КПД
Коефіцієнт корисної дії, у даному випадку — співвідношення потужності блока живлення (див. «Потужність») до його споживаної потужності. Чим вище ККД — тим більш ефективний блок живлення, тим менше енергії він споживає від мережі при тій же вихідній потужності і тим дешевше коштує його експлуатація. ККД може відрізнятися в залежності від навантаження; в характеристиках можуть вказувати як мінімальний ККД, так і його значення на середньому навантаженні (50%).
Зазначимо, що від даного показника напряму залежить відповідність тому чи іншому рівню економічності 80PLUS (детальніше див. «Сертифікат»).
Сертифікат
Наявність або відсутність у блока живлення сертифіката 80+. Даний сертифікат свідчить про високої енергоефективності: для його отримання ККД (див. вище) повинен складати не менше 80 %, причому на різних режимах (20 %, 50 % і 100 % максимального навантаження). Існує кілька ступенів 80+:
—
80+. Оригінальний варіант сертифіката, що передбачає ККД не менше 82 % (не менше 85 % на 50 % завантаження).
—
80+ White. Друга назва оригінального сертифіката 80+ (див. вище).
—
80+ Bronze — ККД не нижче 85 % (для половинного завантаження — 88 %).
—
80+ Silver — відповідно 87 % (90 % для половинного завантаження).
—
80+ Gold — 89 % (92 % для половинного завантаження)
—
80+ Platinum — 90 % (94 % для половинного завантаження).
—
80+ Titanium — 94 % (96 % для половинного завантаження).
Коефіцієнт потужності (див. «Тип PFC») при цьому повинен складати не нижче 0,9 для нижчих рівнів і не нижче 0,95 для рівня Platinum. Також відзначимо, що для надмірного живлення, що застосовується в серверних системах, вимоги по ККД трохи нижче.
Стандарт ATX 12В v.
Стандарт для блоків живлення, що доповнює специфікації ATX щодо живлення по лінії 12 В. Введений в ужиток з часів процесора Intel Pentium 4. У першій серії стандарту переважно використовувалася лінія + 5 В, з версії 2.0 пішло впровадження лінії +12 В для повноцінного живлення компонентів комп'ютера. Також у другому поколінні з'явився 24-контактний роз'єм живлення, який використовується в більшості сучасних материнських плат.
MOLEX
Кількість роз'ємів Molex (IDE), передбачене в конструкції блока живлення.
Першопочатково такий роз'єм призначався для живлення периферії під інтерфейс IDE, насамперед жорстких дисків. І хоча сам по собі IDE на сьогодні є остаточно застарілим і в нових комплектуючих не застосовується, однак роз'єм живлення Molex продовжує встановлюватися у блоки живлення, причому практично в обов'язковому порядку. Майже будь-який сучасний БЖ має хоча б
1 – 2 таких роз'єму, а висококласних моделях ця кількість може становити
7 і більше. Така ситуація пов'язана з тим, що Molex IDE є досить універсальним стандартом, і за допомогою найпростіших перехідників від нього можна живити комплектуючі з іншим інтерфейсом живлення. Приміром, існують перехідники Molex – SATA для накопичувачів, Molex – 6 pin для відеокарт і т. ін.
PCI-E 8pin (6+2)
Кількість роз'ємів живлення PCI-E формату 8pin (6+2), передбачене в конструкції БЖ.
Додаткові роз'єми живлення PCI-E (всіх форматів) застосовуються для додаткового живлення тих видів внутрішньої периферії, для якої вже недостатньо 75 Вт, подаються безпосередньо через гніздо PCI-E материнської плати (характерний приклад — відеокарти). В комплектуючих для ПК зустрічається два види таких роз'ємів — 6 pin, забезпечує до 75 Вт додаткового живлення, і 8pin, що дає до 150 Вт. А штекери 8pin (6+2), які використовуються в блоках живлення, є універсальними: вони можуть працювати і з 6-контактним, і з 8-контактним роз'ємом на платі розширення. Тому саме цей тип штекерів є найбільш популярним у сучасних БЖ.
Що стосується кількості, у продажу можна зустріти моделі
на 1 роз'єм PCI-E 8pin (6+2),
на 2 таких роз'єми,
на 4 роз'єми, а в окремих випадках —
на 6 і більше. Кілька подібних штекерів можуть стати в нагоді, наприклад, при підключенні декількох відеокарт для потужного продуктивного відеоадаптера, оснащеного кількома роз'ємами додаткового живлення PCI-E.
Floppy
Наявність в БЖ хоча б одного роз'єму живлення Floppy.
Першопочатково цей роз'єм призначався для живлення дисководів під гнучкі магнітні диски, звідси і назва. Також він відомий під позначенням «mini-Molex». У будь-якому разі, даний стандарт загалом вважається застарілим, однак він все ще використовується деякими специфічними видами комплектуючих, а тому продовжує застосовуватися в блоках живлення.
+3.3V
Максимальні значення струму і потужності, які БЖ може забезпечити на окремих лініях живлення.
Лінію живлення можна спрощено описати як пару контактів для підключення тій чи іншій навантаження; один з цих контактів — «земля» (з нульовим напругою), а другий має певну напругу з плюсовим чи мінусовим знаком, цьому напрузі і відповідає напруга лінії живлення. В даному пункті це +3,3 V (таке живлення присутня в 20 - і 24-пінових конекторах для материнських плат, конекторах живлення SATA і деяких інших видах роз'ємів).
Загалом потужність і струм — це досить специфічні параметри, які пересічному користувачеві потрібні рідко — переважно при підключенні комплектуючих з високим енергоспоживанням, таких як відеокарти, а також при запуску БЖ без комп'ютера, для живлення іншої електроніки (наприклад, аматорських радіостанцій). Також варто сказати, що сума максимальних потужностей на всіх лініях може бути вище загальної вихідної потужності БЖ — це означає, що всі лінії не можуть одночасно працювати на повній потужності. Відповідно, при повному завантаженні БЖ частина з них буде видавати меншу потужність, ніж максимально можлива.
+5V
Максимальний струм, який БЖ здатний видати на лінію живлення +5V. Детальніше про лініях живлення загалом див. у пункті «+3.3 V». Тут же відзначимо, що живлення +5V, крім конекторів для материнських плат (на 20 і на 24 контакту), зустрічається також в штекерах Molex і SATA, а також деяких інших специфічних різновидах роз'ємів.
Потужність +3.3V +5V
Максимальна потужність, яку БЖ здатний видати на лінії живлення +3,3 V і +5В.
Детальніше про лініях живлення загалом див. «Максимальні струм і потужність». Тут же відзначимо, що лінії живлення +3,3 V і +5V застосовуються як в загальному коннекторе для материнської плати (на 20 або на 24 піна), так і в спеціалізованих штекерах — зокрема, роз'ємі живлення SATA (обидва) і Molex (тільки +5V, в додаток до +12V). Потужність цих ліній — досить специфічний параметр, рідко потрібний на практиці; вона, зазвичай, однакова для обох напруг, так що її вказують в загальному пункті.
