використання адаптерів (для v3 перехідник все ж таки знадобиться).

— HDMI. Інтерфейс HDMI спочатку створений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку в цифровому вигляді по одному кабелю. Це найбільш популярний із сучасних інтерфейсів подібного призначення, виходи HDMI є практично обов'язковими як для комп'ютерних відеокарт, наприклад і для медіацентрів, DVD/Blu-ray програвачів та іншої техніки.

Наявність у моніторі кількох виходів даного типу дає змогу тримати його підключеним одночасно до кількох джерел сигналу - наприклад, комп'ютера та супутникового ТВ-тюнера. Таким чином можна перемикатися між джерелами через програмні налаштування, не пораючись з перепідключенням кабелів, а також використовувати функцію PBP.

При цьому сам порт має різні версії, а найпоширеніші в наш час такі:

• - V.1.4. Найраніша версія з активно застосовуваних у наш час; з'явилася у 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 при 24 к/с, а в стандарті Full HD (1920х1080) частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
• - V.2.0. Версія, представлена у 2013 році як масштабне оновлення стандарту HDMI. Підтримує 4K відео з частотою кадрів до 60 к/с (завдяки чому також відома як HDMI UHD), а також до 32 каналів звуку та до 4 аудіопотоків одночасно. Також у цій версії з'явилася підтримка надширокого формату 21:9.
• - v.2.1. Досить значне, порівняно з версією 2.0 оновлення, представлене наприкінці 2017 року. Подальше підвищення пропускної спроможності дозволило передбачити на підтримку дозволів до 8К на 120 к/с включно. Також були внесені покращення щодо роботи з HDR. Зазначимо, що для всіх можливостей HDMI v 2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і зі звичайними кабелями.

— USB З (DisplayPort AltMode). Ще один різновид USB-інтерфейсу, який використовується для роботи з відеосигналом. Має невеликі розміри (не набагато більше microUSB) та двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною – це робить Type З зручнішим, ніж попередні стандарти. При цьому відзначимо, що подібний монітор може бути розрахований на підключення до виходу USB З (принаймні, саме такий кабель-перехідник може поставлятися в комплекті), цей момент не завадить уточнити окремо.

— Інтерфейс Thunderbolt. Thunderbolt є протоколом передачі даних (застосовується у пристроях Apple), пропускна спроможність у якому сягає 40 Гбіт/с. Сам роз'єм як і швидкість залежить від версії: Thunderbolt v1 і v2 використовує miniDisplayPort (див. вище), монітори з входами Thunderbolt не обов'язково сумісні з оригінальними виходами miniDisplayPort - цю сумісність не завадить уточнити окремо. А Thunderbolt v3 оснований на роз'єм USB З (див. вище).