Напруга, на яке штатно розрахована припливно-витяжна установка. Втім, в даному випадку можна говорити не стільки про напрузі, скільки про типі мережі загалом — різні напруги відповідають мереж різних форматів.
— 230 В. Живлення від
однофазної побутової мережі 230 В. Головна перевага такого живлення полягає в тому, що воно є практично скрізь, де взагалі є електрика; саме таке живлення забезпечують звичайні стінні розетки. Правда, такі розетки не підходять для потужних (3500 Вт і більш) приладів — таку техніку доведеться підключати безпосередньо до щитка. Однак самі по собі вентиляційні установки, навіть потужні і важкі, споживають небагато енергії, так що спеціальне підключення може знадобитися хіба що за наявності в агрегаті додаткового електричного нагрівача.
—
400 В. Живлення від трифазної мережі 400 В. Переважно таке живлення вважається прерогативою потужних і «ненажерливих» агрегатів (у тому числі моделей з електронагрівачами), для яких недостатньо 230 В. Тим не менш, під 400 В можуть випускатися і порівняно малопотужні вентиляційні установки. Це обумовлено тим, що підключення до трифазної мережі дозволяє досягти більш високого ККД, зменшити скачки напруги в мережі 230 В поблизу, а також точніше вести підрахунок витраченої енергії. З іншого боку, прямий доступ до мережі 400 В є далеко не скрізь: наприклад, в житловому приміщенні з ним можуть виникнути складності.
— 12
...В. Цей варіант, зазвичай, означає, що агрегат працює від зовнішнього блока живлення, що включається в звичайну розетку і понижувального робоче напругу з 230 В до 12 В. Такий формат живлення в деяких випадках — наприклад, в умовах підвищеної вологості — є вкрай бажаним з точки зору безпеки: знижена напруга знижує ймовірність серйозного удару струмом. Втім, така необхідність виникає вкрай рідко, а тому і 12-вольт пристрою особливого поширення не отримали.
— 120 В. Мережі з напругою близько 120 В (110 – 127 В) майже не використовуються в країнах Євразії, однак є стандартом для Північної Америки і Японії. Так що цей варіант зустрічається вкрай рідко — переважно в моделях, яке першопочатково були створені для регіонів зі 120-вольтовими мережами, однак чомусь потрапили на вітчизняний ринок. Для підключення такої установки до стандартних 230 В знадобиться понижуючий трансформатор.
