Порівняння Must PV18-1512 VPM vs Huawei SUN2000-2KTL-L1

– Автономний інвертор. Перетворювачі напруги та струму, що не підключаються до зовнішньої електричної мережі. Їх передбачається використовувати у складі автономних фотоелектричних систем – такі інвертори виробляють електрику, яка витрачається виключно на потреби домогосподарства. Споживатися вона може напряму побутовою технікою або накопичуватися в акумуляторах. Цей тип інверторів часто називають off grid.

– Мережевий інвертор. Інвертори, що працюють синхронно із зовнішньою мережею електропостачання. Призначені вони для перетворення сонячної енергії на змінний струм з параметрами загальної мережі. Використовуються мережtdі інвертори в безакумуляторних системах – вся вироблена енергія йде на власне споживання, а надлишки передаються в мережу за «зеленим тарифом». Для цього коригуються деякі показники виробленої електрики, зокрема усуваються амплітудні перепади, вирівнюється мережева частота тощо. Мережеві інвертори також відомі за назвою on grid.

– Гібридний інвертор. Акумуляторно-мережові інвертори є своєрідними гібридами автономних та мережевих перетворювачів. Власне, звідси й походить назва hybrid. Інвертори цього типу працюють з акумуляторними ланцюжками, а надлишки електрики відправляють у загальну мережу. Тим самим забезпечується енергонезалежність системи на базі сонячних панелей з можливістю використовувати накопичену в акумуляторах ене...ргію, не відключаючись від мережі. Наприклад, якщо пріоритети віддано джерелу постійного струму, живлення в першу чергу постачається від акумуляторів, а нестача енергії заповнюється із зовнішньої мережі. Це стане в нагоді при поганих погодних умовах або нестачі потужності, що виробляється сонячними панелями. Якщо виробництво електрики виробляється з надлишком, надмірна енергія видається у загальну мережу за «зеленим тарифом».

– Інвертор для кемперів (автобудинків). Такі вузьконішеві інвертори зазвичай працюють разом із фірмовою зарядною станцією — на час стоянки в кемпінгу від неї забезпечується зарядка акумулятора транспортного засобу. А в русі подібні інвертори підключаються до генератора змінного струму автомобіля та з їх допомогою здійснюється поповнення енергетичних запасів у комірках батареї зарядної станції.

Коефіцієнт корисної дії інвертора для сонячних панелей

Показник ККД є відсотковим співвідношенням між кількістю енергії, яку пристрій видає на навантаження, та споживаною енергією від сонячної батареї. Що цей параметр — то ефективніша робота приладу і тим менше втрат при перетворенні. У сучасних інверторах для сонячних панелей значення ККД до 90% вважаються середніми, понад 90% - добрими.

Європейський коефіцієнт корисної дії інвертора вимірюється на основі кількох показників навантаження (наприклад, 10, 30, 50, 100%), що краще відображає реальні умови експлуатації пристрою. Адже, фактично, інвертори рідко працюють на повній потужності в постійному режимі. Для розрахунку Euro-показника береться до уваги середньозважене значення ККД інвертора за різних рівнів навантаження. Зазначимо, що єдиної загальноприйнятої формули тут не існує — вона може змінюватись в залежності від конкретного стандарту чи виробника обладнання. Проте Euro ККД дозволяє більш точно оцінювати ефективність роботи інвертора в умовах часткового та повного використання потужності.

Номінальна вихідна потужність інвертора, виражена у вольт-амперах (ВА). По суті, цей показник аналогічний потужності у ватах (Вт).

Під цим параметром мається на увазі потужність, яку пристрій може видавати споживачам протягом необмеженого часу. Вибирати за цим показником потрібно з тим розрахунком, щоб номінальна потужність інвертора перекривала споживану потужність передбачуваного навантаження приблизно на 15-20%. Також варто враховувати, що деякі електроприлади (зокрема агрегати з електродвигунами — пилососи, холодильники тощо) при запуску споживають значно більше енергії, ніж після виходу на режим. Для подібного навантаження потрібно уточнювати також пікову потужність інвертора (див. відповідний пункт) — вона має бути вищою, ніж пускова потужність навантаження.

Номінальна вихідна потужність інвертора, виражена у ватах (Вт).

Під цим параметром мається на увазі потужність, яку пристрій може видавати споживачам протягом необмеженого часу. Вибирати за цим показником потрібно з тим розрахунком, щоб номінальна потужність інвертора перекривала споживану потужність передбачуваного навантаження приблизно на 15-20%. Також варто враховувати, що деякі електроприлади (зокрема агрегати з електродвигунами — пилососи, холодильники тощо) при запуску споживають значно більше енергії, ніж після виходу на режим. Для такого навантаження потрібно уточнювати також пікову потужність інвертора (див. відповідний пункт) — вона повинна бути вищою, ніж пускова потужність навантаження.

Найбільша сумарна вихідна потужність у Ват (Вт), яку інвертор здатний видавати на навантаження протягом відносно короткого проміжку часу - близько 2 - 3 секунд. Як правило, ця потужність більша за номінальну (див. вище) на 30 – 50 %. Значення пікового навантаження може бути корисним при розрахунку спільної роботи інвертора з тими приладами, які споживають велику кількість енергії під час запуску (пилососами, насосами свердловинами, електроінструментом тощо). Правило тут просте — пікова потужність інвертора має бути не нижчою від пускової потужності навантаження.

Сила струму, яку пристрій здатний стабільно та безпечно видавати під час роботи в номінальному режимі (тобто протягом максимально тривалого часу без ризику виникнення перевантажень та збоїв). Показник виявляється у Амперах (А).

Максимальна сила струму в амперах (А), яку інвертор під час роботи здатний видати на виході без перевантажень та збоїв.

Форма, яку має графік напруги, що видається інвертором.

Це може бути чиста синусоїда з високою якістю вихідного сигналу – напруга на графіку змінюється рівномірно, без різких стрибків та перепадів. Вона максимально близька до параметрів звичайних розеток. Моделі з чистою синусоїдальною напругою дають змогу підключати практично будь-яке навантаження – аж до делікатної електроніки, чутливої до якості живлення. З іншого ж боку, подібна якість потребує застосування складних управляючих схем і помітно позначається на вартості інвертора, а реальна необхідність у ній є не завжди.

Ще один варіант форми вихідного сигналу – це модифікована (апроксимована) синусоїда. Як правило, подібні графіки будуються із ступінчастих ліній, іноді досить великих. Недоліком модифікованого синуса є неможливість роботи з чутливою технікою (наприклад, де встановлені асинхронні двигуни або трансформатори). Втім, за відсутності такої потреби цей момент не можна назвати критичним.